Украинская литература

Усна народна творчIсть
ВИСЛОВИ ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ
Марко Вовчок. Три долI
Марко Вовчок. Дев'ять братIв I десята сестриця Галя
Марко Вовчок. Iнститутка
Марко Вовчок. ОповIдання
Iван БIлик. Цар, якого вигодувала собака
Iван БIлик. Меч Арея
Українська проза (збIрка I)
Українська проза (збIрка II)
СтанIслав Тельнюк. Грає синє море
Думка (дума) Думка (дума) — жанр (вид) невеликоï медитативно-елегiйноï (журливоï) поезiï, iнодi баладного змiсту, який був поширений у творчостi украïнських письменникiв-романтикiв першоï половини XIX ст.
КульмIнацIя Кульмiнацiя — важливий елемент сюжету: вирiшальне, найгострiше зiткнення сил, якi ведуть боротьбу, момент найвищого напруження в розвитковi змальованих у творi подiй.
Новела Новела — невеликий за обсягом прозовий епiчний твiр про незвичайну життєву подiю з несподiваним фiналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дiєю.
ВерлIбр Верлiбр — вiрш без рими i розмiрiв з довiльним чергуванням рядкiв рiзноï довжини.
ПанегIрик Панегiрик — поетичний жанр, найхарактернiшою ознакою якого є захоплена похвала та уславлення визначноï подiï чи подвигiв видатноï людини.
ХудожнIй метод Художнiй метод — це сукупнiсть принципiв iдейно-художнього пiзнання та образного вiдтворення свiту, спосiб осягнення дiйсностi засобами мистецтва. В iсторiï лiтератури видiляють такi художнi методи: бароко, класицизм, сентименталiзм, романтизм, реалiзм, натуралiзм, модернiзм. Кожний художнiй метод (за винятком модернiзму) має вiдповiдний лiтературний напрям. Напрям користується певним методом, заснований на ньому.
ЛIтературний жанр Лiтературний жанр — тип лiтературного твору, один з елементiв класифiкацiï лiтературного матерiалу, позначає лiтературнi твори, якi умовно об'єднуються за певною структурою та спiльними ознаками зображення дiйсностi. Наприклад, серед епiчних творiв найчастiше видiляють такi жанри (види): казка, байка, легенда, оповiдання, новела, повiсть, роман, епопея та iн.; серед лiричних: лiричний вiрш, пiсня, елегiя, епiграма та iн.; серед драматичних: трагедiя, комедiя, драма, водевiль, фарс та iн.
Памфлет Памфлет — публiцистичний твiр на злободенну тему, в якому з особливою гостротою й експресiєю, часто в сатиричнiй формi висмiюються й викриваються якiсь негативнi суспiльнi явища.
ХудожнIй образ Художнiй образ — особлива форма естетичного освоєння свiту, при якiй зберiгається його предметно-чуттєвий характер, його цiлiснiсть, життєвiсть, конкретнiсть, на вiдмiну вiд наукового пiзнання, що подається в формi абстрактних понять.
ГIмн Гiмн — урочистий музичний твiр на слова символiчно-програмового змiсту, вживається переважно як символ держави.
Балада Балада — жанр лiро-епiчноï поезiï фантастичноï, iсторико-героïчноï або соцiально-побутовоï тематики з драматичним сюжетом (наприклад, "Рибалка" П. Гулака-Артемовського).
ПублIцистика Публiцистика — особливий рiд лiтератури та журналiстики, звернений до найактуальнiших проблем, вирiшення яких має велике значення для суспiльства.
Календарно-обрядовI пIснI Календарно-обрядовi пiснi — це лiричнi твори, якими супроводжуються обряди та ритуали, пов'язанi з циклiчнiстю природи, зi змiною пiр року.
Псалми Псалми — жанр духовноï лiрики, пiснi релiгiйного змiсту.
РемIнIсценцIя Ремiнiсценцiя — один iз видiв творчих взаємовпливiв, який полягає в запозиченнi окремих елементiв з творчостi попередникiв.
Гекзаметр Гекзаметр — вiршовий дактилiчний розмiр з шiстьма наголосами без рими.
ЛIричний герой Лiричний герой — образ, що виникає в уявi читача пiд враженням висловлених у творi почуттiв, переживань, роздумiв. Лiричний герой не обов'язково тотожний авторовi.
Хорей, або Трохей Хорей, або Трохей — у силабо-тонiчному вiршуваннi — це двоскладова стопа з наголосом на першому складi.
ЕкспресIонIзм Експресiонiзм — лiтературно-мистецький напрям, для якого характернi посилена увага до внутрiшнього свiту людини, наголошення на авторському свiтосприйняттi, нервова збудженiсть та фрагментарнiсть оповiдi, застосування символiв, гротеску, поєднання протилежного тощо.
Фабула Фабула — основнi подiï мiфу, легенди, художнього твору, викладенi без додаткових деталей.
Приказка Приказка — це образний вислiв чи мовний зворот, який влучно характеризує людину, ïï вчинки, явища життя i т. iн.: Або пан, або пропав.
Художня асоцIацIя Художня асоцiацiя — зв'язок уявлень, коли одне з них у людськiй свiдомостi викликає низку iнших, iнколи iррацiональних (чистий — божественний), контрасту (добро — зло), сумiжнiстю в часi (весна — цвiтiння) чи в просторi (поле — жито) i постає як наслiдок естетичного освоєння дiйсностi.
Стаття Стаття — науковий чи публiцистичний твiр невеликого розмiру в збiрнику, журналi чи газетi, в якому здiйснюється досить широке за охопленням матерiалу i порiвняно глибоке аналiтичне дослiдження важливоï суспiльно-полiтичноï чи лiтературноï теми.
Поема Поема — лiро-епiчний вiршований твiр, у якому зображенi значнi подiï i яскравi характери, а розповiдь героïв супроводжується розкриттям авторських переживань i роздумiв.
Пауза Пауза — перерва в мовленнi, зупинка голосу пiд час читання. Може бути довгою, середньою та короткою.
ЛIтературний напрям Лiтературний напрям — це конкретно-iсторичне втiлення художнього методу, що проявляє себе в iдейно-естетичнiй спiльностi групи письменникiв у певний перiод часу. Лiтературний напрям є своєрiдним синтезом художнього методу та iндивiдуального стилю письменника.
Ритм Ритм — правильне чергування наголошених i ненаголошених складiв у силабо-тонiчнiй системi вiршування.
Есе Есе — невеликий за обсягом прозовий твiр, що має довiльну композицiю i висловлює iндивiдуальнi думки та враження з конкретного приводучи питання i не претендує на вичерпне й визначальне трактування теми.
Класицизм Класицизм— напрям у європейськiй лiтературi та мистецтвi, який уперше заявив про себе в iталiйськiй культурi XVI ст., а найбiльшого розквiту досяг у Францiï у XVII ст. Для класицизму характерна орiєнтацiя на античну лiтературу, яка проголошувалася iдеальною, класичною, гiдною наслiдування.
НеореалIзм Неореалiзм — стильова течiя в украïнськiй лiтературi початку XX ст., яка розвинулася з класичного реалiзму.
ЛIро-епIчний твIр Лiро-епiчний твiр — це лiтературний твiр, в якому гармонiйно поєднуються зображально-виражальнi засоби, притаманнi лiрицi та епосу, внаслiдок чого утворюються якiсно новi сполуки (балада, спiвомовка, поема, роман у вiршах).
ДIалог Дiалог — розмова двох чи кiлькох дiйових осiб.
Зав'язка Зав'язка — елемент сюжету й композицiï, який розпочинає основний конфлiкт, зiткнення антиподiв.
ЕпIтет Епiтет — образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка пiдкреслює ïх суттєву ознаку, дає iдейно-емоцiйну оцiнку: сонце золоте; яснi зорi; тихi води.
ВнутрIшнIй монолог Внутрiшнiй монолог — рiзновид монологу, в якому передаються внутрiшнi переживання персонажа замiсть опису зовнiшнiх реальних подiй, ситуацiй, що викликають цi переживання.
СтрофоÏди Строфоïди — частини вiршованого тексту, що мають рiзну кiлькiсть рядкiв.
КонфлIкт Конфлiкт — зiткнення протилежних iнтересiв i поглядiв, напруження i крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дiй, ускладнень, боротьби, супроводжуваних складними колiзiями.
Мотто, або ЕпIграф Мотто, або Епiграф — напис (часто цитата), який вмiщується автором перед текстом твору або його частиною. Епiграф передає основну iдею, настрiй або колiзiю твору, задає тон.
МодернIзм Модернiзм — загальна назва лiтературних напрямiв та шкiл XX ст., яким притаманнi формотворчiсть, експериментаторство, тяжiння до умовних засобiв, антиреалiстична спрямованiсть.
ЛIрика Лiрика — 1. Один iз трьох родiв художньоï лiтератури, в якому навколишня дiйснiсть зображується шляхом передачi почуттiв, настроïв, переживань, емоцiй лiричного героя чи автора. 2. Певний вiршовий твiр або сукупнiсть творiв.
КомпозицIя Композицiя — побудова твору. Найпоширенiшi види: лiнiйна — подiï зображаються в хронологiчнiй послiдовностi; ретроспективна — подiï, що вiдбулися ранiше, зображаються пiзнiше; паралельна — двi подiï, що вiдбулися одночасно, зображаються як послiдовнi; монтаж — кiлька подiй, що вiдбуваються одночасно, зображаються по черзi.
Пейзаж Пейзаж — один iз композицiйних компонентiв художнього твору: опис природи, будь-якого незамкненого простору зовнiшнього свiту.
Гумор Гумор — 1. Рiзновид комiчного, вiдображення смiшного в життєвих ситуацiях i людських характерах. 2. Узагальнена назва творiв, мета яких — розсмiшити, викликати гарний настрiй. 3. Взагалi смiх i вiдчуття комiчного.
ІнтонацIя Інтонацiя — чергування пiдвищень i знижень голосу, тон мовлення, який дозволяє виражати почуття, ставлення до вимовленого.
Ідея художнього твору Ідея художнього твору — емоцiйно-iнтелектуальна, пафосна спрямованiсть художнього твору, яка приблизно може бути охарактеризована як провiдна думка, ядро задуму автора.
ПолIлог Полiлог — багатоголосся, розмова, в якiй одночасно бере участь багато людей.
ГрадацIя Градацiя — стилiстична фiгура, що полягає в поступовому нагнiтаннi засобiв художньоï виразностi задля пiдвищення чи пониження ïхньоï емоцiйно-смисловоï значимостi.
КрилатI слова, або Афоризми Крилатi слова, або Афоризми — стислi влучнi оригiнальнi вислови вiдомих письменникiв, що набули поширення в народi через влучнiсть, дотепнiсть чи широту фiлософських узагальнень.
Афоризми, або КрилатI слова Афоризми, або Крилатi слова — стислi влучнi оригiнальнi вислови вiдомих письменникiв, що набули поширення в народi через влучнiсть, дотепнiсть чи широту фiлософських узагальнень.
РеалIзм Реалiзм — лiтературний напрям, який характеризується правдивим i всебiчним вiдображенням дiйсностi на основi типiзацiï життєвих явищ.
Казка Казка — один iз основних жанрiв народноï творчостi, епiчний, розповiдний, сюжетний художнiй твiр усного походження про вигаданi та фантастичнi подiï.
Бароко Бароко — напрям у мистецтвi та лiтературi XVII—XVIII ст., який прийшов на змiну Вiдродженню, але не був його запереченням. Бароко синтезувало мистецтво готики й ренесансу.
ЕпIграф, або Мотто Епiграф, або Мотто — напис (часто цитата), який вмiщується автором перед текстом твору або його частиною. Епiграф передає основну iдею, настрiй або колiзiю твору, задає тон.
СимволIзм Символiзм — одна зi стильових течiй модернiзму, що виникла у Францiï в 70-х pp. XIX ст., а в украïнськiй лiтературi поширилася на початку XX ст. Основною рисою символiзму є те, що конкретний художнiй образ перетворюється на багатозначний символ.
Роман Роман — великий за обсягом, складний за будовою прозовий (рiдше вiршований) епiчний твiр, в якому життя людей розкривається на тлi iсторичних або соцiально вагомих обставин.
ІмпресIонIзм Імпресiонiзм — художнiй напрям, заснований на принципi безпосередньоï фiксацiï вражень, спостережень, спiвпереживань.
Темп Темп — швидкiсть читання або мовлення. Буває повiльний, середнiй та швидкий.
Дактиль Дактиль — у силабо-тонiчному вiршуваннi — трискладова стопа з наголосом на першому складi.
ПорIвняння Порiвняння — троп, який полягає у зiставленнi одного предмета з iншим для того, щоб глибше розкрити, яскравiше змалювати його.
Перифраз Перифраз — мовний зворот, який вживається замiсть звичайноï назви певного об'єкта i полягає в рiзних формах опису його iстотних i характерних ознак (наприклад, Т. Шевченка називають "великим Кобзарем").
Стиль Стиль — 1. Сукупнiсть мовних прийомiв для вираження тих чи iнших iдей, думок. 2. Сукупнiсть усiх виразних засобiв — мовних, композицiйних, жанрових, вживаних для втiлення змiсту твору (наприклад, стиль класицизм).
ЕпIфора Епiфора — стилiстична фiгура, протилежна анафорi: повторення однакових виразiв, слiв, або звукових сполучень у кiнцi вiршових рядкiв чи строф, а також прозових уривкiв з метою посилення виразностi поетичноï мови, пiдкреслення чогось.
ТавтологIя Тавтологiя — повторення одного й того ж слова, однокореневих чи близьких за значенням, щоб з бiльшою силою виразити щось важливе у висловленiй думцi.
ПародIя Пародiя — сатиричний або гумористичний твiр, який наслiдує, iмiтує творчу манеру письменника або напряму з метою його висмiяти.
Катрен Катрен — строфа з чотирьох рядкiв, чотиривiрш.
ІнтермедIя Інтермедiя — невеличкий розважальний драматичний твiр, який виконувався мiж актами вистави на серйознi, переважно релiгiйнi теми.
Мотив Мотив — неподiльна смислова одиниця, з якоï складається сюжет (мотив жертовностi, скорбота та iн.) або тема лiричного твору.
АлегорIя Алегорiя — троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу (наприклад, у казках Лисиця уособлює хитрiсть).
Неоромантизм Неоромантизм — стильова течiя модернiзму, що виникла в украïнськiй лiтературi на початку XX ст., названа Лесею Украïнкою "новоромантизмом". Зi "старим" романтизмом його рiднить порив до iдеального, виняткового.
МедитацIя Медитацiя — вiрш фiлософського змiсту, в якому автор передає своï глибокi роздуми про деякi важливi проблеми, iнколи глобального значення (життя i смерть, дружба i кохання, людина i природа).
Монолог Монолог — переважно в драматичному творi або кiнофiльмi роздуми персонажа вголос, розмова з самим собою чи глядачами.
ОповIдь Оповiдь — зображення подiй i вчинкiв персонажiв через об'єктивний виклад ïх вiд першоï особи, на вiдмiну вiд розповiдi — викладу вiд третьоï особи.
Мемуари Мемуари - оповiдь у формi записок вiд iменi автора про реальнi подiï минулого, учасником або ж очевидцем яких вiн був.
Проза Проза — мовлення не органiзоване ритмiчно; лiтературний твiр або сукупнiсть творiв, написаних невiршованою мовою.
НариC Нариc — невеликий за обсягом оповiдний художньо-публiцистичний твiр, у якому зображено дiйснi факти, подiï й конкретних людей (наприклад, нарис Панаса Мирного "Подорiжжя од Полтави до Гадячого").
Інтер'єр Інтер'єр — в лiтературi вид опису, змалювання внутрiшнiх примiщень та предметiв, якi в них знаходяться i безпосередньо оточують персонажiв твору.
Фольклор Фольклор — усна народна творчiсть.
ІронIя Іронiя — художнiй троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.
Опис Опис — зображення письменником мiсцевостi, де вiдбувається дiя, природи (пейзажу), зовнiшнього вигляду осiб (портрета), внутрiшньоï частини примiщень (iнтер'єру).
ІсторичнI пIснI Історичнi пiснi — це лiро-епiчнi твори героïчного характеру про важливi подiï минулого та вiдомих iсторичних осiб.
Герой лIтературного твору, або Персонаж Герой лiтературного твору, або Персонаж — 1 Постать людини, зображена письменником у художньому творi, загальна назва будь-якоï дiйовоï особи кожного лiтературного жанру. 2. Олюдненi, оживленi образи речей, явищ природи, звiрiв у казках, байках, притчах та деяких iнших жанрах.
Прозопопея, або Уособлення Прозопопея, або Уособлення — рiзновид метафори: зображення неживих предметiв або абстрактних явищ iз наданням ïм властивостей живих iстот.
ІнверсIя Інверсiя — одна iз стилiстичних фiгур мови, яка полягає в незвичному розташуваннi слiв у реченнi, щоб найбiльш значуще слово чи слова особливо пiдкреслити, звернути на них увагу.
МIфологIзм Мiфологiзм — спосiб поетичноï реалiзацiï мiфу в творах художньоï лiтератури.
Драма Драма — 1. Один з основних родiв художньоï лiтератури, що зображує дiйснiсть безпосередньо через висловлювання та дiï самих персонажiв. 2. Один iз жанрiв драматичного роду, поряд з комедiєю, трагедiєю, це п'єса соцiального чи побутового характеру з гострим конфлiктом, який розвивається в постiйнiй напрузi.
АкровIрш Акровiрш — вiрш, в якому першi лiтери рядкiв утворюють слово або речення.
Тип Тип — образ-персонаж, в якому-вiдбиваються риси характеру, спосiб мислення, свiтогляднi орiєнтацiï певноï групи юдей або нацiï, а вiн при цьому залишається яскраво iндивiдуальним, неповторним.
ЕпIзод Епiзод — невеликий уривок, фрагмент, вiдносне завершена та самостiйна частина художнього твору, що зображує одну з подiй або важливий у долi персонажа момент.
ПоезIя Поезiя — 1. Один iз трьох лiтературних родiв, поряд з епосом i драмою. 2. Невеликий художнiй твiр у вiршах. 3. Інколи цим поняттям означають вiршованi твори певного автора, нацiï чи епохи.
Народна пIсня Народна пiсня — невеликий усний вiршований твiр, що спiвається.
ПрислIв'я Прислiв'я — короткий влучний, часто заримований народний вислiв повчального змiсту.
ЛогIчний наголос Логiчний наголос — видiлення важливого слова в реченнi (яке несе особливе смислове навантаження) через пiдвищення сили голосу.
Метафора Метафора — один з основних тропiв: образний вислiв, в якому ознаки одного предмета чи дiï переносяться на iнший за подiбнiстю.
АрхаÏзми Архаïзми — слова, ïх форми або мовнi звороти, що на даному етапi розвитку мови застарiли або зовсiм вийшли iз загального вжитку (воєвода, возний).
МIракль Мiракль — один iз жанрiв середньовiчноï релiгiйно-повчальноï драми, за основу якоï бралися розповiдi про "дива", здiйсненi Богородицею чи святими.
Антитеза Антитеза — це стилiстична фiгура, яка утворюється зiставленням слiв або словосполучень, протилежних за своïм змiстом.
Речитатив Речитатив — протяжне проказування, що наближається i до декламацiï, i до спiву.
АвтобIографIя Автобiографiя — лiтературний жанр, головним героєм якого (в лiтературному сенсi) є сам автор.
Пастораль Пастораль — рiзновид буколiки; невеликий за обсягом художнiй твiр, в якому мовиться про безтурботнiсть сiльського життя на лонi природи.
Рима Рима — спiвзвучнiсть закiнчень слiв у вiршових рядках.
БуколIка Буколiка — жанр античноï поезiï, в якому мовилося про вiльне, безтурботне, щасливе життя на селi.
СентименталIзм Сентименталiзм — напрям у європейськiй: лiтературi другоï половини, XVIII — початку XIX, ст., що характеризується прагненням вiдтворити свiт почуттiв простоï людини й викликати у читача спiвчуття до героïв.
Ямб Ямб — у силабо-тонiчному вiршуваннi двоскладова стопа з наголосом на другому складi.
Розв'язка Розв'язка — складовий компонент сюжету, вирiшення конфлiкту (iнтриги) епiчного, лiро-епiчного, драматичного, а iнодi й лiричного (сюжетного) твору.
Спондей Спондей — у силабо-тонiчнiй системi вiршування замiна стопи ямба чи хорея стопою з двох наголошених складiв.
Характер лIтературний Характер лiтературний — це зображення письменником у художньому творi людини з властивими ïй iндивiдуальними рисами, якi зумовлюють ïï поведiнку, ставлення до iнших людей, до життя.
Строфа Строфа — повторюване вданому вiршi поєднання кiлькох вiршованих рядкiв, зв'язаних мiж собою певною системою рим та iнтонацiєю або за змiстом, а також вiддiлене вiд аналогiчних сполук помiтною паузою та iншими чинниками.
ЕлегIя Елегiя — один iз жанрiв лiрики медитативного, меланхолiйного, почасти журливого змiсту (наприклад, "Думи моï..." Т. Шевченка).
Розвиток дIÏ Розвиток дiï — розгортання подiй, що виростають iз зав'язки, своєрiдний перебiг розповiдi автора про життя, стосунки i дiï персонажiв.
Епопея Епопея — значний за обсягом монументальний твiр епiчного змiсту, в якому широко i всебiчно вiдтворено епохальний перелом у життi цiлого народу (часом багатьох народiв), вiдображенi подiï, що мають вирiшальне значення для багатьох поколiнь (наприклад, твiр У. Самчука "Волинь").
Бурлеск Бурлеск — жанр гумористичноï поезiï, комiчний ефект досягається тим, що героïчний змiст викладається навмисно вульгарно, грубо, або навпаки, тим, що про буденне говориться пiднесено (наприклад, "Енеïда" Котляревського).
Риторика Риторика — наука красномовства.
ПостмодернIзм Постмодернiзм — свiтоглядно-мистецький напрям, що в останнi десятилiття XX ст. приходить на змiну модернiзмовi. Цей напрям — продукт постiндустрiальноï епохи, епохи розпаду цiлiсного погляду на свiт, руйнування систем — свiтоглядно-фiлософських, економiчних, полiтичних.
МIф Мiф — 1. Форма мислення стародавньоï людини. У мiфi абстрактнi поняття про свiт виражаються у виглядi живих iстот або навпаки — живi iстоти виступають як вищi символи свiту. Мiф Єрунтується на глибокiй вiрi в реальнiсть цих iстот та ïх надприродну силу. 2. Те саме, що легенда, розповiдь про богiв та героïв.
ГIпербола Гiпербола — рiзновид тропа, що полягає в надмiрному перебiльшеннi характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дiï.
ЕкзистенцIалIзм Екзистенцiалiзм — течiя в лiтературi, що сформувалася в Європi у 1930—40 pp., а найбiльшого розвитку досягла в 1950— 60 pp. Джерела екзистенцiалiзму мiстилися в працях фiлософа XIX ст. С. К'єркеЄора. Основним положенням екзистенцiалiзму є постулат: екзистенцiя (iснування) передує есенцiï (сутностi). У художнiх творах екзистенцiалiсти прагнуть збагнути справжнi причини трагiчноï невлаштованостi людського життя.
АмфIбрахIй Амфiбрахiй — у силабо-тонiчному вiршуваннi — трискладова стопа з наголосом на другому складi.
ПIдтекст Пiдтекст — внутрiшнiй, прихований змiст якого-небудь висловлювання.
ПIрихIй Пiрихiй — у силабо-тонiчному вiршуваннi пiрихiєм умовно називається замiна стопи ямба чи хорея стопою з двох ненаголошених складiв.
ВIршування, або ВерсифIкацIя Вiршування, або Версифiкацiя — 1. Мистецтво виражати своï думки у вiршованiй формi. 2. Система органiзацiï поетичного мовлення, в основi якоï мiститься закономiрне повторення певних мовних елементiв, що складаються на пiдставi культурно-iсторичноï традицiï певноï нацiональноï мови.
Асонанс Асонанс — повторення однакових голосних звукiв у рядку або строфi, що надає вiршованiй мовi милозвучностi, пiдсилює ïï музичнiсть.
ЛIтературний рIд Лiтературний рiд — узагальнююче поняття, один з головних елементiв систематизацiï лiтературного матерiалу, категорiя вищого порядку. За родами лiтература подiляється на епос, лiрику, драму.
Мовленнєвий такт Мовленнєвий такт — частина речення мiж двома паузами.
ПерсонIфIкацIя Персонiфiкацiя — вид метафори: уподiбнення неживих предметiв чи явищ природи людським якостям, олюднення ïх (а уособлення — оживлення ïх).
ЕкспозицIя Експозицiя — сюжетно-композицiйна частина художнього твору, яка знайомить читача з його головними персонажами, конфлiктами, проблемами, обставинами дiï.
ЕпIграма Епiграма — жанр сатиричноï поезiï дотепного, дошкульного змiсту з несподiваною кiнцiвкою (пуантом).
КомедIя Комедiя — драматичний твiр, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативнi суспiльнi та побутовi явища, виявляється смiшне в навколишнiй дiйсностi чи людинi (наприклад, "За двома зайцями" М. Старицького).
Епос Епос — один iз трьох родiв лiтератури, вiдмiнний за своïми ознаками вiд лiрики та драми. Основа епiчного твору — розповiдь вiд автора. Жанр епiчноï героïчноï поеми.
Сатира Сатира — 1. У давньоримськiй лiтературi написаний гекзаметром поетичний твiр, в якому викривалися пороки суспiльства. 2. Рiзке осмiяння суспiльних вад за допомогою сатиричних засобiв. 3. Художнiй твiр, в якому здiйснюється таке осмiяння.
Стопа Стопа — в силабо-тонiчному вiршуваннi — це група складiв з певним, незмiнним для даного вiрша розташуванням у нiй одного наголошеного i одного, двох або трьох ненаголошених складiв. Вiд повторення стоп залежить розмiр вiрша.
Троп Троп — слово або вираз, вжитий у переносному, образному значеннi.
Ода Ода — жанр лiрики, вiрш, що виражає пiднесенi почуття, викликанi важливими iсторичними подiями, дiяльнiстю iсторичних осiб.
Оксиморон Оксиморон — рiзновид тропа, що полягає у зведеннi слiв або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу: На нашiй — не своïй землi (Т. Шевченко).
ПовIсть Повiсть — епiчний прозовий твiр (рiдше вiршований), який характеризується однолiнiйним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ i глибиною ïх розкриття посiдає промiжне мiсце мiж романом та оповiданням (перша украïнська повiсть — "Маруся" Г. Квiтки-Основ'яненка).
Анекдот Анекдот — коротке гумористичне оповiдання про характерний випадок у побутовому життi з несподiваним i дотепним закiнченням.
Рондель Рондель — закiнчений вiрш iз 13 рядкiв, подiлених на три строфи. У перших двох по чотири рядки, у третiй — п'ять. Першi два рядки цiлком повторюються у кiнцi другоï строфи, а перший рядок ще й завершує вiрш.
Анафора Анафора — єдинопочаток, повторення на початку вiршових рядкiв, строф або речень однакових чи спiвзвучних слiв, синтаксичних конструкцiй.
РецензIя Рецензiя — один iз провiдних жанрiв лiтературноï критики, що розглядає й оцiнює твори художньоï лiтератури й мистецтва, визначає ïх вартiсть та характеризує, на думку критика, хиби, недолiки.
Загадка Загадка — це короткий твiр, в основi якого лежить дотепне метафоричне запитання, що передбачає вiдповiдь на нього.
ІдилIя Ідилiя — рiзновид буколiки; невеликий, переважно вiршовий, твiр, в якому поетизується сiльське життя (наприклад, "Садок вишневий коло хати" Т. Шевченка).
Терцина Терцина — в поезiï строфа, що складається з трьох рядкiв, де 1-й римується з 3-м, а 2-й — з 1-м уже наступноï терцини.
РубаÏ Рубаï — в лiричнiй поезiï народiв Близького Сходу чотиривiрш переважно фiлософського змiсту, в якому римуються перший, другий i четвертий рядки.
УсмIшка Усмiшка — рiзновид фейлетону та гуморески, введений в украïнську лiтературу Остапом Вишнею. Своєрiднiсть жанру усмiшки — в поєднаннi побутових замальовок з частими авторськими вiдступами, в лаконiзмi й дотепностi.
Легенда Легенда — народна оповiдь про життя якоïсь особи чи незвичайну подiю, оповита фантастикою, казковiстю.
КIноповIсть Кiноповiсть — сценарiй, перероблений для читання (наприклад, "Украïна в огнi" О. Довженка).
Тема Тема — це коло життєвих явищ, вiдображених у творi у зв'язку з певною проблемою, що служить предметом авторського осмислення та оцiнки. Тема — узагальнена основа змiсту художнього твору, те, про що в цiлому йдеться всьому.
Гумореска Гумореска — невеликий вiршований, прозовий чи драматичний твiр з комiчним сюжетом, вiдмiнний вiд сатиричного твору легкою, жартiвливою тональнiстю.
Клаузула, або Клавзула Клаузула, або Клавзула — заключна частина вiршового рядка, починаючи з останнього наголошеного складу.
Усна народна творчIсть Усна народна творчiсть — це художньо-словесна творчiсть народу в сукупностi ïï видiв i форм, де засобами мови збережено знання про життя i природу, давнi культи i вiрування, а також вiдбито свiт думок, уявлень, почуттiв i переживань, народнопоетичноï фантазiï.
ЛIтература Лiтература — так колись називали все, що написане або надруковане буквами (лiтерами). Зараз термiн "лiтература" переважно вживається у значеннi художня лiтература. А художня лiтература є одним iз видiв мистецтва, що образно вiдтворює життя за допомогою слова, мови.
Притча Притча — короткий фольклорний або лiтературний розповiдний твiр повчального характеру, орiєнтований переважно на алегоричну форму доведення змiсту етичних цiнностей буття.
Колядка Колядка — жанр величальних календарно-обрядових пiсень, якi в дохристиянську епоху були пов'язанi з зимовим святковим циклом, а з утвердженням християнства — з рiздвяним.
ЛIтературний процес Лiтературний процес — безперервний, надзвичайно складний, iнодi суперечливий, iнодi регресивний розвиток лiтератури, який визначається всiєю сукупнiстю явищ i фактiв, спричинених як єдиними нормами загальнолiтературного свiтового розвитку, так i його нацiональними особливостями.
ВодевIль Водевiль — невелика комедiйна п'єса (переважно одноактна), якiй притаманна проста композицiя, динамiчний сюжет, дотепнiсть, у нiй розмови героïв чергуються з пiснями, танцями (наприклад, "Москаль-чарiвник" І. Котляревського).
АлIтерацIя Алiтерацiя — повторення подiбних за звучанням приголосних у вiршованому рядку, строфi для пiдсилення звуковоï або iнтонацiйноï виразностi й музичностi.
Послання Послання — вiршований твiр, написаний як звернення до певноï особи чи багатьох осiб.
Цезура Цезура — пауза, яка дiлить довгий вiршовий рядок на пiв-рядки чи дрiбнiшi частини i тим пiдкреслює iнтонацiю, надає довгому рядку чiткiшого ритмiчного звучання.
Рядок Рядок — частина вiршованого тексту, одиниця вiрша, вiд довжини i структури якоï залежить розмiр цього вiрша.
ПаралелIзм Паралелiзм — стилiстична фiгура: паралельне зображення двох (трьох i бiльше) явищ з рiзних сфер життя, показ одних явищ на фонi iнших.
ЛIричний вIдступ Лiричний вiдступ — це такий авторський вiдступ вiд розгортання подiй, картин i образiв, у якому письменник безпосередньо вiд себе висловлює почуття i настроï у зв'язку з долею героïв, виявляє своє ставлення до них тощо.
ПIсня Пiсня — словесно-музичний твiр лiричного або лiро-епiчного характеру, мелодiйний за своïм iнтонацiйним малюнком i призначений для спiву.
Фейлетон Фейлетон — художньо-публiцистичний жанр лiтератури, в основi якого лежать реальнi факти, якi зображено в сатиричному або гумористичному планi.
Ремарки Ремарки — авторськi пояснення в текстi драматичного твору про час i обстановку, в якiй вiдбувається дiя, про вiк, вигляд, мiмiку, жести, iнтонацiю голосу персонажiв, про ïх психологiчний стан, вчинки тощо.
ОповIдач Оповiдач — особа, вигадана автором, вiд iменi якоï в художньому творi автор оповiдає про подiï та людей.
МIстерIя Мiстерiя — захiдноєвропейська середньовiчна релiгiйна драма, що виникла на основi лiтургiйного дiйства.
КолIзIя Колiзiя — зiткнення протилежностей (iнтересiв, переконань, мотивiв, окремих осiб), джерело конфлiкту та форма його реалiзацiï у художньому творi.
Коломийка Коломийка — жанр украïнськоï пiсенноï лiрики, який пов'язаний з однойменним народним танцем. Коломийка має традицiйну жанрову структуру: дворядкова строфа, кожен рядок якоï складається з 14 складiв, має малу цезуру пiсля 4-го та велику пiсля 8-го складiв i закiнчується жiночою римою (з наголосом на передостанньому складi).
ДIалектизми Дiалектизми — слова, характернi для мовлення жителiв певноï мiсцевостi. Вживаються в художнiх творах для мовноï характеристики персонажiв, для створення мiсцевого колориту.
Портрет Портрет — зображення в лiтературному творi зовнiшнього вигляду, пози, рухiв, виразу обличчя людини, ïï одягу, взуття тощо.
ОповIдання Оповiдання — невеликий прозовий твiр, сюжет якого заснований на певному епiзодi з життя одного персонажа (iнодi кiлькох).
ТрагедIя Трагедiя — драматичний твiр, де зображуються нерозв'язнi моральнi проблеми, що призводять, як правило, до загибелi героя (героïв) (наприклад, "Сава Чалий" І. Карпенка-Карого).
БIлий вIрш Бiлий вiрш — неримованi вiршi з чiткою внутрiшньою метричною структурою, де на мiсцi рими лишається чиста клавзула (наприклад, "Лiсова пiсня" Лесi Украïнки).
Сюжет Сюжет — органiзована в життєво правдоподiбну картину система подiй за участю певних персонажiв.
Трохей, або Хорей Трохей, або Хорей — у силабо-тонiчному вiршуваннi — це двоскладова стопа з наголосом на першому складi.
АстрофIчний вIрш Астрофiчний вiрш — вiрш, який не дiлиться на строфи чи строфоïди. Рядки такого вiрша вiльно переходять вiд чотиривiрша у двовiрш тощо.
Романтизм Романтизм — один iз провiдних напрямiв у лiтературi, науцi й мистецтвi, що виник наприкiнцi XVIII ст. у Нiмеччинi та iснував у лiтературi Європи й Америки в першiй половинi XIX ст. Романтики виступали проти нормативностi класицистичного мистецтва, проти його канонiв та обмежень.
ЩедрIвка Щедрiвка — жанр величальних календарно-обрядових пiсень, що виконуються пiд Новий рiк на Щедрий вечiр.
ЕпIтети постIйнI Епiтети постiйнi — епiтети, якi у фольклорних творах, а iнодi в iнших, часто вживаються з тими самими словами: козак — молоденький, кiнь — вороненький, зброя — ясная, шлях — битий.
Анапест Анапест — у силабо-тонiчному вiршуваннi — трискладова стопа з наголосом на останньому складi.
Римування Римування — характер розмiщення рим у вiршi. У межах чотиривiрша (катрена) розрiзняють такi способи римування: парне, або сумiжне, коли перший рядок римується з другим, а третiй — з четвертим (aabb); перехресне, при якому перший рядок римується з третiм, а другий — з четвертим (abab); кiльцеве, або оповите, коли одна рима, об'єднуючи перший i четвертий рядки, нiби бере в кiльце рядки, пов'язанi iншою римою (abba).
Сонет Сонет — лiричний вiрш, який складається з чотирнадцяти рядкiв п'ятистопного або шестистопного ямба, тобто з двох чотиривiршiв (катренiв) з перехресним римуванням та двох тривiршiв (терцин) тернарного римування за основною схемою (abab abab bbd ggd), хоча можливi й iншi конфiгурацiï рим.
Лейтмотив Лейтмотив — конкретний образ, часто повторювана деталь, головна тема чи iдея, визначальна iнтонацiя, що пронизує твiр або всю творчiсть письменника.
Сарказм Сарказм — зле, в'ïдливе висмiювання серйозних вад у характерi персонажiв, подiях та явищах громадського або побутового життя з тим, щоб викрити ïх потворну сутнiсть.
Персонаж, або Герой лIтературного твору Персонаж, або Герой лiтературного твору — 1 Постать людини, зображена письменником у художньому творi, загальна назва будь-якоï дiйовоï особи кожного лiтературного жанру. 2. Олюдненi, оживленi образи речей, явищ природи, звiрiв у казках, байках, притчах та деяких iнших жанрах.
Дума Дума — великий пiсенно-розповiдний (лiро-епiчний) твiр переважно героïчного змiсту.
Романс Романс — невеликий за обсягом вiрш переважно особистого (любовного) характеру та музичний твiр для сольного спiву з iнструментальним супроводом.
СпIвомовка Спiвомовка — короткий вiршований лiро-епiчний твiр, часто побудований на якомусь народному анекдотi, приказцi або казковому мотивi.,
Переказ Переказ — подiбне до легенди усне оповiдання про видатнi подiï минулого, але бiльш достовiрне, нiж легенда.
ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ МIРИ АБО СТУПЕНЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2793
Наголос orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2402
НарIччя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2472
Фонема orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2422
СКЛАДНОПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2847
Склад orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2414
МОРФЕМНИЙ АНАЛIЗ СЛОВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2514
ВАРIАНТНIСТЬ НОРМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2905
НЕПОХIДНЕ СЛОВО orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2521
ДРУГОРЯДНI ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2723
ОДНОРIДНI ПРИСУДКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2770
ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ МЕТИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2791
БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ РЕЧЕННЯ З РIЗНОТИПНИМИ ЧАСТИНАМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2683
ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ ПРИСУДКОВЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2808
ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2715
ОСНОВА ТВIРНА (ТВIРНА БАЗА) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2528
СЛОВОТВIРНИЙ ПУЧОК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2556
ОДНОРIДНI ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2772
СинонIми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2390
ДIприкметник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2601
СПРОЩЕННЯ ГРУП ПРИГОЛОСНИХ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2416
ДIвIдмIнювання orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2599
Керування orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2727
Iзоглоса orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2464
ПРЕДИКАТИВНИЙ ЦЕНТР orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2822
ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2375
СКАДНОПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З ОДНОРIДНОЮ СУПIДРЯДНIСТЮ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2853
ОрфографIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2404
Речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2836
РIд orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2647
ВЛАСНI IМЕННИКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2589
СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2859
ОБКТНI ВIДНОШЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2756
ГРАМАТИЧНА ФОРМА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2595
ДОДАТОК ПРЯМИЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2719
ОДНОРIДНI ПIДМЕТИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2768
ОртологIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2922
ЯКIСНI ПРИКМЕТНИКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2669
УПОДIБНЕННЯ ЗВУКIВ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2420
ЗАКIНЧЕННЯ (ФЛЕКСIЯ) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2498
УТОЧНЮЮЧI ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2894
ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ ОБСТАВИННЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2799
РоздIл 5. МОРФОЛОГIЯ. АБСТРАКТНI IМЕННИКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2568
ФОНЕТИЧНИЙ РОЗБIР orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2429
ДIалект orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2450
ПОРЯДКОВI ЧИСЛIВНИКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2635
СИНТАКСИЧНИЙ СПОСIБ ТВОРЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2519
БЕЗОСОБОВI ДIСЛОВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2570
БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ РЕЧЕННЯ З ОДНОТИПНИМИ ЧАСТИНАМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2681
IнфIнIтив orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2615
ЗВОРОТНI ДIСЛОВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2609
ПОШИРЕНЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2820
ОДНОРIДНI ОЗНАЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2766
Граматика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2591
ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ УМОВИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2814
ЛексикографIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2371
Словосполучення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2871
РоздIл 6. СИНТАКСИС. АТРИБУТИВНI ВIДНОШЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2671
ТермIни orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2394
ГУЦУЛЬСЬКИЙ ГОВIР orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2448
БЕЗСПОЛУЧНИКОВИЙ ЗВЯЗОК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2685
НОРМА (МОВНА) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2918
ВIДОКРЕМЛЕНИЙ ДОДАТОК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2695
НЕОДНОРIДНI ПРИСУДКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2739
СЛОВОТВIРНЕ ГНIЗДО orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2548
АрхаÏзми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2355
СТИЛIСТИЧНI НОРМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2926
СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З ПРОТИСТАВНИМИ ВIДНОШЕННЯМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2865
СЛОВОТВОРЧI ЗАСОБИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2560
ПЕРИФРАЗ (ПАРАФРАЗ) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2383
ДIалектизми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2359
СловотвIр orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2542
Прийменник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2637
ЗАХIДНЕ НАРIЧЧЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2478
ФОНЕТИЧНЕ СЛОВО orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2427
РоздIл 7. Культура мовлення. АКЦЕНТОЛОГIЧНI НОРМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2903
МОРФОЛОГIЧНI НОРМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2916
КОРОТКI I ПОВНI ПРИКМЕТНИКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2623
Морф orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2508
ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ ЧАСУ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2816
Сполучник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2651
НАДСЯНСЬКИЙ ГОВIР orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2470
СПОЛУЧНИКОВИЙ ЗВЯЗОК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2875
ТранскрипцIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2418
Узгодження orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2888
НОВОСТВОРЕНI ГОВIРКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2476
ДIалектологIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2458
БАГАТОКОМПОНЕНТНЕ СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2675
АТЛАС ЛIНГВIСТИЧНИЙ (АТЛАС ДIАЛЕКТОЛОПЧНИЙ) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2435
КIЛЬКIСНI ЧИСЛIВНИКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2619
ОСНОВА СЛОВА У СЛОВОЗМIНI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2526
ДIалектний orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2456
ЧЛЕНОВАНI РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2901
СУРЯДНЕ ВIДНОШЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2879
Перерозклад orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2532
ПРЯМА МОВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2834
ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ ДОПУСТОВЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2786
ВIдмIнювання orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2584
ГовIр orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2442
Висловлення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2687
НЕПРОТИСТАВНЕ ЯВИЩЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2474
ДIслово orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2605
Дифтонг orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2462
НЕПОШИРЕНЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2747
БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2679
СПОЛУЧНI ЗАСОБИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2877
ДЕРИВАЦIЯ ЛЕКСИЧНА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2493
СЛОВОТВIРНЕ ЗНАЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2550
ГРУПА ПРИСУДКА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2713
ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ ПОРIВНЯЛЬНЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2806
ПРОСТОРIЧНА ЛЕКСИКА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2385
НЕПРЯМА МОВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2749
Видоутворення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2578
Прикметник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2639
СПОСIБ ДIСЛОВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2653
НЕУЗГОДЖЕНI ОЗНАЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2751
РоздIл З. ДIАЛЕКТОЛОГIЯ. АРЕАЛ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2433
ПОВНЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2818
ЕвфемIзми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2361
ГовIрка orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2444
ОСОБОВЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2743
ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2899
ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2832
СПОСIБ ТВОРЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2562
Iменник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2613
Iсторизми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2367
Додаток orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2717
КРИЛАТI СЛОВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2369
ВIДОКРЕМЛЕНА ОБСТАВИНА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2689
ПIВНIЧНЕ НАРIЧЧЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2482
IнтерфIкс orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2500
ПРИСТАВНI ПРИГОЛОСНI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2412
ВIДОКРЕМЛЕНА ПРИКЛАДКА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2691
ЗАГАЛЬНI IМЕННИКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2607
КОНКРЕТНI IМЕННИКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2621
Речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2869
Вигуки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2572
ВИД ДIСЛОВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2574
ЛексикологIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2373
РОЗДIЛОВI ЗНАКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2839
ГIперизм orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2439
СПОЛУЧНИКОВЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2873
УЗГОДЖЕННЯ ПIДМЕТА З ПРИСУДКОМ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2890
ОСОБОВЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2884
Слово orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2392
ПрефIкс orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2538
СЛОВОТВIРНИЙ ЛАНЦЮЖОК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2554
РоздIл 2. ФОНЕТИКА I ОРФОГРАФIЯ. АЗБУКА (АЛФАВIТ, АБЕТКА). orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2398
СТАН ДIСЛОВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2655
ВСТАВНI РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2707
НЕОДНОРIДНI ОЗНАЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2735
МОРФОЛОГIЧНИЙ СПОСIБ ТВОРЕННЯ СЛIВ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2516
Присудок orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2829
ОрфоепIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2406
ЛЕКСИЧНI НОРМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2914
СЛОВОТВIРНА МОДЕЛЬ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2544
ВИДОВА ПАРА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2576
Синтаксис orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2841
СЕМАНТИЧНИЙ СПОСIБ ТВОРЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2504
ОДНОРIДНI ДОДАТКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2762
ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2774
ДIалектизм orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2452
СИНТАКСИЧНI НОРМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2924
ПIДРЯДНЕ ВIДНОШЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2782
ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ ОЗНАЧАЛЬНЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2801
СХIДНЕ НАРIЧЧЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2480
ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ МIСЦЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2795
ЧислIвник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2665
БУКОВИНСЬКИЙ ГОВIР orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2484
КОРIНЬ СЛОВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2502
ОБСТАВИНА (на якI питання вIдповIдає обставина) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2758
НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2745
СуфIкс orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2564
МорфемIка orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2512
Займенник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2611
ДОДАТОК НЕПРЯМИЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2721
НЕОДНОРIДНI ОБСТАВИНИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2733
ПрислIвник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2644
СЛОВОТВIРНА ПАРА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2546
НЕОДНОРIДНI ПIДМЕТИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2737
ЧАСТИНА МОВИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2661
ОмонIми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2379
ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ ДОДАТКОВЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2784
ФОНЕТИЧНI НОРМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2928
ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ ПIДМЕТОВЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2804
НеIстоти orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2617
СКЛАДНОПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З ПОСЛIДОВНОЮ ПIДРЯДНIСТЮ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2855
БЕЗОСОБОВЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2677
КОДИФIКОВАНА НОРМА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2910
ВIДОКРЕМЛЕНЕ ОЗНАЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2693
ГОЛОСНI ЗВУКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2400
ГовIрковий orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2446
ПРИГОЛОСНI ЗВУКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2409
ДЕРИВАЦIЯ СИНТАКСИЧНА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2496
СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ МIШАНОГО ТИПУ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2845
НеологIзми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2377
ПрономIналIзацIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2540
Прилягання orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2826
ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРIЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2593
ГРУПА ПIДМЕТА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2711
ПIдмет orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2780
СловозмIна orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2649
СИНТАКСИЧНИЙ СПОСIБ ТВОРЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2506
Морфема orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2510
Число orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2667
ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ ПРИЧИНИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2810
ЛЕМКIВСЬКИЙ ГОВIР orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2466
КУЛЬТУРА МОВИ (МОВЛЕННЯ) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2912
УЗАГАЛЬНЮЮЧI СЛОВА ПРИ ОДНОРIДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2886
ВСТАВЛЕНI РЕЧЕННЯ (КОНСТРУКЦIÏ). orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2699
СТУПЕНI ПОРIВНЯННЯ ЯКIСНИХ ПРИКМЕТНИКIВ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2657
НЕОДНОРIДНI ДОДАТКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2731
СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ IЗ ЗIСТАВНИМИ ВIДНОШЕННЯМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2863
СЛОВОТВIРНИЙ АНАЛIЗ СЛОВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2552
ПРИСВIЙНI ПРИКМЕТНИКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2641
ЧАС ДIСЛОВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2659
Аломорфи orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2490
Означення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2776
Звертання orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2725
Фонетика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2425
ПаронIми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2381
СТАРОЖИТНI ДIАЛЕКТИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2486
Опрощення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2523
БОЙКIВСЬКИЙ ГОВIР orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2437
ДIалектологIчний orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2460
ГРАМАТИЧНI НОРМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2908
СКЛАДНОПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З МIШАНОЮ ПIДРЯДНIСТЮ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2849
ЧЕРГУВАННЯ ЗВУКIВ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2431
ТИПИ РЕЧЕНЬ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2882
ГОЛОВНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2709
Передмова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2348
СКЛАДНОПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З НЕОДНОРIДНОЮ СУПIДРЯДНIСТЮ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2851
НОРМИ СЛОВОТВОРЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2920
НЕЧЛЕНОВАНI РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2753
ГРАМАТИЧНI РОЗРЯДИ (КАТЕГОРIÏ) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2625
УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2892
ОСОБОВЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2778
ВСТАВНI СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2705
ОСОБОВI ДIСЛОВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2630
НЕОДНОРIДНI ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2741
Частка orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2663
ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З'ЯСУВАЛЬНЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2789
ОСНОВА ФОРМОТВОРЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2530
ОБСТАВИННI ВIДНОШЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2760
СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З ДНАЛЬНИМИ ВIДНОШЕННЯМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2861
ПОХIДНЕ СЛОВО orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2536
РоздIл 4. СЛОВОТВIР I МОРФЕМIКА. АДВЕРБIАЛIЗАЦIЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2488
ФРАЗЕОЛОГIЗМИ (ФРАЗЕОЛОГIЧНI ОДИНИЦI) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2396
ВСТАВНI КОНСТРУКЦIÏ (ВСТАВНI ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ). orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2701
ГРАМАТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2597
ВIдмIни orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2580
НАЗИВНЕ РЕЧЕННЯ (НОМIНАТИВНЕ РЕЧЕННЯ) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2729
ВIДНОСНI ПРИКМЕТНИКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2587
СКЛАДНОПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З СУПIДРЯДНIСТЮ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2857
НАДДНIСТРЯНСЬКИЙ ГОВIР orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2468
АнтонIми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2353
РОЗМОВНА ЛЕКСИКА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2388
ЖаргонIзми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2363
ВIДОКРЕМЛЕНI ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2697
БАГАТОКОМПОНЕНТНЕ БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2673
ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ СПОСОБУ ДIÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2812
МорфологIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2627
СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2843
ПостфIкс orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2534
ДIАЛЕКТНА МОВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2454
ЦИТАТА, ЦИТУВАННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2897
ВСТАВНI СЛОВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2703
СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З РОЗДIЛОВИМИ ВIДНОШЕННЯМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2867
РоздIл 1 ЛЕКСИКА. ФРАЗЕОЛОГIЯ. АКТИВНА ЛЕКСИКА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2351
Прикладка. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2824
БагатозначнIсть orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2357
НеперехIднIсть orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2633
ОДНОРIДНI ОБСТАВИНИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2764
ДIприслIвник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2603
Запозичення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2365
ВIдмIнок orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2582
ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ НАСЛIДКУ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2797
Ускладнення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2566
СЛОВОТВIРНИЙ ТИП orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2558
ЮрIй ЯчейкIн. СлIдство веде прокуратор
ЮрIй ЯчейкIн. Народження Адама
ЮрIй ЯчейкIн. ДивовижнI пригоди капIтана мIжзоряного плавання небрехи
ЮрIй ЯчейкIн. БIблIйнI пригоди на небI I на землI
ЮрIй ЯчейкIн. Спалах понадновот зIрки
Всеволод Нестайко. Тореадори з ВасюкIвки
Микола Сиротюк. ЗабIлIли снIги
Роман АндрIяшик. Люди зI страху
Панас Мирний. ХIба ревуть воли, як ясла повнI
Панас Мирний. Морозенко
Панас Мирний. ПовIя
Панас Мирний. Лихо давнє I сьогочасне
Панас Мирний. День на пастIвнику
ЛеонIд СмIлянський. Михайло Коцюбинський
ЛеонIд СмIлянський. ОповIдання
Семен Скляренко. Володимир
Семен Скляренко. Святослав
Микола КулIш. П'єси (ЗбIрка)
Пантелеймон КулIш. Чорна Рада
Пантелеймон КулIш. ПоезIї
Пантелеймон КулIш. Маруся Богуславка
Михайло Старицький. ПоезIї
Михайло Старицький. Талан
Михайло Старицький. Не судилось (Панське болото)
Михайло Старицький. Облога БушI
Михайло Старицкий. Молодость Мазепы
Михайло Старицький. ОстаннI орли
Козачка
Весна, весна... НадворI май
Швачка
Не раз ми ходили в дорогу
Орли
ДIтям
ЗIЙШЛИ СНIГИ, ШУМИТЬ ВОДА...
ТрудIвниця
ДО ПАРНАСЦIВ
З ДУМОК СУЧАСНИХ
Метеличок
До Н. К. С.
ДО УКРАÏНЦIВ
Сироти
ДО Б. С-ГО
Уперед
ДО РУСI-УКРАÏНИ
СпIвець
СПРАВЖНI ГЕРОÏ
СОНЕЧКО ТА ДОЩИК
ПОЕТАМ-УКРАÏНЦЯМ
Щоглик
ДО МАТЕРI
Я не спIвець чудовноÏ природи
Веснянки
до н. к. с.
Сон
Ровесники
ЗАПАХЛО КВIТНЕМ
Мова
IЗ ЗБIРКИ НАЙПЕРША СТЕЖЕЧКА ЖМУРКИ
IЗ ЗБIРКИ НАЙПЕРША СТЕЖЕЧКА СТОÏТЬ НОВИЙ БУДИНОК
IЗ ЗБIРКИ НАЙПЕРША СТЕЖЕЧКА СПIВАНОЧКА-ВЕСНЯНОЧКА
IЗ ЗБIРКИ НАЙПЕРША СТЕЖЕЧКА ЗВIДКИ ВЗЯВСЯ КОРОВАЙ
IЗ ЗБIРКИ НАЙПЕРША СТЕЖЕЧКА НАГIДКА
IЗ ЗБIРКИ НАЙПЕРША СТЕЖЕЧКА НАЙКРАЩИЙ ДАРУНОК
IЗ ЗБIРКИ НАЙПЕРША СТЕЖЕЧКА ДIДIВ ОБIД
IЗ ЗБIРКИ НАЙПЕРША СТЕЖЕЧКА КАЛАЧI
IЗ ЗБIРКИ НАЙПЕРША СТЕЖЕЧКА ЯЛИНКА В ДИТСАДКУ
IЗ ЗБIРКИ НАЙПЕРША СТЕЖЕЧКА ХИТАЛОЧКА-ГОЙДАЛОЧКА
IЗ ЗБIРКИ НАЙПЕРША СТЕЖЕЧКА ПРАЛЯ
СТО ТИСЯЧ
САВА ЧАЛИЙ
Безталанна
ХАЗЯÏН
МАРТИН БОРУЛЯ
Бурлака
САВА ЧАЛИЙ
БерIзка
Змагання
ЯК НЕВДАХА ВИСТУПАВ
Вишенька
Козуля
ГУСИ-ГУСЕНЯТА
Друге мIсце
СОНЕЧКА УМИТА
А МИ ШПАКIВНI БУДУВАЛИ...
Де букварик?
ОСIННI КЛЕНИ
ЧОМУ ТИМКО ПОДРЯПАНИЙ
Ведмедики
МОРОЗЕЦЬ, МОРОЗЕЦЬ!
Вереда
ХЛОПЧИК ОХ
Швидко вIдповIв
ЗАХОТIЛА МИЛОЧКА СПАТИ
ДОЩИК, ДОЩИК
Бублики
ЗДОРОВИМ БУДЬ!
Виступайченко
ПЕРУ, ПЕРУ ПЛАТТЯЧКО...
ЗИМОВА ПIСЕНЬКА
ЧИ МОЖНА
ПРО СТЕПАНА I СМЕТАНУ
Провалився по колIна
ПIдслухана розмова
КРИШТАЛЕВА ЗИМОНЬКА
Бруднуля
Загадки
Скоромовки-спотиканки
НЕ ЗАГУБЛЮСЯ!
Теж саме
БIлочка
МАРШ ВЕСЕЛИХ ЧОЛОВIЧКIВ
ХЛЮП, ХЛЮП, ВОДИЧЕНЬКО!
IНШОГО НЕМАЄ
Шехрезада
ЛебедI
I знов обвугленими сIрниками
Я свIт увесь сприймаю оком
ЧОМ, ЧОМ, ЧОМ, ЗЕМЛЕ МОЯ
Соловей
ПРОЗИВАЛКИ НАЗАРКА, НАЗАР
ПРОЗИВАЛКИ МИКОЛА РОБИВ КОЛА
НАРОДНI ПIСНI ПРО ПРИРОДУ ЖАЙВОРОНОК
НАРОДНИЙ ЕПОС Про БондарIвну
ПРОЗИВАЛКИ КАТЕРИНА I АНДРIЙ
ЖАРТIВЛИВI ПIСНI, НЕБИЛИЦI БУВ СОБI ЖУРАВЕЛЬ
ПРОЗИВАЛКИ ВIТЯ, ВIТЯ, ВIТIКАР
ЖАРТIВЛИВI ПIСНI, НЕБИЛИЦI ПIШЛА КИЦЯ ПО ВОДИЦЮ
ЛIЧИЛКИ Iшли конI пIд мостами
ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ ПРО ПТАШИНОГО ЦАРЯ КУКА
ЖАРТIВЛИВI ПIСНI, НЕБИЛИЦI СКАЖУ ВАМ БАЙКУ
КУПАЛЬСЬКI ПIСНI У ВИШНЕВIМ САДОЧКУ
КУПАЛЬСЬКI ПIСНI ПРОТИ IВАНА СОНЦЕ IГРАЛО
НАРОДНИЙ ЕПОС ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМIЛЬ
КОЛИСКОВI ПIСНI ОЙ ХОДИТЬ СОН КОЛО ВIКОН
ПIСНI-IГРИ МАК
СОЦIАЛЬНО-ПОБУТОВI КАЗКИ ПРО ЛИПКУ I ЗАЖЕРЛИВУ БАБУ
ЗАКЛИЧКИ ДОЩИКУ, ДОЩИКУ, ПЕРЕСТАНЬ!
ЗАКЛИЧКИ ЖУРАВЛИКИ-ЖУРАВЛI
ЗАБАВЛЯНКИ ПЕЧУ, ПЕЧУ ХЛIБЧИК
ПРОЗИВАЛКИ КОЛЯ-КОЛЮНЧИК ОЙ
ЛIЧИЛКИ Ходила квочка
ПРОЗИВАЛКИ МИКИТО, МИКИТО
ЧАРIВНI КАЗКИ МОЛОДИЛЬНА ВОДА
ЧАРIВНI КАЗКИ ЗОЛОТИЙ ЧЕРЕВИЧОК
НАРОДНI ПIСНI ПРО ПРИРОДУ ОЙ ХВАЛИЛАСЯ ТА БЕРЕЗОНЬКА
ЗАКЛИЧКИ ЛАСТIВКО, ЛАСТIВКО
ЩЕДРIВКИ У ЦЬОМУ ДВОРКУ, ЯК У ВIНКУ
ЛIЧИЛКИ ПопIл, попIл, попIльниця
ЖАРТIВЛИВI ПIСНI, НЕБИЛИЦI БIМ-БОМ
ЗАБАВЛЯНКИ КИЦЯ-МУРА
ЖАРТIВЛИВI ПIСНI, НЕБИЛИЦI КУМ-КУМА
ЗАКЛИЧКИ ЛАСТIВКИ, ЛАСТIВКИ
КОЛИСКОВI ПIСНI ПОВIШУ Я КОЛИСОЧКУ
НАРОДНИЙ ЕПОС Буря на чорному морI
СОЦIАЛЬНО-ПОБУТОВI КАЗКИ ДIДОВА ДОЧКА Й БАБИНА ДОЧКА
ПРОЗИВАЛКИ БIГЛА КУРКА РЯБА
ТРУДОВI ПIСНI ОВЕС
КОЛЯДКИ КОЛЯД, КОЛЯД, КОЛЯДИН
ВЕСНЯНКИ ТИ, ЗОЗУЛЕНЬКО СИВА
ЧАРIВНI КАЗКИ ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ
ЗАБАВЛЯНКИ СОРОКА-ВОРОНА
ТРУДОВI ПIСНI ДИВУВАЛАСЯ ЯЛИЦЯ
МИРИЛКИ ВИШНI-ЧЕРЕШНI
КОЛЯДКИ КОЛЯД, КОЛЯД, КОЛЯДНИЦЯ
На долинI туман
НАРОДНИЙ ЕПОС Дума про СамIйла КIшку
ВЕСНЯНКИ ОЙ МИНУЛА ВЖЕ ЗИМА
ЩЕДРIВКИ ЩЕДРIВОЧКА ЩЕДРУВАЛА
ТРУДОВI ПIСНI ГОВОРИЛА НИВКА
НАРОДНI ПIСНI ПРО ПРИРОДУ КАЧКА
ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ ЧЕРВОНА МОГИЛА
ПРОЗИВАЛКИ ГРИЦЬКО-ТИЦЬКО
ЖАРТIВЛИВI ПIСНI, НЕБИЛИЦI ДВА ПIВНИКИ
КОЛЯДКИ КОЛЯДИН, КОЛЯДИН
ПРОЗИВАЛКИ IВАН-БАЛАБАН
ЗАБАВЛЯНКИ КУЙ, КУЙ, КОВАЛИКУ
ЗАКЛИЧКИ ВИЙДИ, ВИЙДИ, СОНЕЧКО
КАЗКИ ПРО ТВАРИН СIРКО
ЛIЧИЛКИ СтоÏть пIвень на току
КОЛИСКОВI ПIСНI ОЙ ТИ, КОТЕ, НЕ ГУДИ
НАРОДНI ПIСНI ПРО ПРИРОДУ ГРЕЧКА
КОЛЯДКИ БIГЛА ТЕЛИЧКА ТА Й З БЕРЕЗНИЧКА
НАРОДНИЙ ЕПОС ГЕЙ, НЕ ДИВУЙТЕ, ДОБРIÏ ЛЮДИ
ПIСНI-IГРИ А МИ ПРОСО СIЯЛИ
ТРУДОВI ПIСНI ОЙ ЛЮБО ТА МИЛО
НАРОДНИЙ ЕПОС ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ТА БАРАБАШ
ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ ЯК ЗАПОРОЖЦI ПЕРЕХИТРИЛИ ЦАРИЦЮ КАТЕРИНУ
ЧАРIВНI КАЗКИ ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ
ПIСНI-IГРИ ПЛЕТЕНИЙ ШУМ
ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ ПРО БIДНОГО IВАНА ТА ПРО ЙОГО СЕСТРУ ОЛЕСЮ
ЧАРIВНI КАЗКИ ОХ
ЛIЧИЛКИ БIгла лялька
ЩЕДРIВКИ ЩЕДРИК-ВЕДРИК
ЛIЧИЛКИ Котилася торба
ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ РIЧКА ЛИБIДЬ
ПIСНI-IГРИ ПЕРЕПIЛКА
СОЦIАЛЬНО-ПОБУТОВI КАЗКИ МУДРА ДIВЧИНА
ЖАРТIВЛИВI ПIСНI, НЕБИЛИЦI МИ З ТОБОЮ ЙШЛИ?
ЗАКЛИЧКИ ЗОЗУЛЕ РЯБЕНЬКА
КОЛИСКОВI ПIСНI ОЙ ЛЮЛI, ЛЮЛЕЧКИ
ТРУДОВI ПIСНI КОТИВСЯ ВIНОК З ЛАНУ
ЖАРТIВЛИВI КОЛОМИЙКИ
НАРОДНI ПIСНI ПРО ПРИРОДУ ПРИЛЕТIЛА ЗОЗУЛЕНЬКА
ЗАКЛИЧКИ ЧОРНОГУЗЕ, ДЯДЬКУ
КОЛИСКОВI ПIСНI ОЙ НА КОТА ВОРКОТА
ЗАБАВЛЯНКИ КОВАЛЬОК, КОВАЛЬОК
КОЛИСКОВI ПIСНI ОЙ НУ, ЛЮЛI, ДИТЯ, СПАТЬ
ЗАБАВЛЯНКИ КУЄМ, КУЄМ НIЖКУ
ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ ЧОМУ В МОРI ВОДА СОЛОНА?
КОЛИСКОВI ПIСНI КОТИКУ СIРЕНЬКИЙ
ТРУДОВI ПIСНI ДОБРА БУЛА НИВА
ВЕСНЯНКИ ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА — ДНЕМ КРАСНА
ЗАБАВЛЯНКИ МИШКО, МИШКО, ДЕ БУЛА?
ВЕСНЯНКИ РОЗЛИЛИСЯ ВОДИ
КУПАЛЬСЬКI ПIСНI НА IВАНА, НА КУПАЛА
КУПАЛЬСЬКI ПIСНI КУПАЙЛО, КУПАЙЛО
ЗАКЛИЧКИ IДИ, IДИ, ДОЩИКУ
ЩЕДРIВКИ СIЙСЯ, РОДИСЯ
КОЛИСКОВI ПIСНI СКОЧИВ КОТИК НА ПОЛИЦЮ
НАРОДНI ПIСНI ПРО ПРИРОДУ ОЙ ХОДИЛА КВОЧКА
ТРУДОВI ПIСНI КРУГОМ, ЖЕНЧИКИ, КРУГОМ
НАРОДНИЙ ЕПОС Маруся Богуславка
ПРОЗИВАЛКИ ЮРКО-БУРКО
КАЗКИ ПРО ТВАРИН ЗИМIВЛЯ ЗВIРIВ
КАЗКИ ПРО ТВАРИН ЦАП ТА БАРАН
КОЛИСКОВI ПIСНI ЛЮЛI, ЛЮЛI, МIЙ СИНОЧКУ
КУПАЛЬСЬКI ПIСНI ОЙ IВАНКУ-КУПАЙЛОЧКУ!
ПIСНI-IГРИ ПОДОЛЯНОЧКА
ЗАБАВЛЯНКИ ЛАДI-ЛАДУСI
ПIСНI-IГРИ ЖУРАВЕЛЬ
ЛIЧИЛКИ ВIд корча до корча
ЗАБАВЛЯНКИ ОЙ ЧУК-ЧУК
ЗАБАВЛЯНКИ МИШЕЧКА-СКРОБОТУШЕЧКА
ЛIЧИЛКИ БIгли конI пIд мостами
ЩЕДРIВКИ ОЙ ЧИ Є, ЧИ НЕМА ПАН ГОСПОДАР ВДОМА
ЗАКЛИЧКИ ГАЙКУ, ГАЙКУ
ТРУДОВI ПIСНI ГРУШКА
ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ КОШОВИЙ IВАН СIРКО
ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ ХЛIБ I ЗОЛОТО
НАРОДНИЙ ЕПОС Маруся Богуславка
НАРОДНИЙ ЕПОС ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАÏНА, БО НIЧИМ ПРОЖИТИ
ПРОЗИВАЛКИ ГРИЦЬ МИШI ЗЛЯКАВСЯ
ЗАКЛИЧКИ ПАВЛИКУ-РАВЛИКУ
КОЛИСКОВI ПIСНI ОЙ КIТ-ВОРКIТ
МИРИЛКИ МИР МИРОМ
ПРОЗИВАЛКИ А СТЕПАН-СТЕПАНОК
НАРОДНА ДРАМА ВОДIННЯ КОЗИ
ПРОЗИВАЛКИ IВАН-БОЛВАН
ЗАБАВЛЯНКИ КУПАЛИСЯ ЛАСТIВ'ЯТА
ЛIЧИЛКИ Раз, два, три, чотири, п'ять
ЩЕДРIВКИ ЩЕДРИК, ЩЕДРИК, ЩЕДРIВОЧКА
ПРОЗИВАЛКИ А IВАН-БАРАБАН
НАРОДНI ПIСНI ПРО ПРИРОДУ ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ
НАРОДНИЙ ЕПОС ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ
ПIСНI-IГРИ ЗАЙЧИК
ЧАРIВНI КАЗКИ IВАН-ПОБИВАН
КОЛИСКОВI ПIСНI ОЙ БАЮ МIЙ, БАЮ
ТРУДОВI ПIСНI ЗАДЗВЕНIЛИ СТОДОЛИ
КОЛИСКОВI ПIСНI ОЙ НУ, КОТЕ, КОТОЧОК
ПРОЗИВАЛКИ ВIТЯ, ВIКТОРЕЦЬ
ЧАРIВНI КАЗКИ ПРО ЖАР-ПТИЦЮ ТА ВОВКА
КОЛИСКОВI ПIСНI А-А! КОТИ З'ÏЛИ БАРАНА
ЛIЧИЛКИ БIгла лялька по току
СОЦIАЛЬНО-ПОБУТОВI КАЗКИ ПАНИ, ХОМА I ГУСКА
Гуморески
ПРО ШКIЛЬНI РАДОСТI
Афоризми
РАДIСТЬ ВЕСНИ
Загадки
ПЛАНЕТНИК (ПовIсть-легенда) (Скорочено)
НоволIтування
АпокалIпсис
Весна
НА ШЛЯХУ
ТЕСЛIВ СИН
НазустрIч
ВишнI
Золотоморе
АвтобIографIя
Село
ЗахIд
НАЦIОНАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО
Автопортрет
ВесIльна
ЧЕРВОНА КИТАЙКА
Знак лева
IЗ КНИЖЕЧКИ МЛЕКО, ОД ОВЦI ПАСТИРУ НАЛЕЖНОЄ, АБО ТРУДИ ПОЕТИЦЬКIÏ, ВО ЧЕСТЬ ПРЕБЛАГОСЛОВЕННОÏ ДIВИ МАРIÏ СОСТАВЛЕННIÏ...
IЗ КНИЖЕЧКИ ЗЕГАР З ПОЛУЗЕГАРКОМ...
КИÏВ — ТРАДИЦIЯ
Аргонавти
Лотофаги
Обри
ОлександрIя
LUCROSA
ЧИСТИЙ ЧЕТВЕРГ
КиÏв з лIвого берега
Саломея
Самоозначення
Класики
СОН СВЯТОСЛАВА
КулIш
ЧернIгIв
PRO DOMO
КНЯЗЬ IГОР
ТЕЛЕФОН ДIЛОВОÏ ЛЮДИНИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16110
ХОРОШИЙ НАЧАЛЬНИК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16114
ПРО ЯКIСТЬ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16120
НАУКА КЕРУВАТИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16112
ЯК СТАЮТЬ МЕНЕДЖЕРАМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16122
IнновацIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16118
КОРОТКО ПРО АВТОРА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16108
ПЯТЬ УПРАВЛIНСЬКИХ ЧОМУ? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16116
НЕХАЙ I ТАК
ДIтям
КОЛИ ТИ ЛЮБИШ РIДНИЙ КРАЙ
УкраÏно! Мамо люба!
IВАНОВI ФРАНКОВI
ПалIмпсест
ЄВШАН-ЗIЛЛЯ
Ти не моя!
IВАН ФРАНКО
На озерI
Блакитна Панна
СЕРЦЕ МУЗИКИ
Молодий патрIот
НА СКЕЛI
Шумка
Iкар
FINALE
За УкраÏну
КРАЮ МIЙ РIДНИЙ!...
ТИ НЕ МОЯ!
СТАРИМ ПАТРIОТАМ
МАРИНА Й СОНЕЧКО
РIВЧАК I РIЧКА
ПЕРО Й КАЛАМАР
ПЕТРУСЬ
У СЯЙВI СОНЦЯ I ТЕПЛА
На сIмейну раду
МIЙ СВIТОЧКУ
МIЖ НАМИ, ЖIНКАМИ
КОЛИСОЧКА ЛЕГОНЬКАЯ
Чи може бути полин солодким?
ДАЛА МАМА ПIСНЮ
НАГОВОРИ МЕНI СЛIВ КОХАННЯ
Iз книги НадIÏ Пукас МIй свIточку
СЯЄВО РАДОСТI I СУТIНКИ ПЕЧАЛI
ПРАВДА Ж, МАМО, Я ВЕЛИКИЙ?
ПIВНИКИ ПОБИЛИСЬ, ПОТIМ ПОМИРИЛИСЬ
ЗАЦВIЛИ КАШТАНИ...
У КВIТIВ СЬОГОДНI СВЯТО
ВIтер
ЗДРАСТУЙ, ХЛОПЧИКУ МАЛЕНЬКИЙ!
У НАС ПРАННЯ
ВСЬОМУ СВIЙ ЧАС
IДУТЬ ДОЩI
НОВАЧОК ТАРАС
Соловейко
НАШ КОНИК
СПИ, МОЯ МАМО!
Зайчики
КвIтникарка
МIЙ КВIТНИК
СТЕРЕЖIТЬСЯ, БУР'ЯНИ!
ЛЮДИ Й ХМАРКА
КУХАР У ДИТЯЧОМУ САДКУ
Калинонька
ДвIрник
Хмарка
ЩО КИЦЯ ЛЮБИТЬ, А ЩО — НI
Муляр
ПРО ЗОЛОТI РУКИ
МОÏЙ МАМI
IЗ ЗБIРКИ МIЙ КВIТНИК КОНВАЛIÏ
ЩО ЗВАРИТИ?
ЖУРАВЛI ЛЕТЯТЬ
ХлIбороби
IЗ ЗБIРКИ МIЙ КВIТНИК ПIСНЯ ПРОЛIСКА
СНIГ IДЕ
IЗ ЗБIРКИ МIЙ КВIТНИК ЖОРЖИНИ
IЗ ЗБIРКИ МIЙ КВIТНИК РОМАШКА
Червень
ЧАЙКА (Скорочено)
Басурмен
Свекор
ЛIТНIЙ РАНОК
ЗИМНIЙ РАНОК
ОсIнь
Травень
Степ
ХАТА ХЛОПЧИКА-МIЗИНЧИКА
IЗ ЗБIРКИ ЯК ВОНИ ПОЖИВАЮТЬ ЖОВКНЕ ЛИСТЯ
IЗ ЗБIРКИ ЯК ВОНИ ПОЖИВАЮТЬ ЛАСТIВКА
IЗ ЗБIРКИ ЯК ВОНИ ПОЖИВАЮТЬ КРIТ-НЕБОРАКА
IЗ ЗБIРКИ ЯК ВОНИ ПОЖИВАЮТЬ ХIБА ВIД НIЧОГО ТАК ТIКАЮТЬ?
IЗ ЗБIРКИ ЯК ВОНИ ПОЖИВАЮТЬ ВЕСНА IДЕ!
IЗ ЗБIРКИ ЯК ВОНИ ПОЖИВАЮТЬ ÏДАЛЬНЯ НА ДЕРЕВI
IЗ ЗБIРКИ ЯК ВОНИ ПОЖИВАЮТЬ ÏЖАЧОК
IЗ ЗБIРКИ ЯК ВОНИ ПОЖИВАЮТЬ ÏДАЛЬНЯ ДЛЯ ПТАХIВ
IЗ ЗБIРКИ ЯК ВОНИ ПОЖИВАЮТЬ ДИВОВИЖНА ДРУЖБА
IЗ ЗБIРКИ ЯК ВОНИ ПОЖИВАЮТЬ ПОКИНУТЕ ГНIЗДО
Весна
Присвята
Поет
ДЗЕРКАЛО, РУКА
ФIялки
В КIМНАТАХ
ВIВIСЕКЦIÏ
Любов
НА СМЕРТЬ МОЄÏ МАТЕРI
УКРАÏНА
ПIСНЯ МIСЬКИХ ДIТЕЙ
РОМАНТИЧНИЙ НОКТЮРН III
ВIРШ ПРО ПАРИЖ
НОКТЮРН II
ВIнIл
Вбивства
ПТАХ СИДИТЬ НА ГIЛЦI
СтарIсть
РАННЄ ЛIТО
КВIТИ НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ
НIЧНА ВТЕЧА
Зима
РОМАНТИЧНИЙ НОКТЮРН II
Автопортрет
ЗаповIт
СТАРИЙ КОРОЛЬ
ЛЮБОВНИЙ ВIРШ
Хвилеве
НОКТЮРН I
Романс
Учитель
ЛастIвки на сонцI, ластIвки на сонцI
Сад
ВОДА ДЕСЬ ТОЧИТЬ БIЛИЙ КАМIНЬ
МарIя
Коли потяг у даль загуркоче
ДО БРАТА
СОЛОВ'ÏНI ДАЛI, ДАЛI СОЛОВ'ÏНI
Коли потяг у даль загуркоче
УКРАÏНА
ВСТУП ДО ПОЕМИ "МАЗЕПА"
ДВА ВОЛОДЬКИ (уривок)
БIЛI АКАЦIÏ БУДУТЬ ЦВIСТИ
I все, куди не йду, холоднI трави сняться
ЗНОВ СЕЛО
КатрусI на спомин
МАРIÏ
Нальотчиця
Пам'ятаю, вишнI доспIвали
ЯК Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, МIЙ КРАЮ ВУГЛЯНИЙ
I пIшов я тодI до Петлюри
ЛЮБIТЬ УКРАÏНУ
Такий я нIжний, такий тривожний
Я знаю силу слова
Васильки
ТАК НIХТО НЕ КОХАВ
Кохання
ПIСНЯ ТРАМПА
ДНI НЕМИНУЧI
Поет
Шукання
МIЙ РЕЙД У ВIЧНIСТЬ — II
МIсто
Бажання
Кондуктор
БРОНЗОВЕ ТIЛО
Я ХОЧУ
Океан
КонI не виннI
ЦВIТ ЯБЛУНI
НЮРЕНБЕРЗЬКЕ ЯЙЦЕ
В ДОРОЗI
П'ЯТЬ КАЗОЧОК
МАЛЕНЬКИЙ ГРIШНИК
Харитя
INTERMEZZO
НАША ХАТКА
ХО (РАНОК У ЛIСI)
Ялинка
ВечIр
ПОДАРУНОК НА IМЕНИНИ
Дорогою цIною
ЗАВИДЮЩИЙ БРАТ
ТIнI забутих предкIв
FATA MORGANA
Сон
ЗА СЕСТРОЮ
Один лишився сам на сам
ЗброÏ — чести, йменню — слави
За веснами приходять весни
Устами славлена
ВОЛИНСЬКI БУКОЛIКИ
На озера на глибокI
ЛIси ловитв! ОпIйнI ночI!
ГЕРОÏЧНЕ
ВажкI киреÏ, золотI
Створив ти землю, оболоки
Давно затерся слIд копит
НА ТРУНУ ОЛЬЖИЧЕВI
Не знаю, як це почалось
I знову цIлу нIч верзлося
НА ВАРТI
Встелю килимом ослIн
Зуб, ратище, копито, пазур
Ти ще не вмер, ти ще не вмер!
За око — враже око
Хилились стязI, пнулись вгору
Щастя згубленI ключI
Як срIбно скрIзь! Куди не кинь
Возстала I лик закрила
Сонет
Русь
ЗлодIй
ДЕ ЗАРАЗ ВИ, КАТИ МОГО НАРОДУ?
СвIт який — мереживо казкове!..
ЦАР ПЛАКСIЙ ТА ЛОСКОТОН
Жорна
ЧОРНI ВIД СТРАЖДАННЯ МОÏ НОЧI
Ну скажи — хIба не фантастично
САЛЮТИ МИРУ
ЛЕСЯ УКРАÏНКА
БАБА ОНИСЯ
МИ ДУМАМ ПРО ВАС. В ПОГОЖI ЛIТНI НОЧI
Любов
КИРПАТИЙ БАРОМЕТР
БЕРЕГ ЧЕКАННЯ
ГРУДОЧКА ЗЕМЛI
В КОХАННI I БУДНI, I СВЯТА
Брама
ВОНА ПРИЙШЛА
МОЯ МОВА
СтарIсть
Монархи
ТИ ЗНАШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА
ПIч
ТАМ, У СТЕПУ, СХРЕСТИЛИСЯ ДОРОГИ
ЗАДИВЛЯЮСЬ У ТВОÏ ЗIНИЦI
КРИК XX ВIКУ
КАЗКА ПРО ДУРИЛА
ДУМА ПРО ЩАСТЯ
Перехожий
ЗасIвна
Є тисячI дорIг, мIльйон вузьких стежинок
Гей, новI Колумби й Магеллани
Суперники
ВИРОСТЕШ ТИ, СИНУ...
ВИНО З ТРОЯНД
ДIД УМЕР
Кривда
ЛЕБЕДI МАТЕРИНСТВА
УКРАÏНI
Доктор СерафIкус
БЕЗ ЅРУНТУ
ПОХОДЖЕННЯ УКРАÏНСЬКОГО НАРОДУ
ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, РIДНИЙ КРАЮ...
ЛАСТIВКИ I ДIТИ
ТатковI
ЧоловIче мIй, запрягай коня
БУЗИНОВИЙ ЦАР
РОЗКАЖУ ТОБI ДУМКУ ТАЄМНУ
ВИБРАНI ТВОРИ
IЗ ЗБIРКИ БУЗИНОВИЙ ЦАР БАБА ВIХОЛА
ВЖЕ ПОЧАЛОСЬ, МАБУТЬ, МАЙБУТНЄ
Є вIршI – квIти
IЗ ЗБIРКИ БУЗИНОВИЙ ЦАР СУНИЧКИ
ПЕРШИЙ ПАРОПЛАВ
Не треба думати мIзерно...
IЗ ЗБIРКИ БУЗИНОВИЙ ЦАР МУРАШКИ ДУМАЮТЬ ПРО ЗИМУ
ОсIннIй день, осIннIй день, осIннIй!
ПЕРЕКИНУТI ШПАКIВНI
IЗ ЗБIРКИ БУЗИНОВИЙ ЦАР ВЕРБОВI СЕРЕЖКИ
ЛIс
IЗ ЗБIРКИ БУЗИНОВИЙ ЦАР ЗДИВОВАНI КВIТИ
ЖИТТЯ IДЕ I ВСЕ БЕЗ КОРЕКТУР
Настане день, обтяжений плодами
АЛЬТЕРНАТИВА БАРИКАД
СИНИЧКИ НА СНIГУ
Виходжу в сад, вIн чорний I худий
IЗ ЗБIРКИ БУЗИНОВИЙ ЦАР ГОРОБЕЦЬ IЗ БIЛОЮ БОРОДОЮ
КРИГА НА ОДРI
СВIТЛИЙ СОНЕТ
Доля
I не минає, не минає!
СтрашнI слова, коли вони мовчать
Ой нI, ще рано думати про все
БIЛА СИМФОНIЯ
БIль єдиноÏ зброÏ
IЗ ЗБIРКИ БУЗИНОВИЙ ЦАР СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ
Вирлооке сонце
ПIСЕНЬКА ПРО КОСМIЧНОГО ГОСТЯ
"КОЛЬОРОВI МИШI"
IМА СУМАК
ЗбIрка поезIй ЛIни Костенко
ТУТ ОБЕЛIСКIВ ЦIЛА РОТА
IЗ ЗБIРКИ БУЗИНОВИЙ ЦАР БIЛОЧКА ВОСЕНИ
Хай буде легко. Дотиком пера
МIЖ IНШИМ
Крила
ЗАЯЧИЙ КАРНАВАЛ
Ми мовчимо — поезIя I я.
Якщо не можна вIтер змалювати
УКРАÏНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО
СКIФСЬКА БАБА
I скаже свIт
Моя любове! Я перед тобою.
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану
ЧАЙКА НА КРИЖИНI
СНIГ У ФЛОРЕНЦIÏ
Ще назва є, а рIчки вже немає
ДавидовI псалми
I засмIялась провесIнь: — Пора!
Заворожи менI, волхве!
БАЛАДА МОÏХ НОЧЕЙ
ДОЩ ПОЛИВ
Недумано, негадано забIгла в глухомань
ПАСТОРАЛЬ ХХ СТОРIЧЧЯ
Химера лIсового озера, або Митькозавр Iз ЮркIвки (Скорочено)
Льодолом
Ураган
Годинник
Поет
СМЕРТIЮ СМЕРТЬ!..
CREDO
ТИ НЕ ЧУВ?..
КРАСА ТА IСТИНА
БатьковI
Байда
ДЗЕНЬКИ-БРЕНЬКИ
РIдний край
ЗНАЧЕННЯ ВРАЗИ
ПРИ САМОТI
ЖАЙВОРОНКОВI ДЖЕРЕЛА
Сад
СУДНА ДОРОГА
РIка
НАДБЕРЕЖНИЙ ДОСВIТ
ГОЛУБИНИЙ МIСТ
Рай
ДОЧАСНА ДОЛЯ
Порятунок
Океан
ВРАНIШНЯ СВIТЛОТА
О ПАННО IННО...
КОЛИ В ТВОÏ ОЧI ДИВЛЮСЯ
НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ
Ой, що в СофIйському
Зоставайся, нIч настала
Уже свIтає, а ще Iмла
БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВIЯЛА
Прийшли попи, диктатори
ТРАВНЕВА ПIСНЯ
УКРАÏНО МОЯ, МОЯ ЛЮБА ВКРАÏНО
У СОБОР
ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ
Шевченко
Загупало в дверI прикладом, заграло, зашкрябало в шибку
Ритм
БАЛЕТНА СТУДIЯ
ВIйна
НАЙВИЩА СИЛА
РОЗКАЖИ, РОЗКАЖИ МЕНI, ПОЛЕ...
АРФАМИ, АРФАМИ...
ЕВОЕ!
ОДЧИНЯЙТЕ ДВЕРI...
На майданI коло церкви
Терор
Плуг
СВIЖА ЗЕЛЕНЬ РОЗГОЙДАЛАСЬ...
Хор лIсових дзвIночкIв
ДОБРИДЕНЬ ТОБI, УКРАÏНО МОЯ!
ГаÏ шумлять
ОсIнь
ПIСЛЯ БУРI
Я УТВЕРЖДАЮСЬ
ПАМ'ЯТИ ТРИДЦЯТИ
Антистрофа
КВIТИ ДРУЗЯМ
БIЛI МУХИ
Слово
СВIТАЄ...
ГАÏ ШУМЛЯТЬ
ЖУРАВЛИНА ПIСНЯ
ВIТЕР З УКРАÏНИ
Зразу ж за селом
ПIДЕМ, СТАНЕМ ПIД ТОПОЛИ
ОСIНЬ ТАКА МИЛА
СКОРБНА МАТИ
I Бєлий, I Блок
Ластовенятко
ВечIр
А Я У ГАЙ ХОДИЛА...
Подивилась ясно, — заспIвали скрипки!
IнIй
ЗамIсть сонетIв I октав (скорочено)
Ах не смIйтеся ви надI мною
ДО КОГО ГОВОРИТЬ?
ХОР ЛIСОВИХ ДЗВIНОЧКIВ
ОСIНЬ НА ЗЕМЛЮ ТИХЕНЬКО СПУСКАЄТЬСЯ...
ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ
МАДОННО МОЯ...
Прийшли до мене в гостI
ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРI
Як не горю — я не живу
ЙДЕ ВЕСНА
ВIЄ ВIТЕР З-ПIД ВОРIТ...
ЗОЛОТИЙ ГОМIН
ПЕРЕД ПАМ'ЯТНИКОМ ПУШКIНУ В ОДЕСI
ЗастIбнулось на всI Ґудзики небо
ХТО Ж ЦЕ ТАК IЗ ТЕБЕ НАСМIЯТЬСЯ СМIВ?
З кохання плакав я, ридав
ДЕ НЕ ГЛЯНЬ — КОЛОСКИ
Я СКАЗАВ ТОБI ЛИШ СЛОВО
Не дивися так привIтно
Трохи недоспиш
ПОХОРОН ДРУГА
ТРИ СИНИ
РIчка
КукIль
Ви знаєте, як липа шелестить
СIм лIтер, що палають в словI УкраÏна
Такий похмурий вечIр нинI
МенI очей звести несила
ТРИ БРАТИ — ЗАСНОВНИКИ КИЄВА
СМЕРТЬ КНЯЗЯ ОЛЕГА
ПРО БОРОТЬБУ ЮНАКА-КОЖУМ'ЯКИ З ПЕЧЕНIЖИНОМ
IЗ ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ДIТЯМ
ПРО ПЕРЕКЛАДАННЯ КНИГ
IЗ СЛОВА О ПОЛКУ IГОРЕВIМ
ЗАМIСТЬ ПРОРОЦТВА
ЖИТТЯ МОЄ БЕЗ ВIТРУ — НЕ ЖИТТЯ..
Я ЦЮ ЗЕМЛЮ ЛЮБЛЮ
Жменька рIдноÏ землI
НА ПОРОЗI ВIЧНОСТI
ДIвоча
НА РОДУ НАПИСАНО
СПИНИСЯ, МИТЬ!
НАЙБIЛЬШЕ Я ХОЧУ...
БАТЬКIВСЬКЕ ПОЛЕ
ВIД СЕРЦЯ ПОКЛОНЮСЬ
НАЙДЗВIНКIШЕ СЛОВО
З ПАМ'ЯТI РОКIВ
КОЛОСЕ ПШЕНИЧНИЙ
ВСЯ МОЯ РОДИНА
ДЯТЛОВА КУЗНЯ
Я КВIТУЮ
ПОЛЕ ЧЕСТI
Мова
ДОЩ IЗ КРАПЛI ПОЧИНАЄТЬСЯ
НайрIднIша
ЧорнобривцI
Джерело
Учителю
Животворення
ПIСНЯ В РОСАХ
МАТУСИНЕ ЩАСТЯ
ПIсня в росах
Колискова матерI
У ВОГНI НЕ ЗГОРЯЄ
Про життя
Колискова
Ходить котик по дворI
ПОСЛАННЯ ДО ЄПИСКОПIВ
ТОБI, КОТРИЙ МЕШКАЄ В ЗЕМЛI, ЩО ЗВЕТЬСЯ ПОЛЬСЬКА, ВСЯКОГО ВIКУ, СТАНУ I ВЛАДИ НАРОДУ РУСЬКОМУ, ЛИТОВСЬКОМУ I ЛЯДСЬКОМУ, ЩО В РОЗДIЛЕНИХ СЕКТАХ ТА ВIРАХ УСIЛЯКИХ ПЕРЕБУВАЄ, ХАЙ ДОСЯГНЕ ДО СЛУХУ ОЦЕЙ ГОЛОС
IЗ ЗАПИСОК ХОЛУЯ
ДIОГЕН
Грудень
ПIсня для Мар'яни
ARS РОЕТIСА
КАЗКА ПРО ДЕНЬ
СТАРИЙ ПОЕТ
Нарциз
У зосередженнI безмIрних лIт
ТРУДНIША ГРА
ПРОМЕНИСТА ЗРАДА
В ЕКСПРЕСI
Для тебе змайстрував я клIтку слIв
ДIВЧИНI БЕЗ КРАÏНИ
ДЕКIЛЬКА СПОСТЕРЕЖЕНЬ
ЗРАДА АНГЕЛА
Поету
НЕ СУДИЛОСЬ (ПАНСЬКЕ БОЛОТО)
КРАЙ КОМIНКА
НЕ СУДИЛОСЬ (ПАНСЬКЕ БОЛОТО)
ДО УКРАÏНИ
Виклик
Талан
Талан
БорвIй
ДО МОЛОДI
СТРАЧЕНЕ ЖИТТЯ
СТРАЧЕНЕ ЖИТТЯ
УКРАÏНА
ПравдоносцI
IЗ БОРУ В БИКIВНI
IЗ ЗБIРКИ КАЗОК ПIД ДУБОМ ЗЕЛЕНИМ ЗАЙЧИКОВА ХАТКА
IЗ ЦИКЛУ ПРО ДIВЧИНКУ МАРИНКУ МАЛА МАЛЯРКА
БIЛI КОТИКИ
Кульбабки
КвIти
IЗ ЗБIРКИ ЯСОЧЧИНА КНИЖКА ЯСОЧЧИН САДОК
IЗ ЗБIРКИ КАЗОК ПIД ДУБОМ ЗЕЛЕНИМ РУКАВИЧКА
НА РIЧЦI
СОРОКА-БIЛОБОКА
IЗ ЗБIРКИ ЯСОЧЧИНА КНИЖКА ОЛIВЕЦЬ-МАЛЮВЕЦЬ
IЗ ЦИКЛУ ПРО ДIВЧИНКУ МАРИНКУ МАРИНА ДМИТРIВНА
IЗ ЦИКЛУ ПРО ДIВЧИНКУ МАРИНКУ МАРИНЧИНА ЛЯЛЬКА
IЗ ЗБIРКИ ЯСОЧЧИНА КНИЖКА I В ЯСОЧКИ Є ГРЯДКА!
Яблунька
IЗ ЦИКЛУ ПРО ДIВЧИНКУ МАРИНКУ ПРО ДIВЧИНКУ МАРИНКУ ТА РУДУ КIШКУ
IЗ ЗБIРКИ ЯСОЧЧИНА КНИЖКА ЛАСТIВКИ
IЗ ЗБIРКИ ЯСОЧЧИНА КНИЖКА ЯСОЧКА НА РIЧЦI
IЗ ЗБIРКИ КАЗОК ПIД ДУБОМ ЗЕЛЕНИМ ВОВК I КОЗЛЯТА
IЗ ЗБIРКИ КАЗОК ПIД ДУБОМ ЗЕЛЕНИМ ПЛЕСКАЧИК
ПРО ПIВНИКА ТА КУРОЧКУ I ПРО ХИТРУ ЛИСИЧКУ
IЗ ЦИКЛУ ПРО ДIВЧИНКУ МАРИНКУ ПЕРША ЯЛИНКА
IЗ ЦИКЛУ ПРО ДIВЧИНКУ МАРИНКУ ПРИСПIВКИ
I небо невмите, I заспанI хвилI
ОЙ ДIБРОВО — ТЕМНИЙ ГАЮ!
МЕНI ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ
Думка
НЕ ТОПОЛЮ ВИСОКУЮ
ПодражанIє 11 псалму
Не кидай матерI! (Iз циклу "В казематI")
Три лIрники
ТЕЧЕ ВОДА З-ПIД ЯВОРА...
I ВИРIС Я НА ЧУЖИНI
МарIя
ГамалIя
ТРИ ЛIТА
ДО ОСНОВ'ЯНЕНКА
Доля
Iз-за гаю сонце сходить
ВСТАЛА ВЕСНА
IСАIЯ. ГЛАВА 35
Псалми ДавидовI
САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ
МЕНI ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО...
ЗЛОНАЧИНАЮЩИХ СПИНИ
ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ
АФОРИЗМИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
В неволI, в самотI немає
СтоÏть в селI СуботовI
Я НЕ НЕЗДУЖАЮ, НIВРОКУ
ОгнI горять, музика грає
I ШИРОКУЮ ДОЛИНУ
НА ВЕЛИКДЕНЬ, НА СОЛОМI...
Три ворони
ПО ДIБРОВI ВIТЕР ВИЄ
ЗАЦВIЛА В ДОЛИНI
Тополя
СОНЦЕ ЗАХОДИТЬ, ГОРИ ЧОРНIЮТЬ
У БОГА ЗА ДВЕРМИ ЛЕЖАЛА СОКИРА
ЛIлея
IВАН ПIДКОВА
ДIВЧА ЛЮБЕ, ЧОРНОБРИВЕ...
Якби тобI довелося
Iржавець
ЗаповIт
Молитва
Думи моÏ, думи моÏ
Варнак
МИНАЮТЬ ДНI, МИНАЮТЬ НОЧI
МенI тринадцятий минало
Сон
ТАРАСОВА НIЧ
Росли укупочцI, зросли
I ВИРIС Я НА ЧУЖИНI
У нашIм раÏ на землI
Ой три шляхи широкIÏ
Сон
Катерина
Стати б хоч на менти лIченI
Додому
Земля така гаряча
Чабанець
Криниця
РАННЯ БДЖIЛКА
МАЛИЙ МАЙСТЕР
СпIваночки
ЩедрIвка
Рекострукция Данная публикация еще в работе. Редакторов сайта значительно меньше, чем планов работы. Поэтому вы можете оказать помощь в подготовке материала и выслать нажав кнопку "Нашли ошибку". Спасибо.
У синьому небI я висIяв лIс
ОСТАННЯ СПОВIДЬ СЕВЕРИНА НАЛИВАЙКА
Сеньйорито акацIє, добрий вечIр.
Ще пIд Iнеєм човен лежав без весла
ВIЛЬНИЙ ВIРШ ПОЕТА
НIЧ IВАНА БОГУНА
ВночI, середночI хтось тихо
ПоÏхали на Сквиру, на гриби
Пророк
ПЕРША КОЛИСКОВА
Вона була задумлива, як сад
НА БОЛОТI
САМА СОБОЮ РIЧКА ЦЯ ТЕЧЕ
Ще пIд Iнеєм човен лежав без весла
ХОДIМТЕ В САД
У синьому небI я висIяв лIс
Наш Василь Iде по найдовшIй у свIтI дорозI
Не маю зла до жодного народу
Веснянка
РIДНА МОВА
ОсIнь
ТО НАШI ЛЮБI, ВИСОКI КАРПАТИ
Колискова
БIОГРАФIЯ ДЕРЕВА ПЛЕМЕНI ПОЕТIВ
ЛIрика
ЛIТАЮЧИЙ КАЗАН
Самота
Предше
ДУМКИ (IЗ ШПИТАЛЬНИХ НОТАТОК)
Казка
ВЕЛИКА ВТРАТА (фрагмент некролога)
НезмIннIсть
ЖорстокIсть
УКРАÏНА
ПСИХIЧНА РОЗРЯДКА
ДУМА ПРО ЗIНЬКА САМГОРОДСЬКОГО
Хто
ДУМКИ, ЩО ВИНИКЛИ ПIД ЧАС ПИСАННЯ КНИЖКИ "РОТОНДА ДУШОГУБЦIВ"
Сонет
Мара
ЛIтавиця
ПОТОРОЧА ХРИПКА
Дюдя
ЧОРТОВА ПЕРЕЧНИЦЯ
ЗГАДКИ ПРО МОЮ СМЕРТЬ
Потерчата
НЕЧИСТА СИЛА
ЗлиднI
Перелесник
РИБАЛЬЧИНА РУСАЛОНЬКА
ВОВКУЛАКА ХРЕБ
ХУХА-МОХОВИНКА
МАВКА ВЕРБИНКА
ДIдько
Волохатий, фIолетовий
ТобI однIй, намрIяна царIвно
РОЗМОВА З ДРУГОМ
КОЛИ КОПАЮТЬ КАРТОПЛЮ...
ОсIнь ходить, яблука золотить
СпасибI
Люби природу не як символ
Хто храми для богIв, багатIям чертоги
Колишеться човен
Коли усе в туманI життєвому
Молюсь I вIрю
ЯК IДЕШ ТИ...
Вже червонIють помIдори
РIДНА МОВА
Спинилось лIто на порозI
Шопен
ПоцIлунок
Ключ у дверях задзвенIв
У теплI днI збирання винограду
У темнIй гущинI ÏÏ я наздогнав
ТУГА ЗА МОЛОДIСТЮ
ЯБЛУКА ДОСПIЛИ, ЯБЛУКА ЧЕРВОНI
На бIлу гречку впали роси
Солодкий свIт!
ТРОЯНДИ Й ВИНОГРАД
Мова
Поле чорнIє. Проходять хмари
СЛОВО ПРО РIДНУ МАТIР
НIколи я не знав, що так люблю
ЛастIвки лIтають, бо лIтається
Епоху, де б душею вIдпочить
На свIтI є спIвучий Лангедок
МиколI Зерову
Поете! Будь собI суддею
ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО
I цI поля менI тепер чужI
Проса покошено
ДIАЛОГ навIяний дискусIєю про мистецтво в Комсомольской правде
ЯК НЕ ЛЮБИТИ...
ОпIвднI
ЦЕ БУЛО НА СВIТАНКУ
ПIСНЯ ПРО РУШНИК
ХОДИТЬ ВIТЕР
Вогник
УКРАÏНО МОЯ
МИ ПIДЕМ, ДЕ ТРАВИ ПОХИЛI
Соняшники
Дощ
Прометей
ЛИСТ ДО ГРЕЧКИ
ГомIн, гомIн по дIбровI
Ти мене накличешся ночами
ПАЛАЮТЬ ОГНI ПРИ ДОЛИНI
ПоезIя
Розшумовуйся, зелений дубе
Стежина
ПОЧАТОК КАЗКИ
Полонянка
Чому, сказати, й сам не знаю
В ЛIФТI
Червоно-вишневI зорI вIщують погожий схIд
ДАНИЛО ОДНОРУКИЙ
ДIвча
Каменотес
Палають огнI при долинI
В теплIм мIсяцI у травнI
ВАЖКI ВIТРИ НЕ ВИПИЛИ РОСИ
БАЛАДА ПРО ТАНКIСТА
Вчителька
Приходять предки
Я тебе вимрIяв, нIжну й жагучу
ТеслярI
Роздум
Правда
ВОГНИК Максиму Рильському
РЯДОК ПРО ДОВЖЕНКА
Кармалюк
ЖИВА ЛЕГЕНДА
ХМАРИНА В НЕБI ГОЛУБIМ
Хмарина в небI голубIм
ЛЯ-ЛЯ-ЛЯ
ЧУДО В ЧЕРЕВИКУ
СЕРЕД ОЗЕР ЯСНИХ ТЕРЦИНИ
ПОПIЛ IМПЕРIЙ
АНТОНIЙ I КЛЕОПАТРА
ЯпонIя
Кортес
БеатрIче
СЕРЕД ОЗЕР ЯСНИХ СКОВОРОДА
ПРОКЛЯТI РОКИ (скорочено)
БлакитнI вежI Яновського
ОДДАВАЛИ КАТРЮ
ПIзнє прозрIння
ТВОЯ ЗОРЯ
ЧОРНИЙ ЯР
Циклон
МОДРИ КАМЕНЬ
За мить щастя
ЛЮДИНА I ЗБРОЯ
На косI
Бригантина
МИКИТА БРАТУСЬ
БЕРЕГ ЛЮБОВI
КРАПЛЯ КРОВI
ПрапороносцI
Кресафт
Тронка
СМЕРТЬ СОКРАТА
Весна
НIЧНИЙ ГIСТЬ
ПОЛЕЧУ Я ДО МОНГОЛIÏ
ПОГЛЯД У КРИНИЦЮ
ДВА КОЛЬОРИ
ПРИГОДИ КОТА МАРТИНА
КОЛИ УМЕР КРИВАВИЙ ТОРКВЕМАДА
РIДНА МОВА
Голгофа
ДЗВЕНИТЬ У ЗОРЯХ НЕБО ЧИСТЕ
НетерпеливIсть
Птиця
Я СТУЖИВСЯ МИЛА ЗА ТОБОЮ
ДЕ НАЙКРАЩЕ МIСЦЕ НА ЗЕМЛI
МIЖ ГОРАМИ В ДОЛИНАХ — БIЛI ЮРТИ
Голгофа
КОЛИ МИ ЙШЛИ УДВОХ З ТОБОЮ
Десь там, далеко, на ВкраÏнI
Якби я втратив очI, УкраÏно
О РIДНЕ СЛОВО, ХТО БЕЗ ТЕБЕ Я?
ЗАЄЦЬ
МрIя
ТИ ЗРIКСЯ МОВИ РIДНОÏ
Моє дIвча, не вIр
Моя любове, ти як Бог
Обруч
СмерIчка
З нIмицI пам'ятI
Це титло слова родове
Без шкIри — на вIтрI
Iз книги "ВIгIлIÏ"
Час
ЦвIркуни розтягують порожнечу
ВIтри АзIÏ
Фаланги
Перетинки
У око окунь, як плавуча клуня
ПЛАЧ ПО ОФЕЛIÏ
КАЗКА ПРО ЯЯН
Я в каменI згубив своє обличчя
ДжалапIта
СОНЕЧКО Й ХМАРИНКА
Буквар (уривок)
IЗ ЗБIРКИ ОПОВIДАНЬ ГОРОБЕЦЬ-МОРЯК ПТАШИНА ЧЕРГА
IЗ ЗБIРКИ ОПОВIДАНЬ ГОРОБЕЦЬ-МОРЯК ПРАЦЬОВИТИЙ, ЯК ПТАШКА
ГОРОБЕЦЬ-МОРЯК
ПIСНЯ-РАПОРТ тов. П. П. ПОСТИШЕВУ
IЗ ЗБIРКИ ОПОВIДАНЬ ГОРОБЕЦЬ-МОРЯК МАРТА I ГЛИНКА
Я ХОЧ НЕВЕЛИЧКА...
ЛIТО, ДО ПОБАЧЕННЯ!
IЗ ЗБIРКИ ОПОВIДАНЬ ГОРОБЕЦЬ-МОРЯК У НАШОМУ САДКУ
ПIвники
IЗ ЗБIРКИ ОПОВIДАНЬ ГОРОБЕЦЬ-МОРЯК САЛЬТО-МОРТАЛЕ
Зима
ПIсенька
ВЕЛИКИЙ I МАЛИЙ
ВЖЕ МАРИСЬКА НАША ХОДИТЬ...
IЗ ЗБIРКИ ДИТЯЧИЙ КУТОЧОК МАМИН ДЕНЬ
IЗ ЗБIРКИ ДИТЯЧИЙ КУТОЧОК БIЛОЧКА
IЗ ЗБIРКИ ДИТЯЧИЙ КУТОЧОК БУДЯК
IЗ ЗБIРКИ ДИТЯЧИЙ КУТОЧОК ЗАЙЧИКОВА ПРИГОДА
IЗ ЗБIРКИ ДИТЯЧИЙ КУТОЧОК ХТО РОЗБУДИВ ВЕСНУ
IЗ ЗБIРКИ ДИТЯЧИЙ КУТОЧОК ЛЯЛЯ
IЗ ЗБIРКИ ДИТЯЧИЙ КУТОЧОК КОЛЯДКА
IЗ ЗБIРКИ ДИТЯЧИЙ КУТОЧОК КАЗОЧКА
ДВI ПIСНI
Поет
ПоезIя
Ярославна
КРАЄВИДИ
Молитва
Десь суть була
Монахиня
ДУМКИ ПРО ДОЩ
Людина
СЛОВО ЗВОРУШЕНОГО СЕРЦЯ
Земля
ЧЕРЕЗ КЛАДКУ
VALSE MELANCOLIQUE(1)
ЦарIвна
В недIлю рано зIлля копала
IMPROMTU PHANTASIE1
Природа
Земля
ШЕВЧЕНКОВА МОГИЛА
ГЕТЬМАН IВАН ВИГОВСЬКИЙ
ДВА БРАТИ
АФОНСЬКИЙ ПРОЙДИСВIТ
ДРЕГОЧИН ТА ОСТРIГ
Невинна
Князь ЄремIя Вишневецький
ЦАП ТА БАРАН
ЗапорожцI
Ваня
МIсто
Гайдамака
IВАН БОСИЙ
НЕВЕЛИЧКА ДРАМА
КомунIст
IсторIя панI Ïвги
ПОВIСТЬ БЕЗ НАЗВИ
Проблема хлIба
Дилда
З крякухою на озерI
Дика гуска
Лисиця
Лось
ЕкIпIровка мисливця
Перший диктант
Отак I пишу
СамI собI шкIдники
ЧухраÏнцI
ПерепIлка
Сом
ЯК МИ КОЛИСЬ УЧИЛИСЬ
ЛебIдь
Дика коза
Дикий кабан, або вепр
Вовк
Цеп на МуссолIнI
ДЕЩО З УКРАÏНОЗНАВСТВА
Чукрен
МОЯ АВТОБIОГРАФIЯ
Бекас
ЕпIлог
У нIч пIд новий рIк
Фазани
Гагара
Дрохва
Заєць
Вальдшнеп
Як варити I Ïсти суп з дикоÏ качки
ВедмIдь
Думи моÏ, думи моÏ...
Бенгальський тигр
ВIдкриття охоти
Короп
ЛенIнград I ленIнградцI
Щука
НАША МОВА
БАЛАДА ПРО КРИВАВИХ СОЛОВ'ÏВ
СамовбивцI
ПОБАЧЕННЯ З КОСИНКОЮ
За воротами свIтло зелене
Голова
Телесик
ЗОЛОТА ПТАХА
ХотIв бути чоловIком
ПОСIВАЛЬНИКОМ ЧЕРЕЗ УСЕ ЖИТТЯ
Жив один лис який умIв писати
БIЛА ЛЕЛЕКА: ПТАХ, ЩО МАЄ ЧОРНИЙ ЗНАК НА БIЛОМУ (Фрагмент)
АВТОБУС—Я
МИ ЙДЕМО
ПIсенька
САМ ЗА ДЕРЕВОМ
КВIТКА НА ВОДI
ДIМ НА ГОРI
ДIМ НА ГОРI
ДIМ НА ГОРI
ДIМ НА ГОРI
ДIМ НА ГОРI
ДIМ НА ГОРI
ДIМ НА ГОРI
ДIМ НА ГОРI
ДIМ НА ГОРI
ДIМ НА ГОРI
ДIМ НА ГОРI
ДIМ НА ГОРI
ДIМ НА ГОРI
ДIМ НА ГОРI
ДIМ НА ГОРI
ДIМ НА ГОРI
ДIМ НА ГОРI
ДIМ НА ГОРI
Пахтять кульбаби золотI меди
ВЕСНЯНИЙ ВЕЧIР. МОЛОДI ТУМАНИ
Господи, гнIву пречистого
НА КОЛИМI ЗАПАХЛО ЧЕБРЕЦЕМ
Твоє життя минуло й знебуло
НЕ ОДЛЮБИ СВОЮ ТРИВОГУ РАННЮ
КрIзь сотнI сумнIвIв я йду до тебе
ПосоловIв од спIву сад
СТО РОКIВ ЯК СКОНАЛА СIЧ
ТЕРПИ, ТЕРПИ — ТЕРПЕЦЬ ТЕБЕ ШЛIФУЄ
Гойдається вечора зламана вIть
ДВОЄ СЛIВ ЧИТАЧЕВI
Церква святоÏ Iрини
ОСТАННIЙ ЛИСТ ДОВЖЕНКА
Наснилося, з розлуки наверзлося
Горить сосна — од низу до гори
ТIльки тобою бIлий святиться свIт
Як тихо на землI! Як тихо!
За мною КиÏв тягнеться у снах
У ЦЬОМУ ПОЛI, СИНЬОМУ, ЯК ЛЬОН
ЯрIй, душе. ЯрIй, а не ридай
ЗА ЧИТАННЯМ ЯСУНАРI КАВАБАТИ
О Боже мIй! Така менI печаль
Запахло сонцем, воском I зелом
НЕ МОЖУ Я БЕЗ ПОСМIШКИ IВАНА
ЗА ЛIТОПИСОМ САМОВИДЦЯ
ВЕРНИ ДО МЕНЕ, ПАМ'ЯТЕ МОЯ
МенI зоря сIяла нинI вранцI
Довкола мене — цвинтар душ
ПАМ'ЯТI А. Г.
ЯК ДОБРЕ, ЩО СМЕРТI НЕ БОЮСЬ Я
Сто плах перейди, серцеокий
О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ
НА КОЛИМСЬКIМ МОРОЗI КАЛИНА
На схIд, на схIд, на схIд, на схIд
ВЕСЬ ОБШИР МIЙ — ЧОТИРИ НА ЧОТИРИ
На конI й пIд конем
БЛАКИТНА ДИТИНА (Скорочено)
Глухе падIння яблук, мовби крок
Возовиця
Баба
СучаснIсть
"Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче..."
Небо
Туди моÏ очI, туди моя думка
ЧИ Є В СВIТI ЩО СОЛОДШЕ?
ВЕЛИЧАЄМ ТЕБЕ, МАМО...
До рIки
Взимку
МОЄ СЛОВО
Сини
Дорога
МарIя
КАМIННИЙ ХРЕСТ
ЛИХI ЛЮДИ
В ДОРОГУ!
ЗРУЙНОВАНЕ ГНIЗДО
ЛЕБIДЬ I ГУСИ
Човен
ДЯДЬКО НА ДЗВОНИЦI
УкраÏнська мелодIя
Пшениця
ВЕДМЕЖИЙ СУД
ГОРОБЦI ТА ВИШНЯ
Рибалка
Забобон
IЗ ЗБIРКИ ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО ЧОГО СИНИЧКА ПОВЕСЕЛIШАЛА
IЗ ЗБIРКИ ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО КУРОЧКА РЯБА I ЛИСИЦЯ
IЗ ЗБIРКИ ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО СЛОНЯТКО, ЩО ЛЮБИЛО ТАНЦЮВАТИ
ПАН ТА СОБАКА
ДУРЕНЬ I РОЗУМНИЙ
ДВI ПТАШКИ В КЛIТЦI
СПРАВЖНЯ ДОБРIСТЬ
ЦIКАВИЙ I МОВЧУН
Рибалка
БАТЬКО ТА СИН
ДОКИ?
ШЕВЧЕНКОВА МОГИЛА
Дзвоник
ПIД ВЕРБАМИ
НА ВОЛЮ!
Троянда
Екзамен
ОПОВIДАННЯ ОЛЕСЯ
У ТЕМРЯВI
УКРАÏНЕЦЬ
КАЗКИ (за народними мотивами) ДУРЕНЬ ДУМКОЮ БАГАТIЄ
КАЗКИ (за народними мотивами) ДВА МОРОЗИ
УКРАÏНА
ОПОВIДАННЯ УКРАЛА
ШВИДКА РОБОТА
СпIвцевI
КАЗКИ (за народними мотивами) СОПIЛКА
МАРУСI ВIТРОВIЙ
ЛастIвка
ЗЕМЛЯКАМ,
ДО ПРАЦI
СМУТНI КАРТИНИ
СОНЕЧКО ЯСНЕ ВСТАЄ...
ОПОВIДАННЯ КАВУНИ
ХлIбороб
ТЕСТ 2. ЗАПОМИНАНИЕ ЧИСЕЛ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14794
УПРАЖНЕНИЕ ПРИЗЫВ ОБРАЗА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14582
КВАДРАТ СЛОВ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14483
БУКВЫ НА ДОСКЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14560
ЧИСЛОВЫЕ ПАРЫ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14463
ТРИ МИССИОНЕРА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14737
УПРАЖНЕНИЕ ЦЕНТР ВСЕЛЕННОЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14401
ОБРАТНАЯ СТОРОНА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14705
УПРАЖНЕНИЕ ОБРАЗНОЕ МЫШЛЕНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14584
Дуплеты orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14479
Головоломка orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14459
Запоминание цифр orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14901
ОТВЕТЫ И РЕШЕНИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14748
ЧИСЛОВЫЕ КОМБИНАЦИИ, ОСНОВАННЫЕ НА ПОРЯДКОВОМ НОМЕРЕ БУКВ ПО АЛФАВИТУ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14466
2 Какой у вас тип восприятия? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14762
МЫСЛЕННЫЕ СЦЕНАРИИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14558
Ассоциативный метод orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14939
УПРАЖНЕНИЕ МГНОВЕННОЕ ФОТО orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14835
ИНДИВИДУАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ПАМЯТИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14754
УПРАЖНЕНИЕ РИТМ ПУЛЬСА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14399
ВИЗУАЛЬНАЯ ПАМЯТЬ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14813
УПРАЖНЕНИЕ ГРОЗДИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14590
Смысловая память orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14893
МЕТОД АССОЦИАЦИЙ ПО ФОРМЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14903
Упражнения, развивающие способность анализировать. КАТЕГОРИИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14690
НА РАЗВИЛКЕ ДОРОГИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14649
Таксист orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14661
Развиваем память обоняния orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14550
Часть вторая. НАША ПАМЯТЬ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14750
УПРАЖНЕНИЕ ЖИВАЯ ФОТОГРАФИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14837
ПРО ЛЕСТНИЦУ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14716
УПРАЖНЕНИЕ ПЕРЕТЕКАНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14857
ЦИКЛИЧЕСКИЕ ПЕРЕСТАНОВКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14471
УПРАЖНЕНИЕ СОКРАЩЕНИЕ ОБРАЗОВ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14849
ТЕННИСНЫЙ ТУРНИР orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14669
ПРО БОТИНКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14724
ТЕСТ 2. ЗАПОМИНАНИЕ ЧИСЕЛ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14782
СКОЛЬКО НАДО ДЕТАЛЕЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14710
РАЗВИВАЕМ ВЕРБАЛЬНОЕ МЫШЛЕНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14586
Упражнения для развития зрительной памяти orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14873
ТРОЕ ПРИЯТЕЛЕЙ КИДАЮТ МОНЕТУ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14735
Тест Какой у вас тип памяти? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14758
АНАЛИЗ И СИНТЕЗ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14687
ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ ВСЕХ ЧИСЕЛ ОТ 1 ДО 100 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14453
УПРАЖНЕНИЕ 3 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14823
РАЗМИНКА 1 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14382
ОТВЕТЫ И РЕШЕНИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14728
УПРАЖНЕНИЕ ПОРТРЕТ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14570
РАЗМИНКА 2 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14384
УПРАЖНЕНИЕ НАБЛЮДЕНИЯ ЗА СОБСТВЕННЫМ ВНИМАНИЕМ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14403
УПРАЖНЕНИЕ ПУТЕШЕСТВИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14568
УПРАЖНЕНИЕ ЗВЕРЬ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14852
УПРАЖНЕНИЕ ЗАКЛЮЧИТЕЛЬНОЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14935
Осязательные образы. ВНУТРЕННИЕ ОЩУЩЕНИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14538
Развивающие упражнения orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14817
ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ ПРОТИВОПОЛОЖНЫХ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ ПОПАРНО orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14428
УПРАЖНЕНИЕ СТАТУЭТКА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14578
ЦБК И ЕГО ПРИМЕНЕНИЕ ДЛЯ ЗАПОМИНАНИЯ ЦИФР orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14907
ТЕСТ 2. ДИАГНОСТИКА ДОЛГОВРЕМЕННОЙ ПАМЯТИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14807
УПРАЖНЕНИЕ ОБЕТ МОЛЧАНИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14620
МЕТОД БАБОЧКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14772
ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ СВЯЗАННЫХ ДРУГ С ДРУГОМ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14455
Слуховые образы. ВООБРАЖАЕМАЯ МУЗЫКА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14530
УПРАЖНЕНИЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ С ОБРАЗАМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14854
ДЫХАНИЕ ДРАКОНА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14776
ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ С СУММАМИ ЦИФР orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14449
УПРАЖНЕНИЕ КРАТЧАЙШИЙ ПУТЬ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14592
ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ СЕРИЙ ПРОТИВОПОЛОЖНЫХ ТРЕХЧИСЛОВЫХ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14436
УПРАЖНЕНИЕ ПУТЕШЕСТВИЕ ВНУТРИ ПРЕДМЕТА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14580
Последовательность orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14692
ТЕСТ. ПРОВЕРКА ЗРИТЕЛЬНОЙ ПАМЯТИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14815
ПЯТЬ МЫСЛЕННЫХ КАРТИН orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14505
ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ ЧИСЛОВЫХ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14421
Меню для памяти orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14983
БРАТЬЯ И СЕСТРЫ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14714
Метод кумулятивного повторения orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14953
ЗАКЛЮЧИТЕЛЬНЫЙ ТЕСТ Б orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14787
ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ И ПРЕДСТАВЛЕНИЕ ОПРЕДЕЛЕННЫХ СЦЕН orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14457
ТРЕНИРУЕМ ИНТЕЛЛЕКТ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14370
УПРАЖНЕНИЕ ИМПРОВИЗАЦИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14600
УПРАЖНЕНИЕ ПРОРАБОТКА ВЕК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14931
УПРАЖНЕНИЕ ЗВУК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14572
ЧУВСТВА, НИЧЕГО, КРОМЕ ЧУВСТВ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14517
МЕТОДИКА ОБРАЗНОГО ЗАПОМИНАНИЯ ЦИФР orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14911
ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ ПОПАРНО orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14425
УПРАЖНЕНИЕ СОСРЕДОТОЧЕНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14887
НАЧИНАЕМ ТРЕНИРОВКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14378
МЕТОД ЦИЦЕРОНА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14865
УПРАЖНЕНИЕ СЛОВЕСНЫЙ ПОРТРЕТ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14861
Удержание orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14830
Задачки для развития логики. БАНКИ С ПЕЧЕНЬЕМ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14639
ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ СЕРИЙ ВОЗРАСТАЮЩИХ ТРЕХЧИСЛОВЫХ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14432
Перевертыши orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14473
Тест Какой у вас тип восприятия? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14760
ПРЕДЛОЖЕНИЯ, ЗАПИСАННЫЕ БЕЗ ПРОБЕЛОВ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14477
Упражнения для развития мышления orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14416
КАК РАЗДЕЛИТЬ ЧИСЛО orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14671
Упражнения для развития образного мышления. МЫСЛЕННЫЙ ОБРАЗ ПРАЗДНИЧНОГО УЖИНА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14496
Введение orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14362
ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ ОДНОЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ И ПРЕДСТАВЛЕНИЕ ДРУГОЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14447
ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ ВОЗРАСТАЮЩИХ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14430
УПРАЖНЕНИЕ СМОТРИНЫ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14566
Сколько букв С в приведенном тексте? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14490
В КАЮТЕ ОКЕАНСКОГО ЛАЙНЕРА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14665
ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ СЕРИЙ ЧЕТЫРЕХЧИСЛОВЫХ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14438
МЫСЛЕННЫЕ ПОРТРЕТЫ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14511
Пари orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14677
Развиваем вкусовую память. МНОГОВКУСИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14546
УЛУЧШИЛАСЬ ЛИ ПРОДУКТИВНОСТЬ ВАШЕЙ ПАМЯТИ? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14800
УПРАЖНЕНИЕ 4 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14961
УПРАЖНЕНИЕ ОСВОБОЖДЕНИЕ СОЗНАНИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14386
УПРАЖНЕНИЕ 3 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14959
Часть первая. РАЗВИТИЕ ИНТЕЛЛЕКТА И МЫШЛЕНИЯ. ЧТО МЕШАЕТ ОБУЧЕНИЮ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14365
РАБОТА ВООБРАЖЕНИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14552
УПРАЖНЕНИЕ СЧЕТ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14409
Шаблоны orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14594
РАЗВИТИЕ СЕНСОРНОЙ ПАМЯТИ. РАЗВИТИЕ ВКУСОВОЙ ПАМЯТИ. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14967
РАЗРЕЖЬТЕ НА КВАДРАНТЫ И ПРОРИСУЙТЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14502
УПРАЖНЕНИЕ СПИЧКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14841
УПРАЖНЕНИЕ СООЩУЩЕНИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14889
СПОСОБЫ РАЗВИТИЯ ПАМЯТИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14752
Упражнения для развития слуховой памяти. ПЕРЕД СНОМ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14879
АЛФАВИТНЫЙ ПОРЯДОК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14486
ПОЛТОРЫ КУРИЦЫ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14712
РАЗВИВАЕМ ЛОГИЧЕСКОЕ МЫШЛЕНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14626
ОБРАЗНЫЕ ЗВУКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14532
Предположения orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14699
Приемы мнемотехники. ПРИЕМ ЦЕПОЧКА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14943
Носки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14645
УПРАЖНЕНИЕ ДРЕВНИХ ИНДУСОВ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14891
ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ ВОЗРАСТАЮЩИХ И УБЫВАЮЩИХ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14423
ЦЕЛЕНАПРАВЛЕННОЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14556
ПОВТОРНОЕ ВОСПРОИЗВЕДЕНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14881
УПРАЖНЕНИЕ КЛЮЧ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14929
Задачи orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14635
МАГИЧЕСКИЙ ШЕСТИУГОЛЬНИК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14630
ТЕСТ 1. ЗАПОМИНАНИЕ ЛОГИЧЕСКИ НЕ СВЯЗАННОГО МАТЕРИАЛА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14780
ПРИЕМ СИМВОЛИЗАЦИИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14947
ПОВТОРЕНИЕ ЗАКЛЮЧИТЕЛЬНОГО ТЕСТА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14802
КАКОЙ ТИП ПАМЯТИ У ВАС ПРЕОБЛАДАЕТ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14756
СНЯТИЕ НАПРЯЖЕНИЯ ДЛЯ ПРОДУКТИВНОСТИ УСВАИВАНИЯ ИНФОРМАЦИИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14770
МЫСЛЕННАЯ ЗАПИСЬ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14536
ИЗ ШЕСТИ СПИЧЕК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14651
УПРАЖНЕНИЕ ТЕЛО orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14923
СТАРИННАЯ АРАБСКАЯ ЗАГАДКА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14718
УПРАЖНЕНИЕ СОСТАВЬ РАССКАЗ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14847
Музыка orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14883
УПРАЖНЕНИЕ ОСТАНОВИСЬ, МГНОВЕНЬЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14832
УПРАЖНЕНИЕ ЛОГИЧЕСКОЕ ЗАПОМИНАНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14899
УПРАЖНЕНИЕ ПОЧЕМУ МЫ ТАК ГОВОРИМ? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14606
Мнемотехника orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14941
УПРАЖНЕНИЕ ПОМЕХИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14393
ОБРАЗЫ ЧУВСТВ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14542
УДВОЕНИЕ ЧИСЕЛ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14451
Задачки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14708
УПРАЖНЕНИЕ МАССАЖ ГОЛОВНОГО МОЗГА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14389
УПРАЖНЕНИЕ СМЕШНЫЕ ИСТОРИИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14614
СРЕДНЯЯ ПРОДУКТИВНОСТЬ ЗАПОМИНАНИЯ ПО ИСТЕЧЕНИИ НЕДЕЛИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14798
Упражнения с числами для развития образного мышления. ПРЕДСТАВЛЕНИЕ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14443
УПРАЖНЕНИЕ ВООБРАЖАЕМЫЙ ОБХОД ЖИЛИЩ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14977
ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ БУКВ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14468
СЕРЕБРЯНЫЙ БРУСОК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14643
ИЗ ЧЕТЫРЕХ СПИЧЕК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14653
В ЗООПАРКЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14521
Стирание orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14828
АБСТРАКТНЫЕ ЗВУКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14534
УПРАЖНЕНИЕ ДЛЯ УКРЕПЛЕНИЯ СЕМЕЙНЫХ ОТНОШЕНИЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14981
РЕАЛЬНЫЙ ПРЕДМЕТ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14498
УПРАЖНЕНИЕ 1 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14955
МЕТОДИКА УСКОРЕННОГО ЗАПОМИНАНИЯ ЦИФР orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14909
Упражнения йогов для улучшения работы зрительной памяти orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14875
УПРАЖНЕНИЕ ПОЛНЫЙ СПЕКТР orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14602
упражнения Дубль 2 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14789
ПРО ЛИЛИИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14720
ФИЗИЧЕСКИЕ УПРАЖНЕНИЯ ДЛЯ РАЗВИТИЯ ИНТЕЛЛЕКТА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14380
СОРОК ОДНА ГОЛОВОЛОМКА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14746
ТЕННИСНЫМ МАТЧ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14739
ТОЧКА ЗРЕНИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14696
УПРАЖНЕНИЕ СОЧИНЕНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14616
УПРАЖНЕНИЕ 5 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14963
СЛУЧАЙНОСТЬ ПРАВДЫ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14703
ТЕСТ 3. ЗАПОМИНАНИЕ ЛОГИЧЕСКИ СВЯЗАННОГО МАТЕРИАЛА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14785
БЕЗУМИЕ ЦВЕТА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14524
Пропорции orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14694
ШЕЛКОВЫЕ ВЕРЕВКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14655
ПЕРИФЕРИЧЕСКОЕ МЫСЛЕННОЕ ЗРЕНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14509
ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ СЕРИЙ УБЫВАЮЩИХ ТРЕХЧИСЛОВЫХ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14434
ОБРАЗЫ ИДЕЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14528
УПРАЖНЕНИЕ 1 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14819
Упражнения orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14778
ПРОГНОЗ погоды orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14673
СКВОЗНАЯ БУКВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14488
ТЕХНИКА САМОВНУШЕНИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14917
УПРАЖНЕНИЕ ДЛЯ ПОМОЩИ В БЫТУ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14979
Развитие непроизвольных навыков запоминания orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14937
УПРАЖНЕНИЕ ЦИКЛИЧЕСКИЕ ДЕЙСТВИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14395
Заключение orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14985
РАЗВИВАЕМ ОБРАЗНОЕ МЫШЛЕНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14494
КАК НАДО ЗАНИМАТЬСЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14367
Развитие обонятельной памяти orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14971
Упражнения для развития эмоциональной гибкости orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14554
ПРИЕМ МАТРЕШКА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14945
Интеллектуальные задачки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14730
ТЕСТ 4. ДИАГНОСТИКА ЛОГИЧЕСКОЙ ПАМЯТИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14811
Зрительная память orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14766
УПРАЖНЕНИЕ СКОРОГОВОРКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14622
РАЗВИВАЕМ ПАМЯТЬ. ФИЗИЧЕСКИЕ УПРАЖНЕНИЯ ДЛЯ РАЗВИТИЯ ПАМЯТИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14768
ТЕСТ 1. ЗАПОМИНАНИЕ ЛОГИЧЕСКИ НЕ СВЯЗАННОГО МАТЕРИАЛА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14792
ОБРАЗЫ ТАКТИЛЬНЫХ ОЩУЩЕНИЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14544
ГЕОМЕТРИЧЕСКИЕ ТЕЛА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14513
УПРАЖНЕНИЕ НАМЕРЕННАЯ НЕГРАМОТНОСТЬ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14618
Головоломки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14743
НЕПРОИЗВОЛЬНОЕ ЗАПОМИНАНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14919
Тест Слушаю или вижу? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14764
В МАГАЗИНЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14675
Перевертыши orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14475
Древнее упражнение по развитию памяти orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14975
УПРАЖНЕНИЕ КОЛЕСИКО ДЛЯ ПАЛЬЦЕВ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14927
ТЕСТ 3. ЗАПОМИНАНИЕ ЛОГИЧЕСКИ СВЯЗАННОЙ ИНФОРМАЦИИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14796
УПРАЖНЕНИЕ 2 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14821
УПРАЖНЕНИЕ ИЗМЕНЕНИЕ ВКУСА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14969
УПРАЖНЕНИЕ ПАЛЬЦЫ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14925
Физические упражнения для развития непроизвольной памяти. УПРАЖНЕНИЕ РУКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14921
Как запоминать имена и лица orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14867
ЕЩЕ ВНУТРЕННИЕ ОЩУЩЕНИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14540
ВИРТУАЛЬНЫЕ БЛЮДА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14548
МЫСЛЕННОЕ ПРИСУТСТВИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14519
Ответы orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14632
Изменение слуховых ощущений orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14885
Нумизмат orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14647
УПРАЖНЕНИЕ ТЕХНИЧЕСКОЕ РАССЛАБЛЕНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14933
Гипнопедия orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14915
УПРАЖНЕНИЕ ВИДЕТЬ БОЛЬШЕ ПРОИСХОДЯЩЕГО orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14407
Анаграммы orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14481
ЗАТИХАНИЕ ЭМОЦИЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14562
ПРО МУХ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14726
ПРОДОЛЖИТЕ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14701
УПРАЖНЕНИЕ ОБЪЕМ КРАТКОВРЕМЕННОЙ ПАМЯТИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14951
УПРАЖНЕНИЕ ПРЕРЫВИСТОЕ ВНИМАНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14397
ЗЛОЙ РОСТОВЩИК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14663
МУЗЫКАЛЬНЫЕ ФРАЗЫ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14588
ПРО БАНАНЫ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14722
Задачи для развития образного мышления orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14659
ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ СЕРИЙ ПРОТИВОПОЛОЖНЫХ ЧЕТЫРЕХЧИСЛОВЫХ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14441
УПРАЖНЕНИЕ ТВОРЧЕСКОЕ НАПРЯЖЕНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14405
Упражнения с числами orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14418
Криптарифмы orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14733
УПРАЖНЕНИЕ ДОЛОЙ МЫСЛИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14845
УПРАЖНЕНИЕ МАНИПУЛЯЦИЯ ФОТОГРАФИЕЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14839
РАЗВИТИЕ ПАМЯТИ В КОМПАНИИ ИЗ ДВУХ ЧЕЛОВЕК (ИГРОВЫЕ УПРАЖНЕНИЯ) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14965
Саморасширяющаяся генеральная мнемоническая матрица orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14949
ГИГАНТСКОЕ ТЕЛО orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14522
Виды мышления orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14414
УПРАЖНЕНИЕ ДВУХМИНУТНАЯ КОНЦЕНТРАЦИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14391
Методы гипноза в запоминании orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14913
УПРАЖНЕНИЕ СОСРЕДОТОЧЕНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14825
ПОЕЗДА В ТОННЕЛЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14667
ТЕСТ 3. ДИАГНОСТИКА ОБЩЕГО СОСТОЯНИЯ ПАМЯТИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14809
УПРАЖНЕНИЕ НАЗОВИТЕ ВЕЩИ СВОИМИ ИМЕНАМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14604
ТРЕНИРУЕМ ПАМЯТЬ НА РАБОТЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14973
УПРАЖНЕНИЕ АССОЦИАЦИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14843
УПРАЖНЕНИЕ КАК СКАЗАТЬ ИНАЧЕ? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14596
УПРАЖНЕНИЕ УСТОЙЧИВОСТЬ ВНИМАНИЯ И ДИНАМИКА ПАМЯТИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14863
ОТВЕТЫ И РЕШЕНИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14637
ИГОЛЬНОЕ УШКО orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14774
РАЗВИВАЕМ МЫШЛЕНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14412
УПРАЖНЕНИЕ РИСУНОК ПО ОПИСАНИЮ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14612
Закрепляющие упражнения на образное мышление. УПРАЖНЕНИЕ СВЯЗЬ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14564
НАСТРОЙКА ТЕЛЕВИЗОРА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14526
УПРАЖНЕНИЕ ХУДОЖНИК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14574
ОТВЕТЫ И РЕШЕНИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14741
ТЕСТ 1. ДИАГНОСТИКА КРАТКОВРЕМЕННОЙ ПАМЯТИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14805
В ГЛАЗАХ НАБЛЮДАТЕЛЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14515
Обратная задача orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14461
УПРАЖНЕНИЕ ОПИСАНИЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14608
Упражнения для развития смысловой памяти orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14897
ТЕСТЫ НА СООБРАЗИТЕЛЬНОСТЬ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14373
ЗАПОМИНАНИЕ ЦИФР МЕТОДОМ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНЫХ АССОЦИАЦИЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14905
НЕ ОЧЕНЬ РЕАЛЬНЫЙ ПРЕДМЕТ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14500
Советы для улучшения слуховой памяти orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14877
УПРАЖНЕНИЕ 2 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14957
УПРАЖНЕНИЕ ЧУВСТВО СЛОВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14610
Задачи для развития логического мышления. ЗАДАЧА О СКУЛЬПТОРЕ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14628
Цепь orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14641
ПЕРЕЧИСЛЕНИЕ ОДНОЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ И ВЫПИСЫВАНИЕ ДРУГОЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14445
ЗРИТЕЛЬНЫЙ СЛЕД orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14507
ФОТОРОБОТ 1 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14869
ФОТОРОБОТ 2 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14871
Решения orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14679
Решения orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14657
ЭТО ТРЕНИРОВКА УМА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14624
ДЛЯ РАСШИРЕНИЯ ВНИМАНИЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14576
Запоминаем orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=14859
ГУДЕ ВIТЕР ВЕЛЬМИ В ПОЛI
Соловей
"МIсяченько круглоколий закрився хмарою..."
Бандурист
До
СИН ЛЮБИМОМУ ОТЦЮ
ВIрна
ТУГА ЗА МИЛОЮ
Чи то вIрли крильми б'ються?
ПобратимовI
ЛИХА ДОЛЯ
ВеснIвка
ДО МИЛОÏ
РУСЬКА МОВА
ВеснIвка
СУМРАК ВЕЧЕРНIЙ
О НАЛИВАЙКУ
СЛОВО ДО ЧТИТЕЛЕЙ РУСЬКОГО ЯЗИКА
РУСЬКА МАТИ НАС РОДИЛА
Поза тихий за Дунай
НАД БУГОМ
ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОБСТУПЛЕНIЄ ЛЬВОВА
Погоня
БОЛЕСЛАВ КРИВОУСТИЙ ПIД ГАЛИЧОМ
Туга
IВАН IВАНОВИЧ
Я (РОМАНТИКА)
УкраÏна чи МалоросIя?
ГАСПИД I МАРГАРИТА
ГРIШНI, ЧЕСНIШI ЗА ХЕРУВИМIВ...
ПОКОÏВКА
ОДИН НА ТРАСI
I ЖАЛЬ ЗА ТИМ, ЩО НЕ ЗБУЛОСЬ
ТЕАТР НАВПРОТИ ВАРЕНИЧНОÏ
Хижачка
ДОВГА СПОВIДЬ ПЕРЕД КОРОТКИМ IНТЕРВ'Ю
КОЗАЦЬКА КОРЧМА
ОСТРIВ ЗИМОВОГО МОВЧАННЯ
ТИХА ЗАВОДЬ
СЮРПРИЗ ДЛЯ ФЕМIНIСТКИ
ЯНГОЛ З УКРАÏНИ
ПИРОГИ ДЛЯ ПОВСТАНЦIВ
"ЛЕКСИКОН СОРОМIЦЬКИЙ" ДО СТУДIЙ З УКРАÏНСЬКОÏ ЦНОТИ
БЛУДНИЦЯ ВАВИЛОНСЬКА
ТIНI ЗАБЛУДЛИХ НАЩАДКIВ
БЕРМУДСЬКИЙ ТРИКУТНИК
НА РОЗЛОМI
МОСКАЛI ЙДУТЬ!
ГОЛОС КРОВI
ДАМА ОСТАННЬОГО ЛИЦАРЯ
ХРАМ НА БОЛОТI або ТАЄМНИЦЯ КРИВАВОÏ БАГНИ
МIЙ ТРЕТIЙ I ОСТАННIЙ ШЛЮБ
ЩОРОКУ МИ ПОВЕРТАМО ДО УКРАÏНИ КУЛЬТУРНI ЦIННОСТI НА МIЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15860
ЛИКИ ВIНЦЕНОСНИХ ДОЧОК ЯРОСЛАВА МУДРОГО orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15773
БОРОДАТI ВIДМIННОСТI Й ПЕРЕДУМОВИ ДIАЛОГУ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15785
АТАКА НА ДНК* ПриватизацIя СвятоÏРусI триває, або Що означає для УкраÏни Десятинна церква orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15833
У КIЛЬЦЯХ ЗАМКНЕНОГО ЧАСУ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16047
2.4. КомIдеологIя I вIдмова вIд роздIлення в часI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15974
ТАМНИЦЯ ВIЩОГО БОЯНА. Факти, дослIдження, гIпотези orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15795
2.3. Друга свIтова, зиґзаґи комIдеологIÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15972
КОЖНА НАЦIЯ МА ПРАВО НА СВОÏ РУÏНИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15845
1.2. РосIйська Iдея та ÏÏ криза orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15957
ВЕРСIЯ ДРУГА (НЕТРАДИЦIЙНА) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15816
Сивоок orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15868
ЗВIДКИ ПIШЛА РУСЬКА ЗЕМЛЯ, або Сила м'якого знака orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15824
ПОХОДИ СВЯТОСЛАВА НА БОЛГАРIЮ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15903
ВIДРОДЖЕНУ ПАМ'ЯТЬ НЕ ВДАСТЬСЯ СПОТВОРИТИ ЖОДНИМИ ЗАХОДАМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15847
ШТРИХИ ДО ПОДВIЙНОГО ПОРТРЕТА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16025
АСКОЛЬДОВЕ ХРЕЩЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15810
ЧАСТИНА 1. ПРО РОСIЙСЬКУ IДЕЮ ТАÏÏ КРИЗУ. Якщо трохи пофIлософствувати (Введення в тему) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15953
ЛЮДИНА, ЯКА ЗМIНИЛА УКРАÏНСЬКУ IСТОРIЮ. ПереможнI битви Петра Сагайдачного orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16043
ВечIр важкого дня… orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15939
ЗМУСИТИ ВОРОГА ТРЕМТIТИ ВIД СТРАХУ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16009
МосковськI збирачI земель. ДЕНЬ, ЯКОГО НЕ БУЛО?.. Переяславська рада 1654 р. в мIфах та реалIях orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15929
ВЕРСIЯ ПЕРША (ТРАДИЦIЙНА) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15814
ПIД ЗНАКОМ ВIДРОДЖЕНОÏ ОСОБИСТОСТI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16003
СТВОРЕННЯ IСТОРИЧНОÏ МIФОЛОГIÏ РОСIЙСЬКОÏДЕРЖАВИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15874
ПОХIД НА СХIД I ПIДКОРЕННЯ ХАЗАРIÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15901
рIччя ухвалення КонституцIÏ Пилипа Орлика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16005
1 .ТРАГЕДIЯ. АКТ I. Поразка. РIк 1471 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15984
ЗМОВА МОВЧАННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15808
ДВА КНЯЗI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15914
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ВБИВСТВА, ТРАВМИ ТА ПОГРОЗИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15789
НАВIТЬ У ВАРШАВI ТА МОСКВI ПРАЦЮВАЛИ КОЗАЦЬКI РОЗВIДНИКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16011
МАНДРIВКИ РУСI В ПРОСТОРIЙ ЧАСI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15884
УкраÏнський проект вIд 17 (27) лютого 1654 р. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15945
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА КРАДIЖКУ, БОРГИ ТА НЕДОЗВОЛЕНИЙ ПРОМИСЕЛ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15791
КУЛЬТУРИ НЕ ВКЛАДАЮТЬСЯ ОДНА В ОДНУ, ЯК МОТРIЙКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15755
СВIТСЬКI СЮЖЕТИ СОФIÏ КиÏвськоÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15775
ЯК МОСКОВIЯ ПРИВЛАСНИЛА IСТОРIЮ КИÏВСЬКОÏ РУСI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15872
ДУХОВНIСТЬ! СОФIЯ КИÏВСЬКА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15767
КОМПЛЕКС НАПОЛЕОНА? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16029
СкIльки козацьких рад вIдбулось у ПереяславI 8 сIчня 1654 року? I яку з них святкувати? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15937
ЗАВЕРШЕННЯ РЕСПУБЛIКАНСЬКОГО ПРОЕКТУ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16001
ПАРАДОКСИ СВЯТОГО ПИСЬМА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15765
1.3. Що ще мIстила в собI росIйська Iдея. Знову про кризу orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15959
СЛОВ'ЯНСЬКI СТРУМКИ Й РОСIЙСЬКЕ МОРЕ. Апологети РосIйськоÏ IмперIÏ в контекстI польського повстання 1830 року orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15978
ПЕРША ДРУКОВАНА КНИГА УКРАÏНЦЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15897
Цитати orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16055
ПРИДНАННЯ ДО БОЖЕСТВЕННИХ СМИСЛIВ НАДА РАДIСТЬ БУТТЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15751
МIЖ ДВОМА ДЕСПОТАМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15999
РОЗКОЛ ЧИ СПЕЦОПЕРАЦIЯ? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16035
ПРО УПОРЯДНИКIВ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16063
2.2. Коли почалася вIйна. Позбудемося комIдеологIчноÏ спадщини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15970
СЕ A3 ПИСАЛ ГРЕШНЫЙ, МОЛЯСЯ БОГУ И ПРЕЧИСТОЙ, або ПродряпанI хронIки СофIйського собору orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15820
И НАНЯША КНЯЗИ САМИ НА СЕБЕ КРАМОЛУ КОВАТИ… Невиконаний заповIт Ярослава Мудрого orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15801
Чому Хмельницький не поспIшав до Переяслава? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15935
ЧЕШИРСЬКI ПОСМIШКИ ВIТЧИЗНЯНИХ НАУК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15889
ХРАМ ЯК ГАВАНЬ У СТЕПОВОМУ ОКЕАНI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15753
ПРО КУЛЬТУРУ РIЗНИХ ЕПОХ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15757
У КИÏВСЬКIЙ СОФIÏ ЗАКЛАДЕНО МОГУТНIЙ ДРАМАТУРГIЧНИЙ ЕФЕКТ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15759
економIчний та культурний розвиток ДавньоÏ РусI, УкраÏни та МосковськоÏ держави orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16061
СЛОВО ДО ЧИТАЧIВ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15749
ОСНОВИ СУДОЧИНСТВА ЗА ЯРОСЛАВА МУДРОГО orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15793
РУКА РОМАНТИКА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15870
Херсон-корсунь orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15777
НИМ ЗАГРОЖУ СУЧАСНIЙ УКРАÏНI ПОВОРОТ КРЕМЛЯ ДО IМПЕРСЬКИХ ЦIННОСТЕЙ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15992
ПРО ПАМ'ЯТНИКИ ТА ПАМ'ЯТЬ. ВIдтворення минулого й манIпуляцIя ним у КиєвI XIX столIття orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15949
ВIЙНА I МИР IЗ ВIЗАНТIЮ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15906
ДУЕЛЬ ДУМОК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15818
ОСТАННIЙ БIЙ I СМЕРТЬ СВЯТОСЛАВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15908
ДИНО МОЖЛИВИМ I ПРАВИЛЬНИМ РIШЕННЯМ БУЛО ВИКУПИТИ IКОНУ ТА ПОВЕРНУТИ ÏÏ… orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15858
ФЕНОМЕН СТЕПАНА БАНДЕРИ. I чому його бояться украÏнофоби? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16027
СПЕЦОПЕРАЦIЯ З БАГАТЬМА ГРАВЦЯМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15835
ДЖЕРЕЛА УКРАÏНСЬКОÏ ТАМНИЦI ГРАФIТI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15769
ЧОМУ НАЦIОНАЛЬНА НАЛЕЖНIСТЬ РУСI КОГОСЬ НЕПОКОÏТЬ У XXI СТОЛIТТI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15882
ХРИСТИЯНИН У ПОСТ'ЯЗИЧНИЦЬКОМУ СУСПIЛЬСТВI. Спроба реконструкцIÏ життєпису агIографа Нестора orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15893
НИ ЗАВЖДИ МУДРИЙ ЯРОСЛАВ МУДРИЙ? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15866
ДвовIр'я orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15864
IСТОРИЧНА ДОВIДКА. Чим є Десятинна церква для УкраÏни orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15851
ГЕНIЙ ЗНАЙОМИТЬСЯ ЗI СВЯТИНЕЮ. Шевченко й Пересопницьке євангелIє orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16049
ПОЛIТИЧНА ДОЦIЛЬНIСТЬ, КУЛЬТУРНЕ ПIДґРУНТЯ ТА СУБ'КТИВНИЙ ФАКТОР РОЗКОЛУ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15783
ЯК ЗАХОПЛЮЮТЬ КОМАНДНI ВИСОТИ МИНУЛОГО orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15849
МIСIЯ ТА ФУНКЦIÏ ГОЛОВНОГО ХРАМУ КИÏВСЬКОÏ РУСI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15761
1.1 Що таке нацIональна Iдея, що таке IдентичнIсть orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15955
НОВА ПАРАДИГМА БЕЗНАДIЙНОГО АНАХРОНIЗМУ. ПолIтична легIтимацIя IмперськоÏ концепцIÏ IсторIÏ РосIÏ, або Як фальшується та обкрадається украÏнська IсторIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16059
РусI стала частиною IсторIÏ загальноруськоÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15980
2. ТРАГЕДIЯ. АКТ 2. Винищення. РIк 1570 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15986
ЧИ ПЕРШЕ ХРЕЩЕННЯ РУСI МИ СВЯТКУМО? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15806
ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ КРАÏНИ Руська земля та УкраÏна в системI Iсторичних координат orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15826
ЛЮДЦI ВЕЛИКОГО ГОСУДАРЯ. Ни була логIка в московськIй самодержавнIй тирани? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16019
МОСКВА СЛЬОЗАМ НЕ ВIРИТЬ, або Чи є росIяни слов'янами? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15878
ДЕЗА ЗРАЗКА 1648 РОКУ. Перемагати у кровопролитних битвах проти РечI ПосполитоÏ Богдану Хмельницькому допомагали… психологIчнI удари orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16007
ЩО ТАКЕ РОСIЙСЬКА IДЕЯ? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15951
ШЛЯХ ДО СЛАВИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16033
ЗГОДИ НА ЦЕ УКРАÏНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ НЕМА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15839
ОНУКА СВЯТОГО, ДРУЖИНА ФIЛОСОФА Про життя волинськоÏ княгинI Ольги РоманIвни orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15910
2.5. КомIдеологIя як силовий вплив на незгодних orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15976
ЧИ БУВ БАНДЕРА ТЕРОРИСТОМ? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16031
СВIТ У НЕСКIНЧЕННОМУ СТАНI ЧУДА I КАТАСТРОФИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15763
ЦЕ IСПИТ НА ЦИВIЛIЗОВАНIСТЬ УКРАÏНСЬКОÏ ВЛАДИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15841
ХТО СПIВПРАЦЮВАВ I ХТО БОРОВСЯ З НАЦИСТАМИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16037
II. НЕПОРОЗУМIННЯ ТА КУРЙОЗИ 8/18 СIЧНЯ 1654 року orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15933
СкIльки потрIбно мати союзникIв чи протекторIв, щоб почуватися захищеним? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15943
РОСIЯ ХОЧЕ ПЕРЕЗАСНУВАТИ… РОСIЮ. Прихопивший й нашу IсторIю. Тому що погано лежить? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15990
ПРО ДВА РIЗНI НАРОДИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16023
ЗЛОЧИН I КАРА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16039
Частина II. КОМIДЕОЛОГIЯ I ДРУГА СВIТОВА ВIЙНА. КОЛИ НАЦIДЕЯ НАВ'ЯЗАНА 2.1. Новий комIдеологIнний простIр, деякI додатковI характеристики orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15968
ПОВЕРНЕННЯ ПОКРОВИ. РосIйський колекцIонер Iгор Возяков передав УкраÏнI Iкону, яку викрали зI Львова ще минулого столIття orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15855
ЗАГИБЕЛЬ ВЕЛИКОГО НОВГОРОДА. Як вIльну республIку було знищено самодержавною Москвою orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15982
СВОЯ IСТОРIЯ I СВОЯ ПРАВДА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16057
БОРОТЬБА ЗА IМ'Я ТА СПАДЩИНУ. IсторичнI долI русинIв та украÏнцIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15880
БАНДЕРА, УКРАÏНОФОБИ ТА ХОХЛИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16041
ВОНИ ХОЧУТЬ ПРОКОВТНУТИ ВЕСЬ СВIТ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15837
рIччя скасування крIпосного права orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16045
III. СПЕКОТНИЙ ЛЮТИЙ 1654 року orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15941
ХРАМ НАШОÏ ДОЛI. Десятинна церква Хрестителя й ПросвIтителя РусI Володимира Святого: проблеми вIдродження orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15853
ФАНТОМ НИ НЕВИГIДНА ВЖЕ СУЧАСНИКАМ РЕАЛЬНIСТЬ? Московсько-чигиринський бермудський трикутник 1654 року, або Коли I куди зник оригIнал украÏнсько-росIйського договору? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15947
СТОЛЬНИЙ ГРАД ВОЛИНI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15803
ПЕРЕКАЗИ СТАРОВИНИ ГЛИБОКОÏ… Захар Беркут Iвана Франка: романтична легенда чи актуальна Iсторична реальнIсть? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15876
Iсторик УкраÏни orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16013
БРАТ ПРОТИ БРАТА. Воєнне протистояння синIв Володимира Великого: версIÏ, мIфи й пошук Iстини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15812
ГЕРОЙ СПОКIЙНОÏ СМIЛИВОСТI Костянтин Острозький: велич полководця orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16015
пIсля першоÏ згадки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15995
РУСЬКА ПРАВДА: ПЕРШИЙ КОДЕКС ЗАКОНIВ НА РУСI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15787
ЗАПОРОЖЕЦЬ НА ПРЕСТОЛI. Уроки незвичайного життя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15899
АНДРIЙ БОГОЛЮБСЬКИЙ: КНЯЗЬ НОВОГО ДЕСПОТИЗМУ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15918
Роман ГОРАК: IВАН ФРАНКО НЕ ДА СПОКОЮ БАГАТЬОМ ДО СЬОГОДНI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15921
час модернIзацIÏ та нових проблем orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15962
ЗЕМЛЯ КОРОЛЯ ДАНИЛА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15797
ВЕЛИКИЙ ПОДIЛ: ТРАГЕДIЯ 1054 РОКУ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15781
1653 PP.: ЧИ НАСПРАВДI ВСI ШЛЯХИ ВЕЛИ ЛИШЕ ДО ПЕРЕЯСЛАВА? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15931
СВIДЧЕННЯ ТРАДИЦIЙНОГО ВРАЗIЙСЬКОГО СВЯТОКРАДСТВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15891
САМОВЛАДНИЙ КНЯЗЬ IЗ ПIВНОЧI. АндрIй Боголюбський I влада в КиÏвськIй РусI: полIтичнI цIлI й методи Ïхнього досягнення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15912
Партнери orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16053
ПОРУШЕННЯ НОРМ ЗАКОНОДАВСТВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15843
ДВА ДИПЛОМАТИ. Данило Галицький та Олександр Невський: полIтика в умовах монгольського панування orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15923
ВОЛОДИМИР МОНОМАХ: КНЯЗЬ СОБОРНОÏ ГАРМОНIÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15916
го, РосIя — роздIлена в часI краÏна orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15964
ВАНГЕЛI КНЯГИНI ЖЕСЛАВСЬКОÏ. УкраÏнська нацIональна святиня: IсторIя, змIст, загадки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16017
ШЛЯХ ДО НОВОÏ ВIРИ. Хрещення РусI: мIфи I реальнIсть orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15822
НЕПОХОВАНА КРАÏНА ТА ÏÏ ВIДКРИВАЧ. Ланселот Лоутон: британський журналIст, закоханий в УкраÏну orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15927
ПЕРЛИНИ СОФIÏ КИÏВСЬКОÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15771
УКРАÏНСЬКИЙ ТА РОСIЙСЬКИЙ ШЛЯХИ В IСТОРIÏ: ПОШТОВХ ДО РОЗДУМIВ ВоIстину, корисно IнодI гуляти лабIринтами Iнтернету! orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16021
НАС ЗБИРАТИ КАМIННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15799
ДВА КОНКУРЕНТИ XIV столIття: Москва I Твер у боротьбI за Велике княження Володимирське orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15988
СТОЛIТТЯ XIX: ВIД РУСI ДО УКРАÏНИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15887
РЕСТАВРАТОР УКРАÏНСЬКОÏ НАЦIÏ. Михайло БРАЙНЕВСЬКИЙ: Iсторик, мислитель, державотворець orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15925
ПУБЛIЦИСТ, УЧЕНИЙ I ПАТРIОТ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15895
КОРIННЯ IНШОÏ ГIЛКИ Про походження великоросIйського народу й держави: теорIя Василя Ключевського orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15828
ПРО МАЛОРОСIЙСЬКИЙ МIФ XXI СТОЛIТТЯ. УкраÏнська минувшина: уроки для сьогодення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16051
БатьковI
Явтух
Просо
Сучасникам
Махнуть рукою! РозIллять вино!
Засудженим
Життя
НIч була розбурхана та тьмяна
Моя душа й по темнIм трунку
ВIрнIсть
СОННИЙ ДЕНЬ
ВЕЧIРНЯ ПIСНЯ
ГострI очI розкритI в морок
ЧоловIковI
ПодорожнIй
Якими нас прагнете?
Безсмертне
ЛIто
ТанҐо
НЕПОВТОРНЕ СВЯТО
Усе — лише не це!
ПломIнний день
ЧУЖА ВЕСНА
ВIдповIдь
Поворот
Без назви
Лист
Життя
РадIсть
Не треба слIв. Хай буде тIльки дIло
Мужчинам
Вчора над мIстом летIли гуси
ГалIлей
Вчись у природи творчого спокою
КанIв
Дивлюсь на все спокIйними очима
РIчний пIсок слIдок ноги твоєÏ
I ось ляжу,— родючий гнIй
Все бIльше спогадIв I менше сподIвань
ДIвчинку здибав колись маленьку
Був це хлопчик лагIдний I тихий
Вона зIйшла до моря. Хто вона
Знаю, сIренький я весь такий
Я знаю
Я – як I всI
НIч... а човен — як срIбний птах!..
Для вас, Iсторики майбутнI
ОфелIя
Лось
СIМ'Я ДИКОÏ КАЧКИ
Сад
РIДНА МОВА
Княжа гора
"ОЛЕНЬ АВГУСТ"
ГРУДНЕВИЙ БУГ
МЕРТВА ЗОНА
Голодомор
ЗАПАХ КРОПУ
МЕНТАЛЬНIСТЬ ОРДИ
Роксоляна
РIдна Мова
КАЗКА ПРО ЛЕЛЕК ТА ПАВЛИКА-МАНДРIВНИКА
ДIвчинI
Золотий бумеранг
ГУЛЯЙ-ПОЛЕ
"МИХАЙЛО-СЕМИЛIТОК"
Котигорошок
Плесо спить
МОРОЗНА ОСIНЬ
ЛЕЖАТЬ, ЛЕЖАТЬ СНIГИ...
IЗ ЗБIРКИ ТРЕМБIТА ЯК Я БАБУ ГОДУВАЛА
IЗ ЗБIРКИ ТРЕМБIТА ХИТРИЙ ЗУБ
IЗ ЗБIРКИ ТРЕМБIТА БАБИН БIБ
IЗ ЗБIРКИ ТРЕМБIТА БУВ БИ ХЛОПЧИК Я ХОРОШИЙ
IЗ ЗБIРКИ ТРЕМБIТА КЕПТАРИК
IЗ ЗБIРКИ ТРЕМБIТА ВЧОРА БУВ Я ЩЕ МАЛЕНЬКИМ
IЗ ЗБIРКИ ТРЕМБIТА ДУБОЧКИ
IЗ ЗБIРКИ ТРЕМБIТА НЕ ВПIЗНАЛА НАВIТЬ МАМА
IЗ ЗБIРКИ ТРЕМБIТА ДIДУСЕВА БIДА
IЗ ЗБIРКИ ТРЕМБIТА КРИНИЦЯ
IЗ ЗБIРКИ ТРЕМБIТА КЛУБОЧОК ТА КОТИК
Загув мотор у високостI
Буває мить, коли душа натхненна
ЕВШАН-ЗIЛЛЯ
ОсIння нIч... Коротка, як I влIтку...
МенI здається: це когорти
Що серед океану каравела?
БАЛАДА ПРО ПОБРАТИМА
ЛИСТ ДО СЕСТРИ ПРО РОДОВIД МОСЕНДЗIВ
Лист
МIЙ ШПИТАЛЬ
НIвелIр
СЛIПЦI (Уривок Iз роздIлу другого)
ЗалIзнякова нIч
Дорога
НIЧНИЙ РЕЙС
БудIвлI
Цирк
ГОФМАНОВА НIЧ
ЗУСТРIЧ НА ПЕРЕХРЕСНIЙ СТАНЦIÏ
ТРУНА ТIМУРА
КРОВ ПОЛОНЯНОК
"ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА"
Федорченко
НевIдомий
Хата
БАЛАДА ПРО ВДОВИННЯ
Перо
ТАЄМНИЦI
БАЛАДОНЬКА-ЗАГАДОНЬКА
БабусенцIя
СМЕРТЬ ШЕВЧЕНКА
БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК
ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА
Балада роду
КАЛИНОВА БАЛАДА
НIЖ У СОНЦI
БАЛЯДА ПРО ЛЮЛЬКУ
ВЕСIЛЬНА МЕЛОДIЯ
Крила
ЕТЮД ПРО ХЛIБ
ДВI СЕСТРИ
З ПIСНI ПIСЕНЬ
БАЛАДА ПРО ВУЗЛИКИ
БАЛАДА ТВОРЧОСТI
В ТОВАРИСТВI ДЖМЕЛЯ
САМОТНЯ ЛАСТIВКА
ПРОТУБЕРАНЦI СЕРЦЯ
БАЛАДА ПРО САР'ЯНIВ ТА ВАН-ГОГIВ
Добуш
Шельвах
ЛЮБА-ЗГУБА
Новобранчик
Нива
НIчлIг
САФАТ ЗIНИЧ
Дезертир
ЛЕГЕНДИ З ПОВIСТI МИНУЛИХ ЛIТ
ПРО ХРЕЩЕННЯ РУСI
ПРО КНЯГИНЮ ОЛЬГУ
ПРИСЛIВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
ПРО КНЯЗЯ ОЛЕГА
ПРО ЗАСНУВАННЯ КИВА
ПереспIв Максима Рильського. Слово про IгорIв похIд (Уривок)
Слово про похIд IгорIв, Iгоря, сина Святославового, внука Олегового
СЛОВО ПРО IГОРIВ ПОХIД
НА ЗЕЛЕНОМУ ГОРБОЧКУ
На столIтнIй ювIлей украÏнськоÏ лIтератури
I ВСЕ-ТАКИ ДО ТЕБЕ ДУМКА ЛИНЕ
CONTRA SPEM SPERO!
ХотIла б я пIснею стати
КАЗКИ ЛЕЛIЯ
МАМО, IДЕ ВЖЕ ЗИМА...
TO BE OR NOT TO BE?..
СОNТRА SРЕМ SРЕRО!
ТоваришцI на спомин
Ви щасливI, пречистIÏ зорI
Бояриня
СТОЯЛА Я I СЛУХАЛА ВЕСНУ
У ДИТЯЧI ЛЮБI РОКИ
НАПИС В РУÏНI
Давня весна
ТИША МОРСЬКА
Хто вам сказав, що я слабка
ОргIя
КАЗКИ БIДА НАВЧИТЬ
Дим
Слово, чому ти не твердая криця
КРАСО УКРАÏНИ, ПОДОЛЛЯ!
Сльози-перли
ЕпIлог (IЗ ЦИКЛУ З подорожньоÏ книжки )
СIм струн
СКРIЗЬ ПЛАЧ, I СТОГIН, I РИДАННЯ
I ти колись боролась, мов IзраÏль
Вишеньки
КАЗКИ МЕТЕЛИК
ЛIТО КРАСНЕЄ МИНУЛО..
Дивлюсь я на яснIÏ зорI
До мого фортеп'яно
Перемога
ВIдповIдь
Так... в кожнIй краÏнI є спогади раю!
ЯК ДИТИНОЮ, БУВАЛО
ЯК Я ЛЮБЛЮ ОЦI ГОДИНИ ПРАЦI
Як дитиною, бувало
ДАВНЯ КАЗКА
НА РОКОВИНИ
Знов весна, I знов надIÏ
МрIє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила
ДОСВIТНI ОГНI
SLAVUS-SCLAVUS*
Романс
КОЛИ ПОМИРА СОНЦЕ
НА СРIБНОМУ ЧОВНI
ЛЕГЕНДИ СТАРОКИÏВСЬКI
Перунове прокляття
Нерушима стIна
Михайлик
Одиниця з обманом
ГМ???
МУЖНIЙ, ДИТИНО
ХIхIкало
ЦИРК У ЛIСI
ДIВЧИНКА МАЛЮ СОНЦЕ
НОТНА АБЕТКА
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА ВИСТАВКУ ПОРТРЕТИ МАМ
ТРАВНЕВИЙ ДОЩ
Страх
ДРIЗД I НIС
БIГЛИ ДIТИ ПОВЗ ЯЛИНКУ
ШВИДЕНЬКО, ШВИДКО, ЩЕ ШВИДШЕ!
ХО-ХО
КВIТНЕВI ДИВА
ЩО СКАЗАТИ ТРЕБА?
БЕЗЦIННИЙ СКАРБ
БЕРЕЗНЕВИЙ СНIГ
МУРАШИНА АВТОСТРАДА
Тусовка
ТВIР НА ВIЛЬНУ ТЕМУ
Травень
ЩО ТАМ? ХТО ТАМ?
Трутень
НЕ ПОГРОЖУЙ НАМ, БУДЬ ЛАСКА
ДАЙТЕ ДIТЯМ ОЛIВЦIВ
НЕЗВИЧАЙНЕ НАВЧАННЯ
ПРОГУЛЯНКА Д-Д-Д
ДРУЖЕ МIЙ
СмIливець
ВЕСНЯНИЙ СНIГ
БIГ ВОВЧИЩЕ НА НАС
УВАГА! ШПАКИ НА КОЛЕСАХ
СНIГОВИК-ПИТАЙЛИК
Коли до класу на урок
ГрамотIйка
ЛIСОВА КАЗКА ДЛЯ МАЛИХ I ДЛЯ ДОРОСЛИХ
КРIТ-СКУПЕРДЯЙ
ВIРШ ПРО КОМАРIВ
ЦIкаво
МАЛИЙ ВIЗ
СПРАВЕДЛИВИЙ ПРИСУД
ВIДВАЖНА БАБУСЯ
ПРО ТИРАДУ, РУЛАДУ, БРАТАНИЧА I ПЛИТКУ ШОКОЛАДУ
IРИНКА В КОРЗИНЦI
КАЗКА ПРО ДЖМЕЛЯ
ЛЮДЯМ ТРЕБА
МИ РОЗБИЛИ СКЛЯНКУ З ЧАМ
ГУСКА ПАНЯ
Ледащо
ЧОМУ? ЧОМУ?
ГАНЯ ЩЕ НЕ УЧЕНИЦЯ
НАЙКРАЩИЙ ЛIКАР СМIХ
СIЛЬСЬКЕ КIНО
КУМЕДНI ПОЖЕЖНИКИ
ЧЕРЕЗ ГОЛКУ МОРЕ ЗОЙКУ
ВЕСЕЛИЙ СМIХ
ДЕВ'ЯТА СИМФОНIЯ
Парубоцьке
IЗ ЗБIРКИ ЗАБАВКИ ЗУБКИ ЗАБОЛIЛИ
IЗ ЗБIРКИ ЗАБАВКИ КУБИКИ
IЗ ЗБIРКИ ЗАБАВКИ НА ПIСОЧКУ
IЗ ЗБIРКИ ЗАБАВКИ У БАСЕЙНI
IЗ ЗБIРКИ ЗАБАВКИ ЖУРАВЛИК
IЗ ЗБIРКИ ЗАБАВКИ ЛIТАЧОК
IЗ ЗБIРКИ ЗАБАВКИ М'ЯЧИК
IЗ ЗБIРКИ ЗАБАВКИ ЗБУДУЮ ХАТКУ
IЗ ЗБIРКИ ЗАБАВКИ КОНИК
IЗ ЗБIРКИ ЗАБАВКИ ГУСАЧОК
IЗ ЗБIРКИ ЗАБАВКИ ВЕДМЕДИК
ЧОТИРИ ШАБЛI
Вершники
МАЙСТЕР КОРАБЛЯ
ЛIси моÏ смутнI I великI
ЛIнIя берегова — це час тривання озера
КОЛИ РЕЧI РОЗКРИВАЮТЬСЯ
Весною повертаються з вирIю
ДЕСЬ ПIШОВ ДОЩ
Подай менI руку
Сама тIльки можливIсть
В ПОЛI РОБОТА, ДО НЕÏ ОХОТА
ПРО ЧАС ДЛЯ ВСЬОГО — ДОБРОГО, ЗЛОГО
IЗ КНИГИ АПОЛЛОНОВА ЛЮТНЯ ПРО СОНЦЕ
ПРОСТАКУ МУДРЕЦЬ НЕ В ЛАД, МУДРЕЦЮ ПРОСТАК НЕ РАД
СКРIЗЬ НА УКРАÏНI ВИДНО ЛИШ РУÏНИ
ЕПIТАФIОН ГЕТЬМАНОВI IВАНУ БРЮХОВЕЦЬКОМУ
ПРО МIСЯЦЬ I ЗОРI
У СВIТI ТАК ВЕДЕТЬСЯ, ЩО ЛИХО СМIЄТЬСЯ
ЯКИМИ БУВАЛИ РУСЬ I ПОЛЯКИ
МОНАСТИР НАШ МАРС ДОЙМАЄ, ЛЮТI БIДИ УЧИНЯЄ НА ОБИТЕЛЬ В НОВОГРАДI I МАРС СМЕРТЕЛЬНI СИПЛЕ ГРАДИ
ОДИН — БАГАТИЙ, НА IНШОМУ — ЛАТИ
МЕЧ ЗЕМЛЮ РУБНУВ, У КРОВI ПОТОНУВ
АВТОР ЖАЛКУЄ I АПЕЛЮЄ
СВIТ ЗБУРИЛИ ГРОЗИ НА ЛЮДСЬКIÏ СЛЬОЗИ
ЧИТАЧУ ЛАСКАВИЙ, ПИЛЬНО ЗВАЖ СI СПРАВИ
ВЕСЕЛКА ЯСНIЄ — КОЖЕН РАДIЄ
ЛИСОМУ МУДРЕЦЕВI
У МИРУ НЕМА МИРУ
РУСИН ДО ПОЛЯКА ЩОСЬ ПО-ПОЛЬСЬКУ БАЛАКА
ЯК В КРАЮ НЕ ТИХО, З ВОЄН ЛЮДЯМ ЛИХО
IЗ КНИГИ АПОЛЛОНОВА ЛЮТНЯ УСIМ ВЕСНА БУВА КРАСНА
ПРО ТЕ Ж
НIЧНI ГОЛОСИ
КсерокопIя
НIЧНI ГОЛОСИ II
ФРАГМЕНТИ КИÏВСЬКОГО СНIГОПАДУ
Один
СтолIття — в зачарованому колI
МОÏ ПIСНI
БАЧИШ?
НАШI ГОРИ
Моя ж душа — як струна тая
МИШКА (Казка для дIтей; для малих I великих)
ЗаспIв
ВИДИШ, БРАТЕ МIЙ
НАБIК ЖИТТЯ, ЖУРБО ДРIБНА
ЦВIТ ЩАСТЯ
КИДАЮ СЛОВА
Буря
ЖуравлI
Все, що тIльки я чув
ВАСИЛЕВI СТЕФАНИКОВI
ЗЕМНА МАДОННА
IсторIософIчне
ОДНА ПIСНЯ
НАПИС НА КНИЗI ВIРШIВ
Шевченко
З "ЄВАНГЕЛIÏ ПIЛЬ"
КИÏВ
ЗловIсне
ПСАЛМИ СТЕПУ
ВАРЯЗЬКА БАЛАДА
ВИСОКИЙ РАНОК. КАМIНЬ НЕНАГРIТИЙ
Iсход
ВIзIя
ЖДАЛИ ВСI ЗЕЛЕНОГО РОЗМАЮ
Iстотне
УРИВОК З ПОЕМИ
Стилет чи стилос? — не збагнув
Сучасники
ДIВА-ОБИДА
ПАМ'ЯТI Т. ОСЬМАЧКИ
Молитва
Символ
КулIш
НОКТЮРН III
Строфи
Лист
Сонет
Знаю — медом сонця, ой Ладо
ПIонер
РIДНЕ СЛОВО
ДО РIДНОГО НАРОДУ...
ЗаспIв
ТРОЄ СХОТIНОК
ДО КОБЗИ
ЧОЛОМ ДОЗЕМНИЙ МОÏЙ ЖЕ ТАКИ ЗНАНIЙ
ДО КОБЗИ ТА ДО МУЗИ
Муза
МIрошник
ЗАКОХАНИЙ ЧОРТ
Скарб
Споминки про Микиту ЛеонтIйовича Коржа
Присвята
Шякунтала
РIнь
Ми вийдем жорстоке зустрIти
Здригаюся I залишаю форум
АрхеологIя
Нащо слова? Ми дIло несемо.
Був же вIк золотий
Рудько
Легко I ясно
НIЧНИЙ НАПАД
НА ПОЛI БОЮ
ВIзIя
Пророк
Гали
Сестра, а другому — мати
Грудень 1932
РобIтня
ПоцIлуєш, рIзко I суворо
ДавнIм трунком, терпкIстю Каяли
Межа
НЕЗНАНОМУ ВОЯКОВI
Долини падають I туляться до нIг
РеволюцIя
I цей листочок
ТеперIшнє! Мов хатка картяна
Коли ти була зо мною, ладо моє
Роздумно, важко ступали конI
ДУША ПОЕТА
Темними рIками
Ти велетнем по високостI
Не в бога смертI I рабства
Не прийшла ти. Один без тебе
Ти увIйшла нечутно, як русалка
Iз огневого джерела
Прийшов до саду, де був хлопчиком
I довго я шукав живущоÏ води
Холодна тиша. МIсяцю надламаний
Моя радIсть самотня й загублена
Дитинство
Голубими очима
НерозвIйно нагусла над мокрим вIкном
У рIднIй моÏй сторонI
Маятник натомився
Кощаво гримлять трамваÏ
Зрада
УвечерI прийду до хати
ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ
ПОВIЙ, ВIТРЕ, НА ВКРАÏНУ
КОЗАК I КОРОЛЬ
Понизив
Наука
ЗАПОРОЖЦI У КОРОЛЯ
ПАН ТА IВАН В ДОРОЗI
КАТАННЯ НА САНКАХ
ХИТРИЙ ЛИС ФАРБУЄ ЛIС
БIЛЯ САДУ НА МЕЖI
УСТАВАТИ РАНО ТРЕБА
Скоромовки
КЛЕНОВИЙ ВИРIЙ
ПОСАДЖУ Я КВIТИ
ЧИМ ХАТА БАГАТА
ПУСТУНИ НА ПАРОПЛАВI
МАНДРИ ЗАКОМАРИКА
ПРО ДIВЧИНКУ НАТАЛОЧКУ I СРIБЛЯСТУ РИБКУ
АРТИСТИ-ПАРАШУТИСТИ
Волохан
ЯК ЗАКОМАРИК УПIЙМАВ СТРАХОВИЩЕ
Ïхав козак за Дунай
ГЛИТАЙ, АБО Ж ПАВУК
ДОКИ СОНЦЕ ЗIЙДЕ, РОСА ОЧI ВИÏСТЬ
ОЛЕНИЦА И КАБАН
РОЗМОВА П'ЯТИ ПОДОРОЖНIХ
СОБАКИ И ВОЛК
ВДЯЧНИЙ ЕРОДIЙ
IЗ ЗБIРКИ БАЙКИ ХАРКIВСЬКI ДВI КУРКИ
ВБОГИЙ ЖАЙВОРОНОК
IЗ КНИГИ САД БОЖЕСТВЕННЫХ ПЪСНЕЙ ГЕЙ ТИ, ПТАШКО ЖОВТОБОКО...
Афоризми
IЗ ЗБIРКИ БАЙКИ ХАРКIВСЬКI ОРЕЛ I ЧЕРЕПАХА
IЗ КНИГИ САД БОЖЕСТВЕННЫХ ПЪСНЕЙ ГЕЙ, ПОЛЯ, ПОЛЯ ЗЕЛЕНI
IЗ ЗБIРКИ БАЙКИ ХАРКIВСЬКI ЖАБИ
DE LIBERTATE[1]
ОЙ ТЬI, ПТИЧКА ЖОЛТОБОКО
ДРУЖНЯ РОЗМОВА ПРО ДУШЕВНИЙ СВIТ
ВСЯКОМУ МIСТУ — ЗВИЧАЙ I ПРАВА
РОЗМОВА, ЗВАНА АЛФАВIТ, ЧИ БУКВАР СВIТУ
КТО СЕРДЦЕМ ЧИСТ И ДУШЕЮ
IЗ ЗБIРКИ ГАРЯЧА КВIТКА НIНА I ГУСАК
IЗ ЗБIРКИ ГАРЯЧА КВIТКА ЯКI ВОНИ БIДНI
IЗ ЗБIРКИ ПШЕНИЧНИЙ КОЛОСОК ПИХАТИЙ ПIВЕНЬ
IЗ ЗБIРКИ ГАРЯЧА КВIТКА ДУБ ПIД ВIКНОМ
IЗ ЗБIРКИ ПШЕНИЧНИЙ КОЛОСОК ХЛОПЧИК ХОТIВ ПРИГОЛУБИТИ СНIЖИНКУ
IЗ ЗБIРКИ ПШЕНИЧНИЙ КОЛОСОК ЯК СИНИЧКА БУДИТЬ МЕНЕ
IЗ ЗБIРКИ ГАРЯЧА КВIТКА ЛЯЛЬКА ПIД ДОЩЕМ
IЗ ЗБIРКИ ГАРЯЧА КВIТКА ЛАСКАВИЙ ВIТЕР I ХОЛОДНИЙ ВIТРЮГА
IЗ ЗБIРКИ ПШЕНИЧНИЙ КОЛОСОК ЯК МЕТЕЛИК ПЛАВАВ У СТАВКУ
IЗ ЗБIРКИ ПШЕНИЧНИЙ КОЛОСОК ЯК БДЖIЛКА ЗНАХОДИТЬ КВIТКУ КОНВАЛIÏ
IЗ ЗБIРКИ ГАРЯЧА КВIТКА ПРО ЩО ДУМАЛА МАРIЙКА
IЗ ЗБIРКИ ГАРЯЧА КВIТКА ЯБЛУКО В ОСIННЬОМУ САДУ
IЗ ЗБIРКИ ГАРЯЧА КВIТКА КАМIНЬ
IЗ ЗБIРКИ ГАРЯЧА КВIТКА ЛЕДАЧА ПОДУШКА
IЗ ЗБIРКИ ГАРЯЧА КВIТКА IМЕНИНИ
IЗ ЗБIРКИ ПШЕНИЧНИЙ КОЛОСОК ЯК КОТОВI СОРОМНО СТАЛО
IЗ ЗБIРКИ ГАРЯЧА КВIТКА Я ВИРОЩУ ВНУЧКУ, ДIДУСЮ
IЗ ЗБIРКИ ПШЕНИЧНИЙ КОЛОСОК ШПАК ПРИЛЕТIВ
IЗ ЗБIРКИ ГАРЯЧА КВIТКА СЬОМА ДОЧКА
IЗ ЗБIРКИ ПШЕНИЧНИЙ КОЛОСОК ЩОБ МЕТЕЛИК НЕ ПОКОЛОВСЯ
IЗ ЗБIРКИ ПШЕНИЧНИЙ КОЛОСОК ДЕ НОЧУЄ ВОДЯНА ЛIЛЕЯ
IЗ ЗБIРКИ ПШЕНИЧНИЙ КОЛОСОК ЗАЙЧИК I ГОРОБИНА
Хай нашI вчинки божевIльнI
Веснянка
Невже прийти, вклонитись I сказати
ВЕСНА, ВЕСНА! РАДIЙТЕ, ДIТКИ...
ОЙ, НАВIЩО МЕНI ЛИСТЯ...
О СЛОВО РIДНЕ! ОРЛЕ СКУТИЙ!
ПОТIК СТОЛIТТЯ ЗНОСИВ ГНIТ
Не слIв менI, а стрIл крилатих, вогняних!
Везли Ïх, зранених в борнI з солдатами
В НЕБI ЖАЙВОРОНКИ В'ЮТЬСЯ...
ЧУЖИНО, ЧУЖИНОНЬКО
КНЯЖА УКРАÏНА ПОХОД НА ЦАРГОРОД
З ЦИКЛУ ЩОРОКУ
РОЗБИТЕ СЕРЦЕ УМИРА
КНЯЖА УКРАÏНА УКРАÏНА В СТАРОВИНУ
Щоденно ворони летять
КНЯЖА УКРАÏНА ПОЧАТКИ КИВА
Яка краса: вIдродження краÏни!
Вояче-брате! РIдний мIй
Колись здавався ти менI орлом пIдтятим
Степи-брати I мати СIч!
Слухайте, слухайте! Сурма гримить
ЛебIдь
БIЛI ГУСИ ЛЕТЯТЬ НАД ЛУГАМИ...
КНЯЖА УКРАÏНА МИКИТА КОЖУМ'ЯКА
О ПРИНЕСIТЬ ЯК НЕ НАДIЮ
Не треба струн! Меча менI гостри
ДВА ХЛОПЧИКИ НА СТАВОЧКУ...
Присвята УкраÏнському СIчовому вIйську
КНЯЖА УКРАÏНА КНЯГИНЯ ОЛЬГА
РIДНА МОВА В РIДНIЙ ШКОЛI!
Любов
БДЖIЛКА I ЗОЗУЛЯ
ДвI хмароньки зустрIлися
ГРОЗА ПРОЙШЛА ЗIТХНУЛИ ТРАВИ
Хай нашI вчинки божевIльнI
КНЯЖА УКРАÏНА ЗАСПIВ
РОСИ, РОСИ, ДОЩИКУ, ЯРИНУ...
ЖИВИ, УКРАÏНО, ЖИВИ ДЛЯ КРАСИ
ЧАРИ НОЧI
КНЯЖА УКРАÏНА ПЕЧЕНIЗЬКА ОБЛОГА КИВА
ТРИ МЕНТИ
ГРИЦЕВI КУРЧАТА
Ялинка
Хто зберIг любов до краю
Не нам, не нам, осмIяним, смIятись
Капустонька
Айстри
НАД КОЛИСКОЮ
З журбою радIсть обнялась...
А ВЖЕ КРАСНО СОНЕЧКО
КНЯЖА УКРАÏНА НАШI ПРЕДКИ СЛОВ'ЯНИ
ГРОЗА ПРОЙШЛА, I СЛIЗ БЕЗКРА
ЗАМОВКНIТЬ ВСI; ВЕЛИКИЙ ЧАС ПРИЙШОВ
В землI вIки лежала мова
МIцно I солодко, кров'ю упившись
СнIгурI
ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНIЄ...
Чом Марсельєза в краÏ не лунає
О, недурно в скорботах ми плачемо
КНЯЖА УКРАÏНА ЯРОСЛАВ МУДРИЙ
Голод
КОЛИ Б Я ЗНАВ, ЩО РОЗЛУЧУСЬ З ТОБОЮ
ПIсня
ПЕКЛО, ЗДАВАЛОСЬ, БУЛО В ТУ ГОДИНУ
КНЯЖА УКРАÏНА ВIЙНА З ТАТАРАМИ
Для всIх ти мертва I смIшна
КНЯЖА УКРАÏНА ЯРОСЛАВ ОСМОМИСЛ
СКОРО СОНЕЧКО ПРИГРIЄ...
Весна
МОÏЙ МАТЕРI
По дорозI в казку
О Воленько, билинонько моя...
НАД КОЛИСКОЮ
КНЯЖА УКРАÏНА АСКОЛЬД I ДIР
IЗ ЗБIРКИ ЖИВЕ ДЗЕРКАЛЬЦЕ ПАЛИЧКА-СТУКАЛОЧКА
IЗ ЗБIРКИ ЖИВЕ ДЗЕРКАЛЬЦЕ ЗАЙЧЕНЯТКО В ЯМКУ ВПАЛО
IЗ ЗБIРКИ ЖИВЕ ДЗЕРКАЛЬЦЕ САМА В ХАТI
IЗ ЗБIРКИ ЖИВЕ ДЗЕРКАЛЬЦЕ КОТИКИ-ВОРКОТИКИ
IЗ ЗБIРКИ ЖИВЕ ДЗЕРКАЛЬЦЕ КИЦЯ ПРОКИДАЄТЬСЯ
IЗ ЗБIРКИ ЖИВЕ ДЗЕРКАЛЬЦЕ ВЕЧIР ДИХАЄ ВЕСНОЮ
IЗ ЗБIРКИ ЖИВЕ ДЗЕРКАЛЬЦЕ ЯК ВЕСНУ Я ПАМ'ЯТАЮ
IЗ ЗБIРКИ ЖИВЕ ДЗЕРКАЛЬЦЕ ЗАЙЧИК МIСЯЦЯ НАДГРИЗ
ОЙ МАТIНКО-ЗIРКО
ОЙ ЯСНЕ СОНЦЕ ВИСОКО СХОДИТЬ
ГРИЦЮ, ГРИЦЮ, ДО РОБОТИ
ОЙ ТА ЗАЖУРИЛИСЬ СТРIЛЬЦI СIЧОВIÏ
ВIЄ ВIТЕР НА ДОЛИНУ
ВИЛIТАЛИ ОРЛИ З-ЗА КРУТОÏ ГОРИ
РОЗЛИЛИСЯ КРУТI БЕРЕЖЕЧКИ
IЗ-ЗА ГОРИ ВIТЕР ВIЄ
КАЗКИ КИЦЯ
ГрIє сонечко!
ГIмн
Жены русьскIя въсплакаша ся
МОЯ ЛЮБОВ
SEMPER TIRO
СIдоглавому
КАЗКИ IЗ ЗБIРКИ КОЛИ ЩЕ ЗВIРI ГОВОРИЛИ КОРОЛИК I ВЕДМIДЬ
Не забудь, не забудь
КАЗКИ РIПКА
IВАН ВИШЕНСЬКИЙ
НЕ ВИСОКО МУДРУЙ
ЧЕРВОНА КАЛИНО, ЧОГО В ЛУЗI ГНЕШСЯ
ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНI
Декадент
ЛIСОВА IДИЛIЯ (Уривок)
Леся УкраÏнка (1871-1913)
Не пора
АНТОШКОВI П. (АЗЪ ПОКОЙ)1
КАЗКИ IЗ ЗБIРКИ КОЛИ ЩЕ ЗВIРI ГОВОРИЛИ ОСЕЛ I ЛЕВ
ПЕРЕХРЕСНI СТЕЖКИ * (Скорочено)
НА ДНI (Скорочено)
Фарбований лис
ТОВАРИШАМ IЗ ТЮРМИ
Земле, моя всеплодющая мати
КаменярI
НАРОДЕ МIЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ
IВАН ВИШЕНСЬКИЙ
Мойсей
ТричI менI являлася любов
Гримить! Благодатна пора наступає
КАЗКИ IЗ ЗБIРКИ КОЛИ ЩЕ ЗВIРI ГОВОРИЛИ ТРИ МIХИ ХИТРОЩIВ
ГРIЄ СОНЕЧКО
Oй ти, дIвчино, з горIха зерня
КАЗКИ IЗ ЗБIРКИ КОЛИ ЩЕ ЗВIРI ГОВОРИЛИ ЛИСИЧКА I ЖУРАВЕЛЬ
КАЗКИ IЗ ЗБIРКИ КОЛИ ЩЕ ЗВIРI ГОВОРИЛИ ЛИСИЧКА-КУМА
VIVERE MEMENTO! 1
Безмежнеє поле Безмежнеє поле в снiжному завою, Ох, дай менi обширу й волi! Я сам серед тебе, лиш кiнь пiдо мною I в серцi нестерпнiï болi.
Веснянки
УКРАÏНА МОЯ ЛЮБОВ
Наймит
КАЗКИ IЗ ЗБIРКИ КОЛИ ЩЕ ЗВIРI ГОВОРИЛИ ЗАЄЦЬ I ÏЖАК
IНТЕРМЕДIЯ ПРО МАКСИМА, РИЦЬКА I ДЕНИСА
IНТЕРМЕДIЯ ПРО КЛИМКА I СТЕЦЬКА
БерIзка
ОБЛIТАВ ЖУРАВЕЛЬ...
У НАС ЗРОБИЛИ ДОЩ
ЖУРАВЛИКИ-ЖУРАВЛI
ДОНЯ ХОЧЕ СПАТИ
А У НАС РОСТИМЕ ЛIС...
СНIЖНА ЗIРОНЬКА ГОРИТЬ...
ПОЛИВАЛА Я ПОРIЧКИ
Липка
У ШИРОКОМУ ВIКНI
КIТ НЕ ЗНАВ
НЕ БУДЬ КОЗОЮ
Дударики
Є У МЕНЕ КИЦЯ МУРКА
ЖУРАВЛИКИ ЛИНУТЬ...
ХВОСТИК НIДЕ ДIТИ
ЗАЙЧИКА ЗЛЯКАЛИСЬ
ПЕРШИЙ СНIГ
ОЛЕНКА МАЛЕНЬКА
СпIваночка
ЧОМУ ЧАПЛЯ СТОÏТЬ НА ОДНIЙ НОЗI
В ЛIСI Є ЗЕЛЕНА ХАТА
ПРО БИЧКА ТА ÏЖАЧКА
КУЧЕРЯВИЙ БАРАНЕЦЬ
ÏЖАЧОК-ХИТРЯЧОК
МУХА-ЗВIР
ВСIМ ПО СIМ
ÏДУТЬ ТРАКТОРИ
КАЗКА ПРО РУКАВИЧКУ
ПОМОГЛИ ЗАЙЧАТI
Весняночка
А В Кривого Танця
Ой Весна, Весна Днем Красна
Ой Кувала Зозуленька
ДО БОРУ, ДРУЖБОНЬКО, ДО БОРУ
ЯК МИ ГIЛЬЦЕ ВИЛИ
Я НА ЦЕЄ ТА НЕ ДИВЛЮСЯ
ОЙ ОДДАВАЛА ТА Й МАТИ ДОЧКУ
ОЙ СТАРОСТО-СЕРЦЕ
ВесIлля
ЛЕТЯТЬ ГАЛОЧКИ У ТРИ РЯДОЧКИ
БРАТ СЕСТРИЦЮ РОЗПЛIТАВ
ОЙ НЕ IДIТ, МОЛОДИЦI
РОЗВИЙ, СОСНО, СIМСОТ КВIТОК, РАНО-РАНО
ОЙ СТАНУ Я НА БИЛИНОЧЦI
ЧЕРЕЗ РIЧЕНЬКУ, ЧЕРЕЗ САД
ОЙ МАТIНКО, ТА НЕ ГАЙ МЕНЕ
А БРАТ СЕСТРИЦЮ ТА Й РОЗПЛIТАЄ
ОЙ МАТИ МОЯ, МАТИ
УкраÏнська лIтература
УкраÏнська лIтература
УкраÏнська лIтература
УкраÏнська лIтература
УкраÏнська лIтература
УкраÏнська лIтература
УкраÏнська лIтература
УкраÏнська лIтература
Не стIй, вербо
Копав, копав криниченьку
За СибIром сонце сходить — IСТОРИЧНI ПIСНI
ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМIЛЬ — IСТОРИЧНI ПIСНI
УкраÏнська лIтература
Козака несуть
Десь тут була подоляночка
УкраÏнська лIтература
Розлилися води
А ми поле йоремо, йоремо
Вийди, вийди, Iванку
В кIнцI греблI шумлять верби
Зов'ю вIнки
ВесIльнI пIснI
Благослови, мати
Та ой як крикнув же та козак СIрко — IСТОРИЧНI ПIСНI
УкраÏнська лIтература
Ой на горI вогонь горить
Розлилася та рIка
УкраÏнська лIтература
За городом качки пливуть
Ой Морозе Морозенку ти Славний Козаче — IСТОРИЧНI ПIСНI
Максим козак ЗалIзняк — IСТОРИЧНI ПIСНI
Кроковеє колесо
Тече РIчка Невеличка з Вишневого Саду — Чого Старий не женишся
СОНЦЕ НИЗЕНЬКО, ВЕЧIР БЛИЗЕНЬКО
Веснянка-забавлянка
ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ
ВIють вIтри, вIють буйнI
УкраÏнська лIтература
ДозвIлля молодI — в'язанка коломийок
Ой летIла стрIла
ЦвIте терен
ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАÏНА, БО НIЧИМ ПРОЖИТИ — IСТОРИЧНI ПIСНI
БондарIвна
ЗАСВIТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ
Туман яром долиною
УкраÏнська лIтература
УкраÏнська лIтература
УкраÏнська лIтература
УкраÏнська лIтература
УкраÏнська лIтература
КИÏВ
Уся земля, мов килим, пIд тобою
Мов сIрI днI, умруть бажання кволI
Не злато, ливан I смирну
Саломея
БАЙКИ КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ
Веснянка
КВIТКОВЕ ВЕСIЛЛЯ
ХИМЕРНИЙ, МАЛЕНЬКИЙ
ОХРIМОВА СВИТА
Думка
КВIТКОВЕ ВЕСIЛЛЯ
ХТО РОЗМОВЛЯ?
МИША Й ПАЦЮК
Громада
У СТЕПУ
ГАДЮКА I ЯГНЯ
АКРОВIРШI ХТО БАБА?
ЗАГАДКИ ТА ВIДГАДКИ КОТИЛАСЯ ТАРIЛОЧКА
ВОВК ТА ЯГНЯ
ВЕДМIДЬ-ПАСIЧНИК
МАЛЬОВАНИЙ СТОВП
Синиця
КвIти
Цуцик
КвIти
ЗОЗУЛЯ Й ПIВЕНЬ
ЗАГАДКИ ТА ВIДГАДКИ БАЧИТЬ — НЕ БАЧИТЬ
ОЙ НЕ ЦВIСТИ КАЛИНОНЬЦI
МIрошник
ЗИМНЯ ПIСЕНЬКА
ЩО ЗА ПТИЦЯ?
Загадки
Журба
АКРОВIРШI ХТО ВОНА?
ПIсня
СОЛОМ'ЯНИЙ ДIД
Шелестуни
ХТО СЕСТРА I БРАТ?
Щука
непростименI...
НОВА ДЕГЕНЕРАЦIЯ
Гуцули
Мати
СВIЧЧИНЕ ВЕСIЛЛЯ
На золотих богIв
ГОЛОВА ХОДI
В житах
ПолIтика
Фавст
Серце
Кохання
Смолистий соняшника дух
ЦвIркуни
НА МАВСЬКИЙ ВЕЛИКДЕНЬ
Владимир
МИЛIСТЬ БОЖА
ПОХВАЛА ДНIПРОВI
Вертеп
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ ПРОЛIСОК
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ ВОЛОШКИ
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ ДИТЯЧА МОЛИТВА
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ ДОЩИК
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ КОЛЯДА
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ СТОКРОТКИ
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ ГАРНЕ СЛОВО
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ НЕ ЗАБУДЬ!
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ БIДНИЙ ЗАЙЧИК
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ ТЕПЛИЙ ДОЩИК
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ ХТО Я
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ ВЕСНА
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ КОНВАЛIÏ
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ ПЕРЕЛЯК
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ ДЗВIНОЧКИ
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ ЗИМА Й ВЕСНА
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ ГАЛЮСЯ
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ ОСIННIЙ ВIТЕР
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ ВЕРБА
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ КРОКУС
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ ДВI КВIТОЧКИ
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ БУЗОК
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ СНIЖОК
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ РАВЛИК
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ ВЕСНЯНКА
IЗ ЗБIРКИ ВIРШI ДЛЯ ДIТЕЙ ПИСАНКА
IЗ ЗБIРКИ ОПОВIДАНЬ КРИЛАТИЙ ГОНЕЦЬ ДИКЕ КОЗЕНЯ
IЗ ЗБIРКИ ОПОВIДАНЬ КРИЛАТИЙ ГОНЕЦЬ ЩЕДРИЙ ÏЖАЧОК
IЗ ЗБIРКИ ОПОВIДАНЬ КРИЛАТИЙ ГОНЕЦЬ ЄДИНИЙ ВАРТОВИЙ
КАЗКИ ЧОГО СМIЯЛИСЯ РИБКИ
IЗ ЗБIРКИ ОПОВIДАНЬ КРИЛАТИЙ ГОНЕЦЬ РОЗУМНИЙ ШПАК
КАЗКИ КАЗКА ПРО БРАТИКА ТА СЕСТРИЧКУ
IЗ ЗБIРКИ ОПОВIДАНЬ КРИЛАТИЙ ГОНЕЦЬ ЛАСУНКА
БIЛИЙ КIНЬ ШЕПТАЛО
Iз книги Внуки столIтнього запорожця ПОВЕРНЕНИЙ ЛИСТ
Iз книги Внуки столIтнього запорожця ДО ЧИТАЧА
Iз книги Прогулянка алеями мIльйонолIть ВОЛОС I ЙОГО РIДНЯ
Iз книги Внуки столIтнього запорожця НАШI ДIТИ
Iз книги Прогулянка алеями мIльйонолIть ЯРИЛО
УКРАÏНСЬКА МОВА
НА СМЕРТЬ ЛЕСI УКРАÏНКИ
ПатрIоти
Сонети
ВЕЧIРНЯ ПIСНЯ
НЕ ВМРЕ ПОЕЗIЯ
НА ПЕЧI (УкраÏнська патрIотична дума)
ВЕСНЯНI ПIСНI
ЯК ТО ВЕСЕЛО ЖИТЬ НА ВКРАÏНI!
ГОРЕ ПОЕТА
ПАТРIОТА IВАН
СЛОВА I ДУМКИ
Ельдорадо
ДУМА-ЦЯЦЯ
НА РОКОВИНИ СМЕРТI ШЕВЧЕНКА
НОВИЙ ЛАД
Сон
УКРАÏНI
Ой, щебечуть соловIÏ
ДЗВОНЯТЬ ДЗВОНИ
Я плакав у снI, менI снилася мрIя
Жайворонок
ПО ТУЧI
ДРИЖАННЯ ДУШI
СЛОВО ЗА ТОБОЮ, СТАЛIНЕ!
КРАСА I СИЛА
МIЖ ДВОХ СИЛ
ФЕДЬКО-ХАЛАМИДНИК
Раб краси
ЗIна
КУМЕДIЯ З КОСТЕМ
Студент
БIля машини
Суд
МIЖ ДВОХ СИЛ
Салдатики
Загадки
Близнята
БРЕХАЙЛО ТА ПОМАГАЙЛО
МАЛЕНЬКИЙ ГОРБАНЬ
Северин Наливайко
IЗ ЗБIРКИ РОСТIТЬ ВЕЛИКI ГОЛОСНI ЗВУКИ
IЗ ЗБIРКИ РОСТIТЬ ВЕЛИКI ЗАЙЧИК В ТЕРНИНI
IЗ ЗБIРКИ РОСТIТЬ ВЕЛИКI МОРОЗ
УКРАÏНО!
РОЗМОВА ПРО СОНЦЕ
ЩО Я ЛЮБЛЮ
IЗ ЗБIРКИ РОСТIТЬ ВЕЛИКI ШКОЛА
РОЗМОВА ЗIРКИ З МIСЯЦЕМ
IЗ ЗБIРКИ РОСТIТЬ ВЕЛИКI СНIЖНИЙ ПУХ
IЗ ЗБIРКИ РОСТIТЬ ВЕЛИКI СПIВАНКА ПРО МIСЯЦI
IЗ ЗБIРКИ РОСТIТЬ ВЕЛИКI ДIТИ Й ЛАСТIВКА
IЗ ЗБIРКИ РОСТIТЬ ВЕЛИКI МАЛЕНЬКА ЛЕСЯ
IЗ ЗБIРКИ РОСТIТЬ ВЕЛИКI БЕРЕЗЕНЬ
IЗ ЗБIРКИ РОСТIТЬ ВЕЛИКI СНIГОВА БАБА
IЗ ЗБIРКИ РОСТIТЬ ВЕЛИКI МIЙ ДIДУСЬ
IЗ ЗБIРКИ РОСТIТЬ ВЕЛИКI ДIТИ I ПТАШАТА
ГОСТИННА ХАТКА
IЗ ЗБIРКИ РОСТIТЬ ВЕЛИКI СМЕРIЧКА
Колискова
IЗ ЗБIРКИ РОСТIТЬ ВЕЛИКI МАЛИЙ ШКОЛЯРИК
ЗАБУЛА ВНУЧКА В БАБИ ЧЕРЕВИЧКИ
ТЕПЛОТА РОДИННОГО IНТИМУ
НЕ ДЛЯ ДIТЕЙ
Музика
Я спокIйно б лежав пIд вагою столIть
Дорога
Наша мати — сивая горлиця
В ОБОРОНУ ХЛIБА
Страшно зустрIти смерть...
Крило
Ринг
Сива ластIвка
ПАРУБОЦЬКА БАЛАДА
ПIСНЯ ПРО МАТIР
ВибIр
ПСИ ЮРIЯ ЗМIЄБОРЦЯ
СТАРИЙ ЗАВIТ
ОСIННI ПСИ КАРПАТ
АХIЛЛЕСОВА П'ЯТА
ЧОЛОВIЧИЙ ТАНЕЦЬ
Апостоли
ОЙ МАЛА ВДОВА СИНА СОКОЛА
ЩО СI В ПОЛI ЗАБIЛIЛО...
ОЙ ЧИЄ Ж ТО ЖИТО, ЧИÏ Ж ТО ПОКОСИ
ПОЗА ЛУГОМ ЗЕЛЕНЕНЬКИМ
ОЙ БУВ В СIЧI СТАРИЙ КОЗАК
НАРIД ЧИ ЧЕРНЬ?
НА БIЛОМУ КОНI (РОЗДIЛ IЗ КНИГИ СПОМИНIВ I ВРАЖЕНЬ )
Чайка
КАЗКИ ЗАЄЦЬ I РАК
Березень
КАЗКИ ЗАЯЧИЙ СЕКРЕТ
ЩО ЗА ЗВIР?
Гусак
Журавель
ГУСИ-ЛЕБЕДI ЛЕТЯТЬ... (Скорочено)
КОЛОСОК ДО КОЛОСКА
КАЗКИ ЧОМУ В ЗАЙЦЯ НЕ БОЛЯТЬ ЗУБИ
МИ САДИЛИ ЛIС У ПОЛI...
ЗАЄЦЬ СПАТИ ЗАХОТIВ
ЩО ЗА ДIМ I ХТО ЖИТИМЕ У HIM?
То я та вIтер в дикIм полI
Ти снивсь колись прапращуру мойому...
СпIває юний сIчовик
ЗОЛОТЕ ЯЄЧКО
ГОЛУБИЙ ГВИНТИК
ПОДОРОЖ ДО МЛИНА
ФОТО, ЗРОБЛЕНЕ ПIСЛЯ ФУТБОЛЬНОГО МАТЧУ
ПРОХАННЯ СТАРОГО ЛIРНИКА
Запах неба
Чисте мистецтво
Життя
БАЙКИ ДРIБНЕНЬКI ГРУШКИ
ФОЛЬКЛОРНI ЗАПИСИ ЖУРАВЕЛЬ ТА ЧАПЛЯ
Сосонка
ЗАЙЧАТКО Й ХЛОП'ЯТКО
ФОЛЬКЛОРНI ЗАПИСИ ХАЗЯЙСТВО
БАЙКИ МИША-ГОРОДЯНКА I МИША-ХУТОРЯНКА
ЯК ШВИДКО ЛIТО ПРОМИНУЛО!
ДО ДIТОЧОК
ФОЛЬКЛОРНI ЗАПИСИ ДИВНА ХАТКА
ФОЛЬКЛОРНI ЗАПИСИ СIМЕЙКА
ВИШЕНЬКИ-СЕРЕЖКИ
СНIГОВА БАБА
Метелик
КОТИК-МУРЧИК
ФОЛЬКЛОРНI ЗАПИСИ ЛЕЛЕКА
ВЕСНЯНI КВIТИ
ПОХIД ЖИТТЯ
ДомбровськI
ДАЛЕКИЙ СВIТ
ЧерешнI
ПАТЕТИЧНА СОНАТА
97
Мина Мазайло
НАРОДНИЙ МАЛАХIЙ
МАКЛЕНА ГРАСА
АвтобIографIя
ОДДАВАЛИ КАТРЮ
Дивак
Климко
ЛIТОПИС САМIЙЛА ВЕЛИЧКА
ЛIТОПИС САМIЙЛА ВЕЛИЧКА (УРИВКИ)
Молитва
ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАÏНА
IЗ ЦИКЛУ ВЕРЛIБРОВИИ ВИРОК
ТРИПТИХ ДЛЯ АЛЛИ ГОРСЬКОÏ Вигнання
IлюзIя
Двома пальцями (закIнчення)
ВIтер
Музика
ХЛОПЧИК-ФIГУРКА, ЯКИЙ ЗАДОВОЛЕНИЙ СОБОЮ
ВмIння пасти левIв
ТРИПТИХ ДЛЯ АЛЛИ ГОРСЬКОÏ Безсмертя
ЦИКЛ ЗВЕРНЕННЯ ЗI СТIН
ОсIнь
ЦИКЛ ПIДСУМОВУЮЧИ МОВЧАННЯ
ТРИ КАЗКИ
Iз циклу "КАЛИНОВА СОПIЛКА"
IЗ ЦИКЛУ ПРОПОНУВАННЯ
Iз циклу "ВЕСЕЛКА"
Унда
СтаровIцькI вIршI
Облуда
Хата взимку
ДивосвIт
Я радо йду у твIй полон
Село
ТРИПТИХ ДЛЯ АЛЛИ ГОРСЬКОÏ Смерть
Писанки
Легенда
ЦИКЛ ЯВЛЕНI ПИСЬМЕНА
Двома пальцями
ПАЛКА НIЧ
Панно
Поетика
Город
Дощ
ГОРIВ ДРЕЗДЕН
PRAELUDIUM
Велика Фуга
Анаконда
БАЛЯДА ПРО МАСКУ НА КАРНАВАЛ
Бажання
ВибранцI
ЧОРНI АКАЦIÏ
УБОГИЙ КВIТНИК
Св. Єлисавета
БАЛЯДА ПРО ДIВЧИНУ-ОСIНЬ
ДIвчина з керамIкою
IЗ ЗБIРКИ ЛIСОВI КАЗКИ КИСЛИЧКА
IЗ ЗБIРКИ У ПЕРШОМУ КЛАСI СОРОКИ
IЗ ЗБIРКИ У ПЕРШОМУ КЛАСI ГАЛОЧКА
IЗ ЗБIРКИ ЛIСОВI КАЗКИ ПРО БРАТИКА-ВЕДМЕДИКА
IЗ ЗБIРКИ ЛIСОВI КАЗКИ БУРУЛЬКА
IЗ ЗБIРКИ ЛIСОВI КАЗКИ ЧОРНОМОРДЕНЬКИЙ
МАЛЕНЬКИМ ПРО ВЕЛИКОГО ТАРАСА
IЗ ЗБIРКИ ЛIСОВI КАЗКИ НА ДОБРАНIЧ
IЗ ЗБIРКИ ЛIСОВI КАЗКИ КАЗКА ПРО МАЛЕНЬКОГО ПIКА
БджIлка
Берези бIлI, я також бIлява
Холодний дощ
Роса на пелюстках троянд
Моя земля нерукотворна
МIй РIдний КиÏв
Чекання
Вдовиця
ЛЮДИ ЗI СТРАХУ РОМАН
сховатись за вIспу за спини за виступи
ЗВУК ПАВУТИНКИ
Соловейко
СпIвець
IЗ ЗБIРКИ ПОХIД НА ЧОРНОГОРУ ПIСЕНЬКА ДЛЯ ЖУРАВЛIВ
IЗ ЗБIРКИ ПОХIД НА ЧОРНОГОРУ ЗЕЛЕНIЙ, РIДНИЙ КРАЮ!
IЗ ЗБIРКИ ПОХIД НА ЧОРНОГОРУ ПIЗНЯ ВЕСНА
IЗ ЗБIРКИ ПОХIД НА ЧОРНОГОРУ ДIДОВI ВУСА
IЗ ЗБIРКИ ПОХIД НА ЧОРНОГОРУ ПЕРШИЙ СНIГ
IЗ ЗБIРКИ ПОХIД НА ЧОРНОГОРУ ХТО ЗБИРАТИМЕ ГРИБИ?
IЗ ЗБIРКИ ПОХIД НА ЧОРНОГОРУ СВЯТО РIДНОÏ МОВИ
IЗ ЗБIРКИ ПОХIД НА ЧОРНОГОРУ НЕМА РОДУ ПЕРЕВОДУ
Загине свIт! Безумством I вIйною
ARS РОЕТIСА МИСТЕЦТВО, ДОБI СУЧАСНЕ
ARS РОЕТIСА МАГIЯ СЛIВ
Тривання
ARS РОЕТIСА ЛАД У МНОГОТI
Межень
ARS РОЕТIСА СПIЗНАЙ СЛОВА
ARS РОЕТIСА IN NATURA VERITAS
ПОВСТАННЯ МЕРТВИХ
У книзI старовиннIй я знайшов
Я вернувся до тебе, отчизно моя
Шляхами битими не хочу я ходити
Минуле зноситься березою гIнкою
Ласкава мла вкриває тихий обрIй
ARS РОЕТIСА ПОЕТИЧНА МОВА
ARS РОЕТIСА ДЖЕРЕЛА I ДОРОГИ
Як шатра бронзовI, стоять каштани
Є мислI, ароматнI, наче квIти
ДО РIДНИХ
День падає, як птах короткокрилий
НАПИС НА СОНЯШНIМ ГОДИННИКУ
Слова
Рятунок
ОтчизнI
ВIДХIД ЛIСIВ
КИЄВУ
ARS РОЕТIСА ОБРАЗ
ПрекраснI днI, в минулIм потонулI!
БАЛАДА ПРО ЧАС
ARS РОЕТIСА ДО ОРФЕЯ
Не видно берега у сивIй млI.
Велесова книга
ВЕЛЕС ПОКРОВИТЕЛЬ I ПОМIЧНИК
Записка 1.
ЛIс
КОРОТКИЙ ДЕНЬ
Дослухатись до себе
"ГНОМ У БУФЕТI"
ЖАР-ПТИЦЯ
"ПIДКОВА"
ОЙ У ЛУЗI ЧЕРВОНА КАЛИНА ПОХИЛИЛАСЯ
ГЕЙ, ВИДНО СЕЛО
СЕРДЕШНА ОКСАНА
САЛДАЦЬКИЙ ПАТРЕТ
ТРЕНОС
КАРПАТСЬКА ОСIНЬ
Зразок
ДIвчина
ПЕРЕКЛАД IЗ ЦИКЛУ ЕХО
НостальгIя
Були вони в мене, гривастI конI
Ритм
КамIнна злагода старого дому
ПЕРЕД ФАВНОМ
Антиквар
Ще одна гIпербола
ПIгмальйон
Юдита
ПЛАЧ ПО ОФЕЛIÏ
КассIопея
Iван Нечуй-Левицький. Шевченкова могила
Iван Нечуй-Левицький. ДвI московки
Iван Нечуй-Левицький. Хмари
Iван Нечуй-Левицький. На кожум'яках
Iван Нечуй-Левицький. Два брати
Iван Нечуй-Левицький. Афонський пройдисвIт
Iван Нечуй-Левицький. Гетьман Iван Виговський
Iван Нечуй-Левицький. Микола Джеря
Iван Нечуй-Левицький. Кайдашева сIм'я
Василь Барка. Рай
Василь Барка. Жовтий князь
Iван Карпенко-Карий. Сто тисяч
Iван Карпенко-Карий. Безталанна
Iван Карпенко-Карий. Сава Чалий
Iван Карпенко-Карий. Мартин Боруля
Iван Карпенко-Карий. Хазяїн
Iван Карпенко-Карий. Бурлака
Василь Рубан. Бережа
Катря Гриневичева. Шоломи в сонцI
ГригорIй Тютюнник. Вир
Тарас Шевченко. Поеми
Тарас Шевченко. Близнецы
Тарас Шевченко. ПоезIї
Тарас Шевченко. Художник
Тарас Шевченко. Назар Стодоля
Тарас Шевченко. Гайдамаки
Тарас Шевченко. Листи до А.Лизогуба. 1847 рIк
Василь Чумак (1901 - 1919)
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ
Євген Гуцало (1937 - 1995)
Олександр Довженко (12 вересня 1894 - 25 листопада 1956)
Юхим @ЕДЗЬ
ВалерIан ПолIщук (1898-1936) Валерiан Львович Полiщук народився 1 жовтня 1897 року в селi Бiльче Дубенського повiту на Волинi (тепер - Млинiвський район Рiвненськоï областi) в сiм'ï хлiборобiв. Пiсля закiнчення Мирогащанськоï двокласноï школи навчався в мiському училищi, згодом - у Катеринославськiй гiмназiï. 1917 року вступив до Петербурзького iнституту цивiльних iнженерiв, але, захопившись лiтературою, перейшов на iсторично-фiлологiчний факультет тодiшнього Кам'янець-Подiльського унiверситету. Працював у газетах "Селянська правда", "Вiстi". Був у творчих вiдрядженнях у Францiï, Нiмеччинi, Чехословаччинi, Скандинавiï. Власну поетичну творчiсть розпочинав з переспiвiв лiрики Олександра Олеся, С.Надюка та iн. 1919-го року видав поему "Сказання давнєє про те, як Ольга Коростень спалила", написану за мотивами вiдомого лiтопису та пiд впливом реалiй громадянськоï вiйни. Згодом переïздить до Києва, де знайомиться з творчою молоддю. Особисте знайомство й спiлкування з Павлом Тичиною спонукало Валерiана Полiщука переглянути пiдхiд до власних поезiй. Тичина заохотив його до пошукiв новоï художньоï якостi в лiрицi. То були часи повного взаєморозумiння поетiв. Вони навiть хотiли видавати спiльний альманах або збiрник, утворити Киïвську фiлiю Всеукраïнськоï федерацiï пролетарських письменникiв, яку мав очолити Павло Тичина. Невдовзi керiвником цiєï ефемерноï органiзацiï став Микола Хвильовий, з яким Валерiан Полiщук опублiкував спiльну збiрку "2" (1922). Раннiй Валерiан Полiщук декларував "неореалiзм пролетарського змiсту, що виростав з революцiйного романтизму", мрiяв створити синтетичне мистецтво, в якому б гармонiйно поєдналися всi iснуючi течiï. Водночас у своєму пориваннi до синтетичного мистецтва, мистецтва революцiйного динамiзму, вiн обстоював iдею мистецтва унiверсального, поза часом i простором ("мистецтво не залежить вiд мiсця або нацiï, яка його створила"). Таку надiю вiн покладав на альманах "Гроно" (1920), що було спробою "бодай хоч наблизитися до того iстинного шляху" в мистецтвi, який би вiдповiдав духовнiй структурi "нашоï доби великих соцiальних зрушень". Прагнучи пiднести поетичне слово до рiвня запитiв сучасностi, поет великi надiï покладав на верлiбр як єдину вiршовану систему, здатну передати стрiмку ритмiку новоï доби. Вiршованi верлiбри склали основу першоï збiрки Полiщука "Сонячна мiць" (1920), якою вiн вперше по-справжньому заявив про себе. Полiщук спершу належав до лiтературноï органiзацiï "Гарт", але 1925 року заснував у Харковi модернiстську групу "Авангард", що обстоювала програму конструктивного динамiзму (за нею поезiï належало оспiвувати модерну цивiлiзацiю i свiт технiчноï революцiï). Проте Полiщук долав межi суто авангардистських постанов. I тому в його творчому доробку знаходимо поетичнi пейзажi ("Цвiркуни", "Лан", "Нуга") зi збiрки "Радiо в житах" (1923), якi по своïй музичностi i глибокому чуттю, можливо навiть не поступляться Тичинi" (О.Бiлецький). Виступає В.Полiщук i як прозаïк, критик i теоретик лiтератури. Окремими виданнями побачили свiт понад 50 його книжок, серед яких найпомiтнiшi - "Книга повстань" (1922), "Ленiн" (1922), "Дума про Бурмашиху" (1922), "Розкол Європи" (1925), "Пульс епохи" (1927), "Григорiй Сковорода" (1929) та iншi.
Абрам КАГАН
ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956) Справжнє iм'я Ї Павло Михайлович Губенко. Iнший псевдонiм: Павло Грунський. Остап Вишня народився 13 листопада 1889 р. на хуторi Чечва бiля с. Грунь Зiнькiвського повiту на Полтавщинi (нинi Охтирський район Сумськоï областi) в багатодiтнiй селянськiй родинi. Навчався в початковiй школi, у 1903р. закiнчив Зiнькiвську двокласну школу, отримав свiдоцтво поштово-телеграфного чиновника. У 1907 р. закiнчив вiйськово-фельдшерську школу в Києвi, працював фельдшером у армiï, а пiзнiше - в хiрургiчному вiддiлi лiкарнi Пiвденно-Захiдних залiзниць. Склавши екстерном екзамени за гiмназiю, у 1917р. вступив на iсторико-фiлологiчний факультет Киïвського унiверситету, однак залишив навчання й зайнявся журналiстською та лiтературною дiяльнiстю. У 1919р. П. Губенко, як i чимало ентузiастiв вiдродження нацiональноï культури, дiячiв, урядовцiв УНР, потрапив до Кам'янця-Подiльського, де написав перший твiр - фейлетон "Демократичнi реформи Денiкiна (Фейлетон. Матерiалом для конституцiï бути не може)", який за пiдписом "П. Грунський" був надрукований у кам'янець-подiльськiй газетi "Народна воля". У 1920 р. вiн повернувся до Києва. Восени був заарештований органами ЧК i як "особливо важливий контрреволюцiонер" вiдправлений на додаткове розслiдування до Харкова. Не виявивши "компромату" в дiях П. Губенка нi за гетьманщини, нi за петлюрiвщини, у 1921 р. його випустили iз в'язницi. У квiтнi цього року П. Губенко став працiвником республiканськоï газети "Вiстi ВУЦВК" (редагував ïï В. Блакитний), а кiлькома мiсяцями пiзнiше - вiдповiдальним секретарем "Селянськоï правди" (редагував С. Пилипенко), на сторiнках якоï 22 липня 1921 р. пiд фейлетоном "Чудака, ïй-богу!" вперше з'явився пiдпис Остап Вишня. Слово гумориста користувалося дедалi бiльшою популярнiстю. Виходили одна за одною збiрки усмiшок: "Дiли небеснi" (1923), "Кому веселе, а кому й сумне" (1924), "Реп'яшки", "Вишневi усмiшки (сiльськi)" (1924), "Вишневi усмiшки кримськi" (1925), "Щоб i хлiб родився, щоб i скот плодився", "Лицем до села", "Украïнiзуємось" (1926), "Вишневi усмiшки кооперативнi", "Вишневi усмiшки театральнi" (1927), "Ну, й народ", "Вишневi усмiшки закордоннi" (1930); двома виданнями (1928 i 1930) побачило свiт зiбрання "Усмiшок" у чотирьох томах тощо.
БАГЛЮК ГРИГОРIЙ МИКИТОВИЧ
Євген Маланюк (1897-1968) Євген Маланюк - один з небагатьох, кому вдалося, емiгрувавши, уникнути трагiчноï долi, що спiткала найкращих представникiв новоï украïнськоï культури. Вiн народився в Ново-Архангельську (тодi - Архангород) на Херсонщинi 20 сiчня 1897 року. Як пише сам Євген Маланюк, його прiзвище фiгурувало ще в реєстрах старшини часiв Богдана Хмельницького. Батько Євгена помер, коли письменнику виповнилось 20 рокiв. Саме йому завдячує письменник своïми основами iнтелектуального та свiтоглядного розвитку. В колишньому Єлисаветградi Маланюк закiнчує реальну гiмназiю (ранiше тут навчалися брати Тобiлевичi, Марко Кропивницький, Є. Чикаленко та Юрiй Яновський). Потiм вчиться у Полiтехнiчному iнститутi в Петербурзi. Мобiлiзацiя у зв'язку з першою свiтовою вiйною, Киïвська вiйськова школа i поручник Євген Маланюк стає командиром сотнi 2-го Туркестанського стрiлецького полку. Далi - повне пригод i романтики життя: демобiлiзацiя в Луцьку, бiльшовицький ревком, нiмецькi окупанти i, врештi, у листопадi 1917 року молодий офiцер з росiйського солдата перетворюється на украïнського вояка. Зi встановленням Гетьманщини вiн переходить у розпорядження полковника Мєшковського, керiвника оперативного вiддiлу Генштабу, i стає старшиною армiï УНР. Болiсно сприймає молодий офiцер поступовий занепад УНР. У 1920 роцi, пiсля трагiчних спроб реставрацiï державностi, разом з тисячами таких як сам, подається на емiграцiю. У Калушi, в польському таборi для iнтернованих, разом з Юрiєм Дараганом засновує лiтературний журнал "Веселка" (1922-1923). Далi - новi поневiряння. В Чехо-Словаччинi вiн навчається в Подебрадськiй академiï (отримує диплом iнженера), потiм - робота в Польщi. У тi часи з'являється перша поетична збiрка Є.Маланюка - "Стилет i стилос" (1925). Їï назва нiби ввiбрала в себе програму життя i творчостi письменника: стилет - зброя в руках воïна, стилос - перо лiтописця. Яскравою сторiнкою його творчостi стала "Варязька балада", написана 26-28 червня 1925 року. У цiй поемi - вся трагiчна iсторiя Украïни та заклик до ïï пробудження. Апогеєм балади є типове для творчостi поета дiалектичне сплетiння любовi та ненавистi, що будить свiдомiсть землякiв виконати найвищий заповiт: здобути волю i державнiсть.
Довженко Олександр Петрович (1894-1956) письменник, кiнорежисер Народився Олександр Довженко 10 вересня 1894 року в селянськiй родинi на Чернiгiвщинi, в мальовничому мiстечку Сосниця. Дитинство його проходило серед казковоï природи Придесення, колоритних постатей, житейських трагедiй i свят своïх землякiв. Пiзнiше цей побачений, почутий, пережитий у дитинствi свiт знайде своє втiлення у довженкiвських фiльмах, що золотими лiтерами впишуться у скарбницю свiтового кiно. У Сосницi Сашко, як звали його рiднi, здобуває початкову освiту. З сiмнадцяти рокiв вiн - студент Глухiвського учительського iнституту, закiнчивши який у 1914 роцi, отримує направлення до Житомира. Вчителювання його тривало до лiта 1917 року й включало в себе природознавство й гiмнастику, географiю й фiзику, iсторiю й малювання. Згодом вiн переïздить на роботу до Києва. Тут вiн вчителює i вчиться в Киïвському комерцiйному iнститутi на економiчному факультетi. Коли ж у Києвi вiдкрилася Академiя мистецтв, Довженко стає ïï слухачем. У буремне лихолiття 1918 - 1920 рокiв Довженко на службi у Червонiй Армiï. Пiсля визволення Києва вiд польських iнтервентiв працює в губернському управлiннi народноï освiти завiдуючим вiддiлом мистецтва. Так тривало до липня 1921 року, коли його, за наказом Наркомату закордонних справ УРСР, було зараховано спiвробiтником цього поважного вiдомства i направлено на роботу за кордон - спочатку до консульства у Варшаву, а згодом у Берлiн. Там вiн продовжує малювати й студiювати малярство. У 1923 роцi О.Довженко повертається в Украïну. Доля заносить його до Харкова, на той час столицi Украïни, де вiн влаштовується на роботу в газету "Вiстi", працюючи там карикатуристом та художником-iлюстратором. На тридцять третьому роцi життя О.Довженка круто змiнюється. Вiн приïжджає до Одеси, де починає працювати режисером на кiностудiï. Першою пробою став фiльм "Ягiдка кохання", що мав комедiйний характер, але Олександр Петрович нiколи не зараховував його до свого творчого доробку. Точкою вiдлiку свого кiнематографiчного життя вiн справедливо розпочинав зi стрiчки "Сумка дипкур Їєра", в якiй окрiм всього ще знявся i в ролi кочегара. Мрiєю О.Довженка було нацiональне кiно, наближення його естетики до народного мистецтва. У 1928 роцi вiн за сто днiв знiмає фiльм "Звенигора" - iсторiю украïнського народу вiд сивоï давнини до сучасностi. "Картину я не зробив, а проспiвав, як птах", - казав митець. Наступною роботою О.Довженка стає стрiчка "Арсенал", а ще через рiк, у 1930 р., на екрани виходить неперевершений шедевр свiтовоï кiнокласики
МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ (1912 - 1983)
Олекса СлIсаренко (1891-1937) Слiсаренко Олекса Андрiйович народився 28 березня 1891 р. на хуторi Конiвцов, Шатовськоï волостi, Вовчанського повiту на Харкiвщинi (нинi село Шипутове, Великобурлуцького району). Батько майбутнього письменника, Андрiй Прокопович Снiсар, назвав свого сина, свою п'яту дитину, Олексою. А пiд час хрестин глухуватий пiп записав хлопчика сином Слiсаря (звiдси й пiшло Слiсаренко). Багатодiтна сiм'я Снiсарiв, в якiй пiзнiше народилося ще двоє дiтей, недовго затрималася на хуторi. В зв'язку з матерiальними нестатками, батько, який працював майстром на панськiй лимарнi, змушений був шукати новi заробiтки й переïхав у хатнянськiй маєток Генрихова. Олексi на ту пору виповнилося дев'ять рокiв. Настав час подумати про його освiту. Хлопчика вiддали до сiльськоï школи. Наука давалася Олексi легко. Вiн виявляв неабиякi математичнi здiбностi. 1901 року батько черговий раз змiнив мiсце роботи. Цього разу родина переïхала до села Засупаïвки, що розкинулося на березi мальовничого озера неподалiк вiд Яготина. Саме в Яготинi Олекса й продовжив своє навчання: став учнем мiсцевоï двокласноï школи. Учився, як i ранiше, добре. Та невдовзi йому довелося розлучатися зi своïми новими друзями - батько ще раз помiняв мiсце роботи. На цей раз шлях багатодiтноï сiм'ï Снiсарiв пролiг у село Сергiïвку Лебединського повiту. Тут Олексу вiддали до церковно-приходськоï школи. Роки навчання в нiй залишились у пам'ятi Слiсаренка надовго: жадiбний до знань хлопчина нарештi зустрiв людину, яка багато в чому вирiшила його майбутню долю. Йдеться про вчительку словесностi С.А Люмiнарську. Вона мала значний вплив на смаки та вподобання пiдлiтка, вiдкриваючи перед ним чарiвний свiт лiтератури украïнських та росiйських класикiв. Пiсля закiнчення церковно-приходськоï школи хлопчину вiддали на службу до мiсцевоï контори - треба було заробляти на хлiб. Почалися нуднi й сiрi буднi. Проте Олексин дядько, рiдний материн брат Н.В Кисельов, знаючи про здiбностi племiнника, вирiшив допомогти йому влаштувати життя iнакше - Через деякий час юнак вступив до Кучерiвськоï сiльськогосподарськоï школи. Однак навчався вiн у цьому закладi недовго. Не мiг витримувати байдужiсть i рутину, яка панувала в усьому: i в системi викладання предметiв, i в стосунках примiтивних педагогiв та безталанних учнiв. Однак Олексу чи не найбiльше вражала тупiсть i самодурство директора. Вразливий юнак кидає школу i починає самотужки готуватися до вступу в Харкiвську середню хлiборобську школу. Сподiвання здiйснилися: 1906 року Олекса Слiсаренко став учнем "хлiборобки". Нове оточення, незвичнi умови життя, бурхливi подiï, пiд час яких не лише десь у мiстi, а й у самiй школi вiдбувалися полiтичнi сходки, що закiнчувалися спiвом революцiйних пiсень. Вiн дорослiшав й незабаром почав брати активну участь в обговореннi не тiльки художньоï, а й фiлософськоï та полiтичноï лiтератури. Тогочасну атмосферу життя учнiв "хлiборобки" О.Слiсаренко пiзнiше змалював у повiстi "Страйк". На час навчання в школi припали й першi спроби вiршувати. Як i бiльшiсть початкiвцiв юний Слiсаренко наслiдує тих, ким захоплюється - Бальмонт, Бунiн, Олесь, популярнi поети-символiсти. Їхнiми мотивами та настроями пройнятi першi вiршi Слiсаренка. Декiлька з цих раннiх вiршiв 1910 року з'явилось у пiдпiльному студентському журналi "До працi". 1912 року, пiсля закiнчення "хлiборобки", Слiсаренко перейшов на практичну роботу. Але працював недовго. Перша свiтова вiйна. Двадцятилiтнiй Олекса Слiсаренко змiнив цивiльний одяг на солдатський мундир. Вiд рядового - до офiцера-артилериста - такий шлях письменника у роки вiйни. Шiсть рокiв перебування у вiйську були творчо безплiдними. Натомiсть на фронтi його захоплює вир революцiйноï боротьби. Разом з багатьма iншими по-революцiйному настроєними однополчанами вiн самовiльно демобiлiзується з фронту й вирушає до Києва. Йшов 1918 рiк. Пiсля нетривалоï роботи агрономом, Олекса Слiсаренко стає до лiтературноï працi.
ЮРIЙ ФЕДЬКОВИЧ (1834 - 1888)
ОЛЕСЬ ДОНЧЕНКО (1902 - 1954)
Мойсей АЛЬТМАН
Борис АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ
IВАН МИКИТЕНКО (1897 - 1937)
ДМИТРО ПАВЛИЧКО (рiк народження 1929) Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. у с. Стопчатовi Яблунiвського району на Iвано-Франкiвщинi в багатодiтнiй селянськiй родинi. Спочатку навчався в польськiй школi с Яблунева, потiм у Коломийськiй гiмназiï та радянськiй десятирiчцi. У 1948р. вiн вступив до Львiвського унiверситету, з 1953 р. навчався в аспiрантурi, але невдовзi залишив наукову роботу.
Микола Хвильовий (1893-1933) "Iстинно: Хвильовий. Сам хвилюється, i нас усiх хвилює, п'янить i непокоïть, дратує, знесилює i полонить. Аскет i фанатик, жорстокий до себе i до iнших, хворобливо вразливий i гордий, недоторканий, i суворий, а часом нiжний i сором'язливий, химерник i характерник, залюблений у слово, у форму, мрiйник".
ВОЛОДИМИР СОСЮРА (1898 -1965) Володимир Миколайович Сосюра народився на станцiï Дебальцеве (нинi Донецькоï обл.) 6 сiчня 1898р. Дитячi роки поета минали в с Третя Рота (нинi м. Верхнє), у старiй хворостянцi над берегом Дiнця. Про цей край Сосюра пiзнiше образно розповiв у автобiографiчному романi "Третя Рота". Одинадцяти рокiв хлопець пiшов працювати до бондарного цеху содового заводу, потiм телефонiстом, чорноробом, не цурався випадкових заробiткiв. Початкову освiту здобував пiд опiкою батька, кресляра за фахом, який працював i вчителем, i писарем, i адвокатом, i шахтарем. У 1911р. В. Сосюра вступає до мiнiстерського двокласного училища в с Третя Рота.
Сава БОЖКО
ГРИГIР ТЮТЮННИК (1931 - 1980) Григiр Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в селi Шилiвка Зiнькiвського району на Полтавщинi в сiм'ï селян. Батько Григора, заарештований органами НКВС у 1937 р., iз заслання не повернувся. Мати вийшла вдруге замiж, а малого Григора забрав до себе на Донбас батькiв брат
Михайль Семенко (1892-1937)
ГригорIй Лютий
Заньковецька МарIя КостянтинIвна (1854-1934) актриса, громадська дiячка Народилася Марiя Костянтинiвна Заньковецька (справжнє прiзвище - Адасовська) 22 липня 1854 року в селi Заньки Нiжинського повiту Чернiгiвськоï губернiï. Вона була п Їятою дитиною в сiм Їï збiднiлих помiщикiв Адасовських. З десяти рокiв Марiя почала навчання у приватному пансiонi Осовськоï в Чернiговi. На той час програма цього закладу вiдзначалася досить серйозним рiвнем викладання широкого спектра дисциплiн. Дiвчинка з великим задоволенням поринула у свiт знань, але бiльше за все любила iмпровiзувати зi своïми подругами на уроках танцiв, занять пантомiмою. Дiвчатка самi собi ставили невеличкi п Їєси, рiзнi етюди i з великим задоволенням ïх виконували. Сiм
ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
Микола Хвильовий (1893 - 1933)
Архип Тесленко (2. III. 1882 - 28. VI. 1911)
Борис Харчук (1931 - 1988)
ВалерIй Шевчук (Народився 20 серпня 1939)
Панас Мирний (1849 - 1920)
Туптало Данило Савич
АНАТОЛIЙ ДАВИДОВ (нар. 1938)
Сухомлинський Василь Олександрович (1918-1970) педагог, публiцист, письменник Закiнчив Полтавський педагогiчний iнститут (1939). 1935 р. розпочав педагогiчну дiяльнiсть. Працював учителем у Василiвськiй школi Онуфрiïвського району, учителем i завучем в Онуфрiïвськiй середнiй школi. Багаторiчний (1947
Дмитро Загул (1890 - 1944)
Тодось Осьмачка (1895 - 1962)
IВАН ШАПОВАЛ
Кесар АНДРIЙЧУК
Олена ЖУРЛИВА
IВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) Iван Семенович Левицький народився в мiстечку Стеблевi, тепер Корсунь-Шевченкiвського району на Черкащинi в родинi священика 25 листопада 1838 р. Першi знання отримав вiд батька, який навчав грамотi селянських дiтей. У 1845р. майбутнiй письменник розпочав навчання в дядька Є. Трезвинського, вчителя Богуславського духовного училища, а 1847р. вступив до Богуславського духовного училища. По закiнченнi у 1853 р. Богуславськоï бурси вiн вступив до Киïвськоï духовноï семiнарiï. Пiсля духовноï семiнарiï вчителював у Богуславському духовному училищi.
ЗИМНИЙ ЛеонIд Якович (1907-1942) (справжнє прiзвище ПИСАРЕВСЬКИЙ) Народився Леонiд Якович 5 (18) лютого 1907 року в мiстi Костянтиноградi. З 1922 року Костянтиноград йменується Красноградом. Пiсля закiнчення Костянтиноградськоï Вищоï початковоï школи освiту здобував самостiйно, користуючись домашньою бiблiотекою. Його батько i дядько були власниками книжкового магазину. Трудове життя почав робiтником на залiзницi. Пiзнiше, працюючи пiонервожатим у харкiвських школах, почав писати вiршi. Друкуватися почав у 1929 роцi. А вже в 1930 роцi вийшла його перша збiрка вiршiв "Не в днi ювiлеïв".
ОЛЕНА ТЕЛIГА (1907 -1942) Справжнє iм'я - Олена Iванiвна Шовгенева. Олена Iванiвна Шовгенева народилася 21 липня 1907р. в сiм'ï iнженера-гiдротехнiка професора I. Шовгенева (Телiга - це прiзвище чоловiка Олени Iванiвни, яке вона взяла пiсля одруження). У 1917 р. пiсля Лютневоï революцiï родина Шовгеневих повернулась до Києва, де батько став мiнiстром Украïнськоï Народноï Республiки. Протягом 1917 -1919 pp. Олена навчалась у гiмназiï Дучинськоï. У 1919р. пiсля наступу бiльшовикiв Центральна Рада змушена була залишити Киïв, а разом з нею виïхав I. Шовгенiв, який оселився з родиною в Чехiï, згодом ставши ректором Украïнськоï господарськоï академiï в Подєбрадах.
ЛIНА КОСТЕНКО (Нар. 1930 p.)
Iван ПIльгук
Василь Бобинський (1898-1938) Василь Петрович Бобинський народився 11 березня 1898 року в Кристополi (тепер м.Червоноград) на Львiвщинi у родинi залiзничника. Освiту здобув у гiмназiях Львова та Вiдня. Брав участь у першiй свiтовiй вiйнi: з 1916 року перебував у лавах Украïнських Сiчових Стрiльцiв. На цей час припадають i його першi публiкацiï. З 1920 р. Бобинський переходить на бiк Червоноï Армiï i стає комунiстом. Опинившись в Києвi, Бобинський знайомиться з украïнськими поетами-модернiстами, зокрема, з Я.Савченком та Д.Загулом. Восени 1921 р. повертається до Львова, що на той час уже входив до складу Польщi. Займається редагуванням рiзних легальних й нелегальних видань органiв ЦК КПЗУ. Захоплюється французькими поетами-модернiстами. Перекладає Артюра Рембо. За свою видавничу дiяльнiсть двiчi (1923 i 1926 рр.) потрапляє до в'язницi. З листопада 1927 р. Василь Бобинський - редактор мiсячника "Вiкна", довкола якого гуртуються пролетарськi письменники Галичини. Завдяки дiяльностi журналу в травнi 1929 р. проводиться перша нарада пролетарських письменникiв Захiдноï Украïни та формується лiтературне угрупування "Гроно". Влiтку 1930 р., переслiдуваний польською полiцiєю, В.Бобинський з родиною переïздить в УРСР до Харкова, де його приймають на навчання в аспiрантуру Iнституту лiтератури iм. Т.Г. Шевченка АН УРСР. Бобинського сповнює вiра у новий шлях, у соцiалiстичне й украïнське вiдродження в УРСР. "Одначе цей витончений iнтелектуалiст, войовничий гуманiст, естет i в персональному життi скромний джентльмен потрапив на Радянську Украïну запiзно, коли там уже шалiла московська полiцiйна машина i заносилось вiко над домовиною молодого вiдродження" - говорить Юрiй Лаврiненко у своïй збiрцi "Розстрiляне вiдродження". Як i бiльшiсть iнших письменникiв групи "Захiдна Украïна", Василь Бобинський на початку 30-х рокiв зазнає безпiдставних репресiй. 25.12.1933 органами ДПУ був виписаний ордер на його арешт. В "анкетi звинуваченого" в графi "соцiальне i полiтичне минуле" зазначено: "служив в австрiйськiй армiï 1916-1918 рр. в ранзi молодшого офiцера; в УГА - хорунжим з 1918 р. по 1919 р." У постановi про арешт В.Бобинського зазначено: "звинувачується у злочинах, передбачених ст. 54-11 КК УРСР, належить до украïнськоï контрреволюцiйноï органiзацiï, яка ставила своєю метою повалення Радянськоï влади шляхом збройного повстання, групує повстанськi кадри у вузiвських колах, зв'язаний iз польським консульством у Харковi, є учасником ряду нарад контрреволюцiйноï органiзацiï, перебуває у зв'язках з видатними дiячами цiєï органiзацiï". Ухвалено: В.Бобинського необхiдно взяти пiд арешт i тримати в спецкорпусi ДПУ УРСР. 27.12.1933 В.Бобинський подав органам ДПУ заяву, в якiй рiшуче заперечив свою приналежнiсть до Украïнськоï Вiйськовоï Органiзацiï: "Членом УВО я нiколи не був". В протоколах допитiв зазначено, що В.Бобинський "зiзнався, що з 1922 р. i до дня арешту був членом Украïнськоï Вiйськовоï Органiзацiï (УВО), яка ставила своєю метою шляхом збройного повстання скинути Радянську владу на Украïнi i встановити фашистську диктатуру". В обвинувальному висновку, пiдписаному оперуповноваженим секретно-полiтичного вiддiлення Соколовим 24.02.1934, констатується: "Бобинський як за кордоном, так i на Радянськiй Украïнi займався розвiдувальною дiяльнiстю на користь УВО. Був зв'язаний з самим Донцовим i його групою". Справу В.Бобинського було передано на розгляд судовоï "трiйки" ДПУ УРСР з пропозицiєю ув'язнити його у концентрацiйний табiр строком на п'ять рокiв. Заступник прокурора ДПУ УРСР Крайнiй 28.02.1934, допитавши В.Бобинського, запропонував засудити його на три роки концтаборiв. Судова "трiйка" погодилася з висновком заступника прокурора i винесла рiшення: "Бобинського Василя Петровича заслати у виправно-трудовий табiр строком на три роки". В.Бобинського було направлено на будiвництво каналу Москва-Волга. Вже там - новий арешт i, згiдно зi статтею 58-6 Кримiнального Кодексу РРСФСР, вища мiра покарання (розстрiл). Вирок було виконано 28 сiчня 1938 р.
ВОЛОДИМИР СОСЮРА (1898 - 1965)
ГРИГОРIЙ КВIТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО (1778 -1843) Григорiй Федорович Квiтка народився 29 листопада 1778 р. в слободi Основа поблизу Харкова в дворянськiй родинi (вiд назви слободи й походить його псевдонiм
ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА
Василь Стус (1938 - 1985)
Василь Барка
БОБЕНКО (БIБИК) АндрIй Михайлович (1854-1920) Народився 12 серпня 1854 року в с. Добренька Костянтиноградського повiту Полтавськоï губернiï в сiм'ï селянина-бiдняка. Шести рокiв Андрiй залишився без матерi. В хату прийшла зла мачуха. У вiршi "Було" поет згадує тяжке дитинство: Раз я малим колись тiкав, Побила мачуха сердита. По полю мокрому блукав I вiд дощу ховався в житi. З десяти рокiв Андрiй пiшов заробляти на хлiб. Батько вiддав його за 20 крб. на 4 роки працювати наймитом у крамаря. В згаданому вже вiршi поет писав:
СВIТЛИЧНИЙ IВАН ОЛЕКСIЙОВИЧ 1929 (20.09) - 1993 (?) Життєвий i творчий шлях нашого письменника-земляка багато в чому схожий на долi тих "шiстдесятникiв", якi, зрозумiвши кричущi протирiччя хрущовсько-брежнєвськоï епохи, не змогли прийняти подвiйну мораль радянського суспiльства.
ЮХИМОВИЧ Василь Лукич
Т. Г. ШЕВЧЕНКО (1814 - 1861)
ЮрIй ВУХНАЛЬ
Олександр Олесь
Михайло Яловий (1895-1937)
Улас Самчук (1905 - 1987)
Петро Петрович ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ (1790 - 1865)
МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ (1893 -1933) Iншi псевдонiми - Юлiя Уманець, Стефан Кароль. Справжнє iм'я - Микола Григорович Фiтiльов. Микола Хвильовий народився 13 грудня 1893 р. в селищi Тростянець на Харкiвщинi (тепер Сумськоï областi) в родинi робiтника. Навчався в початковiй школi, в Богодухiвськiй гiмназiï. Проте освiту здобував здебiльшого самоосвiтою. У 1914 - 1916рр. воював на фронтах Першоï свiтовоï вiйни, де саме в окопах, серед солдатськоï маси, усталюються його демократичнi, частково й бiльшовицькi симпатiï. Першi поезiï почав друкувати в 1917 р. ("Шляхи мистецтва"), а далi - прозу. Був органiзатором збройноï боротьби проти гетьманських вiйськ на Харкiвщинi. Був iнiцiатором, органiзатором i активним членом низки лiтературних органiзацiй ("Гарт", "Ваплiте", "Пролiтфронт"). У столичному Харковi у 1921р. Хвильовий дебютував як поет, видавши поетичнi книги: "В електричний вiк", "Молодiсть". У 1923 р. окремим виданням вийшла славетна збiрка оповiдань "Синi етюди", наступного року - збiрка новел та оповiдань "Осiнь". Статтею "Про "сатану в бочцi", або про графоманiв, спекулянтiв та iнших "просвiтян"" письменнику 1925р. розпочав знамениту лiтературну дискусiю.
ЄВГЕН МАЛАНЮК (1897 -1968) Євген Филимонович Маланюк народився 20 сiчня 1897р. в Ново-Архангельську на Херсонщинi в родинi украïнських iнтелiгентiв. Спочатку вiн навчався в реальнiй школi в Єлисаветградi, а потiм - у Петербурзькому полiтехнiчному iнститутi. У1914 р. юнак подав документи до Киïвськоï вiйськовоï школи, яку закiнчив, отримавши звання офiцера, i став начальником кулеметноï команди 2-го Туркестанського стрiлецького полку на Пiвденно-Захiдному фронтi. 1917 р. вiн перейшов у розпорядження полковника Мiшковського, котрий пiд час встановлення гетьманськоï влади в Украïнi став керiвником оперативного вiддiлу Генерального штабу (побачене в цей час потiм вiдбивалось i на творчостi Є. Маланюка). У 1920р. разом з Армiєю УНР (Украïнськоï Народноï Республiки) Є. Маланюк емiгрував, спочатку жив у Калiшi в таборi для iнтернованих украïнських частин. У 1922 р. вiн разом з Ю. Дараганом заснував журнал "Веселка". Наступного року вiн закiнчив Подєбрадську академiю в Чехо-Словаччинi, отримав диплом iнженера, працював за фахом у Польщi. У 1925р. у Подєбрадах вийшла поетична збiрка Є. Маланюка "Стилет i стилос", у 1926р. у Гамбурзi вийшла книжка "Гербарiй". 1929р. - Є. Маланюк очолив у Варшавi лiтературне угруповання "Танк". Протягом" 1930 -1939 pp. у Парижi та Львовi виходили збiрки "Земля й залiзо", "Земна мадонна"г "Перстень Полiкрата". У 1945р. Є. Маланюк опинився в Захiднiй Нiмеччинi, увiйшов до складу МУРу (Мистецький украïнський рух), 1949 р. - переïхав до США. У 1951 -1966 pp. вийшли його твори: збiрки "Влада" (Фiладельфiя, 1951); "Поезiï в одному томi" (Нью-Йорк, 1954); "Остання весна" (Нью-Йорк, 1959); "Серпень" (Нью-Йорк, 1964); поема "П'ята симфонiя" (Нью-Йорк, 1953), два томи
Франко Iван Якович
ВенIамIн ГУТЯНСЬКИЙ
Котляревський Iван Петрович (1769-1838) письменник, драматург, перший класик новоï украïнськоï лiтератури
СПИРИДОН ФЕДОСIЙОВИЧ ЧЕРКАСЕНКО 1876 (24.12) - 1940 (7.02)
Олена Матушек
Микола Магера
МИКОЛА ВОРОНИЙ
Степан Литвин (1931 р. нар.)
МЕДВIДЬ (Медвєдєв) В'ячеслав Григорович
БУДЯК (ПОКОС) ЮрIй Якович (1879-1943) Народився в с. Красногiрка Костянтиноградського повiту Полтавськоï губернiï. Молодим офiцером росiйськоï армiï добровольцем брав участь в англо-бурзькiй вiйнi 1899-1901 рр. на боцi бурiв. Врятував життя вiд розтерзання бурами полоненого молодого англiйського вiйськового журналiста Уiнстона Черчiлля. Пiзнiше сам потрапив у полон до англiйцiв i разом з У. Черчiллем поïхав до Великобританiï, де навчався (за рахунок батькiв Черчiлля) в одному з англiйських унiверситетiв, зробив подорож до Сполучених Штатiв Америки. Повернувшись на батькiвщину, Юрiй Якович перейшов на цивiльну службу i займався лiтературною дiяльнiстю. Працюючи педагогом, написав iсторичнi поеми: "Невольниця-украïнка" i "Пан Базалей", "Записки вчителя". Вiн автор ряду повiстей, п'єс, оповiдань, в яких вiдобразив життя Украïни. Належав до лiтературноï органiзацiï "Плуг". Писав вiршi й оповiдання для дiтей. Сорочечка Ой, гуц-гуца, Сорочечка куца, Треба робити, Щоб доточити, Треба ще тiпати, Щоб льолю придбати, Треба й напрясти, Щоб рубям не трясти... Треба й наткати, Треба й пошити Щоб було носити. Ои,гуц та гуца - Сорочечка до лиця. Пiсля 1917 року Ю. Я. Будяк оселився в Києвi, тривалий час працював учителем украïнськоï мови. Помер Юрiй Якович 23 вересня 1943 року в Києвi.
Микола СингаÏвський
Михайло Драй-Хмара (1889-1939) Михайло Опанасович Драй-Хмара народився 10 жовтня 1889 року у козацькiй родинi в селi Малi Канiвцi на Золотонощинi (нинi - Чорнобаïвський район Черкаськоï областi). Рано залишився без матерi. Початкову освiту здобув у Золотоношi, потiм - чотири класи Черкаськоï гiмназiï. Блискучi знання дали змогу перемогти у конкурсному iспитi до престижноï Колегiï (коледжу) Павла Галагана у Києвi, де вiн навчався разом з П.Филиповичем. Пiд час навчання (1908-1910 рр.) виявив схильнiсть до фiлологiчних наук, опанував французьку, нiмецьку, латинську й грецьку мови. У 1910-15рр. навчається на iсторико-фiлологiчному факультетi Киïвського унiверситету. 1912 року за вiдрядженням Киïвського вiддiлу Слов'янського Товариства ïде за кордон, де збирає матерiали про хорватського письменника А.Качiча-Мiошича. Михайло Драй-Хмара працює у бiблiотеках та архiвах Львова, Будапешта, Загреба, Бєлграда, Бухареста. За цiнну наукову роботу отримує золоту медаль Товариства. У Києвi вiдвiдує семiнар професора В.Перетца. Закiнчивши унiверситет, починає готуватися до професури, однак закiнчувати цю пiдготовку доводиться в Петербурзi, адже у зв'язку з першою свiтовою вiйною унiверситет евакуйовано до Саратова. Пiсля заснування урядом УНР унiверситету в Кам'янцi-Подiльському, молодий учений, прагнучи активно включитися в процес вiдродження й становлення молодоï держави, повертається на батькiвщину i стає професором славiстики нового унiверситету. Одночасно керує лiнгвiстичною секцiєю кафедри iсторiï та економiки Подiлля (1918-1923 рр.), редагує "Записки Кам'янець-Подiльського унiверситету". 1923 року Драй-Хмара повертається до Києва, де працює професором мови i лiтератури в Медичному iнститутi. В цей час активно спiвпрацює з рядом науково-дослiдних та культурно-освiтнiх органiзацiй. У 1926 виходить його монографiя - "Леся Украïнка. Життя i творчiсть". Як науковець-славiст, знавець багатьох мов (його дочка Оксана Ашер стверджує, що Михайло Опанасович вiльно володiв 19-ма мовами) Драй-Хмара зробив неоцiненний внесок в розвиток лiтератури своïми перекладами. Вiн перекладає поезiю Верлена, Маллярме, Метерлiнка, М.Богдановича та iнших. На жаль, багато перекладiв Драй-Хмари було знищено в застiнках НКВД. Блискуче знання захiдно-європейськоï лiтератури мало вплив на формування Драй-Хмари як поета. Вiн належить до групи "неокласикiв". Робить вагомий внесок у пiдготовку антологiï французькоï поезiï. Перший оригiнальний поетичний твiр Драй-Хмари з'явився у 1920 роцi в Кам'янцi-Подiльському (ж. "Нова думка"). Перша книга вiршiв - збiрка поезiй "Проростень" (Киïв, "Слово", 1926, 43 стор.) - виходить порiвняно пiзно. Зате в нiй перед читачами постає вже зрiлий поет зi сформованим свiтоглядом, складним естетичним та глибоким фiлософським змiстом. Свiт поезiï Драй-Хмари складний, що частково зумовлено впливом французького символiзму (передусiм - Верлена). Складна символiка - характерна риса поезiй М.Драй-Хмари. Найчастiше вживанi символiчнi образи - вiтер, у якому свобода, прогресивний поступ та iмпульс творення дiалектично поєднуються з незатишнiстю, незбагненнiстю, передчуттям раптових фатальних змiн - Для образно-символiчного свiту Драй-Хмари характерна природна стихiйнiсть, можливо, навiть, певна "недисциплiнованiсть", що промовляє про химернiсть соцiального буття. "Поезiя Драй-Хмари належить до найбагатших своєю мовою, з ïï запашними архаïзмами i смiливими життєздатними новотворами. В цiлому Драй-Хмара репрезентує типовий для людей 1920-х рокiв волюнтаристичний гуманiзм культури i високоï етики, що вмiє битися за своє". В час тотального винищення iнтелектуального генофонду украïнського народу М. Драй-Хмара також не змiг оминути гiльйотини бiльшовицького безумства. Плiдна праця на теренi науки i лiтературноï творчостi раптово обривається пiсля опублiкування його славнозвiсного сонету "Лебедi", в якому цензори в символiчному образi лебедiв - "грона п'ятiрного нездоланих спiвцiв", якi вiдважно боролися проти сiрого обледенiння маленького чистого озерця, - "впiзнали" групу неокласикiв. У 1933 р. вченого i поета позбавляють можливостi нормально жити й працювати. Пiсля тримiсячного ув'язнення його випускають (слiдчим так i не вдалося "переконати" Драй-Хмару, що вiн належить до контрреволюцiйноï нацiоналiстичноï органiзацiï), але звiльняють з iнституту мовознавства при ВУАН, забороняють читати лекцiï в рядi iнших iнститутiв, виключають iз Спiлки наукових працiвникiв, забороняють друкуватися i навiть вилучають його книги з бiблiотек. Проте iнтелектуальне знищення людини - лише початок репресiй. Фiзичне i психiчне знищення почалося 5 вересня 1935 року, коли Драй-Хмару кинули до Лук'янiвськоï в'язницi як терориста. 30 жовтня 1935 року його справу об'єднують зi справою П.Филиповича, друга з юнацьких лiт, пiд N 99. Але згодом i цю справу приєднують до справи N 1377, по якiй проходили всi неокласики на чолi з М. Зеровим. Проте вчений не здається, i саме тому через вiдсутнiсть доказiв його передають до Москви, де 28 березня 1936 року Особлива нарада ухвалює ув'язнити поета на 5 рокiв в пiвнiчно-схiдних концтаборах. Не знав Драй-Хмара й того, що його унiкальний переклад "Божественноï комедiï" Данте також конфiскований. Так i не вийшла друга книга його поезiй "Сонячнi маршi", яку вiн готував у 1933-35 рр. На засланнi Драй-Хмара працював або в шахтi, або промиваючи золотий пiсок у крижанiй водi. Про тортури, якi вiн пережив, можна судити за листами "Працюю на Бурарi, дерев'янiм коритi, що мiститься високо, де промивають метал, працюю вночi, - з 9 години вечора до 7 години ранку Ї" Останнi листи та телеграми свiдчать, що Микола Опанасович втратив надiю повернутися додому, що вiн уже був практично знищений сталiнською машиною: "Я не можу тобi писати - Якщо я не спочину, я падаю на роботi, i тодi мене пiдвiшують - Ноги опухли Ї" Можливо, М.Драй-Хмара й спромiгся б витримати надлюдську напругу, але бiльшовицька влада завдала нового удару по полiтичних в'язнях: пiд час "десяткування" (розбиття на десятки) кожного десятого в'язня вбивали... Це тривало з 1937 по 1938 рiк. За цей час було вбито бiльше одного мiльйона людей.
БIЛЯЇВ ВОЛОДИМИР IВАНОВИЧ
ВОЛОДИМИР САМIЙЛЕНКО (1864 - 1925)
Павло Глазовий (1922 р. нар.)
Микола Зеров (1890-1937)
Кузьма ГРИБ
Iван ВИРГАН
СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ
ГригIр Тютюнник (5 грудня 1931 - 6 березня 1980)
Микола ОлIйник (1923 р. нар.)
Борис Антоненко-Давидович (1899-1984)
ЧАБАНIВСЬКИЙ Михайло Iванович (1910-1973) (справжнє прiзвище - ЦИБА) Народився Михайло Iванович 5 вересня 1910 року в селi Лигiвка Костянтиноградського повiту Полтавськоï губернiï (тепер Сахновщинського району Харкiвськоï областi). Друкуватися Чабанiвський почав 1931 року. Творчу дiяльнiсть його перервала Велика Вiтчизняна вiйна. участь у бойових дiях вiн нагороджений орденом Вiтчизняноï вiйнï 2-го ступеня, орденом Червоноï Зiрки та багатьма медалями. У повоєнний час Чабанiвський М. I. написав романи "Балканська весна", "Тече вода в синє морс", повiстi "Стоïть явiр над водою", "Катюша", "За пiвгодини до щастя", "Дорога додому", "За повiт" та iншi. Помер Чабанiвський М. I. 4 квiтня 1973 року у Києвi.
ТИМОФIЙ БОРДУЛЯК (1863 - 1936)
Нечуй-Левицький Iван Семенович (1838-1918) письменник, перекладач Iван Семенович Левицький (лiтературний псевдонiм - Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в Стеблевi, в сiм Їï сiльського священика. Батько його був освiченою людиною прогресивних поглядiв, мав велику домашню книгозбiрню i на власнi кошти влаштував школу для селян, в якiй його син i навчився читати й писати. Змалку I.Левицький познайомився з iсторiєю Украïни з книжок у батькiвськiй бiблiотецi. На сьомому роцi життя хлопця вiддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищi при Богуславському монастирi. Там опанував латинську, грецьку та церковнослов
АНДРIЙ ГОЛОВКО (1897 - 1972)
Петро ВАНЧЕНКО
IВАН ФРАНКО
Анголенко В'ячеслав Володимирович
Драгоманов Михайло Петрович (1841-1895) публiцист, iсторик, лiтературознавець, фольклорист, економiст, фiлософ, громадський дiяч Народився Михайло Петрович Драгоманов 18 вересня 1841 року в Гадячi на Полтавщинi. Батьки, дрiбнопомiснi дворяни, нащадки козацькоï старшини, були освiченими людьми, подiляли лiберальнi для свого часу погляди. "Я надто зобов
ВАДИМ КОСТЯНТИНОВИЧ ПЕУНОВ Замiсть бiографiï Комiтет з Нацiональноï премiï Украïни iменi Тараса Шевченка розглянув i обговорив (2002 рiк) у двох турах представленi на здобуття Нацiональноï премiï 50 творiв i робiт в галузi лiтератури i мистецтва, публiцистики i документалiстики i повiдомляє, що за пiдсумками таємного голосування до третього завершального туру конкурсного вiдбору допущенi таки кандидатури:
Микола Хвильовий (1893 - 1933)
IВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845 - 1907)
Лесь ГОМIН
Олесь ДосвIтнIй (1891-1934) Олесь Досвiтнiй (Скрипаль-Мiщенко Олександр Федорович) народився 8 листопада 1891 року в багатодiтнiй родинi дрiбного крамаря, в повiтовому мiстечку Вовча (теперiшнiй Вовчанськ) на Харкiвщинi. Змалечку Олександр був привчений до самостiйностi й працьовитостi, тому за два роки закiнчив земську чотирирiчну школу i став працювати писарчуком земськоï управи. Захоплений революцiйним пiднесенням 1905 року, Олександр прагне особисто брати участь в суспiльних подiях, виступаючи з кореспонденцiями у мiсцевiй пресi, а також у киïвськiй газетi "Рада". Певне, змiст i спрямування цих виступiв не вiдповiдали статусу навiть дрiбного чиновника, i його було звiльнено з посади. Довелося шукати iншого заробiтку i, водночас, наполегливо займатися самоосвiтою, щоб здобути атестат зрiлостi. Склавши екстерном iспити, вiн успiшно подолав ще один житейський екзамен: вступив на фiзико-математичний факультет Петербурзького унiверситету. Та вчитися довелося недовго - за участь у революцiйних гуртках та поширення нелегальноï лiтератури його виключають з унiверситету. Довелося знову повертатися додому i влаштовуватись на роботу в цукроварнi. Початок першоï свiтовоï вiйни вносить нову змiну в життя юнака - вiн одягає шинель солдата i два роки служить писарем у штабi Кавказького корпусу. Тут знову виявилася давня революцiйна "закваска": за пiдбурювання солдатiв вiйськово-польовий суд ухвалює найвище покарання небезпечному злочинцевi - розстрiл. Олександру пощастило втекти з-пiд арешту та емiгрувати. Через Киргизiю, Китай, пiсля виснажливих випробувань О. Досвiтнiй дiстався до Сан-Франциско, а пiсля революцiï повернувся в Украïну. 1918 року за дорученням Харкiвського ревкому Досвiтнiй проводить агiтацiйну роботу серед нiмецьких, денiкiнських i гетьманських вiйськ, доводячи новим товаришам свою вiдданiсть революцiйним iдеалам. 1919 року Досвiтнiй вступає до лав Комунiстичноï партiï, виконує ряд вiдповiдальних доручень партiï та Украïнського Радянського уряду. Одна з найважливiших серед них - робота в Тимчасовому Комiтетi Компартiï Схiдноï Галичини й Буковини: спершу в Києвi, а згодом - у глибокому революцiйному пiдпiллi на територiï Галичини, захопленоï Польщею. У Києвi О.Досвiтнiй протягом кiлькох мiсяцiв очолює партiйне прес-бюро i друкований орган Тимчасового комiтету - газету "Галицький комунiст". Основним завданням комунiстичноï органiзацiï, а, отже, i ïï газети, було спростування безпiдставних зазiхань Польщi на Захiдноукраïнськi землi, розвiнчання буржуазно-помiщицького галицько-буковинського уряду, пiднесення класовоï й нацiональноï боротьби за возз'єднання з Радянською Украïною. Змiст i характер тодiшньоï публiцистично-пропагандистськоï дiяльностi Досвiтнього iлюструють його численнi публiкацiï. Пiд час наступу на Киïв вiйськ Денiкiна, а згодом i Петлюри, Досвiтнiй переходить на пiдпiльне становище. Разом iз своєю дружиною Марiєю Курською-Досвiтньою, О.Досвiтнiй, в числi iнших професiйних пропагандистiв i органiзаторiв, ïде в Галичину, де дiяло захiдноукраïнське i польське пiдпiлля. Проте як слiд розгорнути запрограмовану роботу не вдалося. Внаслiдок дiяльностi провокатора група Досвiтнього опинилася в руках польськоï дефензиви. Письменника спершу було кинуто до в'язницi мiста Люблiна, а згодом - Варшави. Пiзнiше цi подiï згодом ляжуть в основу його роману "Нас було троє" (1928). В сiчнi 1920 року у в'язничнiй камерi О.Досвiтнiй пише своє перше оповiдання - "Розкаяння". Пiсля семи мiсяцiв ув'язнення Досвiтнього було звiльнено внаслiдок обмiну полоненими мiж польською та радянською сторонами. У березнi 1920 року письменник повертається в Украïну. Був полiткомiсаром i головним редактором лiтературно-агiтацiйного поïзду "Бiльшовик", редагував газети "Хлiб i залiзо", "Большевик в пути", "Селянська правда" i "Зiрка" (Катеринослав). 1924 рiк став своєрiдною межею в життєвiй бiографiï Досвiтнього: вiд партiйно-громадськоï та журналiстськоï роботи вiн переходить до творчо-лiтературноï. Вiдкликаний 1924 року ЦК КП(б)У з Катеринослава до Харкова, Досвiтнiй очолює Украïнське товариство драматургiв та композиторiв. I хоча на цiй посадi йому також передусiм доводилося займатися органiзаторською роботою, однак Досвiтнiй потрапив уже в зовсiм iнше оточення. Перша книга оповiдань О.Досвiтнього - "Розкаяння" та "Чия вiра краща" - вийшла ще 1920 року. У 1924-му виходить нова збiрка оповiдань "Тюнгуй" (пiзнiша назва - "Чжунгожень"), яка здобула широку популярнiсть, i за життя автора мала чотири перевидання та була перекладена росiйською мовою. Так О.Досвiтнiй увiйшов до когорти зачинателiв молодоï украïнськоï лiтератури. Вiн стає членом близьких йому письменницьких органiзацiй: "Гарт", ВАПЛIТЕ, ВУСПП, а з 1932 року - пiсля вiдомоï постанови ЦК ВКП(б) вiд 23 квiтня "Про перебудову лiтературно-художнiх органiзацiй" - членом Спiлки радянських письменникiв.
ЄВГЕН ПЛУЖНИК (1898 -1936) Псевдонiм - Кантемирянин. Євген Павлович Плужник народився 26 грудня 1898 р. у слободi: Кантемирiвцi Воронезькоï губернiï в родинi дрiбного купця: Закiнчивши гiмназiю в м. Бобровi, у 1918 -1920 pp. жив на Полтавщинi, працював учителем, вiв театральний гурток, був актором. У 1920 р. Плужник переïхав до Києва, де навчався в Киïвському ветеринарно-зоотехнiчному iнститутi (1920-1921рр.). У 1921р. вiн вступив до Киïвського музично-драматичного iнституту iм. Лисенка, але вищоï освiти не здобув. У 1923 р. пiд псевдонiмом Кантемирянин Плужник опублiкував першi вiршi в газетi "Бiльшовик" i журналi "Глобус". У 1926р. вийшла його збiрка "Днi". Поет став членом лiтературного угруповання "Ланка". У цей час загострилась його хвороба на туберкульоз, але Є. Плужник продовжував працювати: разом з В. Пiдмогильним видав словник "Фразеологiя дiловоï мови", редагував твори iнших письменникiв, перекладав росiйську класику. У цей час Є. Плужник написав п'єсу "Болото", текст якоï не зберiгся. У 1927 р. з'явилась збiрка його поезiй "Рання осiнь", наступного року був надрукований його перший i єдиний прозовий твiр - побутово-психологiчний роман "Недуга" (про любов комунiста, керiвника пiдприємства Iвана Орловця до жiнки з ворожого йому буржуазного свiту. Заводськоï); У 1929р. письменник опублiкував п'єси "Професор Сухо-раб" i "У дворi на передмiстi". У наступнi три роки вiн написав вiршовану драму "Змова в Києвi" (мала робочi назви "Iнженери", "Фашисти", "Шкiдники", "Брати"), яка завдяки Леонiду Черевагенку побачила свiт аж у 1992 р. Закiнчив у цей час роботу над третьою збiркою поезiй
Максимович Михайло Олександрович (1804-1873) вчений-природознавець, iсторик, фольклорист, письменник Народився 3 вересня 1804 року на хуторi Тимкiвщина Золотонiського повiту Полтавськоï губернiï у родинi збiднiлого дворянина, предки якого у XVII
Микола КулIш (1892-1937) Микола Кулiш - один з найяскравiших та найбiльш оригiнальних украïнських драматургiв першоï половини минулого столiття. Розквiт його творчоï активностi припав на 20-тi - початок 30-х рокiв - перiод вiдродження, розвитку та трагедiï Украïни. М.Кулiш - один з засновникiв украïнськоï модерноï драматургiï. Його п'єси нiчим не поступаються кращим свiтовим зразкам. Їх постановка у "Березолi" Леся Курбаса дала можливiсть двом корифеям украïнського театру в синтезi тексту i режисерського таланту показати найболючiшi проблеми тих рокiв. Микола Гурович Кулiш народився 6 грудня 1892 року в селi Чаплинка Херсонськоï областi. Родина його батькiв жила бiдно: батько майже все життя провiв у наймах, мати вiд важкого життя (теж у наймах) передчасно померла. Миколi з дитинства довелося служити у панських економiях. "Люблю - голоту. Серцем ïï люблю", - напише згодом драматург. Матерiальнi нестатки, життя в сирiтському будинку все ж не перешкодили здiбному хлопцевi закiнчити сiльську школу (1901-1905). 1905 року мiсцева iнтелiгенцiя, зважаючи на неординарнi здiбностi Миколи та його прагнення до навчання, зiбрала грошi i послала хлопця вчитися у вищу початкову школу в Олешкiв (тепер - Цюрюпiнськ). Але коштiв на закiнчення навчання не вистачило, i Микола опинився в притулку олешкiвського благодiйного товариства. Через його бунтарський дух М, Кулiша 1908 року виключили зi школи. Тут вдруге на допомогу майбутньому драматурговi приходить прогресивна iнтелiгенцiя. Завдяки турботам молодих вчителiв Микола Гурович вступає до громадськоï чоловiчоï гiмназiï. Вiн виявляє себе як талановитий та всебiчно розвинений юнак. Випускає рукописний журнал, пише вiршi, ставить аматорськi вистави. В гiмназiï Микола знайомиться i починає товаришувати з I. Шевченком (гiмназiйна кличка "Жан"), майбутнiм драматургом i прозаïком, вiдомим пiд iм'ям Iвана Днiпровського. 1913 року гiмназiю було закрито, i Микола, маючи надiю таки отримати атестат про закiнчення гiмназiï, ïде на Кавказ, де було легше скласти екзамени екстерном. Пiдготовку до вступу в унiверситет (Микола хотiв навчатися в Одеському унiверситетi, куди i приïхав пiсля закiнчення гiмназiï) перервала свiтова вiйна. М. Кулiш пiшов у Одеську школу прапорщикiв. Закiнчивши ïï 1915 року, ïде на фронт. Незважаючи на загрозу трибуналу, вiн залишає вiйськову частину i ïде до Олешок, щоб заручитися i попрощатися зi своєю дiвчиною Антонiною. Вже на фронтi вiн знаходить можливiсть взяти з нею шлюб.
Марко ВОРОНИЙ
МАРКIЯН ШАШКЕВИЧ (1811 - 1843)
Iван КАЛЯННИК
Євген Павлович ГРЕБIНКА (1812 - 1848)
ГордIй БРАСЮК
Павло Филипович (1891-1937) Павло Петрович Филипович народився 2 вересня (20 серпня за ст. ст.) 1891 року в с. Кайтанiвцi на Киïвщинi (тепер Черкаська обл.) у сiм'ï священика. Успiшно закiнчивши чотири класи гiмназiï в м. Златополi, вiн складає iспити в престижну Колегiю (коледж) Павла Галагана. Навчається разом з Драй-Хмарою, i, як i той, в майбутньому прилучається до угрупування неокласикiв, прихильникiв орiєнтацiï на захiдну та античну лiтературу. Спершу пише вiршi росiйською мовою, пiдписуючи ïх псевдонiмом Павло Зорєв. 1915 року блискуче завершує навчання на iсторико-фiлологiчному факультетi (на який перейшов пiсля першого курсу з правознавчого) Киïвського унiверситету. Обдарованого юнака залишають в унiверситетi як професорського стипендiата.
Василь Шевчук (1932 р. нар.)
АркадIй КАЗКА
IВАН БАГРЯНИЙ
КРИВЕНКО Наталя
ГНАТ ХОТКЕВИЧ (1877 - 1938)
ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ СОСЮРА 1898 (6.01) - 1965 (8.01)
Володимир Малик (нар. 1921 р.)
ХОРУНЖИЙ ЮрIй Михайлович
Олесь ДОСВIТНIЙ
ОЛIЙНИК ЮрIй Миколайович - поет - прозаïк - перекладач (член НСПУ). Автор збiрки поезiй ЇЛюди i дерева - (1983) - поем ЇЗодчий - (1985) - ЇКров музики - (1988) - повiстей та романiв ЇДерева ростуть до зiрок - (1985) - ЇПодорож навколо динозавра - (1986) - ЇХто бачив бiлу ромашку? - (1986) - ЇЖити - завтра - (198Одiссея Лукула-Ворожбита - (1996) - ЇЛисти з потойбiччя - (2000) - ЇХронiка абсурду - - оповiдань та публiкацiй у перiодицi. Автор концепцiï ЇСимультанноï iсторiï - (статичноï моделi минулого). Переклав фундаментальнi працi Омеляна Прiцака ЇПоходження Русi - (1996 - у спiвавторствi з О.Буценком) - Патрицiï Герлиги ЇIсторiя Одеси - та iн. Лауреат конкурсу ЇСлово Украïни - (Австралiя - 1994).
О. I. ТИХИЙ
Дмитро Загул (1890-1944) Дмитро Юрiйович Загул народився 28 серпня 1890 року в буковинському селi Мiлiєвi. Родина майбутнього поета жила дуже бiдно. Дмитро Загул так пiзнiше писатиме про це в "Автобiографiï": "Заробiток у "пана-дiдича" не мiг вистачити, а своєï землi - клаптик суглинку та супiску. Доводилось жати на панському лану за п'ятнадцять снiп або працювати за 40 копiйок з досвiта до ночi. Важке було наше життя". Батька постiйно гнiтили нестатки й борги, турбота про те, як прогодувати сiм'ю. Вiн був неписьменний, але умiв цiкаво розповiдати рiзнi життєвi iсторiï та грати на флоярi. Довгими зимовими вечорами це збирало у ïхнiй хатi багатьох людей, що вели жвавi розмови про героïчне минуле Украïни, про опришкiв Довбуша, Петрiя та Мухи, про важке тодiшнє життя. Хлопчик з жадiбнiстю вбирав цю iнформацiю. Мати Сафта i сестра Марiя знали багато народних пiсень i часто спiвали ïх. Наслiдуючи коломийки, Загул почав складати першi власнi пiснi. Сестра Марiя навчила його читати ще до школи. Учився хлопчик старанно, рано зацiкавився художньою лiтературою. Спершу - пригодницько-фантастичними романами, пiзнiше - творами Миколи Гоголя, Тараса Шевченка, Юрiя Федьковича, Пантелеймона Кулiша, Iвана Франка. 1902 року помер батько Дмитра, i жити стало ще важче. На здiбностi Дмитрика звернув увагу директор школи i послав його на навчання до Чернiвецькоï класичноï гiмназiï, яку той закiнчив 1912 року. Пiд час навчання в таємному гуртку вiн знайомиться з творами К. Маркса, Л. Феєрбаха, Г. Плеханова, М. Драгоманова, М. Бакунiна, М. Штiрнера, Ф. Нiцше та iн. Цiкавиться соцiологiєю. Очолює творчий гурток, у роботi якого брали участь вiдомi потiм лiтератори - В. Кобилянський, П. Галензовський, I. Киявчук, М. Лютик та iн. До ïхньоï поетичноï творчостi, крiм вчителiв-словесникiв, виявили увагу О. Маковей, Ольга Кобилянська, С. Яричевський, а також популярнi тодi "молодомузiвцi".
Тодось Осьмачка (1895-1962) Народився Тодось Осьмачка 4 травня 1895 року в селi Куцiвка на Черкащинi в родинi сiльського робiтника Степана, який працював у маєтку помiщика Терещенка, а потiм самотужки здобув фах i славу хорошого ветеринара. З великого гурту своïх дiтей батько спромiгся дати середню освiту лише найстаршому синовi - Тодосю. Вищу Осьмачка здобував уже самотужки. Замолоду Осьмачка вчителював у народних школах. Пiд час свiтовоï вiйни за свою поему "Думи солдата" був вiдданий пiд вiйськово-полiтичний суд. Але революцiя внесла своï корективи. З 1920 року вiн iнструктор з пiдготовки робiтникiв освiти в Кременчуку. Навчається в Киïвському Iнститутi народноï освiти (так тодi звався унiверситет). В студентськi роки почалася його участь у лiтературному життi. Спершу вiн був членом Асоцiацiï Письменникiв (АСПИС), яку очолював Микола Зеров, а потiм "Ланки" (МАРС), до якоï входили Г.Косинка (найближчий товариш Осьмачки), Б.Антоненко-Давидович, Є.Плужник, В.Пiдмогильний. Перша збiрка поезiй Т.Осьмачки "Круча" з'явилася друком 1922 року, засвiдчивши "може, одну з найнадiйнiших сил", писав С.Єфремов у "Iсторiï украïнського письменства". Їï вiдзначала глибина образностi, блискуча народна мова та епiчний стиль дум. 1925 року виходить друга книжка поезiй - "Скитськi вогнi", яку можна було б назвати гiмном украïнському степовi:
Кропивницький Марко Лукич (1840-1910) драматург, актор, режисер, композитор Народився 10(22) травня 1840 р. у селi Бежбайраки Бобринецького повiту Херсонськоï губернiï (тепер с. Кропивницьке Новоукраïнського району Кiровоградськоï областi). Початкову освiту здобув у приватнiй школi шляхтича М.К.Рудковського в слободi Олександрiвка. 1856 року iз похвальною грамотою закiнчив трикласне повiтове училище в м. Бобринцi. Служив там же у повiтовому судi. У 1862-1863 рр. - вiльний слухач юридичного факультету Киïвського унiверситету. З лютого 1864 р. - знову на службi в Бобринецькому повiтовому судi. З 1865 - у м. Єлисаветградi (тепер м. Кiровоград), куди перенесено повiтовий центр. Працює секретарем полiцiйного управлiння, згодом - у Єлисаветградському сирiтському судi. На 28-му роцi життя одружився з Олександрою Костянтинiвною Вукотич (1851-1880). З 1869 р. - секретар Бобринецькоï мiськоï думи. 1871 р. виходить у вiдставку й перебирається до Одеси, де 12 листопада 1871 р. дебютує як актор-професiонал у складi трупи народного росiйського театру графiв Маркових i Чернишова (вистава за п Їєсою Квiтки-Основ Їяненка "Сватання на Гончарiвцi"). З 1873 р. - у складi Харкiвського театру Александрова ЇКолюпанова. На лiтнiй театральний сезон 1874 р. М.Л.Кропивницький отримує запрошення до Петербурга, де виступає з великим успiхом. У лютому 1875 р. вирушає на гастролi в Галичину, де стає наставником i режисером галицького театру "Руська бесiда", привносить ряд новацiй у його дiяльнiсть. В 1876 -1881 рр. - у складi росiйських труп Сiмферополя, Єлисаветграда, Кременчука. 1882 року засновує театральне товариство, до якого згодом приєднуються кращi тогочаснi украïнськi актори. З 1885 р. М.Л.Кропивницький очолював рiзнi украïнськi театральнi трупи, якi гастролювали по бiльшостi губернiй Росiйськоï iмперiï. 1890 р. оселився на хуторi Затишок пiд Харковом; одночасно з працею на хуторi очолював украïнськi трупи, часто виïздив iз ними на гастролi. Помер у вагонi залiзничного поïзда, прямуючи з гастролей в Одесi до Харкова. Похований у Харковi. Лiтературнi здiбностi проявилися у М.Л.Кропивницького дуже рано: ще в дитячi роки вiн писав вiршi, складав пiснi. Над першою п Їєсою "Микита Старостенко, або Незчуєшся, як лихо спобiжить" почав працювати 1863 року в Києвi, а завершив ïï в Бобринцi. 1873 року автор цю п
Тиждень 21 серпня - 27 серпня 1998 р., Ї34 Осип Маковей - галицький Орфей 23 серпня 1867 року в Яворовi на Львiвщинi народився Осип Маковей - поет, прозаïк, сатирик, публiцист, науковець, педагог, громадський дiяч.
Василь Симоненко
АНДРIЙ МАЛИШКО (1912 -1970) Андрiй Самiйлович Малишко народився 14 листопада 1912 р. в м. Обухiв Киïвськоï областi в багатодiтнiй сiм'ï сiльського шевця. У 1930 р. юнак надрукував першi вiршi в журналах "Молодий бiльшовик" та "Глобус". Закiнчивши у 1932р. Киïвський iнститут народноï освiти, працював учителем в Овручi. Вiдслуживши рiк у армiï, переïхав до Харкова й працював журналiстом. Протягом 1935 -1940 pp. А. Малишко видав збiрки: "Батькiвщина" (1936), "Лiрика", "З книги життя" (1938), "Народження синiв" (1939), "Листи червоноармiйця Опанаса Байди", "Березень", "Зоревiднi", "Жайворонки" (усi - 1940). У цей же перiод написав поеми "Трипiлля" (надруковано лише уривки), "Ярина", "Кармалюк", "Дума про козака Данила". У 1941 - 1944 pp. поет служив вiйськовим кореспондентом у газетах "Красная Армия", "За Радянську Украïну", "За честь Батькiвщини", де виступав i як поет, i як публiцист; видав сiм збiрок поезiй: "До бою вставайте!" (1941), "Украïно моя!" (1942, виходила двiчi), "Понад пожари" (1942), "Слово о полку" (1943), "Битва" (1943), "Полонянка" (1944), "Ярославна" (1946). Героïко-трагiчний пафос циклу з п'яти вiршiв "Украïно моя!", написаного 1941 p., передавав щирий особистий бiль за рiдну землю, вiру в ïï визволення. "Украïно моя!" - одне з найяскравiших поетичних явищ рокiв вiйни. У 1944 -1947 рр. Малишко працював вiдповiдальним редактором журналу "Днiпро".
ЮрIй БУДЯК
СЕНЧЕНКО Iван Юхимович (1901-1975) Справжнi лiтературнi майстри завжди з нами, вони вiчно залишаються для нас живими, молодими й прекрасними, як 'ïх чудовi твори. Таким майстром слова є i буде для нас, красноградцiв, вiдомий украïнський письменник, наш земляк I. Ю. Сенченко з його неповторними творами про життя селян Украïни, про життя робiтництва, про нашу Красноградщину, про ïï чудову природу, проï людей - простих трудiвникiв, яких дуже любив i поважав письменник. "Сенченко вийшов з народу i не вiдiйшов вiд нього бодай на крок упродовж довгих своïх творчих рокiв. Мабуть, важко в нашiй лiтературi знайти письменника, що так послiдовно-вперто намагався б осягнути художнiй змiст людськоï працi, письменника, який би досягнув у цьому напрямку таких висот, якi судилися на долю Iвана Сенченка". (П. Загребельний) Народившись 12 лютого 1901 року, I. Ю. Сенченко належить до ровесникiв нашого бурхливого вiку. В молодостi вiн був i робiтником, i вчителем. Прийшовши в лiтературу iз села, з трудових надр селянства, прийшов, зрозумiло, з "селянською" темою у своïй творчостi: образи людей села - найбiльш знанi - потреби, запити, проблеми села були йому найближчими. Ця тема - ставлення до неï, вивчення та осмислення ïï - так i залишилася на все його пiвстолiтнє творче життя, але ж - не поглинула його, як це буває iнодi з письменниками, що походять iз селянських верств. "Нi. Нiхто iнший, як саме Сенченко, одним iз перших, у кожному разi
ОЛЕСЬ ГОНЧАР (1918 -1995) Олександр (Олесь) Гончар народився 3 квiтня 1918р. у слободi Суха (тепер Кобеляцького р-ну) Полтавськоï областi у сiм'ï робiтникiв Терапiя Сидоровича i Тетяни Гаврилiвни Гончарiв; батько перед вiйною працював у примiському колгоспi (де й загинув вiд нiмецькоï авiабомби), мати
IВАН ДРАЧ (рiк народження 1936) Iван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 р. в с Телiжинцi Тетiïвського району на Киïвщинi. У 1951 р. у районнiй газетi був надрукований його перший вiрш. Пiсля закiнчення ТетiïвськоI середньоï школи I. Драч викладав росiйську мову та лiтературу в семирiчцi сусiднього села Дзвiнячого, був iнструктором райкому комсомолу, служив у армiï i у вiцi, коли iншi закiнчують унiверситет, вступив на перший курс фiлологiчного факультету Киïвського унiверситету, але навчання не закiнчив, був виключений пiдтиском каральних органiв. Влаштувався на роботу в "Лiтературну Украïну". Закiнчив дворiчнi Вищi сценарнi курси в Москвi, працював сценаристом на кiностудiï художнiх фiльмiв iм. О. Довженка, потiм у редакцiï журналу "Вiтчизна". У 1961 р. I. Драч опублiкував у "Лiтературнiй газетi" драму-феєрiю "Нiж у сонцi", яка вiдразу привернула увагу критики. Протягом 1962^-1988 pp. виходили його збiрки: "Соняшник" (1962), "Протуберанцi серця" (1965), "Балади буднiв" (1967), "До джерел" (1972), "Корiнь i крона" (1974), "Киïвське небо" (1976), "Шабля i хустина" (1981), "Драматичнi поеми" (1982), "Телiжинцi" (1985), "Чорнобильська мадонна" (1987), "Храм серця" (1988). Збiрка I. Драча "Корiнь i крона" була вiдзначена Державною премiєю Украïни iм. Т. Шевченка у 1976р. У серединi 80-х pp. поет був обраний до правлiння Киïвськоï органiзацiï Спiлки письменникiв Украïни, далi - його головою, а ще згодом - Головою Народного руху Украïни та депутатом Верховноï Ради Украïни, керував товариством "Украïна", очолював Свiтовий конгрес украïнцiв та Конгрес украïнськоï iнтелiгенцiï (КУIн), був мiнiстром в урядi В.А. Ющенка, брав активну участь у подiях Помаранчевоï революцiï. Сьогоднi I. Драч продовжує активну громадсько-полiтичну дiяльнiсть, є головою багатьох республiканських i мiжнародних органiзацiй, органiзатором i членом кiлькох рухiв.
МАЛИШКО Валентина АндрIÏвна
Тичина Павло Григорович
ВIктор ЗабIла (1808 - 1869)
Наталена Королева (3 березня 1888 - 1 липня 1966)
Рильський Максим Тадейович
Iван Сенченко (12 лютого 1901 - 9 листопада 1975)
БОРИС ОЛIЙНИК (Нар. 1935 p.)
МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ
Василь Еллан-Блакитний (1894-1925) Василь Михайлович Елланський народився 12 сiчня 1894 року у родинi священика в селi Козлi (тепер - Михайло-Коцюбинське) на Чернiгiвщинi. Михайло Елланський - батько письменника - рано помер i залишив трьох синiв i дочку на утриманнi матерi. Почалося тяжке, нужденне життя, в якому єдиним джерелом iснування була материна пенсiя. Дiтей треба було вчити, тому за два роки до початку революцiï 1905 року сiм'я Елланських переïхала до Чернiгова. Спершу жили в дешевiй найманiй квартирi в Холоднiм Яру, на околицi мiста. 1906 року з допомогою родичiв матерi вдалося купити невеличкий будинок, що мiстився в глухому завулковi на вулицi Селюка, - 24-а. Тут i прожив Василь аж до вiд'ïзду в Киïв, тобто до осенi 1914 року. Та й пiсля того частенько навiдувався вiн сюди, а 1917 року майже цiлий рiк разом з родиною мешкав у Чернiговi. Ще за життя, батько Василя категорично запевняв, що не пустить дiтей попiвською стежкою. Тiєï ж думки була й мати, але матерiальнi умови були такi злиденнi, що вона мусила вiддати дiтей до духовноï школи, де ïм було гарантоване безкоштовне навчання. Старший брат Василя, що жив у Чернiговi при бурсi, захворiв i помер. Тому, оселившись у Чернiговi, мати тримала Василя при собi. Вчитись Василь почав рано, але до духовноï семiнарiï вступив лише в десять рокiв, бо мати, пригнiчена смертю старшого сина, тремтiла над слабим на здоров'я Василем. У школi вiн вчився погано i двiчi залишався в одному класi. Перешкоджало навчанню погане здоров'я, а ще бiльше - читання книжок. Навiть обiдаючи, вiн мав коло себе книжку.
Євген Плужник (1898-1936) Євген Павлович Плужник народився 26 грудня 1898 року в слобiдцi Кантемирiвка Богучарського повiту Воронезькоï губернiï в сiм'ï дрiбного торговця. Вчився у сiльськiй школi, потiм у кiлькох гiмназiях - в Богучарi, Ростовi, Бобровi. 1918 року разом з родиною переïхав на Полтавщину. Пiд час громадянськоï вiйни вчителював у селi Багачка Миргородського повiту на Полтавщинi. Навчаючи дiтей, вiн одночасно поглиблював i своï знання. Але самоосвiта його не задовольняла, i вiн ïде до Києва, де навчається у Ветеринарно-зоотехнiчному iнститутi. Невдовзi вiн вступає до Киïвського музично-драматичного iнституту iм. Лисенка. Акторськi здiбностi Плужника, його гумор та дотепнiсть цiнують викладачi й товаришi, пророкують перспективне сценiчне майбутнє. 1923 року Микола Зеров залучає Євгена Плужника до Асоцiацiï письменникiв (Аспис), що об'єднувала тодi всю "непролетарську" лiтературу Києва. 1924 року Плужник стає членом письменницькоï групи "Ланка", яка 1926 року перетворюється на "Марс" (майстерня революцiйного слова). На чолi "Марсу", як i "Ланки", стояли Борис Антоненко-Давидович, Валерiан Пiдмогильний, Григорiй Косинка. "Марс" вважали за киïвську неофiцiйну фiлiю харкiвськоï ВАПЛIТЕ. Обидвi органiзацiï були розгромленi i лiквiдованi одночасно.
Олена ТелIга (1907 - 1942)
ОЛЕКСАНДР БIЛЕЦЬКИЙ (1884 - 1961)
Олег Ольжич (1907 - 1944)
ОСТАП ВИШНЯ (1889 - 1956)
IВАНИЧУК Роман Iванович народився 27 травня 1929 р. в с. Трач КосIвського р-ну на Iвано-Франкiвщинi в сiм'ï сiльського вчителя. Закiнчив фiлологiчний факультет Львiвського унiверситету (1957). Працював викладачем мови й лiтератури на Львiвщинi. Нинi - в редакцiï журналу "Жовтень" ("Дзвiн"). Обирався народним депутатом Украïни 1-го скликання. Автор збiрок новел "Прут несе кригу" (1958), "Не рубайте ясенiв" (1961), "Тополина заметiль" (1965), "Дiм на горi" (1969), "Сивi ночi" (1975), "На перевалi" (1981); повiстей "Мiсто" (1977), °"Сьоме небо" (1985); роману-трилогiï "Край битого шляху" (1964); iсторичних романiв "Мальви" (1968), "Черлене вино" (1977), "Манускрипт з вулицi Руськоï" (1979), "Вода з каменю" (1982), "Четвертий вимiр" (1984), "Штрами на скалi", "Журавлиний крик", "Бо вiйна-вiйною", "Орда"; книг-есе "Чистий метал людського слова" та "Благослови, душе моя, Господа". Твори Романа Iваничука виданi росiйською, польською, словацькою та iншими мовами. За роман "Манускрипт з вулицi Руськоï" удостоєний премiï iм. Андрiя Головка (1979), а за романи "Вода з каменю" та "Четвертий вимiр" - Державноï премiï Украïнськоï РСР iм. Т.Г.Шевченка (1985). Член Нацiональноï Спiлки письменникiв Украïни з 1960 р.
Семен Скляренко (1901 - 1962)
МОСКАЛЕНКО Михайло Никонович
Дмитро ГОРДIЄНКО
СергIй ЄФРЕМОВ
Василь ВРАЖЛИВИЙ
БУЦЕНКО Олександр АлIмович
БОГДАН-IГОР АНТОНИЧ
Микола ЗЕРОВ
ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО
Олена ТелIга (1907 - 1942)
Чубинський Павло Платонович (1839-1884) етнограф, фольклорист, поет Народився 27 сiчня 1839 року на хуторi, що нинi входить у межi мiста Борисполя поблизу Києва, в сiм Їï бiдного дворянина. Закiнчив Другу Киïвську гiмназiю, навчався у Петербурзькому унiверситетi на юридичному факультетi. В студентськi роки брав участь у дiяльностi петербурзькоï украïнськоï громади. Був автором журналу "Основа", де познайомився з Т.Шевченком, М.Костомаровим. Пiсля мiтингу проти розправи над учасниками варшавськоï манiфестацiï Чубинського виключають з унiверситету, i вiн деякий час живе на Чернiгiвщинi, в селi Ропша. 1861 року захищає в Петербурзi дисертацiю "Нариси народних юридичних звичаïв i понять з цивiльного права Малоросiï" й одержує вчений ступiнь кандидата правознавства. Повернувшись в Украïну, впродовж 1861 -1862 рокiв пише статтi для "Основи": "Значення могорича у договорi, господарськi товариства, найм робiтникiв", "Украïнський спектакль у Чернiговi", "Два слова про сiльське училище", "Ярмарок у Борисполi", спiвпрацює у "Черниговском листке", де публiкує матерiал "Декiлька слiв про значення казок, прислiв Їïв та пiсень для кримiналiста", та у "Киевских губернских ведомостях", в яких побачила свiт його "Програма для вивчення народних юридичних звичаïв у Малоросiï" (1862). У цей час намагається вiдкрити безплатну сiльську школу в Борисполi, але не добився дозволу влади. 1862 року в Києвi кiлька украïнофiльських гурткiв об Їєдналися в Громаду, серед перших членiв якоï були П.Чубинський, В.Антонович, П.Житецький, Тадей Рильський та iн. Проти Громади невдовзi було заведено кримiнальну справу, почалося слiдство. У вереснi того року в Золотонiському повiтi полiцiя виявила прокламацiю украïнською мовою "Усiм добрим людям". Тiєï осенi 1862 року П.Чубинський пише вiрш "Ще не вмерла Украïна", що став нацiональним гiмном украïнського народу. 20 жовтня шеф жандармiв князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського "за вредное влияние на умы простолюдинов" на проживання в Архангельську губернiю пiд нагляд полiцiï. Туди ж висилають громадiвця Петра Єфименка та його дружину, iсторика Олександру Єфименко. Через рiк вiн оселяється в Архангельську, де працює слiдчим, потiм секретарем статистичного комiтету, редактором губернськоï газети, чиновником з особливих доручень при губернаторi. За сiм рокiв заслання в Архангельську украïнець Чубинський зробив чимало для росiйськоï науки, зокрема написав дослiдження про ярмарки в архангельському краï, про смертнiсть на Архангельщинi, про печорський край, торгiвлю в пiвнiчних губернiях Росiï, дослiдив юридичнi звичаï в губернiï та iн. 1869 року йому дозволяють повернутися в Петербург, а потiм i в Украïну, щоб очолити експедицiю в Пiвденно-Захiдний край для етнографiчних та статистичних дослiджень. Протягом двох рокiв експедицiя дослiджувала Киïвську, Волинську, Подiльську губернiï, частину Мiнськоï, Гродненськоï, Люблiнськоï, Седлецькоï губернiй та Бессарабiю, де автохтонно проживали украïнцi. Матерiали експедицiï увiйшли до семитомника, виданого протягом 1872 -1879 рокiв. У 1872 роцi Чубинський засновує Пiвденно-Захiдний вiддiл Росiйського Географiчного товариства. У серпнi-вереснi 1874 року в Києвi вiдбувся III Археологiчний з Їïзд, що мав велике значення в активiзацiï украïнознавчих дослiджень. 1873 року Росiйське Географiчне товариство нагородило Чубинського золотою медаллю. 1875 року вiн одержав золоту медаль Мiжнародного етнографiч-ного конгресу в Парижi. Почалася кампанiя, пiднята реакцiйним украïнофобським "Киевлянином" проти дiяльностi громадiвцiв. Помiчник попечителя Киïвського навчального округу М.Юзефович, учасник арештiв Т.Шевченка та кириломефодiïвцiв, послав Олександру II донос про украïнофiльство й сепаратизм Громад, що зазiхали "на державну єднiсть Росiï". У вiдповiдь цар видав так званий Емський акт (18 травня 1876 року), який заборонив дiяльнiсть украïнських товариств, видання лiтератури, театральнi та концертнi програми украïнською мовою. Чимало дiячiв украïнськоï культури змушенi залишити Украïну. На початку 1877 року Чубинський знову у Петербурзi, де працює чиновником Мiнiстерства шляхiв. У той час вiн тяжко захворiв, у квiтнi 1879 року йде у вiдставку й пiсля наполегливих клопотань дiстає дозвiл повернутися в Украïну. Живе у Борисполi та на своєму хуторi неподалiк. 1880 року його розбив паралiч, i вiн до кiнця життя був прикутий до лiжка. Помер Чубинський 26 сiчня 1884 року. Похований у Борисполi. Павло Чубинський працював у надзвичайно складних умовах переслiдування царським урядом украïнськоï культури i за своє недовге життя встиг зробити стiльки, що, за висловом його друга i спiвробiтника Федора Вовка, його заслуг вистачило б i на декiлькох професiональних учених. Один лише вiрш "Ще не вмерла Украïна" зробив його iм Їя безсмертним навiки. Що вже казати про титанiчну працю його в галузi етнографiï. За словами академiка Л.Берга, експедицiя, очолювана Павлом Чубинським у Пiвденно-Захiдний край, була найвидатнiшим явищем в iсторiï тогочасноï етнографiï. Вже в наш час академiк Олександр Бiлецький писав, що видання етнографiчних та фольклорних праць П.Чубинського було надзвичайним фактором у галузi збирання пам Їяток. Вражає обсяг i глибина дослiдницькоï працi експедицiï, як вражають i тi незлiченнi скарби народноï культури, зiбранi в семи томах ( дев
ЖИЛЕНКО Iрина ВолодимирIвна
ГРИГОРIЙ СКОВОРОДА (1722 -1794) Григорiй Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в селi Чорнухах на Полтавщинi в сiм'ï малоземельного козака. У 1738 р. вiн вступив до Києво-Могилянськоï академiï. З 1742 по 1744 pp. жив у Петербурзi, був спiваком придворноï капели, прославився чудовим басом, майстерною грою на скрипцi, флейтi, бандурi, цимбалах i сопiлцi та композиторським талантом, створював музику на власнi вiршi. Навчання продовжив в Киïвськiй академiï. У 1750 р. у складi росiйськоï мiсiï Сковорода виïжджав за кордон i три роки мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, вiдвiдав Братиславу, Вiдень, Будапешт; бував в унiверситетах, слухав лекцiï знаменитих професорiв, працював у бiблiотеках, студiював фiлософськi працi й, володiючи багатьма мовами, дискутував iз ученими рiзних краïн. Повернувся в Украïну у 1753р., викладав поетику в Переяславському колегiумi. Написав для слухачiв курс поетики "Роздуми про поезiю i порадник до майстерностi оноï". Протягом 1754 -1759 pp. жив у селi Коврай на Переяславщинi, працюючи домашнiм учителем у помiщика Степана Томари. Написав значну частину вiршiв збiрки "Сад божественних пiсень". Працював викладачем (спочатку поетики, а згодом етики) у Харкiвському колегiумi. Учителюючи в Харковi, латинськими i украïнськими вiршами написав "Байку Езопову" (1760 р.), склав двi вступнi лекцiï-проповiдi до курсу етики.
РаÏса Iванченко
МИКОЛА КУЛIШ (1892 -1937) Микола Гурович Кулiш народився 19 грудня 1892 р. у селi Чаплинцi Днiпровського повiту Таврiйськоï губернiï (зараз - Херсонська область) в бiднiй селянськiй сiм'ï. Закiнчив церковно-парафiяльну школу. 1905 р. на зiбранi односельцями грошi продовжив навчання в Олешкiвському мiському училищi, звiдки Кулiша неодноразово вiдраховували, як вiн писав в автобiографiï, "за организацию кружков молодежи и непочтение к начальству". В Олешках юнак почав писати: спочатку вiршi, фейлетони, епiграми, гострi статтi, сатиричнi поеми, якi розмiщав в учнiвських часописах "Наша жизнь", "Колючка", "Стрела", "Веселое язычество". За часiв навчання в Олешкiвському мiському училищi Кулiш створив учнiвський драмгурток, в якому був i режисером, i актором, i драматургом. У 1908 р. Микола вступив до Олешкiвськоï прогiмназiï. Але заклад було закрито, тому Кулiш поïхав на Кавказ, де склав екстерном екзамени на атестат зрiлостi. У 1913 р. написав росiйською мовою п'єсу, що не збереглася до нашого часу, - комедiю "На рыбной ловле", яка стала основою для створення комедiï "Отак загинув Гуска". М. Кулiш вступив на iсторико-фiлологiчний факультет Одеського унiверситету у 1914 р., але з початком Першоï свiтовоï вiйни був мобiлiзований на фронт, де зробив вiйськову кар'єру, дослужившись до поручика. 1915 -1917 pp. вiн провiв на передовiй. У 1917р. в армiйськiй газетi надрукував своï вiршi на громадсько-полiтичнi теми. Одним з перших серед офiцерiв полку перейшов на бiк революцiонерiв. У 1919р. М. Кулiш сформував у Херсонi Днiпровський селянський полк, з яким воював проти Денiкiна на боцi Червоноï армiï. Враження вiд цього перiоду вiдбились у драматичнiй поемi "Патетична соната". Завершивши у 1921р. вiйськову службу вiйськовим керiвником Херсонського та Днiпровського повiтових вiйськкоматiв, М. Кулiш перейшов на цивiльну службу. Цього року вiн був заарештований i помилково звинувачений у хабарництвi на посадi члена лiкарськоï вiйськовоï комiсiï, але через кiлька днiв був звiльнений з-пiд арешту. Пiсля цього завiдував Днiпропетровським вiддiлом народноï освiти, редагував газету. Протягом 1921 -1922 pp. Вiн написав лiтературно-публiцистичний твiр "По весям и селам", де вiдбив враження вiд побаченого в цей перiод, у 1922 р. переïхав до Одеси, де працював iнспектором шкiл. В Одесi Кулiш став членом письменницькоï спiлки "Гарт", захопився iдеями лiтературного угрупування М. Хвильового "Урбiно", закiнчив п'єсу "97", яка зробила його знаменитим драматургом. З 1925р. письменник жив у Харковi, тут вiн плiдно спiвпрацював з режисером театру "Березiль" Лесем Курбасом, був обраний другим (пiсля М. Ялового) президентом ВАПЛIТЕ - найбiльшоï на той час лiтературноï органiзацiï, входив до складу редколегiï провiдного часопису Украïни "Червоний шлях". За десятилiття творчоï працi створив понад десять п'єс, якi принесли йому свiтову славу: "97", "Мина Мазайло", "Народний Малахiй", "Патетична соната", "Маклена Граса", а ще "Комуна в степах", "Прощай, село", "Вiчний бунт", "Хулiй Хурина", "Зона", "Закут". Щоб побачити, що вiдбувається в суспiльствi, у 1933р. драматург вирушив з Харкова до рiдноï Херсонщини. Через два тижнi повернувся додому пригнiченим вiд побаченого. У 1934 р. на першому Всесоюзному з'ïздi радянських письменникiв за п'єси "Народний Малахiй", "Мина Мазайло", "Патетична соната" М. Кулiш був звинувачений у буржуазному нацiоналiзмi. У1935 р. на похоронах друга I. Днiпровського вiн був заарештований. Драматурга звинуватили в участi в "контрреволюцiйнiй боротьбист -еькiй органiзацiï", яка нiбито ставила перед собою мету повалити радянську владу в Украïнi. Микола Кулiш розстрiляний 3 листопада 1937 р. на Соловках на вiдзначення 20-ï рiчницi бiльшовицького жовтневого перевороту. На початку творчого життя Кулiш не ставив перед собою великих i масштабних цiлей. Проте досяг найбiльших вершин. Вiн був вiд природи щедро обдарованою особистiстю: талановитим вiйськовим, громадським дiячем, редактором, публiцистом, дiячем украïнськоï освiти, соцiальним педагогом, нарисовцем i прозаïком, полемiстом, естетиком i теоретиком художньоï культури, лiтератури, органiзатором лiтературного процесу в Украïнi. Але насамперед Микола Кулiш ;
ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА (1895 -1962) Тодось Степанович Осьмачка народився 3 травня 1895р. в с. Куцiвка на Черкащинi. Тут же здобув середню освiту. Писати поем розпочав ще в школi. У 20-х pp. закiнчив Киïвський iнститут народноï освiти, працював учителем у киïвських школах, увiйшов до лiтературного угрупування "Ланка". Видав три збiрки -поезiй: "Круча" (1922), "Скитськi вогнi" (1925), "Клекiт" (1929). З 1926р. Осьмачка належав до органiзацiï МАРС (Майстерня революцiйного слова). У 30-х pp. з початком сталiнських репресiй намагався перейти захiдний кордон, але був спiйманий, вiдсидiв у Бутирцi, Лук'янiвськiй в'язницi, проходив курс примусового лiкування в Кирилiвськiй психiатричнiй лiкарнi, звiдки втiк i переховувався в рiдному селi. У 1942 р. Осьмачка приïхав до Львова, а звiдти потрапив на Захiд. Жив у таборах для перемiщених осiб, гнаний манiєю переслiдування, постiйно переïжджав з мiсця на мiсце: жив у краïнах Європи, США, "Поет" (1947, 1954), "Китицi часу" (1953), "Iз-пiд свiту" (1954) та три повiстi: "Старший боярин" (1946), "План до двору" (1951) та "Ротонда душогубцiв" (1956). Активно спiвпрацював в органiзацiєю письменникiв-емiгрантiв "Мистецький украïнський рух" (МУР). Здiйснив блискучi переклади iз О. Уайльда та У Шекспiра.
Микола КулIш (18 грудня 1892 - 3 листопада 1937)
Iван БIлик
Василь БОБИНСЬКИЙ
Перетц Володимир Миколайович (1870-1935) лiтературознавець Народився 1870 р. у Петербурзi. Пiсля закiнчення Петербурзького унiверситету (1893 р.) був залишений на посадi приват-доцента на кафедрi росiйськоï мови i словесностi. У 1900 р. захистив дисертацiю на ступiнь магiстра, 1902 р.
Роман ФедорIв (1930 р. нар.) Вiн прийшов у прозу з журналiстики й через журналiстику. I це виразно помiтно на його перших книжках - "Жовтнева соната" (1959), "Таємниця подвигу" (1961), "Колумби", "Капелан жовтого лева" (1962). Хоча критика зустрiла ïх загалом прихильно, але й не бралася стверджувати, що в особi автора визрiває справдi серйозний прозаïк.
ВIктор Близнець (1933 - 1981)
ПЕРВОМАЙСЬКИЙ ЛеонIд Соломонович у пешому ряду другий злiва (1908 - 1973) "Все своє життя вiн чесно завойовував право засвiтiггись в сузiр'ï Поезiï - в сузiр'ï Лiри. I час пiдтверджує це ного високе право". (Б. Олiйник "В сузiр'ï Лiри"). Леонiд Соломонович Первомайський (Iлля Шльомович Гуревич) народився 17 травня 1908 року в родинi ремiсника-палiтурника в мiстi Костянтиноградi (тепер Красноград) на Полтавщинi, Тут i пройшли його дитинство i юнiсть. Грамоти Iлля навчився дуже рано з розрiзних абеток для шкiл, якi виготовлялися в батьковiй майстернi. Учився скрiзь потроху: в початковiй школi, в мiськiй чоловiчiй гiмназiï i в трудовiй семирiчцi. Багато й жадiбно читав
ХИЖНЯК Антон Федорович (1907-1993) Народився 8 грудня 1907 року в с. Зачепилiвка, Костянтиноградського повiту (тепер Зачепилiвський район Харкiвськоï областi). Украïнський письменник. На початку 30-х рокiв працював редактором газети Красноградськоï МТС. У 1941 роцi закiнчив Харкiвський педiнститут. Друкуватися почав у 1927 роцi. Свою першу повiсть "Голуба кров" написав у стiнах Красноградського краєзнавчого музею, в якому вiн користувався багатою бiблiотекою.
Iлля ДУБИНСЬКИЙ
МАРКО ВОВЧОК (1833 -1907)
Михайло ДУБОВИК
ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
КулIш Пантелеймон Олександрович (1819-1897) письменник, iсторик, фольклорист, етнограф, перекладач Народився Пантелеймон Олександрович Кулiш 7 серпня 1819 року в мiстечку Воронiж колишнього Глухiвського повiту Чернiгiвськоï губернiï (тепер
ОРОВЕЦЬКИЙ Павло АндрIйович (1905 - 1976) Народився 17 березня 1905 року в с. Єлизаветiвка (тепер Царичанського району Днiпропетровськоï областi). Лiтературну дiяльнiсть почав у 1930 роцi як нарисовець. У боротьбi за вирощування високих врожаïв на колгоспних ланах значну роботу проводила Красноградська районна газета "Соцiалiстична перебудова", редактором якоï був талановитий журналiст Павло Андрiйович Оровецький, працiвник газети Iван Антонович Цюпа, Володимир Якович П'янов, Олексiй Павлович Приходько.
Дмитро ФалькIвський (1898-1934) Дмитро Никанорович Фалькiвський (справжнє прiзвище - Левчук) народився 3 листопада 1898 року у селi Великi Липеси (тепер Кобринського району Брестськоï областi) в бiднiй селянськiй родинi. Батько працював робiтником у цегельнi. Дмитро спочатку вчився в сiльськiй школi, потiм у гiмназiï в Брест-Литовську, яку не закiнчив, бо 1915 саме там пролiг один з фронтiв Першоï свiтовоï вiйни.
ГРИГОРIЙ КОСИНКА (1899 -1934) Справжнє iм'я - Григорiй Михайлович Стрiлець. Григорiй Косинка народився 29 листопада 1899 р. в селi Щербанiвка Обухiвського району Киïвськоï областi в родинi малоземельних селян.
СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834 - 1873)
Карпенко-Карий Iван Карпович (1845-1907) драматург, актор, режисер, театральний дiяч Народився Iван Карпович Тобiлевич 17 (за старим стилем - 29) вересня 1845 р., с. Арсенiвка Бобринецького повiту Херсонськоï губернiï (тепер Новомиргородського району Кiровоградськоï областi) у родинi збiднiлого шляхтича - управителя помiщицьких маєткiв. З 1859 року, закiнчивши з вiдзнакою Бобринецьке трикласне повiтове училище, служив писарем у канцелярiï полiцiйного пристава (м. Мала Виска, тепер Кiровоградськоï областi), в мiськiй ратушi Бобринця, канцелярським служителем, потiм писарем Бобринецького повiтового суду. З 1965 р.
Остап Вишня (13 листопада 1889 - 28 вересня 1956)
Борис ЛевIн
КАЛИТКО Катерина
ВАЛЕРIЙ ШЕВЧУК (рiк народження 1939) Шевчук Валерiй Олександрович народився 20 серпня 1939 р. у родинi шевця в Житомирi. Пiсля закiнчення в 1956р. школи хотiв стати геологом, але, розчарувавшись у геологiï, поïхав до Львова вступати в Лiсотехнiчний iнститут. Не вступив i повернувся додому. Працював при ремонтi Житомирського сiльсько-господарського iнституту будiвельним пiдсобником. У цей перiод захоплювався вивченням лiтератури, зокрема украïнськоï. Особливе враження справили на майбутнього письменника книга Д. Багалiя "Григорiй Сковорода
ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ IВАНОВИЧ 1945 (7.04) Любов до свого народу, батькiвщини проявляється у поетiв по-рiзному. Виражається вона не тiльки у схиляннi перед героïчним минулим та чеснотами Украïни. Часто поети гострим словом таврували недолiки свого краю, недалекогляднiсть народних мас, бажаючи добра усiм. Так, Леся Украïнка не побоялася назвати свiй народ покiрним рабом за те, що вiн "На себе самохiть кладе кайдани" (вiрш "Слов'янин - раб"). А наш земляк М. Чернявський називав украïнцiв словами "хлоп", "слiпi раби слiпоï сили" за те, що цей хлоп в революцiю
Коцюбинський Михайло Михайлович
Iван Багряний
МАРКО ВОВЧОК (1833 -1907) Справжнє iм'я - Марiя Олександрiвна Вiлiнська. Марiя Олександрiвна Вiлiнська народилася 22 грудня 1833 р. в селi Єкатерининське Єлецького повiту Орловськоï губернiï в родинi збiднiлого дворянина.
Iван Франко
Iван ГНАТЮК
КавалерIдзе Iван Петрович (1887-1978) скульптор, кiнорежисер, драматург Народився 14 квiтня 1887 року на хуторi Ладанському (тепер село Новопетрiвка Роменського району Сумськоï областi). Походив вiн iз давнього грузинського роду, батько його, Васо Кхварiдзе, був переселений росiйською владою у серединi ХIХ столiття, пiсля закiнчення Кавказькоï вiйни, на Полтавщину. Дитинство Кавалерiдзе минало в селi Талалаïвцi, де вiн навчався у початковiй земськiй школi. 1899 року, пiсля трьох рокiв навчання в земськiй школi, його забрав до Києва дядько, художник i археолог, хранитель скiфського вiддiлу Киïвського археологiчного музею Сергiй Мазаракi. Вiн добре знав I.Рєпiна, приятелював з А.Куïнджi, в його домi часто бували артисти Киïвського оперного театру, художники П.Мартинович, О.Сластьон, I.Селезньов, С.Василькiвський, С.Свiтославський, Ф.Красицький, I.Труш. Творча атмосфера в домi Сергiя Мазаракi сприяла формуванню смакiв i творчих захоплень юнака. У Києвi Кавалерiдзе спочатку понад шiсть рокiв навчався у приватнiй гiмназiï Валькера, яку змушений був залишити через переслiдування полiцiєю за участь у студентських заворушеннях 1905 року. 1906 року Кавалерiдзе вступає до Киïвського художнього училища в клас архiтектури, потiм переходить у клас лiплення скульптора Ф.Балавенського. Щоб добути кошти на прожиття та навчання в училищi, Кавалерiдзе мусив вечорами працювати статистом у Киïвському оперному театрi, де познайомився з Ф.Шаляпiним, з якого 1909 року лiпить погруддя. У 1909 -1910 роках Кавалерiдзе навчається у Петербурзькiй Академiï мистецтв, у 1910
Давид ГОФШТЕЙН
ПАШКОВСЬКИЙ Євген Володимирович
IВАН КОЧЕРГА (1881 - 1952)
ЛЕОНIД ГЛIБОВ (1827 - 1893)
IВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838 - 1918)
ВЛАД (Ганцяк) МарIя МиколаÏвна
ГригорIй ГРИГОР'ЄВ
Олекса БЛИЗЬКО
В. Стус - герой Украины Новое поколение свободных украинцев всегда будет в неоплаченном долгу перед теми, кто отстаивал права и свободы своих сограждан, и теми, кто отдал свою жизнь за независимость Родины. Этот тезис из политической программы нынешнего президента Украины Виктора Ющенко взяло на вооружение так называемое "оранжевое правительство". По официальной информации, глава украинского государства после долгих консультаций с представителями Кабмина страны объявил о намерении наградить (посмертно) выдающегося украинского поэта, правозащитника и общественного деятеля Василия (Василя) Стуса званием Героя Украины. По мнению Виктора Андреевича, именно так сейчас можно привлечь внимание общественности к тем ценностям, о которых страна, находящаяся в водовороте новых событий, иногда забывает. Присуждение Стусу высшей награды Украины многие местные аналитики называют "необходимым, но запоздавшим". Следует отметить, что ранее преставители общественных организаций неоднократно обращались к украинскому правительству с просьбой об увековечении памяти Стуса - одного из самых талантливых украинских писателей, известного поистине сыновней любовью к Украине. Василь Стус у большинства украинцев ассоциируется с национальной гордостью и стремлением приблизить Киев к цивилизованной Европе. Василий Семенович родился 6 января 1938 г. в селе Раховка Винницкой области. После окончания школы он поступил на историко-филологический факультет Донецкого государственного педагогического университета. Затем - работа в сельских школах и служба в армии. В 1963 г. Стус становится аспирантом Института литературы им. Т.Шевченко. Так называемая "хрущевская оттепель" стала для Стуса новой отправной точкой, с которой он начал свою активную творческую и политическую деятельность. После целого ряда выступлений против натиска КГБ и МВД его исключили из альма-матер, и он был вынужден искать временную работу. 7 сентября 1972 г. его арестовали за антисоветскую деятельность. Отбыв семь лет тюремного заключения, поэт вернулся в Киев, где продолжил свою деятельность, выступая при поддержке западных организаций в защиту "узников совести". Уже в начале 1980 г. Стуса задержали во второй раз, и он получил 10 лет лишения свободы. Стус умер 3 сентября 1985 г. во время голодовки в карцере, не дожив всего несколько месяцев до реализации основных положений "горбачевской перестройки".
ЮрIй Клен (4 жовтня 1891 - 30 жовтня 1947)
КАПЛАН ЮрIй Григорович
Василь Земляк (1923 - 1977)
ГРИГIР ТЮТЮННИК (1931 - 1980)
Микола Iванович Костомаров (1817 - 1885)
Майк Йогансен (1896-1937)
ЧЕРНЯВСЬКИЙ МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ (3.11868 - 19.1.1938)
ПАНАС МИРНИЙ (1849 -1923) Справжнє iм'я - Панас Якович Рудченко. Панас Мирний народився 13 травня 1849р. в родинi бухгалтера повiтового скарбництва в Миргородi на Полтавщинi. У сiм'ï дотримувалися патрiархальних звичаïв, вели натуральне господарство, багато працювали, не гордували селянами, домашньою челяддю, не вiдгороджували вiд них своïх дiтей.
Олег Ольжич (1907 - 1944)
Катря Гриневичева (1895 - 1947)
ПЛАТОН ВОРОНЬКО (Нар. 1913 р.)
МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ
Василь Еллан-Блакитний (1894 - 1925)
УЛАС САМЧУК
Михайль Семенко
Микола Вороний
АндрIй Малишко (14 листопада 1912 - 17 лютого 1970)
Микола ДУКИН
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО (1935 -1963) Псевдонiми - В. Щербань, С. Василенко, Симон. Василь Симоненко народився в с Бiïвцi Лубенського р-ну на Полтавщинi 8 сiчня 1935 р. Рiс без батька, мати працювала в колгоспi. Протягом 1942 -1952 pp. майбутнiй поет навчався в школi: 4 класи - у Бiïвцях (1942 -1946), решта - у сусiднiх селах Єнькiвцях (1946 -1947) i Тарандинцях (1947 -1952). У 1952 р. закiнчив iз золотою медаллю середню школу в Тарандинцях, вступив на факультет журналiстики Киïвського унiверситету iменi Т. Шевченка. Брав участь у лiтературнiй студiï iменi Василя Чумака (СIЧ).
ТАЛАЛАЙ ЛЕОНIД МИКОЛАЙОВИЧ 1941 (11.11)
Нестор-лIтописець (бл. 1056 - бл.1113) святий; письменник, лiтописець Народився 1056 року в Києвi. У той час, коли преподобний Антонiй у безмовнiй тишi печери вимолював прощення для роду людського, а блаженний Феодосiй розбудовував монастир, прийшов Нестор сiмнадцятирiчним юнаком до святоï обителi. З молодих лiт вiн явив навики в усiх чернечих чеснотах: у постiйному прагненнi i дотриманнi чистоти тiлесноï й душевноï, в добровiльнiй бiдностi, глибокому смиреннi, безвiдмовнiй покорi, суворому постi, безперервнiй молитвi на вiчних рiвноангельських подвигах, яскравим прикладом яких служили життя перших святих Печерських - Антонiя i Феодосiя. Свiй постриг Нестор прийняв за iгумена Стефана (1074-1075) i згодом був висвячений на iєродиякона. Маючи перед собою великi праведнi дiла двох свiтил Православiя, вiн натхненно возвеличував i прославляв Бога "в тiлесi своïм i в душi своïй". З роками гамуючи тiлеснi пристрастi, чесноти його зростали, але ченцевi хотiлося зовсiм звiльнитися тiлесноï плотi i досягти абсолютноï духовностi, аби стати iстинним достойником Бога. Вiн добре пам
БРОВЧЕНКО Володимир Якович
МОВЧАН Павло
М. С. Грушевський
Грушевський Михайло СергIйович (1866-1934) iсторик, громадський i державний дiяч; голова Центральноï Ради (1917-1918)
СергIй Осока
МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ
Богдан-Iгор Антонич
ЯРИНА ВIктор Степанович справжнє прiзвище ПИСАРЕВСЬКИЙ (1901-1928)
ГребIнка Євген Павлович (1812-1848) байкар, белетрист, видавець, громадський дiяч Євген Павлович Гребiнка народився 21 сiчня 1812 року на хуторi Убєжище Пирятинського повiту на Полтавщинi в сiм Їï вiдставного штаб-ротмiстра Павла Iвановича Гребiнки. Початкову освiту здобув у домашнiх умовах. У 1825 -1831 роках навчався у Нiжинськiй гiмназiï вищих наук. У гiмназiï почав писати вiршi. 1827 року написав драматичний твiр для самодiяльного театру "В чужие сани не садись". 1829 року почав працювати над перекладом на украïнську мову поеми Пушкiна "Полтава". Брав участь у виданнi рукописних журналiв, складених iз учнiвських творiв М.Гоголя, Н.Кукольника, М.Прокоповича, Г.Гребiнки. 1831 року закiнчив гiмназiю. Того року на сторiнках "Украинского альманаха" в Харковi побачив свiт перший друкований твiр Гребiнки - вiрш "Рогдаев пир". У вереснi 1831 року повiтове дворянство вiдрядило Гребiнку у званнi обер-офiцера у 8-й резервний Малоросiйський полк, сформований для придушення польського повстання, але полк з Пирятина не вийшов, i у вереснi, пiсля поразки повстанцiв у Варшавi, Гребiнка вийшов у вiдставку. 1834 року Гребiнка переïздить до Петербурга, де восени вийшла його збiрка байок "Малороссийские приказки", працює у комiсiï духовних училищ. 1836 року вийшов переклад поеми Пушкiна "Полтава" украïнською мовою. У червнi 1835 року Iван Сошенко познайомив Гребiнку з Тарасом Шевченком. З 1837 року працює вчителем росiйськоï мови у Дворянському полку. Бере участь в органiзацiï викупу Т.Шевченка з крiпацтва, збирає твори украïнською мовою й клопочеться про випуск ïх у додатках до журналу "Отечественные записки". Одержавши вiдмову, iз зiбраних для додаткiв матерiалiв укладає альманах "Ластiвка", який вийшов 27 квiтня 1841 року. 1840 року Гребiнка допомiг Шевченковi у виданнi "Кобзаря". Того ж року в журналi "Отечественные записки" вийшла Гребiнчина повiсть "Записки студента", а в "Утренней заре" - повiсть "Кулик". 1842 року пише повiсть "Сеня". У 1843 роцi Гребiнка вiдвiдав Украïну, був у Харковi, разом з Шевченком побував у маєтку Т.Волховськоï в селi Мосiвцi. Того ж року в журналi "Отечественные записки" надруковано роман "Чайковський" з епiграфами, взятими iз Шевченкових творiв. 1844 року Гребiнка одружився з Марiєю Василiвною Ростенберг. Того ж року вийшов його роман "Доктор". 1845 року познайомився з П.Кулiшем, написав нарис "Петербургская сторона". У 1847 роцi вiдкрив своïм коштом у селi Рудцi Лубенського повiту на Полтавщинi парафiяльне училище для селянських дiтей. Того ж року вийшли повiсть "Заборов" та "Приключения синей ассигнации". З 1846 року Гребiнка почав видавати зiбрання своïх прозових творiв. До кiнця 1848 року вiн видав вiсiм томiв. Помер Гребiнка 3 грудня 1848 року в Петербурзi. Тiло його перевезли в Убєжище, де й поховали. Украïнське суспiльство у 20 Ї30-х роках, коли зростав талант Євгена Гребiнки, розвивалося в умовах загострення суспiльно-полiтичних вiдносин, зростання лiберальних i радикальних настроïв. Пiсля наполеонiвськоï вiйни 1812 року, коли багато громадян Росiï та Украïни ознайомилися з життям Європи й порiвняли його зi своïм середньовiчним крiпацтвом, почали виникати таємнi полiтичнi товариства, з яких 14 грудня 1825 року виросло декабристське повстання в Петербурзi. 28 грудня це повстання вiдбулося в Украïнi, пiд Васильковом, де збунтувався пiхотний полк, загiтований декабристами. Новий спалах нацiональноï самосвiдомостi пiсля придушення декабристського руху вiдбувся пiд час польського повстання 1830 року, яке знайшло жвавий вiдгук у середовищi радикально настроєного украïнського громадянства. Прояви украïнського нацiонального вiдродження, зiнiцiйованi польським визвольним антиросiйським рухом, ширилися на Лiвобережнiй Украïнi. Водночас на Правобережнiй Украïнi, на колишнiх украïнських землях Польщi, розвиток нацiональноï самосвiдомостi вiдбувався пiд впливом украïнськоï школи польських письменникiв, найяскравiшими представниками якоï були Северин Гощинський, Богдан Залеський, Антiн Мальчевський, Юлiй Словацький, Тимко Падура. У тi часи починали свою дiяльнiсть Микола Костомаров, Пантелеймон Кулiш, Микола Гулак, Опанас Маркович. Уже було видано славнозвiсний збiрник украïнських пiсень Михайла Максимовича. Надзвичайною популярнiстю користувалася "Енеï-да" Iвана Котляревського, яка започаткувала нову украïнську лiтературу, писану живою народною мовою. Цi прояви нацiонального вiдродження в часи царювання Миколи I викликали непримиренну ворожiсть. Царизм в усiх проявах нацiонального життя вбачав сепаратизм i вживав заходiв щодо остаточноï асимiляцiï украïнських провiнцiй. У таких умовах виник так званий романтичний напрям украïнськоï лiтератури дошевченкiвського перiоду, яка живилася подiями народного життя й надихалася iдеями нацiонального вiдродження. Євген Гребiнка, як i багато хто в украïнськiй, росiйськiй та польськiй лiтературi, вдавався в умовах миколаïвськоï реакцiï до жанру байки, яка мала в Украïнi давнi традицiï й досягла найвищого рiвня у XVIII столiттi в "Баснях Харьковских" Григорiя Сковороди та в росiйських байках Iвана Крилова. Гребiнка творчо переосмислив здобутки попередникiв у жанрi байки й надав ïм ширшого жанрового звучання, ввiвши в них украïнськi реалiï та думки, що вiдображають свiтогляд украïнського селянина. У байках Гребiнки вiдбито соцiальнi суперечностi тогочасноï дiйсностi. Езопiвською, сповненою алегорiй мовою, вiн, бачачи соцiальну й нацiональну несправедливiсть тогочасноï царськоï Росiï, наважувався говорити сувору i смiливу правду. Майже в усiх його байках хижакам i гнобителям протистоïть простий чоловiк, який має здоровий глузд i мораль, i цим протиставляється автором багатим, крутiям, здирникам, чи- нодралам. Наприклад, у байцi "Ведмежий суд" вiн викриває тогочаснi порядки, продажнiсть i корупцiю в судових установах миколаïвськоï Росiï, де суддi, Ведмедi та Вовки, за доносом Лисицi готовi розтерзати жертву, бiдолашного Вола, за те, що той лиш "ïв сiно, i овес, i сiль". Вола за скоєнi злочини "справедливий" суд постановив ...четвертувать I м Їясо розiдрать суддям на рiвнi частi, Лисичцi ж ратицi оддать. Бiльшiсть байок Гребiнки - "Зозуля да Снiгир", "Сонце да Хмари", "Рожа да Хмiль", "Школяр Денис", "Грiшник", "Ворона i Ягня", "Вовк i Огонь" та iншi - своïм корiнням сягають у народну творчiсть i побудованi на зiставленнi двох моралей - панськоï i народноï, хижацькоï i гуманноï. Для своïх байок Гребiнка використовує традицiйнi в народнiй творчостi персонажi Ведмедя, Вовка, Лисицi, Орла, а з другого боку постають Вiл, Зозуля, Снiгир, Ягня, Конопляночка. Завдяки цьому образи й iдеï його творiв були зрозумiлими для народу й виконували свою моралiзаторську та повчальну роль. В однiй з кращих своïх байок - "Вовк i Огонь" Гребiнка у досить смiливiй критичнiй формi так висловлює характер взаємовiдносин мiж багатими i бiдними: З панами добре жить, Водиться з ними хай тобi господь поможе, Iз ними можна ïсти й пить, А цiлувать ïх - крий нас боже! У своïх байках, коротких мiнiатюрах, побудованих, як у драматичних творах, на протиставленнi й зiткненнi характерiв, добра i зла, Гребiнка досяг простоти й легкостi стилю, влучностi характеристики персонажiв, завдяки чому його твори стали явищем в украïнськiй лiтературi того часу. Євген Гребiнка успiшно виступав i як прозаïк, автор iсторичних повiстей, нарисiв та роману "Чайковський", присвяченого подiям визвольноï вiйни 1648 -1654 рокiв. Цей роман Iван Франко називав улюбленим твором галицько-руськоï молодi 60 Ї70-х рокiв. Створено його на основi родинних переказiв, оскiльки мати Гребiнки походила з роду Чайковських. У "Чайковському" Гребiнка, продовжуючи лiнiю М.Гоголя, творами якого тодi зачитувалися Росiя й Украïна, створив широке епiчне полотно, зобразив суворе життя козакiв, ïхню мужнiсть i вiрнiсть у дружбi. Гребiнка звертався й до так званих злободенних тем, дуже гостро вирiшуючи тему маленькоï людини у жорстокому суспiльствi. Недарма його роман "Доктор" майже через пiвстолiття пiсля смертi Гребiнки А.Чехов називав серед кращих творiв тогочасноï лiтератури, гiдних для перевидання й народного читання. Велику популярнiсть у другiй половинi XIX столiття мали також повiстi Гребiнки "Приключения синей ассигнации" та "Кулик", в яких вiн у традицiях гоголiвських творiв показав жорстоку владу грошей у тогочасному суспiльствi. Окремою, а, може, з сьогоднiшнього погляду, найяскравiшою гранню творчостi Гребiнки є його лiрична поезiя украïнською та росiйською мовами. Кращi з помiж украïнських поетичних мiнiатюр - "Украïнська мелодiя" ("Нi, мамо, не можна нелюба любить") стала народною пiснею. А росiйський романс на слова Гребiнки "Очи черные, очи страстные" принiс Гребiнцi ще й свiтову славу. В iсторiï украïнськоï культури Гребiнка залишився навiчно ще й як щирий учасник у вирiшеннi Шевченковоï долi, коли брав участь у викупленнi його з крiпацтва та допомiг видати "Кобзар" 1840 року. ** Як байкописець, займає Гребiнка перше мiсце в нашiм письменствi. Його байки визначаються ярким нацiональним i навiть спецiально лiвобережним украïнським колоритом, здоровим гумором i не менш здоровою суспiльною i лiберальною тенденцiєю. Вiн йшов шляхом, прокладеним в росiйськiй лiтературi Криловим, але йшов досить самостiйно, не наслiдуючи Крилова, вносячи в своï байки украïнський пейзаж i свiтогляд украïнського мужика. /**I.Франко.**/
Ганна Чубач
УкраÏнка Леся
Дмитро МIщенко
ОЛЕКСАНДР ПIДСУХА (нар. 1918)
Катерина Мотрич
IВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ (1769 -1838) Iван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 р. у Полтавi в родинi канцеляриста мiського магiстрату. У 1789 р. Котляревськi внесенi до списку дворян. Хлопець навчався в Катеринославськiй духовнiй семiнарiï Полтави, служив у Новоросiйськiй канцелярiï, учителював у помiщицьких сiм'ях Золотонiського повiту; вивчав фольклор та звичаï народу. Протягом 1796 -1808 pp. I. Котляревський перебував на вiйськовiй службi, у 1806
Чижевський Дмитро Iванович (1894-1977) учений-енциклопедист, славiст, культуролог, фiлософ, лiтературознавець, релiгiєзнавець, лiнгвiст. Народився Чижевський Дмитро Iванович 4 квiтня (23 березня) 1894 р. у мiстi Олександрiя Херсонськоï губернiï (тепер - Кiровоградськоï областi). Закiнчив Олександрiйську чоловiчу гiмназiю (1911). Вищу освiту здобував у Петербурзькому (1911 -1913) та Киïвському (1914 -1919) унiверситетах. 1921 року виïхав до Нiмеччини, де навчався в Гейдельберзькому та Фрейбурзькому унiверситетах. З 1924 року викладає в Украïнському педагогiчному iнститутi в Празi, а з 1929 - в Украïнському Вiльному унiверситетi в Мюнхенi. У 1949 -1956 роках працює на посадi професора Гарвардського унiверситету (США), завiдує фiлософським вiддiлом Украïнськоï Вiльноï Академiï наук у Нью-Йорку. З 1956 року й до кiнця життя обiймає посаду професора, керiвника Iнституту славiстики Гейдельберзького унiверситету (ФРН). Помер 18 квiтня 1977 року в м. Гейдельберг (ФРН). У росiйськiй Енциклопедiï Брок-гауза i Ефрона (т. 76,1903 р.) згадується Петро Чижевський, "придворний тенорист", який отримав дворянство 1843 року. Це був предок Д.Чижевського. З роду Чижевських вийшов вiдомий украïнський дiяч, член торговельноï мiсiï в Швейцарiï уряду УНР Павло Чижевський. Батька Д.Чижевського Iвана Костянтиновича, артилерiйського офiцера, за участь у народницькому гуртку було виключено з Вiйськовоï академiï, заарештовано й вислано з Петербурга на пiвнiч, а пiзнiше - на батькiвщину, в Олександрiю. Мати, украïнська дворянка Марiя Єршова, була талановитою художницею. I.Рєпiн, якого вона знала особисто, рекомендував ïй розшукувати в провiнцiï обдарованих дiтей i навчати ïх живопису, що вона й робила, поïхавши зi столицi за нареченим. Незважаючи на те, що Iван Костянтинович був членом земськоï управи, давав приватнi уроки, сiм
ЯкIв КАЛЬНИЦЬКИЙ
ГРIНЧЕНКО БОРИС ДМИТРОВИЧ 1863 (27.11) 1910(23.04 Вперше почув я про Б. Грiнченка вiд луганського скульптора Iлька Овча-ренка десь у 1964 роцi. Вiн тiльки-но закiнчив роботу над портретом Козака Лу-ганського i вже марив образом Грiнченка. У його майстернi збирався невеликий гурток свiдомих украïнцiв, серед яких найшановнiшим був вiдомий письменник Микита Чернявський. Саме вiд них дiзнався про тернистий i подвижницький життєвий шлях Бориса Дмитровича Грiнченка, про його вчителювання в Олексiï-вцi, в народнiй школi X. Д. Алчевськоï. У тi часи не могло бути й мови про вста-новлення пам'ятника письменнику, бо з новою силою працювала ярликова iдео-логiя, насувалась чергова хвиля украïнофобства, одна за одною закривалися на Луганщинi украïнськi школи. Та, незважаючи на цi гнiтючi обставини, I. Овчаре-нко збирав по крихтах необхiдний йому матерiал, читав i перечитував Грiнченкiв словник, робив першi скульптурнi ескiзи. Як релiквiю тих часiв, зберiгаю одну з таких моделей напiвфiгури письменника, який тримав Словник i мов iконою благословляє свiт. Оте перше знайомство з подвижницьким життям та творчiстю Б. Грiнченка у майстернi Iль-ка Овчаренка стало для мене подiєю, яка остаточно пробудила мою нацiональну самосвiдомiсть. Тодi ж пощастило менi придбати у букiнiста Грiнченкiв Сло-вник пiд редакцiєю академiка Сергiя Єфремова та Андрiя Нiковського. Три томи того Словника було випущено в свiт видавництвом "Горно" у 1927 -1928 роках. Четвертий том свiту не побачив, бо редакторiв звинуватили у причетностi до неiснуючоï "Спiлки визволення Украïни" i розстрiляли...
Натан ЗАБАРА
РУДЬ Микола Данилович (1912-1989) Народився 9 травня 1912 року в селi Олександрiвка Зачепилiвського району в багатодiтнiй хлiборобськiй сiм'ï. "Рудi (по-вуличному Панкрати, прозванi так по iменi мого дiда, який пiсля руйнацiï Сiчi осiв мiж Ореллю i Берестовою), - пише Микола Данилович в автобiографiï, - землi мали 8-9 десятин на 12 душ." "Я закiнчив досить успiшно Зачепилiвську семирiчку, дякуючи викладачевi мови та лiтератури, письменнику-плужанину Федору Євтихеєвичу Злидню, який взяв мене на постiй, завбачивши в моïх учнiвських писаннях щось гiдне уваги",
Володимир ГЖИЦЬКИЙ
Ребро Петро
Мечислав ГАСКО
ГЕРАСИМ ЇЮК Василь Дмитрович народився 18 серпня 1956 року в м.Карагандi (Казахстан) у родинi репресованих, яка того ж року повернулася в Карпати. З 1973 р. живе у Києвi. Закiнчив фiлологiчний факультет Киïвського унiверситету iменi Т.Шевченка (украïнський вiддiл). З 1978 р. - на видавничiй роботi (редагує поетичнi книги у ЇМолодi - i ЇДнiпрi Ї). З 1992 р. - ведучий лiтературних програм Нацiональноï радiокомпанiï Украïни
Валентин Чемерис
IBAH ВИШЕНСЬКИЙ
Денис ГАЛУШКА
Федоров Iван (бл. 1525-1583) засновник книгодрукування в Украïнi Народився близько 1525 року в Москвi. До 1553 року був дияконом у московськiй церквi Миколи Гостунського. 1551 року московський цар Iван Грозний i Стоглавий Собор, спираючись на думку просвiтителя Максима Грека, вирiшили з метою уникнення помилок у церковних книгах переписувачами запровадити друкування книг на взiрець тих, що виходили у Грецiï, Iталiï. Близько 1552 року в Москвi запроваджено друкарський верстат i лiтери, привезенi iз захiдноруських земель, i пiд керiвництвом данського мiсiонера-протестанта Мiсiнгейма та за допомогою диякона Iвана Федорова, його пiдмайстрiв Петра Мстиславця та Марушi Нефедьєва розпочато друкарську справу. 1564 року вийшла перша книга московського друку за участю Iвана Федорова та Петра Мстиславця - "Апостол". Пiсля смертi московського митрополита Макарiя, протектора друкарськоï справи, почалися конфлiкти мiж конкурентами, переписувачами книг i новозаснованою друкарнею, що переросли у ворожнечу, яка закiнчилася вигнанням друкарiв з Москви. Iван Федоров та Петро Мстиславець опинилися у Литвi. На початку 1566 року вигнанцi звернулися до гетьмана Великого князiвства Литовського Григорiя Ходкевича, мецената й просвiтителя, який планував заснувати друкарню в Заблудовi, з проханням прийняти ïх. Iван Федоров i Петро Мстиславець закладають друкарню в Заблудовi. 1568 року вийшло "Заблудiвське Євангелiє", пiзнiше "Псалтир" та "Часословець". 1570 року друкування книг у Заблудовi припинилося у зв
ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ 1817(?) -1862 (27.12) ПОЕТ ЦIКАВИЙ, ТАЛАНОВИТИЙ Сьогоднi нашого земляка, украïнського поета-романтика прогресивного напряму Михайла Миколайовича Петренка ми знаємо як автора славнозвiсноï пiснi "Дивлюсь я на небо...". Зусиллями викладачiв i студентiв колишнього фiлологiчного факультету Слов'янського педiнституту майже тридцять рокiв тому iм'я Михайла Петренка було повернуто його землякам. Читачi дiзнались, що М. М. Петренко народився у 1817 роцi в Слов'янську i, як говорить його перший бiограф А. Метлинський, "проживав та вивчив мову i побут народу в мiстi Слов'янську i його околицях". 1836 року М. Петренко вступив до Харкiвського унiверситету i закiнчив його 1841 року. Потiм став працювати по цивiльному вiдомству. В лiтературi, зокрема, вказується, що якийсь час вiн був наглядачем повiтового училища в мiстi Лебединi (тепер Сумськоï областi). Iнших бiографiчних даних у лiтературi майже немає. Не залишилось навiть його портрета. М. Петренко - автор 19 поезiй, надрукованих протягом 1841 -1848 рокiв. Є вiдомостi, що вiн написав п'єсу "Панська любов", але вони не збереглась. У зв'язку з пiдготовкою в "Бiблiотецi поета" видання творiв Вiктора Забiли та Михайла Петренка в однiй книзi, завiдуючий вiддiлом Iнституту лiтератури АН УРСР, доктор фiлологiчних наук, професор С. А. Крижанiвський 18 вересня 1959 року в листi до автора цих рядкiв писав у Слов Їянськ: "Чи не пощастило вам i вашим товаришам по Iнституту здобути якi-небудь новi вiдомостi чи розшукати якiсь новi твори М. Петренка? Поет був цiкавий, талановитий, i прикро, . що ми так мало про нього знаємо. Чи, не можна вiдшукати метричнi книги, де записано всi данi про його народження - уже б знали батька i матiр, точну дату. А головне - не знаємо. коли, чому i де померла людина... Я весь час думаю: раптом щось нове вiдкриється!". Треба сказати, що за останнi роки, дякуючи лiтературознавцям, родичам, ентузiастам-краєзнавцям, деякi бiлi плями в бiографiï М. Петренка тепер уже якоюсь мiрою заповненi. Велику пошукову й дослiдницьку роботу по вивченню життя поета в Слов'янську провiв студентський гурток книголюбiв, яким тридцять рокiв беззмiнне керувала ветеран педагогiчноï працi Слов'янського педiнституту Надiя Митрофанiвна Корнiєнко. Вона розповiдала: . "Пошуками вiдомостей про Михайла Петренка в Слов'янську гурткiвцi займались давно. Першим, хто вiдгукнувся на наше прохання, був колишнiй археолог Абрамов Андрiй Iванович - добрий знавець минувшими мiста. Вiн пiдказав, що з роду поета в Слов'янську жила тодi правнучка Свiтлана Антонiвна Петренко, а в Краматорську - теж родич поета Антон Костянтинович Петренко. Вiд них ми й записали, на нашу думку, ряд цiкавих фактiв. Вони стосуються безпосередньо батька поета i рокiв дитинства та юностi самого Михайла. Ось що було нами встановлено. Мiж рiчками Торець i Бакай знаходився колись вигiн. Саме там, за рiшенням сходу мiщан Слов'янська, 10 березня 1809 року безземельному дворяниновi Миколi Гавриловичу Петренку, тодi ще нежонатому, було вiдведено три десятини землi Цей заселений куточок мiста опiсля стали називати хутором Торецьким. Тут i почав господарювати Микола Гаврилович". Зазначу, що ленiнградський письменник i шевченкознавець П. Жур у книзi "Третья встреча" пiдтверджує, що "М. Петренко происходил из личных дворян. В г. Славянске за ним и другими наследниками числилось два дома и при них четыре души крестьян".
АнатолIй ДIмаров (1922 р. нар.)
АндрIй Чайковський (1857 - 1935)
ЮРIЙ ЯНОВСЬКИЙ (1902 - 1954)
Айзик ГУБЕРМАН
Кость БуревIй (1888-1934) Кость Степанович Буревiй (псевдонiми - Едвард Стрiха, Кость Соколовський, Варвара Жукова, Нехтенборенг) народився 2 серпня 1888 року в селi Великi Меженки на Воронiжчинi в украïнськiй родинi. Формувався у росiйськомовному середовищi. Батько Костя - Степан Буревiй - мав багато дiтей i мало землi. Тому Кость змiг закiнчити тiльки сiльську чотирирiчку. Подальшу освiту здобував самотужки, переважно в тюрмi та на каторзi. К.Буревiй став членом росiйськоï Партiï соцiалiстiв-революцiонерiв i дописувачем нелегальних росiйських есерiвських газет вже в 15-лiтньому вiцi (Воронiж був визнаним центром есерiвського руху, натомiсть iнформацiï про дiяльнiсть украïнських полiтичних органiзацiй на пiвденну Воронiжчину майже не надходило). Пiд час першого заслання за революцiйну дiяльнiсть товаришi К.Буревiя по неволi (переважно студенти), що були в захопленнi вiд таланту простого сiльського парубка, допомогли йому пiдготуватися до гiмназiйного iспиту на атестат зрiлостi. Тодi ж вiн вивчив польську i французьку мови. Увесь час, що провiв у мiсцях позбавлення волi, багато читав. Пiсля другого заслання вчився на Вищих комерцiйних курсах у Петербурзi. Буревiй був активним дiячем обох революцiй - 1905 i 1917 рокiв. 1905 р. вперше заарештований за звинуваченням в участi в аграрних заворушеннях. Арешт наблизив Костя до пiдпiлля й до участi в замаху на воронiзького генерал-губернатора. 1907 року Кость стає членом Острогорського повiтового комiтету ПСР. В 1911 р. вдруге заарештований Буревiй сидить на лавi пiдсудних серед 300 селян. Вироком суду засланий в Олонецьку губернiю на острiв Большой Куганаволок. Iз заслання ïде не додому, а до Петербургу, де здає iспити на атестат зрiлостi й виконує вiдповiдальну роботу в напiвлегальнiй газетi "Мысль". В липнi 1914 року - третiй арешт. Спочатку Петербурзька тюрма, потiм заслання на Єнiсеï (Схiдний Сибiр). Звiдти К.Буревiй тiкає за допомогою Григорiя Петровського (майбутнiй президент Радянськоï Украïни). Красноярськ, Москва, i знову Петербург, де вiн стає органiзатором робiтничого забезпечення - лiкарень, страхкас, страйкових комiтетiв. Пiдпiлля, постiйна змiна паспортiв, помешкань, прiзвищ - Участь у пiдготовцi замаху на Кабiнет мiнiстрiв. Водночас Буревiй навчається на вищих комерцiйних курсах. В жовтнi 1916 року - четвертий арешт i заслання до Сибiру на 5 рокiв. Довгi арештантськi етапи, той самий Туруханський тракт i глуха сибiрська тайга. Пiдготовку новоï втечi "зiрвала" лютнева революцiя 1917 р.
КОВАЛЕНКО Неля СергIÏвна Народилася 1935 року в сiм'ï красноградських вчителiв. Пiсля закiнчення Красноградськоï СШ - ЗО (тепер це СШ - 3) працювала пiонервожатою Хрестнщенськоï школи. В 1954 роцi вступила до Харкiвського педiнституту на фiлологiчний факультет. Пiсля закiнчення педiнституту все життя працює в Тишенкiвськiй школi вчителькою украïнськоï мови та лiтератури. Любов до рiдноï слова, поезiï успадкувала вiд матерi, а в шкiльнi роки мала добрï наставникiв
ВIНГРАНОВСЬКИЙ Микола Степанович
АДРIАН КАЩЕНKО (1858 - 1921)
КАГАРЛИЦЬКИЙ Микола ФедосIйович
ПАВЛО ТИЧИНА
РУДЕНКО МИКОЛА ДАНИЛОВИЧ 1920 (19.12)
ВАСИЛЬ СТЕФАНИК
СЕРГIЙ ПЛАЧИНДА
МИХАЙЛО ЧАБАНIВСЬКИЙ (1910 р. нар.)
КОРДУН ВIктор Максимович
ЛЕСЯ УКРАЇНКА
Яр Славутич
ЛIНА КОСТЕНКО (рiк народження 1930) Лiна Василiвна Костенко народилася 19 березня 1930 р. у м. Ржищевi на Киïвщинi в родинi вчителiв. У 1936р. родина переïхала до Києва, де Лiна закiнчила школу на Куренiвцi i ще школяркою почала вiдвiдувати лiтературну студiю при журналi "Днiпро", який редагував Андрiй Малишко. У 1946р. опублiкованi першi вiршi Лiни. Дiвчина поступила в Киïвський педагогiчний iнститут iм. М. Горького (тепер педагогiчний унiверситет ïм. М. Драгоманова), але залишила його i поïхала навчатися в Московський лiтературний iнститут iм. М. Горького.
Оксана Iваненко
АНАТОЛIЙ ДIМАРОВ (рiк народження 1922) Анатолiй Андрiйович Дiмаров народився 5.05.1922 р. у Миргородi на Полтавщинi в учительськiй сiм'ï. Пiсля закiнчення середньоï школи був мобiлiзований до армiï. У цей час розпочалася Велика Вiтчизняна вiйна, письменник воював на Пiвденно-Захiдному фронтi побував у окупацiï, був поранений, пiсля одужання деякий час партизанив. Увесь цей життєвий досвiд пiзнiше вiдбився в його творах.
ЮРIЙ МУШКЕТИК (Нар. 1929 p.)
ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО (1894 -1956) Олександр Довженко народився 10 вересня 1894 р. в с. В'юнище (тепер м. Сосницi Чернiгiвськоï областi) в селянськiй родинi. Навчався в Сосницькому чотирикласному училищi, був вiдмiнником, потiм у Глухiвському учительському iнститутi. Протягом 1914 Ї-1917 pp. Олександр викладав фiзику, природознавство, географiю, iсторiю та гiмнастику в 2-му Житомирському змiшаному вищому початковому училищi, дуже багато читав, брав участь у виставах, малював, органiзував украïнський етнографiчний хор в одному з ближчих до Глухова сiл. У 1917р. О. Довженко перейшов на вчительську роботу до Києва i вступив на економiчний факультет Комерцiйного iнституту, був головою громади iнституту. У 1920 р. вiн брав активну участь у суспiльно-полiтичному життi краïни: як бiльшовик боровся проти бiлополякiв у житомирському та киïвському пiдпiллi. О. Довженко в 1921 р. працював завiдуючим загальним вiддiлом при украïнському посольствi у Варшавi. Наступного року - в Нiмеччинi на посадi секретаря консульського вiддiлу торгового представництва УНР Тут вiн вступив до приватноï художньоï майстернi й одночасно вiдвiдував лекцiï в берлiнськiй Академiчнiй вищiй школi образотворчого мистецтва. У 1923 р. повернувся до Харкова й незабаром став вiдомим як художник-iлюстратор "Вiстей", автор полiтичних карикатур, який пiдписувався псевдонiмом "Сашко". О. Довженко належав до лiтературних органiзацiй "Гарт" та "ВАПЛIТЕ". Протягом 1926
БОГДАН-IГОР АНТОНИЧ
ЯЛОВИЙ Михайло Омелянович
МУЦ ВIктор Миколайович Народився 7 квiтня 1953 року. Вiршi почав писати у четвертому класi. В 1976 роцi закiнчив Львiвську школу мiлiцiï, а в 1983 роцi Волгоградську вищу слiдчу академiю. Мiлiцейська наука i службi не порвали його поетичну струну. Вiктор Миколайович працював вчителем iсторiï, робiтником газопромислу, а в душi залишається поетом. Поетами люди народ жуються. Вiршi В. М. Муца часто друкуються в районцi: Рiдна нене, свiтла доле, Не покинь мене нiколи, Не залиш в хвилини смутку. Дай про себе знати чутку, Пiдведи крило до мене, Понеси в село зелене. Де весною квiтнуть роки, Де знайдуть з дороги спокiй. В його поезiï звучить любов до матерi, до рiдного краю, мелодiя красивого кохання.
АнатолIй Шиян
МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ
ТИМОШИК Микола Степанович
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО (1935 - 1963)
Сковорода ГригорIй Савич (1722-1794) просвiтитель-гуманiст, фiлософ, поет, перекладач Народився 3 грудня 1722 року в селi Чорнухах на Полтавщинi в сiм Їï малоземельного козака. Батьки вiдзначалися побожнiстю, миролюбством, гостиннiстю, чеснiстю. Зростаючи у середовищi мудроï праведностi, ïхнiй син з раннiх лiт вiдзначався схильнiстю до зосередженостi на своєму внутрiшньому свiтi, твердiстю духу, великим бажанням до науки i знань. У 1738 роцi батьки вiддають Григорiя на навчання до Киïвськоï академiï. Досить швидко вiн став видiлятися успiхами серед своïх однолiткiв. У 1742 роцi його запрошують до придворноï спiвацькоï капели в Петербург. Пiсля двох рокiв перебування у пiвнiчнiй столицi вiн повертається продовжувати перерване навчання. Людина виняткових здiбностей i гострого розуму, Г.Сковорода здобув в академiï глибокi знання з фiлософiï, вiтчизняноï, античноï, захiдноєвропейськоï лiтератур, досконало опанував кiлька iноземних мов, серед яких були латинська, грецька, нiмецька. У 1750 роцi трапляється нагода вирушити у тривалу поïздку за кордон, з якоï Григорiй Савич скористався. Вiн вiдвiдує Австрiю, Словаччину, Польщу, Нiмеччину, де знайомиться з життям тамтешнiх народiв, вивчає ïхнi звичаï i ближче знайомиться з культурою, передовими фiлософськими iдеями, лiтературними течiями. Безсумнiвно, ця подорож справила надзвичайно важливе значення на формування поглядiв майбутнього фiлософа. Три роки тривала ця експедицiя, повернувшись пiсля якоï в Украïну, Г.Сковорода займається педагогiчною дiяльнiстю. Працює в Переяславському колегiумi, де запроваджує багато новаторських iдей, чим, звiсно, викликав невдоволення багатьох. Саме за недотримання усталених методiв викладання його звiльняють вiд цiєï дiяльностi. Пiсля цього Г.Сковорода тривалий час працює придворним учителем у помiщика Степана Томари на Переяславщинi. Вiн довго не погоджувався на таку службу, але, хитрощами заманений i заведений до панськоï садиби, змушений був усе-таки пристати на непривабливу пропозицiю. Любов, привiтна приязнь, якою вiдзначався колишнiй вельможа, бiльш за все впливали на Григорiя Савича. Залишаючись при дворi, вiн був сповнений щиросердним бажанням стати корисним людям. Цi роки вiдзначилися поглибленим зближенням з життям народу, його внутрiшнiм єством, i це допомагало йому у пiзнаннi як самого себе, так i навколишнього свiту. Часто у вiльнi вiд основних обов Їязкiв години вiн мандрував околицями села: гаï, дiброви, поля були спiврозмовниками або спiвучасниками його роздумiв. Усе бiльше i бiльше вiддаляючись вiд суєтностi, вiн з хвилюючим самозреченням наближався до найпривабливiшого свого пристанища - любомудростi. З 1759 по 1769 роки Г.Сковорода працює як викладач поетики i етики в Харкiвському колегiумi. Протест i несприйняття схоластичних догматiв навчального процесу послужили причиною його звiльнення. Понад чверть столiття, "переповнюючись живим вiдчуттям iстини", мандрує вiн мiстами i селами Лiвобережноï Украïни, часто перебираючись i в сусiднi губернiï, даруючи народовi знання й досвiд духовного самопiзнання. З 1753 по 1785 рiк Г.Сковорода пише переважну бiльшiсть своïх поетичних творiв, що склали збiрку "Сад Божественних пiсень". Простий i образний стрiй думок, доступнiсть вчення, власний життєвий подвиг привертали до його особистостi увагу всiєï спiльноти. Особливiсть же його подвижництва полягає в тому, що вiн прагнув збудити "мислячу силу" в свого народу, пiдняти в людинi все краще, закладене у неï природою й Богом, i розвивати, долучаючи до цiнностей вищих i вiчних. Досягнення ж ïх означає спасiння й дарує щастя. Так, у "трудах праведних", i скiнчив свiй життєвий шлях один з найгенiальнiших фiлософiв свiту Григорiй Савич Сковорода. Помер вiн 9 листопада 1794 року в селi Пан-Iванiвцi (нинi - Сковородинiвка) на Харкiвщинi. Перед смертю поет i фiлософ заповiдав поховати себе на пiдвищеннi бiля гаю, а на могилi зробити напис: "Свiт ловив мене, та не спiймав". Таким чином Г.Сковорода ще раз заявив про свою вiдданiсть духовному спасенному життю перед земними суєтнiстю i марнотою. Серед загальноï атмосфери кволого духу украïнськоï нацiï XVIII столiття яскравим зблиском стало життя будителя нацiï, фiлософа i поета Григорiя Савича Сковороди. Здається, з самiсiнького дна полiтичного занепаду, в час майже повноï руïни колишньоï величi з Їявилася постать, що уособлювала найкращi якостi нашого народу: незламнiсть духу, волелюбство, мудрiсть, подвижництво. Генiй народу, втiлений у постать мандрiвного фiлософа-вчителя, пробуджував колективний розум i запалював його до прагнення й утвердження iснування в дусi. Вроджене вiдчуття i набутi знання досить швидко виробилися у Г.Сковороди у непохитне переконання, що животворящим началом людини є ïï дух. Самопiзнання, заглиблення у свiй внутрiшнiй свiт, умiння слухати себе, голос своєï совiстi дозволяють правильнiше й чiткiше осягнути покликання людини на цiй землi, викристалiзувати думки i почуття, аби навести духовний лад у своïй душi. Бо тiльки в чистотi, несуєтностi, благоговiйностi й мудростi можна почути iстинний голос свого внутрiшнього "я", голос духу. Феномен постатi Григорiя Савича Сковороди - у дивовижному гармонiйному поєднаннi краси тiлесноï й духовноï. У власному життi вiн сповiдував виразнi й твердi принципи: самопiзнання i внутрiшня згода з волею Бога. Окрiм того, фiлософ постiйно наголошує, що людина має невичерпний духовний потенцiал, який лише необхiдно спрямувати у потрiбне русло, на справi Божi: пiзнання i творчiсть. У своïх фiлософських творах великий мислитель розмiрковував над основами буття. Вроджена чутливiсть, схильнiсть до роздумiв, здiбнiсть до знань, любов до працi - все це сприяло формуванню особ-ливого внутрiшнього свiту, наповненого iстинною мудрiстю, справ-жнiми почуттями. Це й дозволило йому визначити чiтку систему поглядiв на щоденне земне iснування. Показником такоï справжньоï мудростi стало його переймання загальним станом духовностi свого суспiльства, йому було замало того, що вiн збагнув, вiдкрив для себе сенс i радiсть буття, йому болiло зубожене iснування своєï нацiï. Бажання допомогти, наставити на путь iстинний своïх ближнiх штовхало його в новi й новi ман-дрiвки, аби нести просвiтницьке, рятiвне слово спасiння спраглим душам. "Щастя наше є мир душевний, але мир цей до жодноï речовини не стосується; вiн не золото, не срiбло, не дерево, не вогонь, не вода, не зiрки, не планети... Як здоров Їя має свою точку не зовнi, а всерединi тiла, так мир i щастя в найглибшiй точцi душi нашоï перебуває i є здоров Їям ïï та нашим блаженством. Здоров Їя тiла є не що iнше, як мир тiлесний, як мир сердечний є пожива на здоров
Микита ГОДОВАНЕЦЬ
ЮЩЕНКО Олекса Якович
АНДIЄВСЬКА ЕММА
ОЛЕКСIЙ КОЛОМIЄЦЬ (Нар. 1919 р.)
Яворницький Дмитро Iванович (1855-1940) iсторик, археолог, етнограф, фольклорист, письменник Народився 7 листопада 1855 року в селi Сонцiвцi Харкiвського повiту (нинi село Борисiвка Дергачiвського району Харкiвськоï областi) в родинi сiльського псаломщика i селянки. З 1867 року навчався у Харкiвському повiтовому училищi. 1874 року вступив до Харкiвськоï духовноï семiнарiï, але не закiнчив ïï i 1877 року вступив до Харкiвського унiверситету на iсторико-фiлологiчний факультет. Слухав лекцiï Олександра Потебнi та Миколи Сумцова, вiльнолюбнi iдеï яких справили вплив на формування свiтогляду Яворницького в умовах заборони царським урядом у 70 Ї80-х роках украïнського слова та переслiдувань украïнських дiячiв культури. По закiнченнi унiверситету 1881 року був залишений як обдарований студент позаштатним стипендiатом для пiдготовки до професорського звання. Водночас працює у 3-й Харкiвськiй чоловiчiй гiмназiï викладачем iсторiï. З 1897 року, вiдмовившись вiд офiцiйно запропонованоï на факультетi теми з загальноï iсторiï, починає студiювати iсторiю Запорожжя. У 1881
Олекса Влизько (1908-1934) Влизько Олекса Федорович народився 17 лютого 1908 року на станцiï Боровйонка Крестецького повiту Новгородськоï губернiï, де його батько служив дяком, псаломщиком. Там i почав навчання, а продовжив його на батькiвщинi дiда - в с. Сингаïвка на Звенигородщинi. У 13 рокiв важко перехворiв на скарлатину i втратив слух. Ця травма компенсувалася вольовим розвитком пам'ятi, начитанiстю: книжка стала для нього одним iз основних джерел формування художньоï та соцiальноï свiдомостi. Вiн закiнчив мовно-лiтературний факультет Киïвського iнституту народноï освiти. 1928 року подорожував по Нiмеччинi, згодом - по нагiр'ях Памiру. В лiтературу його ввiв Борис Антоненко-Давидович, надрукувавши в Киïвському журналi "Глобус" (1925, ч. 22) вiрш "Серце на норд". З того часу вiршi Влизька починають систематично друкуватися у рiзних журналах i газетах УРСР. Найчастiше - у футуристичному органi Михайла Семенка "Нова Генерацiя". Влизько належав до лiтературноï органiзацiï "Молодняк" i УСПП. У першому номерi органу ВУСППу "Лiтературнiй газетi" були надрукованi напутнi рядки вiрша О. Влизька "Поетовi". "Не лицемiр, поете, серцем, i не роби iз нього шарж, - замало глянути крiзь скельця, на бунт, виспiвуючи марш" (1927).
ВалерIан ПIдмогильний (1901-1937) Валерiан Петрович Пiдмогильний народився 2 лютого 1901 року в селi Чаплях на Катеринославщинi (тепер - Днiпропетровська обл.) в селянськiй родинi. Батько його, Петро Пiдмогильний, який завiдував маєтком мiсцевого помiщика, помер дуже рано: "Так мало батькiвських пестощiв випало на мою долю". Односельчани також згадують лише про матiр письменника - звичайну селянку, без освiти, яка працювала в економiï графа Воронцова-Дашкова i "видiлялася надзвичайною природною iнтелiгентнiстю". Освiта В.Пiдмогильного почалася з вiдвiдин церковно-приходськоï школи. З 1910-го по 1918 рiк вiн навчається в Катеринославському реальному училищi. Про цей перiод життя Валерiана Петровича мешканка села Чаплi Ярушевська Г.Н. згадує так: "Валерiан був надзвичайно здiбним хлопцем. Було, послухає уважно урок i вже вдома не повторює. А натомiсть набере в учителiв i знайомих стоси книг i просиджує над ними цiлу нiч. Вiн дружив з моïм братом Степаном. Був тихий, сором'язливий. Любив ходити на сiнокiс, на рибалку до Днiпра. I вже тодi мiй брат хвалився, що Валерiан пише вiршi i оповiдання". Перший вiдомий твiр Валерiана Пiдмогильного був написаний 1917 року. 1919 року в катеринославському журналi "Сiч" з'являються його "Гайдамаки" i "Ваня". Письменник захоплюється вивченням iноземних мов. Пiзнiше вiн настiльки удосконалить своï знання, що стане одним з найталановитiших перекладачiв зарубiжноï лiтератури 20-30-х рокiв. Того ж 1919 року Валерiан Петрович Пiдмогильний вступає на математичний факультет Катеринославського унiверситету, але матерiальна скрута змушує його облишити навчання i йти працювати в школу. Вчителює спочатку в Катеринославi та Павлоградi, потiм у Ворзелi, неподалiк Києва. 1920 року виходить збiрка його оповiдань "Твори" том 1, до якоï ввiйшли оповiдання "Старець", "Ваня", "Важке питання", "Пророк", "Добрий бог", "Гайдамаки", "На селi", "На iменинах", "Дiд Яким", написанi в 1917-1919 роках, переважно пiд час навчання в реальному училищi. 1921 року письменник одружується з донькою ворзелiвського священика Катрею Червiнською. Тодi ж створює цикл "Повстанцi". Частина оповiдань Валерiана Пiдмогильного друкується в катеринославськiй газетi "Украïнський пролетар", весь цикл вийшов лише за кордоном. Уже в цих оповiданнях письменник "став на вартi страждання людини", таким чином протиставивши себе майже всiй молодiй прозi, що пiддалася ейфорiï революцiйного романтизму з його сподiванням витворити нового iндивiда. Не дивно, що ортодоксальнi, соцiально заангажованi критики поставилися до молодого письменника досить стримано. 1922 року Валерiан разом з дружиною перебирається до Києва, де мешкає в будинку недалеко вiд Сiнного базару, на розi Великоï Житомирськоï. За свiдченням сучасникiв письменника, дверi цiєï квартири нiколи не зачинялися.
ШАПОВАЛ (СРIБЛЯНСЬКИЙ) МИКИТА ЮХИМОВИЧ 1882 (8.06) - 1932 (25.11)
IВАН ГНАТЮК
Винниченко Володимир Кирилович
Яворський Стефан (1658-1722) письменник, фiлософ, церковний дiяч Стефан Яворський (в миру - Семен Iванович Яворський) народився в мiстечку Яворi бiля Турки (тепер Львiвська область) у сiм Їï дрiбномаєтного шляхтича, можливо, родом з Надднiпрянськоï Украïни, бо пiзнiше родина Яворських оселяється у селi Красилiвцi неподалiк Нiжина. Початкову освiту Семен Яворський здобув, ймовiрно, у братськiй школi в Турцi або в Яворi. Вже в той час вiн отримав добру освiту, знання латинськоï та давньогрецькоï мов, умiв писати вiршi латиною. 1673 року Яворський вступає в Києво-Могилянський колегiум. У колегiумi мав добрi успiхи з усiх дисциплiн, завоював прихильнiсть ректора - Варлаама Ясинського, пiзнiше митрополита Киïвського i Галицького. Високо шануючи свого покровителя, Яворський складає йому панегiрики латинською мовою. Вирiшивши удосконалити освiту, Яворський з благословення Варлаама Ясинського ïде до Львова, де вступає до Львiв-ського єзуïтського колегiуму, перед цим прийнявши унiатство. Провчившись рiк у Львовi, удосконалює освiту в колегiумах Люблiна, Познанi, Вiльно, в яких бере участь у фiлософських диспутах, вивчає фiлософськi курси вiдомих у той час професорiв фiлософiï Яна Моравського та Яна Млодзяновського, складає власний курс фiлософiï. У Вiльно Яворського за великi успiхи в науцi призначають на посаду керiвника "Конгрегацiï пресвятоï Дiви". Яворський прийняв чернецтво пiд iменем Станiслава, але невдовзi, виступивши з критикою окремих положень католицизму, викликає цим невдоволення святих отцiв, залишає Вiльно й повертається до Києва, де 1698 року зрiкається унiатства i складає iспити перед духовною владою та професорами Колегiуму на магiстра вiльних мистецтв, фiлософiï i теологiï. З того року викладає у класi поетики, пише вiршi та складає орацiï. Згодом укладає власний курс фiлософiï. Стає популярним у Києвi оратором i поетом, знайомиться з гетьманом Iваном Мазепою, складає панегiрик його родичу полковниковi Iвану Обидовському. Пише курс психологiï, використавши новiтнi досягнення європейських учених у цiй галузi. Яворський в роки викладання написав також твори з догматики "Про святу Трiйцю" та "Про церкву". Пiд час одного з вiзитiв до Москви Яворський виголошує блискучу промову на похоронах боярина Шеïна, яка сподобалася Петровi I i молодого киïвського iєромонаха 1700 року залишають у Москвi. Згодом стає протектором Московськоï слов Їяно-греко-латинськоï академiï, в якiй вiн реформував навчальний процес на зразок Киïвського колегiуму, засновує при академiï театр i керує ним. Пiзнiше згуртовує навколо себе однодумцiв, здебiльшого вихiдцiв з Києва, бере активну участь у реформах Петра I, багато сил вiддає видавничiй дiяльностi як фаховий рецензент, редактор багатьох наукових видань, що виходили у Московськiй друкарнi. 1700 року Яворського висвячено на митрополита Рязанського та Муромського. 1702 року вiн стає екзархом та мiсцеблюстителем всеросiйського патрiаршого престолу. В той час починаються його суперечки й незгоди з Феофаном Прокоповичем. 1715 року закiнчив головну свою полемiчну працю "Камiнь вiри". 1721 року Яворського призначено главою Священного Синоду Росiйськоï православноï церкви, але, вже тяжко хворий, вiн майже не брав участi в його роботi, фактично керував Синодом вiце-президент Феофан Прокопович. Помер Стефан Яворський 24 листопада 1722 року. Поховано його у Переяславi-Рязанському, у Донському монастирi, пiд церквою Стрiтення. Стефан Яворський був одним з найосвiченiших дiячiв свого часу, автором цiлого ряду глибоких лiтературних, фiлософських i теологiчних праць, що вiдiграли помiтну роль в культурно-освiтньому життi Украïни кiнця XVII столiття. Стефан Яворський як викладач Києво-Могилянського колегiуму, поет i оратор був дуже популярний в освiчених колах киïвськоï елiти. Його вiршi цитували викладачi на лекцiях, зокрема, Феофан Прокопович, майбутнiй суперник у Москвi, цитував вiрш "Богородице Дiво, що вдягнена в сонце". Згадує його й Митрофан Довгалевський у своïй книзi "Сад поетичний". Стефан Яворський вiльно володiв i писав трьома мовами - латинською, польською та книжною украïнською. Знав грецьку та старослов
ОлексIй Павлович Приходько Олексiй Павлович ПРИХОДЬКО 50 рокiв працював у районнiй газетi, писав вiршi. Один з них - "Доля". Вiтер вiє вночi, Пiд вiкном завиває. Я сиджу в самотi I у вiтра питаю: Ой скажи менi правду, Де тепер моя доля, Чи у дебрях лiсних, Чи одна серед поля? Ой, скажи менi правду, Як же жити без долi? Як осiннiй той лист, Що валяється долi. Може вернеться доля, Як та пташка весною, Махне щиро крилом, Пролетить надi мною. I згадаються днi, Що так швидко минули. Тiльки в серцi моïм Вони ще не заснули. Освiту Олексiй Павлович здобував самостiйно. В 1934 роцi почав працювати в газетi "Соцiалiстична перебудова". В 1940 роцi виконував обов'язки редактора Красноградськоï районноï газети "Трибуна бiльшовика". З 1961 року Приходько О. П. член спiлки журналiстiв. В своï вiсiмдесят рокiв вiн ще зрiдка дописує в районну газету "Вiстi Красноградщини". За довголiтню й бездоганну роботу вiн нагороджений кiлькома медалями.
ЮрIй Клен (1891 - 1947)
ЮРIЙ ЯНОВСЬКИИ (1902 -1954) Псевдонiми - Георгiй Ней, Юрi Юрченко. Юрiй Iванович Яновський народився 27 серпня 1902р. в с Майєрове тепер Компанiïвського району Кiровоградськоï областi в селянськiй родинi.
ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛIШ (1819 - 1897)
Прокопович Феофан (1681-1736) церковний i громадський дiяч, письменник, учений Феофан Прокопович (Єлеазар) народився у Києвi 7 червня 1681 року в родинi крамаря Церейського. Пiсля смертi батька й матерi його опiкуном став дядько по матерi Феофан Прокопович, намiсник киïвського Братського Богоявленського монастиря, професор i ректор Києво-Могилянського колегiуму. Дядько вiддав Єлеазара до початковоï школи при монастирi. По закiнченнi ïï, Єлеазар стає студентом Києво-Могилянського колегiуму. В роки навчання був одним з кращих учнiв, добре опанував церковнослов Їянську, грецьку та латинську мови, не раз перемагав у наукових диспутах, крiм традицiйних для колегiуму дисциплiн вивчав твори європейських фiлософiв. Пiсля смертi дядька, Феофана Прокоповича, його пiдтримував киïвський митрополит Варлаам Ясинський. 1698 року Єлеазар закiнчує Києво-Могилянський колегiум i вирiшує продовжити освiту. Того самого року вступає до Володимир-Волинського унiатського колегiуму, живе у базилiянському монастирi, де приймає унiю й постригається у ченцi пiд iменем Єлисея. Унiатський володимир-волинський єпископ Заленський помiтив незвичайнi здiбностi молодого ченця i сприяв його переведенню до Римськоï католицькоï академiï св. Афанасiя, в якiй готували богословiв для поширення католицтва серед прихильникiв схiдного православ
ЗЛИДЕНЬ ФедIр Євтихейович (1899-1941) Украïнський письменник Народився в с. Зачепилiвка Костянтиноградського повiту Полтавськоï губернiï (тепер Зачепилiвський район Харкiвськоï областi) в селянськiй сiм'ï. Закiнчив Зачепилiвське двокласне училище. Деякий час працював канцеляристом Костянтиноградського повiтового земства. У 1918 роцi вступив до Костянтиноградськоï учительськоï семнарiï. Пiсля ïï закiнчення працював вчителем початкових класiв Забаринськоï школи. У 1922 роцi почав друкуватися, а у 1923 роцi став студентом Полтавського iнституту народноï освiти. Федiр Євтихейович був членом лiтературноï органiзацiï "Плуг". З 1930 до 1938 року працював лiтпрацiвником газети "Бiльшовик Полтавщини", займається лiтературною творчiстю. Багато його творiв не опублiковано. Вони пропали пiсля того, як 17 березня 1938 року його репресували. Помер у 1941 роцi в концтаборi. Посмертно реабiлiтований у 1956 роцi. Окремими виданнями вийшли його твори: 1. "Яри загомонiли". 2. "Бригадир Ткач". 3. "Надiя Яремченко".
ЛЕОНIД ГЛIБОВ (1827 -1893) Лiтературнi псевдонiми - Простодушний, Непостоянный Сотрудник, Капитан Ботвиван. Леонiд Iванович Глiбов народився 5 березня 1827р. у селi Веселий Подiл на Полтавщинi в родинi управителя помiщицьким маєтком. Дитинство його минало в селi Горби Кременчуцького повiту, куди переïхав батько разом зi своïм паном. Проживаючи неподалiк вiд панського маєтку, малий Леонiд бiгав туди гратися й iнодi ставав свiдком жорстоких розправ пана над крiпаками, часто заступався за них
ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ (Нар. 1924 р.)
П'ЯНОВ Володимир Якович лiтературний критик i перекладач У 30-тi роки працював у редакцiï Красноградськоï районноï газети "Соцiалiстична перебудова". Має тiсний зв'язок з Красноградом. Народився 1921 року в селi Крючки, Харкiвськоï областi. Пiсля закiнчення середньоï школи працює у редакцiях районних газет. Велика Вiтчизняна вiйна застала його на строковiй службi в Радянськiй Армiï. Пiсля поранення лежав у госпiталi на територiï Молдавiï. Там добре вивчив молдавську мову. Пiсля вiйни закiнчив факультет журналiстики Вищоï партiйноï школи при ЦК КПУ. Займався перекладом творiв молдавських i румунських письменникiв украïнською мовою. Кiлька книг подарував Красноградському краєзнавчому музею.
Роман Iваничук (1929 р. нар.)
ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ (1907 -1944) Iншi псевдонiми - М. Запоночний, Д. Кардаш, К- Костянтин, О. Невiдомий, О. Свiтанок, О. Лелека.
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) поет, художник, мислитель Народився майбутнiй великий поет Украïни 9 березня (25 лютого за ст. ст.) 1814 року в селi Моринцi Звенигородського повiту на Киïвщинi в родинi селян-крiпакiв Григорiя Iвановича та Катерини Якимiвнi Шевченкiв. З цього села походила мати поета, крiпачка пана Енгельгардта. Сюди пiсля одруження, за розпорядженням помiщика, переселилися вони з Кирилiвки на короткий час. Пiд час цього переселення у них народився син Тарас. У 1816 роцi родина Шевченкiв повертається до рiдноï Кирилiвки. У цьому селi проминуло все дитинство нашого поета, з ним пов Їязанi всi першi його дитячi спогади i життєвi враження. "I ось стоïть передi мною наша убога, стара бiла хата з потемнiлою солом Їяною покрiвлею та чорним димарем, а коло хати на причiпку яблуня з червонобокими яблуками, а круг яблунi квiтник - улюбленець моєï незамiжньоï сестри, моєï терплячоï, моєï нiжноï няньки! А коло ворiт стоïть стара розлога верба з засохлим верхiв Їям, а за вербою - клуня, омочена стiжками жита, пшеницi й рiзного, всякого збiжжя; а за клунею косогором пiде вже сад! Та який сад!.. густий, темний, тихий, одне слово, iншого такого саду немає на цiлому свiтi. А за садом левада, а за левадою долина, а в долинi тихий, ледве журкотить, струмок, оброслий вербами й калиною та окутаний широколистими темно-зеленими лопухами; а в цьому струмку пiд навислими лопухами купається опецькуватий бiлявий хлопчик..." До смертi матерi (у 1823 р.), живучи пiд ïï опiкою, здається, що хлопчик i горя не знає. Опiсля ж, почалися тi життєвi невзгоди, якi переслiдували Тараса до самоï могили. У овдовiлого батька на руках лишається п Їятеро дiтей, Микита, Катерина, Тарас, Ярина та Йосип, а згодом у ïхню хату ввiйшла мачуха зi своïми трьома малолiтнiми дiтьми. З гiрким болем згадуватиме пiзнiше поет цей перiод свого життя: злиднi, сварки, несправедливiсть, знущання. У 1825 роцi помирає батько, висловивши знаменне пророцтво щодо майбутнього сина: "Синовi Тарасу iз мого хазяйства нiчого не треба, вiн не буде абияким чоловiком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його моє наслiдство або нiчого не буде значить, або нiчого не поможе". Пiсля смертi батька, малого Тараса вiддали в школу до сiльського дяка, де вiн вчився читати й писати, засвоïв часослов i псалтир. Наука йому давалася легко, але вiдзначався вiн непосидючiстю й норовливiстю, за що часто бував битим. Уже з дитячих рокiв виявляється в ньому надзвичайна допитливiсть розуму, особлива вразливiсть натури. Наймилiшим же заняттям для нього, що перетворювалося на справжнє свято, були оповiдi про минуле. Вiн мiг слухати ïх годинами, живо уявляючи тi картини й подiï. Батько Тараса Григоровича був грамотний i досить обiзнаний як для свого середовища, вiдзначався побожнiстю. Часто й охоче вiн переказував житiя святих та подвижникiв благочестя. Iнший характер розповiдей був у дiда Iвана - живого свiдка Колiïвщини. Героï його оповiдань були добре вiдомими людьми, а подiï ще не стерлися з народноï пам Їятi. Безсумнiвно, це не могло не позначитися на формуваннi та творчому розвитку майбутнього поета. Тодi ж проявляється неабиякий його хист до малювання. Вуглиною чи крейдою малював вiн на стiнах, дверях, дошках, де тiльки можна було вмiстити образ, що поривався на волю з дитячоï уяви. Наснажений цiєю пристрастю i втративши всяке терпiння зносити знущання дяка Богорського, Шевченко робить спроби влаштуватися в науку до малярiв у Лисянцi, Тарасiвцi, наймитує згодом в кирилiвського священика Кошиця. З 1828 року Тарас деякий час живе у хлипнiвського маляра, той, запримiтивши його меткiсть, залишає при собi у прислуги. Незабаром вiд Їïхав на батькiвщину сам помiщик i доля поета була вирiшена: вiн був переведений до пана у кiмнатнi козачки. Вигадуючи вiльнi хвилини, хлопець копiює лубочнi картини суздальськоï школи, що прикрашали панськi покоï. Вiдомий факт, як заставши одного разу свого козачка за таким заняттям, Енгельгардт наказав влаштувати тому екзекуцiю, за те, що насмiлився малювати вночi, запаливши свiчку. З Вiльна Енгельгардти поïхали до Варшави. Там його вiддали в науку до якогось покоєвого маляра, який, розгледiвши в юнаковi великий талант, порадив пановi вiддати його вiдомому митцю Францу Лямпi молодшому. У 1830 роцi у Варшавi вибухнуло повстання, що змусило Енгельгардта покинути ïï разом iз своєю челяддю i виïхати до Петербурга. Вiсiмнадцятий рiк свого життя поет зустрiв уже в непривiтнiй, вологiй, закутiй в гранiт i оповитiй туманами пiвнiчнiй столицi. Спогади про Вiльно й Варшаву, про малярськi студiï видавалися далеким сном. Тараса уже нi на хвилину не полишає бажання навчитися "божественного мистецтва". Вiн ублагав пана вiддати його ("законтрактувати") на чотири роки живописцю В.Ширяєву для подальшого навчання, аби мати у майбутньому свого дворового художника. У 1836 роцi термiн контракту закiнчився, але Шевченко залишається в нього вже як найманий робiтник-пiдмайстер. Завантаження приходиться терпiти хлопцевi нещаднi. Помалювати для себе, дати вiдпочинок душi
ГригорIй Сковорода (1722 - 1794)
СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО (1879 - 1932)
Дмитро Чуб
Абрам ВЕЛЕДНИЦЬКИЙ
Роман IВАНИЧУК (рiк народження 1929) Роман Iванович Iваничук народився 27 травня 1929 р. у с. Трач, тепер Косiвського району Iвано-Франкiвськоï областi. У 1954р. у студентському альманасi Львiвського унiверситету, де вiн навчався, опублiкував першу новелу "Скиба землi", яку схвально зустрiла критика. У 1957 р. Iваничук закiнчив фiлологiчний факультет Львiвського державного унiверситету, працював викладачем мови й лiтератури. Протягом 1963
Гоголь Микола Васильович (1809-1852) письменник, драматург Народився Микола Васильович Гоголь 20 березня 1809 року в селi Великi Сорочинцi (тепер Миргородського району) на Полтавщинi. Батько його був праправнуком полковника козацького вiйська часiв Богдана Хмельницького Остапа Гоголя. Пiзнiше знаменитий нащадок звеличить його до легендарноï постатi й оспiває в образi Тараса Бульби. Дитинство майбутнього письменника минуло в с. Василiвцi (тепер Гоголеве) в маєтку батькiв. З 1818 по 1819 р. навчався в Полтавському повiтовому училищi, а з 1821 по 1828 р. - у Нiжинськiй гiмназiï вищих наук. Мовно-музична культура рiдноï землi знаходила свiй вияв у виховнiй практицi бабусi Тетяни Семенiвни, маминоï мами. Любов до мови, вiдчуття слова закладалися у юного Миколи Гоголя уже з дитячих лiт. Згодом вiн захопиться збиранням украïнських народних пiсень, прислiв Їïв та приказок, готуватиме матерiали до украïнсько-росiйського словника. Пiзнiше вiн так писав про украïнську пiсню: "Якби наш край не мав такоï скарбницi пiсень, я б нiколи не зрозумiв iсторiï його, тому що не збагнув би минулого..." "Моя радiсть, життя моє! Як я вас люблю! Що всi холоднi лiтописи, в яких я тепер риюся, перед цими дзвiнкими, живими лiтописами! Як менi допомагають в iсторiï пiснi!.." "Це народна iсторiя, жива, яскрава, барвиста, правдива, що розкриває все життя народу". Ще в студентськi роки, глибоко переймаючись соцiальними негараздами, внутрiшньо противлячись найрiзноманiтнiшим виявам зла, вболiваючи за всю державу i свою "милу Украïну", М.Гоголь настроювався на таку дiяльнiсть, "щоб бути по-справжньому корисним для людства". Загалом же всю творчiсть великого письменника було спрямовано на "очищення серця", "розумiння серцем", щоб досягти хоч якоïсь подоби суспiльноï гармонiï. "Я палав незгасним прагненням зробити своє життя потрiбним для блага держави, я жадав принести хоча б найменшу користь. Тривожили думки, що я не зможу, що менi перепинять шлях, завдавши менi глибокого суму. Я поклявся жодноï хвилини короткого життя свого не втрачати, не зробивши блага",
ВАЛЕР'ЯН ПIДМОГИЛЬНИЙ (1901 - 1937) Валер'ян Пiдмогильний народився 2 лютого 1901 р. у великому степовому селi Чаплi Новомосковського повiту пiд Катеринославом у пересiчнiй селянськiй родинi.
Галина ЖУРБА (29 грудня 1888 - 9 квiтня 1979)
КАСIЛОВ ЮрIй Iванович Народився 1939 року в мiстi Бiлогорську Амурськоï областi. В Бiробiджанi закiнчив педучилище, а пiзнiше - iстфак Полтавського педiнституту. З 1963 року живе у Красноградi. Працював у середнiй школi Ї4, у профтехучилищi, а нинi в педагогiчному коледжi. Юрiй Iванович
Дмитро Павличко (нар. 1929)
ГригорIй Тютюнник (1920 - 1961)
Роман АндрIяшик (1933 р. нар.)
Максим Рильський
ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛIШ (1819 - 1897)
ЛЕСЯ УКРАЇНКА
Володимир Дрозд (1939 р. нар.)
Борис Антоненко-Давидович
ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛIШ (1819 -1897) Пантелеймон Олександрович Кулiш народився 8 серпня 1819р. на хуторi бiля м. Воронежа теперiшньоï Сумськоï областi в козацькiй родинi. Навчався в повiтовому училищi Новгород-Сiверська, у 1836р. закiнчив п'ять класiв Новгород-Сiверськоï гiмназiï. Протягом 1839 -1840 pp. Кулiш навчався на фiлософському та юридичному факультетах Киïвського унiверситету. Але не закiнчив його. У 1841 р. написав прозовi твори: "Циган", "Огненный змей. Повесть из народных преданий". У 1841 -1845 pp. Кулiш викладав росiйську словеснiсть у Луцькiй, Киïвськiй, Рiвненськiй та Петербурзькiй гiмназiях. Пiдтримував дiяльнiсть Кирило-Мефодiïвського братства. У 1846р. письменник опублiкував "Повiсть про украïнський нарiд", яка зiграла не останню роль у справi його арешту. 22 сiчня 1847 р. Кулiш одружився з сестрою В. Бiлозерського - Олександрою Михайлiвною (лiтературний псевдонiм - Ганна Барвiнок), боярином на цьому весiллi був Т. Шевченко. У квiтнi 1847 р. у Варшавi, де за вiдрядженням Петербузькоï Академiï вивчав слов'янськi мови та культури, письменник був заарештований у справi Кирило-Мефодiïвського братства i висланий спочатку до Вологди, а потiм до Тули iз забороною писати й друкуватися. Протягом 1847 -1850 рр. Кулiш перебував на засланнi, працював державним службовцем.
ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ СТУС 6.1.1938 - 4.9.1985 Поетична спадщина видатного украïнського поета Василя Стуса закономiрно увiйшла в украïнський лiтературний процес. Його поетичне слово
ВАСИЛЬ СТЕФАНИК
IВАН ВИШЕНСЬКИЙ (мiж 1545/1550 -1620) Iван Вишенський народився в серединi XVI ст. в мiстечку Судова Вишня на Львiвщинi в родинi мiщан (у творах називав себе "Iоан мних з Вишнi", "странник речений Вишенський", "Iз Вишнi"). Здобув початкову освiту, а потiм перебував у Луцьку та Острозi, I. Франко висував припущення, що сюди його мiг запросити князь Костянтин Острозький, який звернув увагу на здiбностi юнака й залишив його при дворi. Згодом I. Вишенський постригся в ченцi i жив деякий час в Уневському монастирi.
ЄВГЕН МАЛАНЮК (1897 - 1968)
ВалерIй Марченко (1947 - 1984)
Дмитро БОРЗЯК
Олександр Iванович КОПИЛЕНКО - людина I письменник (1900-1958) 1 серпня 2000 року лiтературна громадськiсть Украïни вiдзначила 100 рокiв вiд дня народження вiдомого украïнського письменника - нашого земляка, автора понад 100 книжок О. I. Копиленка. Народився письменник в Костянтиноградi у родинi залiзничника, в будинку, який зберiгся до нашого часу i розташований по вулицi iм. Лєрмонтова. У нашому мiстi пройшло босоноге Сашко ве дитинство, тут закiнчив вiн школу та учительську семiнарiю. Наша красноградська земля надiлила його наснагою та творчим горiнням, любов'ю до природи, до людей, до життя. Людиною життєрадiсноï вдачi прийшов Копиленко у лiтературу в 20-i роки. Прийшов, щоб оспiвати у своïх книгах багатство душi людськоï, тайну природи, яку вiн спостерiгав та дуже любив, героïзм трудового народу в боротьбi за здобуття людських прав. Раз у раз виступав з книжками сучасноï, тiльки сучасноï теми, вiдгукуючись на проблеми, котрi найбiльше хвилювали громадськiсть. Першi книги Копиленка "Кара-Круча", "Буйний хмiль", "Iменем украïнського народу" висунули письменника в першi лави молодоï украïнськоï лiтератури. Цi книги за короткий час кiлька разiв перевидавались.
Володимир ЗОРIН
Микола ВIнграновський (Народився 7 листопада 1936)
Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929)
ЯкIв Качура (1897 - 1943)
Богдан Лепкий (9 листопада 1872 - 21 липня 1941)
Гео ШкурупIй (1903-1937) Народився Гео (Георгiй) Данилович Шкурупiй 20 квiтня 1903 року в м. Бендерах. Дитинство провiв на Подiллi. Мати вчителювала, батько був залiзничним машинiстом. Закiнчивши Другу Киïвську класичну гiмназiю (1920), вступив на медичний факультет Киïвського унiверситету, де провчився лише рiк. Згодом 2 мiсяцi провiв в Iнститутi зовнiшнiх зносин. Служив на залiзницi, працював редактором i сценаристом кiнофабрики, спiвпрацював з редакцiєю газети "Бiльшовик".
БОЖКО САВА ЗАХАРОВИЧ 1901 (24.04) - 1947 (27.04)
Iрма ДРУКЕР
БОРИС ГРIНЧЕНКО (1863 - 1910)
Аврам АБЧУК
ДМИТРО БIЛОУС (Народився 24. IV. 1920)
Микола Зеров (26 квiтня 1890 - 3 листопада 1927)
ЛУПIЙ Олесь Васильович
ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ (рiк народження 1924) Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1824 р. у с Солошине на Полтавщинi. У 1941 p., щойно закiнчивши середню школу, пiшов добровольцем на фронт, був курсантом 2-го Киïвського артучилища, в серпнi цього ж року був поранений. Наступного року знову був тяжко поранений, потрапив у полон. У 1945 р. П. Загребельний працював у радянськiй воєннiй мiсiï в Захiднiй Нiмеччинi.
ВАСИЛЬ СТУС (1938 -1985) Псевдонiм - Василь Петрик. Василь Стус народився 6 сiчня 1938 р. на Вiнничинi в с. Рахнiвка Гайсинського району в сiм'ï Семена Дем'яновича та Їлини Якiвни Стусiв. Був четвертою дитиною в родинi. У 1940 р. родина переïздить до м. Сталiно (сучасний Донецьк), де батьки отримують роботу на одному з хiмiчних заводiв.
Кримський Агатангел Юхимович (1871-1942) сходознавець, славiст, письменник, перекладач Походив з татарського роду. Народився 15 сiчня 1871 року у м. Володимир-Волинський у родинi вчителя iсторiï та географiï. У дитячi роки його батьки переïхали у Звенигородку пiд Києвом. У трирiчному вiцi навчився читати, а через два роки батько вiддав його у мiсцеве училище, де Агатангел провчився п
ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864 - 1902)
СмIху Iскорки яснI...
Нестайко Всеволод ЗIновIйович Украïнський письменник. Народився 30 сiчня 1930 року в м. Бердичiв, тепер Житомирськоï областi. Закiнчив 1952 року Киïвський унiверситет. Працював у редакцiях журналiв Днiпро, Барвiнок, видавництвах Молодь, Веселка. Пише повiстi, оповiдання, казки для дiтей. Автор збiрок оповiдань Шурка i Шурко (1956), Це було в Києвi (1957), повiстей В Краïнi Сонячних Зайчикiв (1959), Пригоди Робiнзона Кукурузо (1964), Таємниця трьох невiдомих (1970), Тореадори з Васюкiвки (1973; однойменний телефiльм 1968р. за цим твором одержав Гран-прi на Мiжнародному кiнофестивалi в Мюнхенi i 1969р.
АркадIй ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ
БЕРДНИК Олександр (Олесь)
Iван Котляревський (1769 - 1838)
БОРИС ГРIНЧЕНКО (1863 -1910) Псевдонiми - В. Чайченко, Iван Перекотиполе, Вiльхiвський Б., Вартовий П., М. Гримич, Л. Яворенко. Борис Дмитрович Грiнченко народився 9 грудня I863 р. на хуторi Вiльховий Яр на Харкiвщинi (тепер Сумськоï областi) у збiднiлiй дворянськiй родинi Протягом 1874 -1879 pp. вiн учився в Харкiвськiй реальнiй школi, але з п'ятого класу був виключений i ув'язнений за зв'язки з пiдпiльною народницькою органiзацiєю. Пiсля двомiсячного ув'язнення Грiнченко працював дрiбним канцеляристом у Харкiвськiй казеннiй палатi. Екстерном склавши iспит на народного вчителя, у 1881
ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА
ОЛЕСЬ ГОНЧАР (1918 - 1995)
АВТОБIОГРАФIЧНI НОТАТКИ I СПОГАДИ NOTICE (нотатка (лат.))
ГУЖВА ВалерIй Федорович
Марко Лукич Кропивницький
МАРIЙКА ПIДГIРЯНКА (1881 - 1963)
ВАСИЛЬ БАРКА
Володимир Бровченко
ЛеонIд СмIлянський (1904 - 1966)
Микола Бажан
ГрIнченко Борис Дмитрович (1863-1910) письменник, вчений, публiцист, громадський дiяч Народився Борис Дмитрович Грiнченко 9 грудня 1863 року на хуторi Вiльховий Яр поблизу села Руськi Тишки, тепер Харкiвського району Харкiвськоï областi, в родинi збiднiлих дрiбнопомiсних дворян. Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодiти законами прекрасного виявилися у хлопця ще з раннього дитинства. Вiн багато i натхненно читає. Iнтереси його рiзнобiчнi й грунтовнi. Тонка i вродлива дитяча уява насичувалася вабливим свiтом образiв, заохочувала до творчостi. I скоро, пiд враженням прочитаного, пiдлiток починає писати i сам. Вiн створює "самвидавiвський" рукописний журнал, який заповнює власними оповiданнями та вiршами. З 1874 по 1879 рiк Борис Грiнченко навчається у Харкiвському реальному училищi, де зближується з народницькими гуртками. За поширення заборонених царським урядом видань його заарештовують i кiлька мiсяцiв тримають в ув
МАРКО КРОПИВНИЦЬКИЙ (1840 - 1910)
IВАН ДРАЧ (Нар. 1936 p.)
ПАВЛО ТИЧИНА
Михайло Петренко
Володимир Винниченко
Дмитро ЗАГУЛ
IВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) Справжнє iм'я - Iван Карпович Тобiлевич (псевдонiм Карпенко-Карий поєднує в собi iм'я батька та улюбленого лiтературного персонажа Гната Карого - героя п'єси Т. Шевченка Назар Стодоля).
ВАСИЛЬ КОРОЛIВ-СТАРИЙ (1879 -1943) Справжнє iм'я - Василь Костьович Королiв. Василь Королiв-Старий народився в с Ладан Прилуцького повiту на Полтавщинi 4 лютого 1879 р. Навчався в Полтавськiй духовнiй семiнарiï, продовжив освiту в Харкiвському ветеринарному iнститутi. Працював ветеринарним лiкарем, видав популярний посiбник з ветеринарiï. У 1906 р. пiд час революцiйних подiй в Украïнi В. Королiв-Старий був заарештований царським урядом. Звiльнившись, вiн стає активним дописувачем украïнських газет "Рада", "Хлiбороб", "Засiв". Згодом журналiстика та видавнича справа стають основними в дiяльностi молодого лiтератора: вiн працював редактором у видавництвi "Час", редагував журнал "Книгар", що виходив у Києвi. Революцiйнi подiï в Украïнi стали передумовою створення Украïнськоï Народноï Республiки, яка, на жаль, невдовзi була придушена росiйськими бiльшовицькими загонами Муравйова. Тому в 1919р. Королiв-Старий виïхав до Чехо-Словаччини, де викладав в Украïнськiй сiльськогосподарськiй академiï в Подебрадах i водночас займався лiтературною творчiстю. За кордоном почав писати й художнi твори. В 20-i роки з-пiд його пера виходять художнi твори: роман "Хмелик" (Прага, 1920), збiрка казок "Нечиста сила" (Калiш - Киïв, 1923), п'єса-казка "Русалка-жаба" (Львiв, 1923) та iн.
ЩЕГОЛЄВ Василь МатвIйович
Микола ВОРОНИЙ
Iван Чендей (1922 р. нар.)
ЦЮПА Iван Антонович Народився 29 жовтня 1911 року в с. Бiрки, (тепер Зiнькiвського району Полтавськоï областi). Як письменник формувався у Красноградi, працюючи в районнiй газетi "Соцiалiстична перебудова". Закiнчив Харкiвський комунiстичний iнститут журналiстики. Працював у пресi, на видавничiй роботi. Часто приïздив до Краснограда. Спiлкувався з працiвниками редакцiï райгазети, учнями шкiл, студентами середнiх навчальних закладiв. Iван Антонович подарував багато книг районнiй бiблiотецi i музею. Його твори користуються великою популярнiстю серед трудящих району. Нагороджений орденом Дружби народiв, медалями. У Iвана Антоновича надзвичайно багатий лiтературний дороб книжки оповiдань, нарисiв i повiстей: "Чотири вiтри", "Новели рiдного краю", "Василь Сухомлинський", "Миргородська криниця" та iншi романи "Брати", "Назустрiч долi", "Вiчний вогонь", "Через терни до зiрок", "Краяни", "Мужнiй вершник", "Дзвони янтарного лiта" та iншi. В 1995 роцi вийшла нова книга письменника "В пазурах єжовщини", яку вiн, репресований та реабiлiтований, присвятив "свiтлiй пам'ятi незабутнiх землякiв моïх, розчавлених на жорнах тиранiï, замучених голодомором, доведених до згуби по тюрмах i таборах, безневинно розстрiляних".
Остап ВИШНЯ
Г. В. КВIТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО (1778 - 1843)
ГАЙВОРОНСЬКИЙ ВАСИЛЬ АНДРIЙОВИЧ 1906 (14.01) - 1972 (13.11)
Василь АТАМАНЮК
ГригорIй Косинка (1899-1934) Григорiй Михайлович Косинка (справжнє прiзвище - Стрiлець) народився 29 (17) листопада 1899 року в селi Щербакiвка Обухiвського району Киïвськоï областi. Батьки - малоземельнi селяни - намагалися полiпшити своє злиденне життя десь за Уралом, бiля Байкалу, але й там добра не знайшли. Повернулися назад до села i перебивалися батькiвським пiдробiтком на цукровому заводi в сусiдньому селi Григорiвка. Рано довелося йти на заробiтки й малому Григорiю - працювати в панських економiях. З чотирьох рокiв навчився грамоти вiд дiда, закiнчив двокласну школу в селi Красний кут. Особливо заохочував малого Григорiя до навчання брат матерi, згодом - вiдомий прозаïк Калiстрат Анищенко. Коли Григорiю минуло 14 рокiв, вiн вирушив до Києва, сподiваючись кращими заробiтками якось пiдтримати матiр, що пiсля смертi батька залишилася з п'ятьма малими дiтьми на руках.
ГригорIй ЕПIК
СидIр БIлий orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18446
Степан Пободайло (Подобайло) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18344
Дмитро Горленко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18430
Семен Гурко (ПалIй) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18434
Гнат Голий orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18454
Кшиштоф Косинський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18270
Iван ПIдкова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18262
ЮрIй Хмельницький orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18362
ЗАСНОВНИК ЗАПОРОЗЬКОÏ СIЧI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18252
Василь Золотаренко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18386
Олександр Безбородько orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18462
Захар Iскра orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18401
Тарас Федорович (Трясило) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18318
Данило Нечай orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18351
Iван Богун orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18327
Яким (ЯкIв) Сомко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18373
Дмитро Вишневецький (Байда) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18249
ГригорIй ГамалIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18353
АнтIн Головатий orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18448
Iван Виговський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18359
Петро Велегура orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18452
Данило Апостол orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18426
Гнат ґалаґан orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18428
Острянин (Остряниця) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18313
Богдан Ружинський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18256
Павло Полуботок orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18438
ЦIкаво! orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18355
ЗахарIй ЧепIга orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18450
Михайло Миклашевський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18411
Василь Кочубей orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18432
Iван Скоропадський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18436
АндрIй Абазин orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18395
Iван Ждан orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18399
Iлляш КараÏмович orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18303
Петро Калнишевський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18444
Кирило Розумовський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18460
Iван Самойлович orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18375
Iван Нечай orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18405
ЦIкаво! orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18416
Кульчицький orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18306
Сава Кононович orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18301
Тетеря) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18367
Мартин Пушкар orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18409
ФедIр Полоус orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18278
Iлля Новицький orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18407
Iван Брюховецький orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18365
У ДОБУ БЕЗКОРОЛIВЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18259
Колединський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18420
КОЗАЦЬКИЙ РОДОВIД orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18243
ЦIкаво! orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18440
Остап (встафIй) Гоголь orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18388
Костянтин (Кость) ГордIєнко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18424
Iван Сулима orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18288
Максим ЗалIзняк orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18458
Максим КривонIс orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18329
Демян МногогрIшний orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18378
Карпо Скидан orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18316
АндрIй Могила orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18380
Черняк) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18290
ЛаврIн Капуста orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18346
КIНЕЦЬ ВЕЛИКОÏ ЕПОХИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18442
Нестор Морозенко (СтанIслав Морозовицький) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18349
СамIйло Зборовський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18266
ЦIкаво! orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18281
ЗиновIй Хмельницький orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18324
Михайло Ханенко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18382
Неродич orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18310
НА ЗОРI ДЕРЖАВНОСТI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18283
Сагайдачний orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18286
Романовський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18414
СамIйло КIшка orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18254
Мартин Небаба orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18342
АнтIн Жданович orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18337
ФIлон ДжелалIй orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18335
ВЕЛИКА ВИЗВОЛЬНА ВIЙНА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18322
Кшиштоф Кремпський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18276
Пилип Орлик orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18422
ТихIн Байбуза orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18268
Михайло Дорошенко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18292
Iван Безпалий orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18391
Петро Дорошенко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18371
Петро СуховIй (СуховIєнко) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18384
Протистояння orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18418
ГригорIй Чорний orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18299
Дмитро Гуня orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18308
РОЗКОЛОТА ТА СТРАЖДЕННА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18357
МатвIй Шаула orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18274
ЮрIй Немирич orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18331
ЯкIв Шах orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18264
ЦIкаво! orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18320
Iван СIрко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18369
Йосип Гладкий orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18464
Северин Наливайко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18272
ВИТОКИ КОЗАЦТВА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18245
ГригорIй ЛIсницький orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18403
ЯкIв Лизогуб orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18393
ЖИВЕ СЛАВА I ВОЛЯ КОЗАЦЬКА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18466
ГригорIй Гуляницький orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18397
МатвIй Гладкий orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18333
Iван Золотаренко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18340
Опанас Ковпак orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18456
Остап (ОстафIй) Дашкевич orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18247
ВIДОМОСТI ПРО АВТОРIВ
СЛОВНИК ЛIТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ТЕРМIНIВ
Максим Тримач
Iнститутка
Гей, видно село
ДИКИЙ АНГЕЛ
ВIдчуття присутностI
ВIд чуття при сутностI (уривок)
ДУМА ПРО IВАНА БОГУНА
ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ
ДУМА ПРО КОЗАКА ГОЛОТУ
ДУМА ПРО САМIЙЛА КIШКУ
Чом? Чом? Чом? Земле моя
ПIсня мандрIвного спудея
Балада повернення
Астролог
ПIсля мандрIвного спудея
Балада повернення
Казкар
Астролог
Казкар
Михайло-семилIток
Михайло-семилIток
Планетник
Планетник
Весна
На шляху
НазустрIч
ВишнI
Дороги
Автопортрет
Зелена ЄвангелIя
РIздво
З рукописноÏ книги Зегар з полузегарком МИНУТИ
ЗеҐар з полузеҐарком
Тигролови
Тигролови
Тигролови
Чому пес живе коло людини?
Про дощ
Чому буває сумне сонце?
Берегиня (За С. Плачиндою)
Про вIтер
Про зоряний ВIз
Неопалима купина
Басурмен
Свекор
Талант
Запросини
Запросини
Тиха елегIя
Тиха елегIя
Козака несуть
Ой на горI вогонь горить
Ой летIла стрIла
БондарIвна
Сад
Мазепа
ЛюбIть УкраÏну!
МIсто
Запрошення
Бажання
ВечIр проти Iвана Купала
Близнята
Близнята
Ще не вмерла УкраÏна
Музика, що пIшла
Музика, що пIшла
Iз янголом на плечI
СвIчечка букви Ï
Iз янголом на плечI
СвIчечка букви Ï
Цар ПлаксIй та Лоскотон
Ти знаєш, що ти — людина
Гей, новI Колумби й Магеллани
Цар ПлаксIй та Лоскотон
ЛебедI материнства
ПIсенька про космIчного гостя
Крига на ОдрI
ПIсенька про космIчного гостя
КольоровI мишI
Крила
КольоровI мишI
Крила
Дощ полив
Чайка на крижинI
Дощ полив, I день такий полив'яний
МАРУСЯ ЧУРАЙ
Химера лIсового озера, або Митькозавр Iз ЮркIвки
Митькозавр Iз ЮркIвки, або Химера лIсового озера
ЖОВТИЙ КНЯЗЬ
Жовтий князь
Не бував ти у наших краях!
Блакить мою душу обвIяла.
Одчиняйте дверI
ГаÏ шумлять...
ПЛУЖНИК ЄВГЕН НIч... а човен — як срIбний птах!..
IГОР РИМАРУК Обнови
ПАВЛО ТИЧИНА Пам'ятI тридцяти
ПАВЛО ТИЧИНА Ви знаєте, як липа шелестить
ПЛУЖНИК ЄВГЕН Для вас, Iсторики майбутнI
МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Запахла осIнь в'ялим тютюном
МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Коли усе в туманI життєвому
Михайль Семенко Бажання
Михайль Семенко МIсто
МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Молюсь I вIрю. ВIтер грає
IГОР РИМАРУК ЗIрка
ПАВЛО ТИЧИНА Арфами, арфами...
Михайль Семенко Запрошення
ПЛУЖНИК ЄВГЕН РIчний пIсок слIдок ноги твоєÏ
МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Сладокъ свът…
ПЛУЖНИК ЄВГЕН Вчись у природи творчого спокою
ПАВЛО ТИЧИНА О панно Iнно, панно Iнно!
ПАВЛО ТИЧИНА Одчиняйте дверI
Оборона БушI
Оборона БушI
IВАН ДРАЧ Крила
ДМИТРО ПАВЛИЧКО Два кольори
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Я...
МИКОЛА ВIНГРАНОВСЬКИЙ Сеньйорито акацIє, добрий вечIр
ЛIНА КОСТЕНКО Недумано, негадано
ЛIНА КОСТЕНКО Хай буде легко. Дотиком пера.
ДМИТРО ПАВЛИЧКО Погляд у криницю
ЛIНА КОСТЕНКО УкраÏнське альфреско
МИКОЛА ВIНГРАНОВСЬКИЙ ПавловI Загребельному
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Є тисячI дорIг, мIльйон вузьких стежинок
ДМИТРО ПАВЛИЧКО Був день, коли нIхто не плаче
IВАН ДРАЧ Балада про вузлики
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Iкс плюс Iгрек
IВАН ДРАЧ Балада про соняшник
МИКОЛА ВIНГРАНОВСЬКИЙ У синьому небI я висIяв лIс
ЛIНА КОСТЕНКО Маруся Чурай
МИКОЛА ВIНГРАНОВСЬКИЙ Чорна райдуга
IРИНА ЖИЛЕНКО За золотими вIкнами зIрок
ДМИТРО ПАВЛИЧКО СрIблиться дощ в тоненькому туманI
ЛIНА КОСТЕНКО СтрашнI слова, коли вони мовчать
ДМИТРО ПАВЛИЧКО ПокаяннI псалми
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Ну, скажи — хIба не фантастично
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Задивляюсь у твоÏ зIницI
ЕнеÏда
ЕНЕÏДА
Наталка Полтавка
НАТАЛКА ПОЛТАВКА
Великий льох
Думка
Катерина
МенI однаково, чи буду
Думка
Кавказ
Чигрине, Чигрине
Наймичка
Iван ПIдкова
МарIя
Гайдамаки
Тополя
До Основ'яненка
Доля
На вIчну пам'ять Котляревському
ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ
Причинна
IсаIя. Глава 35
Гайдамаки
Садок вишневий коло хати
Кавказ
Художник
МенI тринадцятий минало..
За сонцем хмаронька пливе
СтоÏть в селI СуботовI
Катерина
Тополя
IВАН ПIДКОВА
Думи моÏ, думи моÏ
ЄРЕТИК
Минають днI, минають ночI
Сон
Причинна
Наймичка
Тарасова нIч
Росли укупочцI, зросли
НАЗАР СТОДОЛЯ
У нашIм раÏ на землI
I МЕРТВИМ, I ЖИВИМ, I НЕНАРОДЖЕНИМ...
Ой три шляхи широкIÏ
Сон
Катерина
Стати б хоч на менти лIченI
Додому
Земля така гаряча
Людина
Земля
Музика, очерет
Тереза
Музика, очерет
вона ще не виросла I не втратила голову
СУД СОЛОМОНА
З ПРИПОВIСТЕЙ СОЛОМОНОВИХ
Казка про калинову сопIлку
Казка про калинову сопIлку
АлександрIя
Старший боярин
Старший боярин
Потерчата
Хуха-Моховинка
Хуха-Моховинка
Потерчата
Запахла осIнь в'ялим тютюном
ГригорIй Косинка В житах
ГригорIй Косинка Фавст.
ЮРIЙ ЯНОВСЬКИЙ Вершники. Роман у новелах Новела ПодвIйне коло
ВIктор Платонович Петров (Домонтович) Доктор СерафIкус
МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ Iван Iванович
Валер'ян ПIдмогильний МIсто
МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ Я (Романтика)
ПIсня про рушник
Вогник
Прометей
Стежина
Приходять предки
Ля-ля-ля
Ля-ля-ля!
Чудо в черевику
Лебедина зграя
За мить до щастя
Собор
Новела з роману Тронка ЗалIзний острIв
ПрапороносцI
Кресафт
Суд
Погляд у криницю
Два кольори
ЛIТОПИС РУСЬКИЙ
IСТОРIЯ РУСIВ
ПОХIД КНЯЗЯ IГОРЯ НА ПОЛОВЦIВ У 1185 р.
ОповIдання про Прохора-чорнорижця
Казка про яян
Казка про яян
ПОСЛАННЯ ДО ЄПИСКОПIВ
КАЙДАШЕВА СIМ'Я
Кайдашева сIм'я
ЗапорожцI
МИКОЛА ДЖЕРЯ
МIсто
ЗенIтка
ОСТАП ВИШНЯ Сом
ОСТАП ВИШНЯ Як варити I Ïсти суп Iз дикоÏ качки
МОЯ АВТОБIОГРАФIЯ
Моя автобIографIя
УСИПКА, УТЕЧКА, УСУШКА Й УТРУСКА
ОСТАП ВИШНЯ Бенгальський тигр
ОСТАП ВИШНЯ Отак I пишу
З дитинства: дощ
Наша мова
Наша мова
БIла лелека
З дитинства: дощ
Ми йдемо
Ми йдемо
ДIм на горI
ПовIсть-преамбула до роману-балади ДIм на горI
Господи, гнIву пречистого
КрIзь сотнI сумнIвIв я йду до тебе
ПосоловIв од спIву сад
МенI зоря сIяла нинI вранцI
О земле втрачена, явися
ОригIнальна лIтература orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13532
Приклади вставних слIв та означуваних слIв, що виступають членами речень orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13310
Правопис orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12873
ПIонер orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13698
Микола Костомаров orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13588
МорфологIчний розбIр прикметника orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12896
Степан Руданський 1834-1873 р orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13704
Правопис числIвникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12984
СкладнопIдряднI речення з пIдрядними наслIдковими orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13383
Вимова голосних звукIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12497
Наголос orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12453
Маруся orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13578
Чергування [о] з [е] пIсля шиплячих та [J] orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12541
Василь Стус orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13911
Частки не, нI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13136
ЮрIй Яновський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13860
IсторичнI пIснI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13481
Правопис прийменникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13112
ПовIсть временних лIт orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13538
ДругоряднI члени речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13259
Притча про блудного сина orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13528
Пантелеймон КулIш orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13690
За наявнIстю головних I другорядних членIв речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13203
СкладнопIдряднI речення з неоднорIдною супIдряднIстю orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13397
МорфологIчний розбIр сполучника orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13128
ОзначальнI займенники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12922
НеповнозначнI (службовI) частини мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12734
НеозначенI займенники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12932
Способи творення прикметникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12875
СПИСОК ЛIТЕРАТУРИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13967
термIнологIчна лексика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12676
ТвIрне I похIдне слово orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12708
НеповнI порIвняльнI речення. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13371
ПрактичнI прийоми розрIзнення омонIмIчних сполучникIв I сполучних слIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13355
Правопис вигукIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13157
КласифIкацIя словосполучень. Групи словосполучень за будовою orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13175
Способи творення слIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12714
ОднорIднI члени речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13272
Iван Котляревський 1769-1838 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13570
СинонIми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12638
ЗворотнI дIєслова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13036
ОсобливостI вIдмIнкових закIнчень у множинI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12783
IнтернацIоналIзми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12666
ОбставиннI прислIвники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13072
ОсновнI види складних речень orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13323
Ознаки прикметника orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13048
Баба в церквI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13716
ВIдмIнювання IменникIв, що вживаються лише в множинI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12815
Iван ПIдкова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13610
Iгор Антонич 1909-1937 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13868
ЧислIвники один, одна, ОДНО (одне ), однI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12970
ТранслIтерацIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12445
СпIльносхIднословянськI слова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12658
Розрита могила orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13622
За наявнIстю другорядних членIв речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13201
Iван Антонович Кочерга orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13866
СлужбовI морфеми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12698
СкладнопIдряднI речення з послIдовною пIдряднIстю orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13393
Правопис вIдмIнкових закIнчень в однинI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12781
Ой Морозе, Морозенку orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13485
Керування orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13183
СкладоподIл orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12465
Синекдоха orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12628
Групи прийменникIв за будовою orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13104
РоздIловI знаки при узагальнювальних словах orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13280
Повчання Володимира Мономаха orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13548
Вимова буквосполучень orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12501
ВIдмIнювання географIчних назв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12829
ГраматичнI особливостI вIдносних прикметникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12851
АсимIляцIя за дзвIнкIстю I глухIстю orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12471
НенаголошенI голоснI [е] та [и], що не перевIряються наголосом orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12522
Способи замIни прямоÏ мови непрямою orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13429
х рр. XX ст. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13921
ВставнI слова, слово сполучення I речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13304
Лазар Баранович 1620-1693 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13560
ОрфографIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12503
Речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13191
ЗбIрнI числIвники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12978
Способи творення дIєслIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13040
КласифIкацIя часток orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13132
ЕнеÏда orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13572
Граматична будова словосполучення I його значення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13171
ДраматичнI жанри orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13945
Пишемо через дефIс orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12837
Рима та римування orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13961
НайдавнIшI чергування голосних orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12531
СпIввIдноснI слова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13357
ЯкIснI прикметники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12847
Сатирична комедIя ХазяÏн orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13762
За наявнIстю головних членIв речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13199
Творення та вIдмIнювання Iмен по батьковI, прIзвищ та географIчних назв. Iмена по батьковI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12823
Волинський лIтопис orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13542
Вигук як особлива частина мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13138
Степан Васильченко Степан Васильович Панасенко 1879-1932 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13822
Групи числIвникIв за будовою orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12952
Iван Багряний Iван Павлович Лозов'яга 1906-1963 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13874
Словянська ода orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13694
Епос orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13475
Балади orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13489
IсторичнI романи orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13752
Пятикнижжя Мойсееве. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13520
«понизив» orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13712
ПорядковI числIвники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12948
Микола КулIш orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13864
Ознаки дIєслова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13046
Володимир Сосюра orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13848
ЧислIвники два (двI), три, чотири orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12972
ПервиннI прислIвники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13078
Правопис сполучникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13126
Сполучник як частина мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13116
СкладнопIдряднI речення з пIдрядними причини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13377
ОсобовI значення дIєслова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13020
«Чолом доземний моÏй же таки знанIй» orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13700
Рання творчIсть. ШевченковI балади orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13606
ЛIричнI жанри orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13943
Засоби милозвучностI украÏнськоÏ мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12547
Орфограма orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12505
Активна I пасивна лексика украÏнськоÏ мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12646
СинтаксичнI звязки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13163
БурлацькI пIснI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13504
Назви держав, органIзацIй, полIтичних партIй, установ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12595
Роди та жанри лIтературних творIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13939
Правильно вживайте лIтеру ґ ґ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12487
Як робити морфемний аналIз слова? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12704
УкраÏнська мIфологIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13445
Граматичне оформлення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13217
Приклади фонетичноÏ транскрипцIÏ слIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12441
Максим Рильський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13850
Микола Хвильовий Микола Григорович Фiтiльов 1893-1933 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13852
ЧислIвники один, одна, одно (одне) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12954
Iменники загальнI та власнI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12747
двадцять, тридцять та збIрнI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12958
Групи успадкованих слIв украÏнськоÏ мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12656
Словосполучення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13169
Олена ТелIга Олена Iванiвна Шовгенiв 1907-1942 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13844
МорфологIчний розбIр займенника orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12936
Любов Пономаренко нар. 1955 року orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13933
РоздIловI знаки при однорIдних членах речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13276
Оксана Пахльовська нар. 1956 року orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13927
Види морфем orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12694
Пряме I переносне значення слIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12622
ОднорIднI I неоднорIднI означення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13282
Леся УкраÏнка orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13810
РозповIдне речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13209
пIсенна творчIсть orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13491
Наймичка orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13638
Групи дIєслIв за характером вираження видового значення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13002
Пряма мова перед словами автора orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13423
Билини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13477
ЗагальнI правила переносу orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12614
Притча про сIяча. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13526
Культура КиÏвськоÏ РусI. Розвиток ремесел, науки та мистецтва orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13510
ДIалог orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13433
Правопис складних IменникIв. Пишемо разом orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12835
ЧислIвники пять, шIсть I т.д. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12974
Правопис слIв Iншомовного походження orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12573
Принципи украÏнськоÏ орфографIÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12507
Обряди весняного циклу. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13451
СловотвIр orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12706
ГраматичнI ознаки абстрактних IменникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12753
Речення за емоцIйним забарвленням. ОкличнI речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13215
Сполучники сурядностI у складносурядних реченнях orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13327
Прийменник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13098
Ольга Кобилянська orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13802
ВIдмIнювання прIзвищ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12827
КласифIкацIя неповних речень orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13231
Синтаксична роль orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12843
Написання и, I, Ï orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12575
АсимIляцIя приголосних за м'якIстю orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12475
Олександр Олесь Олександр Iванович Кандиба 1878-1944 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13818
х рр. XX ст. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13830
Лексика украÏнськоÏ мови за походженням orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12654
КласифIкацIя приголосних orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12451
ЧислIвники два, три та збIрнI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12956
Групи вставних конструкцIй за значенням orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13306
Емський указ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13736
Фразовий наголос orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12459
Ретик orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13636
Спонукальне речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13213
МаркIян Шашкевич 1811-1843 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13602
ПерIод orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13415
Микола Костьович Зеров orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13820
Михайло Петренко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13594
АрхаÏчнI дIєслова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13030
ЗбIрнI Iменники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12755
побутовI пIснI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13493
ПодIл вигукIв за структурою I походженням orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13155
Складена форма недоконаного виду orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13016
СлужбовI слова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13096
Книга ПриповIстей Соломонових orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13522
Речення з градацIйними та приєднувальними сполучниками orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13335
Не ставимо коми: orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13339
Чергування голосних orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12528
Сполучники I сполучнI слова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13124
Види складнопIдрядних речень orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13359
АналIз лIтературного твору. ЗмIст твору orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13949
ОсобливостI вживання прийменникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13108
Зразок розбору orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13189
Боротьба народницьких I модерних Iдей у лIтературI на рубежI вIкIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13782
ДисимIляцIя приголосних orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12477
НароднI оповIдання orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13684
Наталка Полтавка orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13574
Марко Вовчок orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13680
ЕмоцIйна лексика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12680
ВIдмIнювання IменникIв III вIдмIни orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12797
Правопис вказIвних займенникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12920
Синтаксичний розбIр словосполучення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13187
ТранскрипцIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12437
Борис IллIч ОлIйник нар. 1935 року orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13892
СкладнопIдряднI речення з пIдрядними умови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13381
УточнювальнI члени речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13294
Богдан Лепкий orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13794
Узгодження orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13181
Число IменникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12767
ПерIод трьох лIт orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13620
Складна форма недоконаного ВИДУ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13014
Руська трIйця orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13600
Правопис ненаголошених голосних у коренI слова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12518
Виникнення термIну соцIалIстичний реалIзм orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13836
КIлькIснI числIвники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12946
Невласне пряма мова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13431
Синтаксична роль у реченнI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13066
Шляхи виникнення омонIмIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12634
Розвиток украÏнськоÏ лIтератури в 70-90-х рр. XIX ст. Становлення нових стильових течiй i напрямiв
Правопис дIєприслIвникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13062
ГрафIчнI скорочення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12491
Пряма мова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13419
СкладнопIдряднI супровIднI речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13387
СмисловI вIдношення, вираженI за допомогою прийменникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13100
Перекази orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13469
Правопис складних прикметникIв. Пишемо разом orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12892
Оксана Забужко нар. 1960 року orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13925
ВIдмIнювання IменникIв IV вIдмIни orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12807
Iменники назви Iстот I неIстот orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12745
ОсновнI правила складоподIлу orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12467
Обряди осIннього циклу orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13453
ДIєприслIвник як форма дIєслова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13058
Сон (На панщинI пшеницю жала) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13648
Прикметник як частина мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12839
Способи звязку однорIдних членIв речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13274
ГрафIка. Письмо orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12479
ПовнозначнI (самостIйнI) частини мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12732
Борис ГрIнченко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13792
Празька лIтературна група orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13840
ДIєслово як частина мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12988
Будова складнопIдрядного речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13349
Запозичення з несловянських мов orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12664
Розвиток писемностI та лIтератури orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13512
Iсая. Глава 35 (ПодражанIє) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13654
Тарас Шевченко 1814 -1861 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13604
Особа, рIд I число дIєслова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13018
Способи вираження складеного пIдмета orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13245
ПерехIд прикметникIв з одного розряду в Iнший orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12857
Кома при збIгу сполучникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13401
Артемовський 1790-1865 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13598
Iсторична проза orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13465
Творення видових форм orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13006
Мазепа, гетьман украÏнський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13706
ПросторIчна лексика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12682
Непряма мова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13427
Собор orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13907
Чергування голосних у коренях дIєслIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12533
ПисанIє к утекшим од православноÏ вIри єпископам orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13556
За метою повIдомлення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13197
Типи складIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12463
ФонетичнI варIанти прийменникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12553
СкладнопIдряднI речення з однорIдною супIдряднIстю orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13395
Роль захIдноукраÏнських перIодичних видань у поширеннI украÏнського друкованого слова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13732
Загальновживана лексика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12670
НевIдмIнюванI Iменники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12819
Берестечко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13900
АмвросIй Метлинський 1814-1870 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13590
З IсторIÏ украÏнськоÏ орфографIÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12510
Проза orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13724
АналIз лIтературного художнього твору orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13965
АндрIй СамIйлович Малишко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13876
РозрIзнення прийменникIв I префIксIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13110
МорфологIчний розбIр числIвника orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12986
Назви нагород, вIдзнак orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12604
INTERMEZZO orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13798
Книги Старого заповIту orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13518
Микола Вороний orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13816
Прикметники, вIд яких не творяться ступенI порIвняння orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12867
РоздIловI знаки при вставних конструкцIях orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13308
ПерехIд прикметникIв в Iменники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12887
Групи прийменникIв за походженням orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13102
Цуцик orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13672
РоздIловI знаки при звертаннях orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13302
побутовI пIснI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13498
Часи дIєслIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13010
РоздIловI знаки у складносурядних реченнях orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13337
Бувальщини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13473
Становлення новоÏ лIтератури orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13568
Валуєвський циркуляр orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13730
Творення звукIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12435
Вищий ступIнь порIвняння orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13074
РоздIловI знаки при вигуках orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13159
ОсновнI поняття пунктуацIÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13165
Вищий ступIнь порIвняння прикметникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12861
Євген Маланюк orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13870
ПитальнI та вIдноснI займенники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12926
Слово як одиниця мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12620
Написання [а], що походить з давнього [о] orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12526
епос та IншI мIжродовI I сумIжнI жанри orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13947
Назви сортIв рослин, вин, порIд тварин orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12606
ВIдмIнювання дIєслова бути orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13034
Звуки мови. Поняття про фонему orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12433
Бояриня orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13814
Казки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13463
БезособовI речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13225
СкладнI речення з рIзними видами звязку (сполучниковим I безсполучниковим) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13413
Основа слова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12700
Розряди займенникIв за значенням orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12900
РечовиннI Iменники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12757
Синтаксична роль IменникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12743
ЛIтературна дискусIя 1925-1928 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13834
Роль драматургIÏ в украÏнському лIтературному та культурному життI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13744
Речення з єднальними сполучниками orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13329
Правопис зворотного займенника orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12912
МорфологIчнI ознаки прикметника orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12841
Додаток orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13262
Тире ставимо orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13343
СолдатськI та рекрутськI пIснI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13500
Основоскладання orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12883
НенаголошенI голоснI [е] та [и], що перевIряються наголосом orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12520
Синтаксична роль orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12994
Левко Боровиковський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13584
ПIдмет та способи його вираження orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13241
КласифIкацIя фразеологIзмIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12688
ЧислIвники тисяча, мIльйон, мIльярд, нуль orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12960
Подвоєння приголосних у словах Iншомовного походження orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12567
Крапку з комою ставимо orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13341
НеалфавIтнI графIчнI знаки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12483
Типи присудкIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13249
ХIба ревуть воли, як ясла повнI? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13756
Простий дIєслIвний присудок orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13251
Найвищий ступIнь порIвняння прикметникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12865
МIжмовна омонIмIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12636
Доля, Муза, Слава триптих orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13650
Речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13235
НароднI оповIдання orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13471
Пишемо окремо orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13090
ФонетичнI варIанти Iнших частин мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12555
Iнтимна лIрика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13658
Правопис прикметникових суфIксIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12890
ЗакIнчення родового вIдмIнка Iменни кIв чоловIчого роду II вIдмIни однини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12795
Правопис префIксIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12581
Речень orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13237
Гайдамаки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13618
Степан Пушик нар. 1944 року orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13915
МорфологIчнI ознаки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12904
ОбжинковI пIснI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13455
ПрислIвник як частина мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13064
АсимIляцIя I дисимIляцIя приголосних orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12469
Як вIдрIзнити неповне пIдрядне порIвняльне речення у складнопIдрядному I порIвняльний зворот у простому реченнI? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13373
Iван Драч нар. 1936 року orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13890
ВIдмIнювання дIєприкметникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13052
Метафора orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12624
Види та функцIÏ звертань orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13300
Назви вокзалIв, залIзничних станцIй, портIв, пристаней orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12602
ГригорIй Сковорода 1722-1794 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13566
ПерехIднI та неперехIднI дIєслова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12998
РоздIловI знаки при прямIй мовI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13421
побутова лексика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12678
Способи вираження звертань orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13298
Зворотний займенник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12908
ПерехреснI стежки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13774
ЕпIчнI жанри orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13941
Запозичення зI словянських мов orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12662
ВIдмIнок IменникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12773
Синтаксичний розбIр складного безсполучникового речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13411
БIблIя як видатна памятка людськоÏ культури orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13530
Лексика украÏнськоÏ мови зI стилIстичного погляду orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12668
ВIдмIнковI закIнчення IменникIв IV вIдмIни множини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12811
Василь Симоненко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13896
СловотвIрний ланцюжок, слово твIрне гнIздо та словотвIрний тип orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12712
Слово про IгорIв похIд orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13544
Розряди прикметникIв за значенням orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12845
Групи синонIмIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12640
Предмет лексикологIÏ, Ï Ï роздIли orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12618
УСНА НАРОДНА ТВОРЧIСТЬ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13443
СПИСОК ЛIТЕРАТУРИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13441
Iродова морока orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13696
обрядова творчIсть orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13457
Михайло Старицький orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13766
СкладнопIдряднI речення З пIдрядними допустовими orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13385
Чужбинський 1816-1875 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13596
Конотопська вIдьма orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13580
ОрфоепIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12495
Катерина Мотрич нар. 1947 року orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13917
Кавказ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13632
Кайдашева сIм'я orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13750
Художнє оновлення прози orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13786
Пряма мова розривається словами автора orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13425
ВIдмIнковI закIнчення IменникIв II вIдмIни множини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12793
МорфологIчнI ознаки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12992
ВIршування, або версифIкацIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13955
Правопис IменникIв IV вIдмIни orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12813
ОсновнI правила транскрипцIÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12439
ЧислIвники тисяча, мIльйон, мIльярд orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12976
ОзначальнI прислIвники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13070
Прикладка як рIзновид означення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13266
ПерехIд Iнших частин мови в прислIвник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13082
Сполучники сурядностI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13120
СкладнI речення з суряднIстю I пIдряднIстю orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13403
СкладенI кIлькIснI числIвники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12964
Письмо. З IсторIÏ походження orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12493
ГригIр Тютюнник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13888
Легенди orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13467
Чергування [о] та [е] з нулем звука orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12535
ДIєприкметник як форма дIєслова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13044
ВIдокремленI додатки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13288
НайпоширенIшI чергування приголосних orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12545
но, -то orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13056
Етапи визначення розмIру вIрша orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13959
Способи дIєслIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13008
Феофан Прокопович 1681-1736 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13564
, без-, воз-, через- orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12585
МIрошник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13674
Порядок слIв у реченнI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13270
За ускладненIстю orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13205
СкладнопIдряднI речення з кIлькома пIдрядними orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13391
Правопис назв художнIх творIв, наукових праць, газет, писемних Iсторичних памяток тощо orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12600
МорфемIка orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12692
ВставленI конструкцIÏ та роздIловI знаки при них orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13312
ОхрIмова свита orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13664
Подвоєння букв на позначення збIгу приголосних звукIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12561
ЛIтературнI угруповання orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13832
Правопис означальних займенникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12924
Чергування I й orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12551
Типи вIдмIн orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12777
Цикл УкраÏно моя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13878
РIдне слово orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13692
СкладнопIдряднI речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13347
Джерела украÏнськоÏ фразеологIÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12690
ОсобовI займенники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12902
Буквосполучення йо, ьо orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12516
ЖалIбниця orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13666
Синтаксичний розбIр складносурядного речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13345
Правопис дIєслIв теперIшнього часу при дIєвIдмIнюваннI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13026
ВIдмIнковI закIнчення IменникIв III вIдмIни множини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12801
НайпоширенIшI системи вIршування orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13957
Синтаксична роль orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12944
Iван Вишенський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13554
Павло Арсенович Грабовський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13778
УмовнI власнI назви, абревIатури orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12610
Велика лIтера у власних назвах осIб I загальних назвах людей orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12589
Iван Величковський бл. 1650-1701 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13562
Катерина orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13614
Правопис архаÏчних дIєслIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13032
Павло Загребельний нар. 1924 року orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13886
СкладнопIдрядне речення з неповним порIвняльним реченням: orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13375
Питальне речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13211
Якуб Гаватович 1598-1679 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13558
Групи омонIмIв. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12632
Ознаки вигуку як особливоÏ частини мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13151
ЗастарIлI слова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12652
префIксальний спосIб orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12881
Я не нездужаю… orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13652
СмисловI вIдношення мIж компонентами словосполучення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13173
Огляд розвитку лIтературних напрямIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13937
НазивнI речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13221
Сполучники пIдрядностI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13122
Подовження приголосних звукIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12565
Михайло Коцюбинський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13796
Василь Стефаник 1871-1936 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13804
ОмонIми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12630
МорфологIчнI ознаки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12942
Дитячий фольклор. КолисковI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13506
Засоби вираження граматичних значень слова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12724
УзагальнювальнI слова при однорIдних членах речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13278
ВIдмIнковI закIнчення Iменника III вIдмIни мати orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12803
Улас Самчук orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13872
Мойсей orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13770
Вживання прийменникIв з вIдмIнковими формами orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13106
Подвоєння приголосних orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12559
ГолоснI звуки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12447
Чергування [о] та [е] з [I] orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12537
х рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13734
ВIдмIнювання IменникIв, що мають форму прикметникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12821
Способи вираження видових значень orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13004
СтрIлецькI пIснI. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13487
РIзноманIтнIсть стильових течIй I напрямIв. Розвиток поезIÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13784
Думи моÏ, думи моÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13612
ДробовI числIвники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12980
СкладнопIдряднI речення з пIдрядними часу orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13367
Написання е, є orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12577
ФонетичнI синонIми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12557
ПриголоснI звуки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12449
Проста форма доконаного виду orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13012
ТворчIсть шIстдесятникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13884
Складний присудок orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13255
Перша вIдмIна IменникIв. Групи IменникIв I вIдмIни orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12779
Вживання апострофа orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12512
Великий льох orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13628
Творення порядкових числIвникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12950
ВIдмIнковI закIнчення IменникIв II вIдмIни однини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12791
Василь Герасим'юк нар.1956 року orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13923
Засоби звязку мIж головною I пIдрядною частиною orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13353
Написання у orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12579
н-, -нн- у прислIвниках orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13092
Речення за метою повIдомлення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13207
Велика лIтера в географIчних та астрономIчних назвах orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12593
Тематична I жанрова рIзноманIтнIсть прози orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13772
Правопис часток orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13134
Типи пунктограм orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13167
Прикметники, утворенI вIд назв осIб orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12591
ОсновнI ознаки речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13193
Книги Нового заповIту orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13524
МорфологIчнI ознаки Iменника orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12741
СкладнопIдряднI речення з пIдрядними мIсця orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13365
ВIдокремленI обставини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13292
МорфологIчнI способи словотворення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12716
ДIєвIдмIнювання дIєслIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13022
Чергування у в orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12549
ЛIтературна критика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13790
Вузьковживана лексика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12684
МарIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13656
Чорна рада orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13702
КамIнний хрест orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13808
Наталя ОколIтенко нар. 1939 року orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13919
МорфологIчний розбIр прийменника orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13114
обрядова творчIсть orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13447
Левицький (Iван Семенович Левицький) 1838-1918 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13746
Прилягання orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13185
Iменники, що мають тIльки однину orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12769
ВIдмIни IменникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12775
Василь Барка Василь Костянтинович Очерет 1908-2003 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13858
Кармелюк orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13686
КласифIкацIя вигукIв. Групи вигукIв за значенням orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13153
Микола Джеря orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13748
Присудок та способи його вираження orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13247
ГригорIй Косинка Григорiй Михайлович Стрiлець 1899-1934 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13854
Правопис orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12906
ЛIтературна пам'ятка прасловян. Велесова книга orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13534
КласифIкацIя сполучникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13118
Типи пIдрядного звязку в словосполученнях orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13179
Правопис складених назв виробничих, наукових та культурних об єктIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12597
Н- orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12563
синтаксичний спосIб orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12885
Гей, бики! orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13708
ПасIчник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13670
АсимIляцIя за мIсцем I способом творення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12473
СкладнопIдряднI речення з пIдрядними з'ясувальними orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13363
Схема словотвIрного розбору слова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12718
вIдносних займенникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12930
ОсновнI поняття граматики orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12722
СтупенI порIвняння якIсних прикметникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12859
Маруся Чурай orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13902
Подвоєння в загальних назвах orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12569
ГраматичнI ознаки Iменника orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12759
ПрефIксальний спосIб orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12879
СпIввIдношення мIж буквами I звуками orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12489
Павло Тичина orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13846
Вимова приголосних звукIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12499
ПрисвIйнI прикметники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12853
ЛIтописання часIв княжоÏ РусI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13536
Iменники, що мають тIльки множину (множиннI) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12771
Пишемо через дефIс orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12894
СкладносуряднI речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13325
Означення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13264
Звертання orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13296
Карий (Iван Карпович ТобIлевич) 1845-1907 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13758
Фонетика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12430
АктивнI та пасивнI дIєприкметники, Ïхнє творення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13050
ПаронIми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12644
ТворчIсть останнIх рокIв. НеофIти orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13646
Назви транспортних засобIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12608
Склад I складоподIл orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12461
Займенник як частина мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12898
Досягнення украÏнськоÏ поезIÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13742
КозацькI лIтописи orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13552
СкладнопIдряднI речення з пIдрядними способу дIÏ, мIри або порIвняльними orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13369
До Основяненка orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13608
РоздIловI знаки в складнопIдрядних реченнях з кIлькома пIдрядними orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13399
Способи вираження роду IменникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12763
Шляхи розвитку украÏнськоÏ драматургIÏ 20-30-х рр. XX ст. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13838
Новина orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13806
Тире в неповних реченнях orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13233
Iнститутка orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13688
ВказIвнI займенники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12918
ВIдмIнковI закIнчення IменникIв III вIдмIни однини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12799
Правопис прислIвникIв. Пишемо разом orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13086
СтарословянIзми в украÏнськIй мовI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12660
ПоезIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13722
Архип Юхимович Тесленко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13824
АбстрактнI Iменники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12751
ЛеонIд ГлIбов orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13662
Євген ГребIнка 1812-1848 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13586
Складне безсполучникове речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13405
Правопис присвIйних займенникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12916
Типи речень orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13195
УкраÏнський алфавIт orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12485
Олесь Гончар Олександр Терентiйович Гончар 1918-1995 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13904
Правопис IменникIв, що вживаються лише в множинI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12817
Активна лексика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12648
Як визначити рIд незмIнюваних IменникIв? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12765
Друга вIдмIна IменникIв. ПодIл на групи orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12785
I та -и в кIнцI прислIвникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13094
«ЗаповIт» (Як умру, то поховайте) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13640
Сон (У всякого своя доля) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13630
Загадки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13461
Пасивна лексика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12650
Мальований Стовп orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13676
Види дIєслIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13000
Журба orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13678
Тире мIж пIдметом I присудком orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13257
Забавлянки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13508
ПрисвIйнI займенники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12914
РоздIловI знаки в безсполучниковому реченнI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13409
Творення дIєприслIвникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13060
КрIпацькI пIснI. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13502
х рр. XX ст. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13913
СкладнопIдряднI речення з пIдрядними означальними orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13361
ДIєвIдмIнювання дIєслIв майбутнього часу orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13028
На вIчну пам'ять Котляревському orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13616
ЧислIвник як частина мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12940
СкладенI Iменний та дIєслIвний присудки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13253
ДраматургIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13660
З IсторIÏ походження граматичних термIнIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12726
ТIнI забутих предкIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13800
Синтаксичний розбIр речення з прямою мовою orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13437
ПIп на пущI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13714
ДIєвIдмIнювання дIєслIв теперIшнього часу orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13024
Правила переносу слIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12612
I мертвим, I живим, I ненарожденним землякам моÏм в УкрайнI I не в УкрайнI моє дружнєє посланIє orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13634
ВIдокремленI означення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13286
Думи orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13479
ТворчIсть перIоду заслання. Цикл В казематI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13644
Частка orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13130
КиÏвський лIтопис orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13540
РоздIловI знаки при дIалозI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13435
Вживання м якого знака orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12514
СуфIксальний спосIб orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12877
Букви алфавIту orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12481
Пряма I непряма мова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13417
Найвищий ступIнь порIвняння orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13076
ЮрIй Андрухович нар. 1960 року orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13929
полIтична ситуацIя початку сторIччя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13780
ВIктор ЗабIла orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13592
ПовIй, вIтре, на ВкраÏну orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13710
Обставина orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13268
МалI жанри. ПрислIв'я I приказки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13459
НенаголошенI голоснI [о] та [у] orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12524
Зразки вIдмIнювання Iмен по батьковI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12825
СкладнопIдряднI речення з пIдрядними мети orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13379
Тропи (художнI засоби) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13953
ПовнI I короткI форми прикметникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12869
Групи безсполучникових речень orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13407
полIтична ситуацIя 5060-х рр. XIX ст. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13726
Зразки вIдмIнювання IменникIв II вIдмIни orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12789
ЗбIрка Що записано мною (1956) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13880
ВIдмIнювання зворотного займенника orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12910
ОдноскладнI особовI речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13223
Способи творення IменникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12831
Сава Чалий orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13764
ВIдноснI прикметники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12849
ПромIжнI розряди прикметникIв за значенням orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12855
Перекладна лIтература orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13514
Р orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12787
ТехнIчнI правила переносу orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12616
ВIдмIнковI закIнчення IменникIв IV вIдмIни однини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12809
професIйна лексика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12672
дIлова лексика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12674
Олександр Довженко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13882
IсторичнI змIни в будовI слова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12702
Способи вираження простого пIдмета orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13243
ОсновнI поняття синтаксису orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13161
ЗаперечнI займенники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12934
ВIдокремленI прикладки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13290
Групи словосполучень за способом вираження головного компонента orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13177
ДавидовI псалми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13642
, при-, прI- orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12587
Предмет фразеологIÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12686
Правопис дIєслIвних суфIксIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13042
Дмитро Павличко нар. 1929 року orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13894
Печерський патерик orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13546
КореневI морфеми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12696
Розряди прислIвникIв за значенням orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13068
РоздIловI знаки у складнопIдрядному реченнI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13389
ДробовI числIвники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12962
АнтонIми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12642
Основяненко (ГригорIй КвIтка) 1778-1843 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13576
Правопис IменникIв III вIдмIни orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12805
Панас Мирний Панас Якович Рудченко 1849-1920 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13754
предика тивнI прислIвники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13084
ВIдмIнювання прикметникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12871
БезособовI дIєслова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13038
ТвIрна основа I словотворчI афIкси orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12710
Речення з роздIловими сполучниками orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13333
IнфIнIтивнI речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13227
ВIдокремленI члени речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13284
ПерехIд дIєприкм етникIв у прикметники та Iменники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13054
Роль наголосу в словI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12457
Олександр Кониський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13718
Творення форм вищого ступеня порIвняння якIсних прикметникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12863
МетонIмIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12626
Не чергуються [о ], [е ] з [I ] orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12539
Михайло Панасович Стельмах orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13909
Чергування приголосних orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12543
МорфологIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12728
, с- orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12583
Обряди зимового циклу orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13449
Форма твору orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13951
Пишемо через дефIс orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13088
ТрагIкомедIя Сто тисяч orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13760
ЛIна Костенко нар. 1930 року orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13898
МIсце пIдрядного речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13351
ВалерIян ПIдмогильний orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13862
Iнтенсивний розвиток прози orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13740
Варшавська лIтературна група orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13842
ВIД РЕДАКТОРIВ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12426
Зв'язок числIвникIв з Iменниками orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12968
ЛIтература украÏнського романтизму orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13582
Iменник як частина мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12736
Речення з протиставними сполучниками orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13331
МорфологIчнI ознаки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12928
КласифIкацIя складних речень orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13315
ПовнI I неповнI речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13229
Щука orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13668
Iван Франко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13768
Чигирине, Чигирине orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13624
СтилI мови. Типи I жанри мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13439
Зразок фонетичноÏ транскрипцIÏ тексту orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12443
УкраÏнське питання orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13728
Речень orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13239
Словесний наголос orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12455
Правопис Iменникових суфIксIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12833
РIд IменникIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12761
Олександр Iрванець нар. 1961 року orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13931
Остап Вишня Павло Михайлович Губенко 1889-1956 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13856
ВториннI прислIвники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13080
РIзновиди строф orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13963
ПорядковI числIвники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12966
СтоÏть в селI СуботовI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13626
Роль драматургIÏ в украÏнському лIтературному та культурному життI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13788
Iменники конкретнI та абстрактнI. КонкретнI Iменники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12749
ЧислIвники пIвтора, пIвтори orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12982
ДвI основи дIєслова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12996
ЮрIй Федькович orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13720
ЛIтературний процес першоÏ половини XX ст. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13828
х рр. XX ст. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13935
Спрощення приголосних orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12571
УкраÏнська лIтература Ренесансу I Бароко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13550
ЛIсова пIсня orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13812
Коломийки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13496
Неозначена форма дIєслова (IнфIнIтив) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12990
ДраматургIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13776
Володимир Винниченко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13826
Блакитна дитина
Блакитна дитина
Сини
КамIнний хрест
Новина
КАМIННИЙ ХРЕСТ
ХIБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНI?
ХIба ревуть воли, як ясла повнI?
НАД КОДАЦЬКИМ ПОРОГОМ
Каторжна
САМ СОБI ПАН
Буря на Чорному морI
Маруся Богуславка
Iван Iванович
Я (РОМАНТИКА)
КIТ У ЧОБОТЯХ
Тарас Бульба у КиєвI
Тарас Бульба в КиєвI
ЗаморськI гостI
Найважча роль
ЗаморськI гостI
Найважча роль
Сучасникам
ПромIнний день
ПломIнний день
Сучасникам
РадIсть
РадIсть
Лось
СIм'я дикоÏ качки
Олень Август
ХТО ТИ?
СIм'я дикоÏ качки
БОГДАН-IГОР АНТОНИЧ Дороги
БОГДАН-IГОР АНТОНИЧ РIЗДВО
ОСИП ТУРЯНСЬКИЙ Поза межами болю
БОГДАН-IГОР АНТОНИЧ Зелена ЄвангелIя
БОГДАН-IГОР АНТОНИЧ Автопортрет
Про хрещення Києва князем Володимиром
Про княгиню Ольгу
Про князя Олега
Про заснування Києва
До французького шансоньє
ТIнь великого класика
До французького шансоньє
Роксоляна
Роксоляна
Потрапити в сад
Душа метелика
Ранок без вечора
Потрапити в сад
Доктор СерафIкус
1960) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5152
ШОЛОМ АЛЕЙХЕМ (Шолом Нохумович Рабинович) (18591916) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5333
1996) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=4970
1990) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5050
1880) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5308
1881) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5046
1898) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5095
1940) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=4981
1896) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5006
1950) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5329
1953) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=4993
53 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5044
1938) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5076
ФЕДЕРIКО ГАРСIЯ ЛОРКА СВIТАННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5093
1949) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5133
1904) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5321
ФРЕДЕРIК СТЕНДАЛЬ
1900) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5002
1956) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=4966
1906) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5054
1994) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5058
Вступ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=4899
1910) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5223
1892) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5014
1926) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5191
МАРСЕЛЬ ПРУСТ (18711922) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5167
ШАРЛЬ БОДЛЕР orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=4957
1930) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5125
ГАБРIЕЛЬ ГАРСIЯ МАРКЕС (Народився 1928 р.) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5113
1972) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5062
1941) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5030
1958) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5138
1985) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=4998
КНУТ ГАМСУН (Педерсен Кнут) (18591952) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5026
АРТЮР РЕМБО ВIЧНIСТЬ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5189
1870) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5034
1961) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5316
1921) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=4941
1950) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5147
1955) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5108
1891) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5173
ОНОРЕ ДЕ БАЛЬЗАК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=4932
1953) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5018
1918) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=4902
30 orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5042
2003) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=4937
1960) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5066
1892) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5294
1991) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5312
1924) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5071
1936) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5080
1966) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=4921
1873) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5280
Гобсек orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=4935
ЛЯЛЬКОВИЙ ДIМ (читати скорочено) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5056
ПеревтIлення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5073
Балада про соняшник
ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА
Крила
Балада про вузлики
СЛОВО МАТЕРI
ТРИ ЯК РIДНI БРАТИ
I все-таки до тебе думка лине
ХотIла б я пIснею стати
CONTRA SPEM SPERO
МрIÏ
Ви щасливI, пречистIÏ зорI
Бояриня
Стояла я I слухала весну
Давня весна
Тиша морська
I ти колись боролась, мов IзраÏль
Уста говорять: ВIн навIки згинув!
Як дитиною, бувало
ЛIсова пIсня
Давня казка
Хвиля
ЛIСОВА ПIСНЯ
Гер переможений
Гер переможений
Тореадори з ВасюкIвки
Тореадори з ВасюкIвки
Малий ВIз
Малий ВIз
Глава 35. БЛАЖЕНСТВО БОЖОГО НАРОДУ ПО МУКАХ
Вершники
За сестрою
За сестрою
INTERMEZZO
INTERMEZZO
ТIнI забутих предкIв
Дорогою цIною
ДОРОГОЮ ЦIНОЮ
ТIНI ЗАБУТИХ ПРЕДКIВ
Обнови
РIздво
СТО ТИСЯЧ
Сто тисяч
ХАЗЯÏН
Мартин Боруля
Земна Мадонна
Земна мадонна
Iстотне
ПIд чужим небом
Iстотне
Стилет чи стилос? — не збагнув.
ПIд чужим небом
Заворожена криниця
ЧОРНА РАДА
До рIдного народу
Чорна рада
Троє схотIнок
Скарб
Скарб
ДАВИДОВI ПСАЛМИ
НОВИЙ ЗАВIТ
Господь багатий нас благословив
Захочеш I будеш! В людинI, затям
Захочеш I будеш! В людинI, затям
Господь багатий нас благословив
IсторIя русIв
ГригорIй Сковорода Собака I Вовк
ГригорIй Сковорода Всякому мIсту — звичай I права
Семен Климовський Ïхав козак за Дунай
ГригорIй Сковорода ВступнI дверI до християнськоÏ добронравностI.
ГригорIй Сковорода DE LIBERTATE
Козак I король
ЗапорожцI у короля
Пан та Iван в дорозI
Ïхав козак за Дунай
Бджола та Шершень
БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ
ЗОЗУЛЯ ТА КОСИК
РОЗМОВА, ЗВАНА АЛФАВIТ, ЧИ БУКВАР СВIТУ. ДРУЖНЯ РОЗМОВА ПРО ДУШЕВНИЙ СВIТ
Чари ночI
З журбою радIсть обнялась...
Алегоричний жарт
Безмежнеє поле в снIжному завою.
Мойсей
ГIмн
УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ
Iван Вишенський
Чого являєшся менI
ПЕРЕХРЕСНI СТЕЖКИ
Фарбований лис
ЗАХАР БЕРКУТ
Захар Беркут
Iван Вишенський
Легенда про вIчне життя
СIкстинська Мадонна
Мойсей
Ой ти, дIвчино, з горIха зерня
Сойчине крило (Iз записок вIдлюдка)
Розвивайся ти, високий дубе
Михайло Петренко Небо
Микола Костомаров Соловейко
Євген ГребIнка УкраÏнська мелодIя
ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Рибалка
МАРКIЯН ШАШКЕВИЧ ВеснIвка
ВIктор ЗабIла Соловей
За СибIром сонце сходить
Чи не той то ХмIль
Максим козак ЗалIзняк
Та, ой, як крикнув же та козак СIрко
Зажурилась УкраÏна
Ой Морозе, Морозенку
До бору, дружбонько, до бору
Летять галочки у три рядочки
Розвий, сосно, сIмсот квIток, рано-рано
Ой матIнко, та не гай мене
А брат сестрицю та й розплIтає
Ой не ходи, Грицю
ВIють вIтри, вIють буйнI
ЗасвIт встали козаченьки
Лугом Iду, коня веду, розвивайся, луже
СвIти, свIти, мIсяченьку, та й на мIй перелаз
МIсяць на небI, зIроньки сяють
В кIнцI греблI шумлять верби, що я посадила
За городом качки пливуть
Сонце низенько
ЦвIте терен, цвIте терен
ПIСНI ЗИМОВОГО ЦИКЛУ ЗасIвна
ВЕСНЯНКИ А в кривого танця
ПIСНI ЗИМОВОГО ЦИКЛУ Нова радIсть стала
ВЕСНЯНКИ Ой кувала зозуленька
ПIСНI ЗИМОВОГО ЦИКЛУ Щедрик, щедрик, щедрIвочка
НАРОДНI КОЛИСКОВI ПIСНI Ой ти, коте, коточок!
ПIСНI ЗИМОВОГО ЦИКЛУ Добрий вечIр
ПIСНI ЛIТНЬОГО ЦИКЛУ Проведу я русалочки до бору
ПIСНI ЛIТНЬОГО ЦИКЛУ Ой бIжить, бIжить мала дIвчина
ВЕСНЯНКИ Ой весна, весна — днем красна
ПIСНI ЛIТНЬОГО ЦИКЛУ У ржI, на межI, на кривIй березI
ПIСНI ЛIТНЬОГО ЦИКЛУ Маяло житечко, маяло
НАРОДНI КОЛИСКОВI ПIСНI Ой ну, люлI, дитя, спать!
ПIСНI ЛIТНЬОГО ЦИКЛУ Купайло, Купайло!
ПIСНI ЗИМОВОГО ЦИКЛУ Ой хто, хто Миколая любить
ПIСНI ЛIТНЬОГО ЦИКЛУ Там у полI криниченька
ПIСНI ЛIТНЬОГО ЦИКЛУ Заплету вIночок
ПIСНI ЛIТНЬОГО ЦИКЛУ Ой вIнку мIй, вIнку
ГомIн, гомIн по дIбровI
Ой на горI та женцI жнуть
СтоÏть явIр над водою
Ой у степу криниченька
ШЕСТОДНЄВ IОАННА ЕКЗАРХА
З ФIЗIОЛОГА
Химерний, маленький
Жаба й ВIл
Муха й Бджола
Що за птиця?
Хто сестра I брат?
Щука
Хто розмовляє?
В житах
Фавст
ПЕРЕКЛАДНА ЛIТЕРАТУРА БIблIйнI легенди
МIсто
Село
Тлумачення поезIÏ
ЯРОСЛАВ МУДРИЙ
Слово про похIд IгорIв
Сеньйорито акацIє, добрий вечIр
Чорна райдуга
Перша колискова
У синьому небI я висIяв лIс
БIлий кIнь Шептало
БIлий кIнь Шептало
ИрIй
ИрIй
ПатрIоти
ПатрIоти
Ельдорадо
Ельдорадо
Красний Iванко I закляте мIсто
Про правду I кривду
Мудра дIвчина
Про жар-птицю та вовка
Красний Iванко I закляте мIсто
IвановI ФранковI
ЄВШАН-ЗIЛЛЯ
Блакитна Панна
Iнфанта
Євшан-зIлля
IвановI ФранковI
Блакитна панна
Iнфанта
Федько-халамидник
Момент
Суд
Момент
САЛДАТИКИ!!
Роксолана
Диво
Маленький горбань
Маленький горбань
Червона Шапочка
ЛIсова казка (для дорослих)
Слон I муха
Слон I муха
Червона Шапочка
ЛIсова казка (для дорослих)
Микола КулIш Маклена Граса
Забула внучка в баби черевички
Теплота родинного Iнтиму
Ринг
ВибIр
Ринг
ВибIр
Перший снIг
ЧоловIчий танець
Жива ватра
Перший снIг
Жива ватра
СЛОВО ПРО ЗАКОН I БЛАГОДАТЬ
ПОУЧЕННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА
СЛОВО О ПОЛКУ IГОРЕВIМ
НАРIД ЧИ ЧЕРНЬ?
МарIя
КУДИ ТЕЧЕ ТА РIЧКА
Гуси-лебедI летять
ГУСИ-ЛЕБЕДI ЛЕТЯТЬ
Сад
ЛIтаюча голова
Генезис лIтаючоÏ голови
Зачарована Десна
ЩОДЕННИК 1941 — 1956
ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА
УКРАÏНА В ОГНI
ВОЛЯ ДО ЖИТТЯ
Зачарована Десна
МИНА МАЗАЙЛО
Маклена Граса
Вчись у природи творчого спокою
НIч... а човен – як срIбний птах!
Для вас, Iсторики майбутнI
НА ЗГАРИЩI
ЗАВ'ЯЗЬ
Климко
Зав'язь
ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ
ТРИ ЗОЗУЛI З ПОКЛОНОМ
СИН ПРИÏХАВ
Дивак
Дивак
Климко
Три зозулI з поклоном
Сосонка
Хлопчик-ФIҐурка, який задоволений собою
ДивосвIт
Хлопчик-ФIгурка, який задоволений собою
Писанки
ДивосвIт, або ж Перша книжечка для ДзвIнки
Писанки
ПОБОÏЩЕ В СIЧI
Звук павутинки
Звук павутинки
Гном у буфетI
I свIтла алея
Жар-Птиця
Зимовий мотив з вIзитом пIчника
Жар-птиця
ПIдкова
За золотими вIкнами зIрок
ПIдкова
Гном у буфетI
BEЛECОBA КНИГА
Мишка
Мишка (Казка для дIтей; для малих I великих)
ЦвIт щастя
ЦвIт щастя
Маруся
Конотопська вIдьма
КОНОТОПСЬКА ВIДЬМА
ОлексIй КоломIєць. Дикий ангел
X. СвIтогляднI уявлення украÏнцIв 47. АстрономIчнI уявлення украÏнцIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1241
57. ДошлюбнI, шлюбнI стосунки. ВесIлля orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1261
V. Становлення украÏнськоÏ лIтературноÏ мови. УкраÏнська мова на сучасному етапI. 15. Становлення украÏнськоÏ лIтературноÏ мови. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1173
16. Поняття про лIтературну мову та мовну норму orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1175
39. РIздво Христове orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1227
10. Виникнення писемностI у схIдних словян orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1163
VII. ТрадицIÏ духовноÏ культури украÏнцIв. РелIгIйнI вIрування 27. Дохристиянський ОлIмп orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1198
58. ПохороннI та поминальнI обряди в УкраÏнI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1263
33. Обереги orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1212
73. НароднI танцI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1294
49. Народна медицина orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1245
побутовI пIснI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1284
32. ВорожIння orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1208
80. СхIдна украÏнська дIаспора orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1307
5. Походження назви нашоÏ держави УкраÏна orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1153
2. Державний Герб УкраÏни orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1147
36. Молитви orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1219
69. ГероÏчний епос orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1286
71. Гуморески (усмIшки) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1290
23. Запозичення зI слов'янських мов orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1190
22. Лексика сучасноÏ украÏнськоÏ лIтературноÏ мови з погляду походження orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1188
26. УкраÏнська мова в колI слов'янських мов orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1196
50. Народна косметика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1247
66. УкраÏнськI народнI побутовI пIснI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1280
76. УкраÏнська дIаспора ПIвденноÏ Америки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1299
35. Замовляння orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1216
41. ВеснянI свята. БлаговIщення (7 квIтня) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1231
обрядовI пIснI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1278
43. Страсний тиждень orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1235
XV. Усна народна творчIсть 64. Казки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1276
II. Виникнення мов. 6. ЗакономIрностI виникнення, формування I функцIонування мов orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1155
53. Харчування украÏнцIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1253
XVI. ДозвIлля. НароднI розваги 72. ВечорницI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1292
34. ЗнахарI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1214
4. Походження назви КиÏвська Русь orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1151
44. Великдень orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1237
56. РодильнI обряди orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1259
60. УкраÏнська етнопедагогIка. ТрадицIÏ сIмейного та громадського виховання. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1267
I. Державна символIка УкраÏни. 1. Державний Прапор УкраÏни orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1144
Вступ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1141
52. НароднI ремесла та художнI промисли orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1251
3. Державний ГIмн УкраÏни orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1149
XIII. УкраÏнська ментальнIсть. 59. НацIональний характер украÏнцIв. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1265
79. ЗахIдноєвропейська украÏнська дIаспора orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1305
XI. Господарська дIяльнIсть украÏнцIв 51. Землеробство, тваринництво orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1249
14. Книгодрукування в УкраÏнI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1171
24. IншомовнI запозичення у складI украÏнськоÏ лIтературноÏ мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1192
77. УкраÏнцI в КанадI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1301
38. СвятвечIр orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1224
62. ПрIзвища украÏнцIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1272
21. ПрислIв'я I приказки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1186
55. ЖIночI прикраси orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1257
XIV. УкраÏнська народнопоетична символIка. 63. УкраÏнська народнопоетична символIка orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1274
сатиричнI твори. Анекдоти orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1288
45. Проводи orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1239
61. Iмена. Походження Iмен. Iмена украÏнцIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1269
28. Волхви, провидцI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1200
побутовI пIснI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1282
40. Свято Йордану Водохреща (19 сIчня) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1229
29. Хрещення РусI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1202
IV. Зародження, формування та розвиток освIти. Книгодрукування в УкраÏнI. 11. ОсвIта в КиÏвськIй РусI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1165
20. ФразеологIя украÏнськоÏ мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1184
19. ОднозначнI та багатозначнI слова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1182
III. I розIйшлися словени по землI I прозвалися Iменами своÏми …» (ПовIсть времяних лIт») 7. Ареал проживання слов'янських племен. ЗахIднослов'янськI, пIвденнослов'янськI та схIднослов'янськI мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1157
17. Державна мова I держава. УкраÏнська мова державна мова УкраÏни orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1177
54. НацIональне вбрання украÏнцIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1255
IнтернацIоналIзми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1194
XVII. УкраÏнська дIаспора у свIтI 75. УкраÏнська дIаспора у свIтI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1296
48. Народна метеорологIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1243
42. Вербна недIля orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1233
ХVII столIттях orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1167
8. Походження украÏнськоÏ мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1159
31. НароднI вIрування, повIр'я, демонологIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1206
XIX столIттях orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1169
VI. Лексика I фразеологIя. 18. Словникове багатство украÏнськоÏ мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1180
78. УкраÏнцI в АвстралIÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1303
9. Походження письма orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1161
IX. НайбIльшI рIчнI християнськI свята. 37. ЗимовI свята. Коляда orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1221
VIII. ДавнI I сучаснI вIрування украÏнцIв. 30. НароднI повIр'я I прикмети orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1204
ЮрIй Логвин. ЗолотI копита
Юрий Логвин. CлIди на плинфI
Юрий Логвин. ДIвчата нашоЇ краЇни
Юрий Логвин. ДозвIл на помсту
Юрий Логвин. Клопоти хлопчика Iлька
Юрий Логвин. НатурнI ОповIдки
ЮрIй Логвин. Таємниця одного дIаманта
Юрий Михайлович Мушкетик. Семен Палий
ЮрIй Мушкетик. Яса
ЮрIй Мушкетик. Обвал
ЮрIй Мушкетик. Гетьманський скарб
ЮрIй Мушкетик. Суд
ЮрIй Мушкетик. На брата брат (Скорочено)
ЮрIй Мушкетик. БIла тIнь
ЮрIй Мушкетик. Крапля кровI
Павло Загребельний. Роксолана
Павло Загребельний. Учитель
Павло Загребельный. Дума про невмирущого
Павел Архипович Загребельный. Южный комфорт
Павел Архипович Загребельный. Я, Богдан
Павло Загребельний. Диво
Павло Загребельний. "ЄвпраксIя"
Павло Загребельний. Син рибалки
Павло Загребельный. Разгон
Павло Загребельный. Диво (пер.И.Ф.Карабутенко)
Павел Архипович Загребельный. Изгнание из рая
ГригорIй КвIтка-Основ'яненко. Салдацький патрет
ГригорIй КвIтка-Основ'яненко. Сватання на ГончарIвцI
ГригорIй КвIтка-Основ'яненко. Маруся
ГригорIй КвIтка-Основ'яненко. Конотопська вIдьма
Володимир Сосюра. Мазепа. ПоезIї
Володимир Сосюра. Третя рота
ЮрIй Яновський. Вершники
ЮрIй Яновський. Майстер корабля
ЮрIй Яновський. Чотири шаблI
Раїса Iванченко. СIтI життя I смертI
Олександр БIлецький. ЛIтературно-критичнI статтI
ВалерIй Шевчук. ДIм на горI
Василь Шевчук. ГригорIй Сковорода
Василь Шевчук. Терновий свIт
Євген ГребIнка. ПоезIї (збIрка)
Євген ГребIнка. Чайковский
Як писати виклад Виклад як вид письмовоï роботи займає промiжне положення мiж диктантом i твором. Виклад — це робота зi сприйняття, осмисленню, передачi змiсту тексту, а також його художньо-стилiстичних особливостей.
Як писати диктант Чи говорять тональнiсть i кiлькiсть тактiв — думаю, це залежить вiд того, куди надходите (яке училище, на яке вiддiлення). Про кiлькiсть тактiв я нiде не чула, щоб говорили.
Як писати твIр Твiр (або твiр мiркування) — це висловлювання про причини якостей, ознак, подiй.